Сценарій "Посвятав козачата" для посаткової ланки

 

 

 

ПОСВЯТА В КОЗАЧАТА УЧНІВ 2-ГО КЛАСУ

«КОЗАКУЙТЕ, КОЗАЧАТА!»

 

 

                                                           Підготувала і провела

                                                           класний керівник 2-Б класу

                             Рівна Н.В.

                                         

 

 

 

 

           

 

 

 

Мета.  Ознайомити учнів з традиціями, звичаями українського козацтва, пробуджувати почуття  від-

          повідальності за долю країни; виховувати глибоку повагу до козаків, які віддали своє життя в ім’я

          майбутнього людства, розширити знання учнів про життя, обряди, звичаї козаків; розвивати

          почуття гордості за минуле нашої Батьківщини, прищеплювати любов до Вітчизни; спонукати до

          наслідування їх кращих рис: добродушності, безкорисливості, товариськості.

 

Обладнання: Святково прикрашений зал, портрети гетьманів, ілюстрації до теми, кетяги калини, українські рушники, обладнання для конкурсів.
 

Хід свята

КОЗАЧКА:      

Добрий день вам, друзі щирі!

Хай живеться вам у мирі.

Не минайте нашу хату,

Бо у нас сьогодні свято.

КОЗАК:

Кожен  рік в осінню пору

Зростає рід козацтва школи.

Посвяту відзначаємо в цей час,

До лави козаків приймемо  вас

 

КОЗАЧКА:       Повторюся не раз і не двічі, -

Слово птахом уже доліта…

Мужній дух Запорозької Січі

Повертає в далекі літа.

 

     КОЗАК:       З давніх-давен   людям відомо, що дерево життя – це гілочка, на якій ростуть   три листочки.

 

    КОЗАЧКА:    Перший листочок – символ минулого, другий – сучасного, третій– майбутнього.

 

    КОЗАК:     Усе сьогодення - це  наслідок минулого, а в тому, що відбувається нині – народжується  майбутнє.

КОЗАЧКА:        А ну, козаче ! Дайте слово сказати! Чи не час до коша

                      козаків та козачок прийняти!

 

КОЗАК:        Саме час! Саме час! В самий раз!

 

КОЗАЧКА:        Одержавши на раді згоду,

                       Дітей козацького народу

                       У наше коло викликаю,

                       Їх перевірити жадаю!

Лунає козацький марш. Виходять 2-класники

Вчитель: 

    Дорогі діти, шановні гості! Ми зібралися у цьому залі, щоб урочисто прийняти до лав козачат учнів 2-го класу, які сьогодні мають скласти іспит і стати в нашій шкільній дитячій організації козачатами.

    Сьогодні наші славні козаки та козачки  будуть проходити випробовування та змагатися, у яких вони продемонструють сильний характер і найкращі фізичні якості  та доведуть що гідні стати козачатами. 

А зараз ми надаємо слово нашим майбутнім козакам та козачкам!

                    

Майбутні козачата:

1.Добрий день вам, люди добрі!      

        Щиро просим до господи.

   Раді вас у нас вітати,

   Щастя та добра бажати.

 

2 .Сьогодні свято, свято нині,

    Сьогодні все козацтво тут.

     Хай в цьому залі радість лине.

    Козаків маленьких всі тут ждуть.

 

3. Є святкових днів багато,

Нам усі і не згадать…

А між ними й наше свято –

Вшанування козачат.

 

4.Любі друзі! Хоч маленькі,

 Ми вже добре про це знаєм,

 Що зовемось українці

 Й українських предків маєм.

 

 5. Батько, мати, брат, сестричка

 І всі інші члени роду –

 Всі належать до одного

 Українського народу.

 

6. Бо родитись українцем –

 Це велика честь і слава,

 Рідний край свій полюбити –

 Найважніша з усіх справа.

 

 7. В нім пливуть глибокі ріки,

 І шумлять степи безкраї,

 Стрункі гори пнуться в хмари,

 Синьооке море грає.

 

 8. Але, щоб цю землю свою

 Міцно, щиро покохати,

 Треба все її минуле

 Добре вивчити, пізнати.

 

9. Треба знати те, як предки

 На землі цій колись жили,

 Як її грудьми своїми

 Заступали – боронили.

 

 

 10. Хай не буде ні одної

 Української дитини,

 Що не вміла б розказати

 Про минуле України.

 

11. Гей, козаки-козаченьки,

 Славно вміли жити,

 Від заклятих воріженьків

 Землю боронити.

 

 12. Скрізь гриміла ваша слава,

 Що живе й до нині.

 Стала слава козацькая

 Славою Вкраїни.

 

 13. Нині – вільна й незалежна

 Україна – ненька.

 Її ревно захищають

 Нові козаченьки.

 

14. Ми є діти українські ,

 Хлопці та дівчата.

 Рідний край наш – Україна,

 Сильна і багата.

 

15. Щоб цвіла Україна моя,

 Ми даємо обіцянку нині –

 Вчитись так, щоб набуті знання

 Пригодились моїй Батьківщині.

 

16.  Як завтра день угледять люди,

 Як зійде сонце золоте,

 Так Україна жити буде,

 Так наша доля процвіте!

 

 17. Славна наша Україна,

А ми її діти,

Поки живі на цім світі –

Будемо радіти.

 

18. Живуть в нас батьків заповіти; -

Свободи палкий оксамит,

Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

 

19. Я горда тим, що українка,

Козацького роду.

Розквітаю, наче квітка,

Маю добру вроду.

І хоч я маленька нині,

Ще навчаюсь в школі,

Вірна любій Україні,

Злотокрилій долі.

 

20.Присягаємо, край наш рідний,

 Над усе любити,

 Народ рідний шанувати

 І для нього жити.

 

21.Отже нам вже саме час

Приєднатися до вас,
Станемо і ми такі
Велетееееееенські козаки!

 

КОЗАК:       

Сьогодні свято, конкурс нині,
Сьогодні все козацтво тут

І в  залі радість лине,

Козацькі ігри всіх нас ждуть.

 

КОЗАЧКА:       

Всі ми прийшли сюди сьогодні,

щоби вести запеклий бій.
Тільки ні, не кулаками

а в веселій, дружній грі.

 

КОЗАК:       

А тепер ми без вагання Починаємо змагання.

 

 

І конкурс «Спортивна розминка».

                Перенести від старту до фінішу картки з літерами і викласти слово

 

МИ  -  КОЗАЧАТА

Конкурс “Переправа”

 

Козак і його кінь – це невід’ємні складові. Великі відстані козаки долали 
за допомогою коней. Але ж траплялися ситуації, коли вірний друг козака не був у пригоді, а треба було зробити переправу.  Отож, за допомогою аркушів паперу треба зробити переправу від одного місця до іншого визначеного
( учасники передають естафету наступним).
   - Козачата, приготувалися, під музичний супровід по моїй команді, почали! 

Проводиться конкурс.

 

 

Конкурс – «Козацький живопис»

    У кожного козака був вірний товариш – його кінь. Козаки дуже добре доглядали за своїми кіньми: мили їх, чистили, а коні виручали своїх вершників у боях і походах. 

    На ватман кожна команда повинна наклеїти коня. Виграє команда, яка швидко, згуртовано, акуратно і точно наклеє коня.

Проводиться конкурс.

У конкурс  «Верхова їзда»

      Осідлавши повітряну кульку, проскакати дистанцію туди й назад.

 

Наступний конкурс  «Повзунець»

 

Беруть участь усі. За сигналом козак навприсядки, руки на колінах, проходить указану відстань, повертається до своїх товаришів і передає естафету наступному. Перемагає курінь, який швидше це зробить.

Проводиться конкурс.

 

Конкурс «Реп’яхи»

Проти кожної команди стоїть дитина з залу , на яку причепили скільки прищіпок, скільки гравців в команді, гравці по-черзі підбігають до дитини, знімають по одній прищіпці і складають у кошик (коробку) своєї команди.

Проводиться конкурс.

 

КОЗАЧКА: Наші славні козаки
Позмагались залюбки.
Всі здолали перешкоди,
Пройшли крізь вогонь і воду.
Молодці так молодці,
Побратаймось, козаки!

 

КОЗАК:     Пропоную прийняти в козаки наших славних другокласників. Вони хочуть гордо носити звання – козачата.

 

КОЗАЧКА:  Якщо наші козачата пройшли всі випробування, чому б їх не посвятити у нашу організацію «Веселі козачата»?!

 

КОЗАК: Оце так зміна в нас росте!

Розумні, сильні, кмітливі, голосисті!

 

КОЗАК: Козацькому гурту ви бачиться раді.

Скажіть, чи готові ви жити по правді.

 

Діти. Готові! ( козачата підіймаються з місць та стоять до кінця присяги).
 

КОЗАЧКА: Ви справжні козацькі нащадки. Кожен, хто мріє стати козаком, повинен знати і виконувати заповіді козаків. А нумо, козаче, зачитай їх нашим майбутнім козачатам.

 

 

 

 

КОЗАК: ЗАПОВІДІ КОЗАКІВ

 

1.               ЧЕСТЬ І ДОБРЕ ІМ’Я ДЛЯ КОЗАКА ДОРОЖЧІ ЗА ЖИТТЯ.
2.               ПО ТОБІ СУДЯТЬ ПРО ВСЕ КОЗАЦТВО І НАРОД ТВІЙ.
3.               КОЗАКИ ВСІ РІВНІ У ПРАВАХ.
4.               БУДЬ ПРАЦЬОВИТИМ НЕ ЛЕДАРЮЙ.
5.               СЛУЖИ ВІРНО СВОЄМУ НАРОДУ, А НЕ КЕРМАНИЧАМ.
6.               ДОТРИМУЙ СЛОВА, СЛОВО КОЗАКА БАГАТО ВАЖИТЬ.
7.               ПОВАЖАЙ СТАРШИХ, ШАНУЙ СТАРІСТЬ.
8.               ТРИМАЙСЯ ВІРИ ПРЕДКІВ, ЖИВИ ЗА ЗВИЧАЯМИ СВОГО НАРОДУ.
9.               ЗГИНЬ, А ТОВАРИША ВИРУЧАЙ.

 

КОЗАК: Тож прийміть від нас значки в знак посвяти в козачата

(Старшокласники-козачата посвячують в козачата другокласників –чіпляють значки.)

КОЗАЧКА: Дорогі козачата!

                      Бажаю вам бути багатими, як земля,

                      веселими, як весна,

                      здоровими, як вода.

 

КОЗАК: І пам’ятайте:

                «Воля – найкраща цінність в житті.

                 Вільний не може збитись в путі.

                 Всі ви цінуйте братерство і згоду,

                 Ми – не раби, ми – козацького роду!»

 

 

КОЗАЧКА:  Любімо Україну.  Шануймо її, народ і себе.

КОЗАК:  Хай кожен із вас добрими ділами стверджує, що козацькому   роду нема переводу.

 

КОЗАЧКА:  На цьому козацьку раду скінчено

                     І славу народную ще раз увінчано!

 

КОЗАК: Дай  же, Боже,  всьому  племені  козацькому  многая  літа  до  кінця  віку!

РАЗОМ ВЕДУЧИЙ, КОЗАЧКА І КОЗАК: Хай не буде переводу козацькому роду!!!

Дякуємо за увагу до нових зустрічей