Виховний захід проводиться з метою дати учням старших класів уявлення про шлюб, познайомити з розвитком шлюбних стосунків у різних народів у різні часи, звернути увагу на моральну цінність шлюбу. Підвести юнаків та дівчат до усвідомлення того, що при укладенні шлюбу вони беруть на себе певні взаємні моральні обов'язки, що з цієї миті вони несуть відповідальність один перед одним, перед своїми майбутніми дітьми, суспільством за свою сім'ю.
Виховний захід до дня Святого Валентина
(на правову тематику)
"Мистецтво одруження"
Мета: дати уявлення про шлюб, познайомити з розвитком шлюбних стосунків у різних народів у різні часи, звернути увагу на моральну цінність шлюбу. Підвести юнаків та дівчат до усвідомлення того, що при укладенні шлюбу вони беруть на себе певні взаємні моральні обов’язки, що з цієї миті вони несуть відповідальність один перед одним, перед своїми майбутніми дітьми, суспільством за свою сім’ю.
Обладнання: платівка – Мендельсон "Весільний марш". Добірка матеріалу "Витоки духовності. Шлюбні звичаї українців". Тест "Готовність до шлюбу". Поради з книги Паоло Мантегацце "Мистецтво одруження".
Епіграфи:
Успішний шлюб – це будинок, який треба щодня перебудовувати.
(А. Моруз)
Шлюб повинен бути нескінченним взаємним вихованням.
(А. Ам’єль)
Одружитися зовсім не важко, важко бути одруженим.
(М. де Унамуно)
Одружитися – це значить наполовину зменшити свої права і удвічі збільшити свої обов’язки.
(А. Шопенгауер)
План
Звучить "Весільний марш" Мендельсона.
На фоні музики слово ведучого:
Тисячу разів повторюють це признання перед усім білим світом.
Їй єдиній, єдиному йому.
Зупинись, мить, ти чудова!
Проливаються золотим дощем на закоханих зерно і хміль… Хай буде їхнє життя щасливим і щирим. Хай лелека на даху їхнього будинку зів’є гніздо. Хай доживуть вони до щасливого весілля своїх синів та дочок. Хай буде благословенним життя, осяяне коханням. Що треба, щоб він і вона були щасливі? Безумовно, кохання. Саме кохання – одна з вищих моральних цінностей, яка звеличує людину. Високий рівень розвитку цього почуття – свідоцтво багатства людської особистості, прагнення закоханих до шлюбу – це показник істинності кохання.
І сьогодні ми з’ясуємо питання про шлюб та його моральну цінність, про психологічну готовність до шлюбу, згадаємо звичаї минулого і сучасності.
Учениця: Етимологія російського слова "брак" указує на спорідненість із давньоруським "брачити", тобто "відбирати".
Українське слово "шлюб" бере свій початок від давньослов’янського слова "слюб", що означало урочисту обіцянку. "Слюбитись" в ряді слов’янських мов означає домовитися.
Шлюб – це санкціонована суспільством форма взаємин між статями та ставлення до потомства, тобто засіб регуляції статевих стосунків і відтворення населення. Це вільна рівноправна спілка жінки та чоловіка, укладена з дотриманням порядку та умов, установлених законом, яка утворює сім’ю і породжує взаємні особистості й майнові права та обов’язки між подружжям.
Характер шлюбно-сімейних стосунків залежить від соціально-економічного укладу суспільства.
Група істориків.
І. - В умовах рабовласницького та феодального суспільства жінки були позбавлені багатьох громадянських прав. У нерівному становищі вони були перед законом, котрий оголошував чоловіка владарем усіх членів сім’ї. В Стародавньому Римі чоловік після року життя міг зробити жінку своєю рабою або продати у рабство.
ІІ . - У племен сайін, аль-хумум на півдні Ємену жінки самостійно вибирають нареченого й зустрічаються з ним до весілля. Шлюб укладається в оселі жінки. На її родичів молодий працює певний час, доки не дістане дозвіл увести жінку в своє житло. Молода, трохи поживши з чоловіком, має право піти від нього до своїх батьків. Пояснення просте: "Я його не хочу", - говорить вона й це вважається вагомою підставою для розірвання шлюбу. Жінка доглядає дітей, пасе кіз та овець, але вона ж приймає гостей як глава сім’ї. Чоловік захищає сім’ю та рід, заробляє на прожиток і доїть верблюдиць, але він же готує їжу, меле зерно, пере свій одяг, ходить по воду та за паливом. Найцікавіше, що права жінок надійно оберігає племінне зібрання, в якому немає жодної жінки – лише мудрі старики та дужі воїни.
ІІІ. - Усвідомлення необхідності вступу в шлюб, створення сім’ї набувало часом незвичайних форм. Так, давньогрецький мислитель Платон вважав, що суспільство має засуджувати тих, хто не створив сім’ї до 35 років. Нежонаті після цього віку мусять сплачувати відповідний податок. У стародавніх Афінах і Спарті справді існував звичай під час свята весни сікти різками тих, хто ухилявся від вступу в шлюб.
IV. - Головною передумовою щодо вступу у вінчальний шлюб в Давній Русі був шлюбний вік: 13-14 років. Але інколи ця умова порушувалася: "Княгиня Верхуслава Всеволодовна, когда ее выдавали замуж", была млада суще осьми лет… Иван ІІІ Васильевич стараниями тверского князя Бориса Александровича был, выражаясь языком "Слова о полку Игореве", "опутан красною девицею" и того раньше, пяти лет".
Подібні шлюби переслідували політичну мету. Заборонялися шлюби з іновірцями, з родичами.
Ведучий: В умовах буржуазного суспільства сім’я починає набирати рис рівноправності. В такій сім’ї чоловік і дружина працювали, обоє утримували своїх дітей. Шлюб їхній будувався на рівноправних відносинах, але деколи свобода шлюбу в значній мірі обмежувалася національними та релігійними забобонами.
Діючі в нашій країні Основи законодавства про шлюб і сім’ю спеціально підкреслюють умову вступу в шлюб, визначаючи його дійсним або недійсним.
(Бесіда, для узагальнення відповідей можна надати слово групі правознавців).
Група правознавців.
1. - Головною умовою є згода майбутнього подружжя на укладання шлюбу його реєстрацію. Інакше один із подружжя може через суд оголосити шлюб недійсним. (Проте згода не є ще достатньою підставою для визначення шлюбу недійсним).
2. -Другою умовою вступу в шлюб є шлюбне повноліття майбутнього подружжя. Згідно з законом шлюбний вік в Україні установлено для юнаків – 18 років, для дівчат – 17. У разі, коли молоді люди вступають в інтимні зносини й чекають на дитину, місцеві органи влади мають право реєструвати шлюб між особами, котрі не досягли шлюбного віку.
3. - Третя умова вступу в шлюб є дотримання принципу моногамії, більш того, відступ від цього принципу вважається в нас злочином і переслідується відповідними статтями кримінального кодексу.
4. - Четвертою умовою є відсутність будь-якого рідства між майбутнім подружжям.
5. - Нарешті п’ятою умовою є психічне здоров’я осіб, котрі вступають у шлюб. Закон не допускає укладення шлюбу між особами, одна з яких визнана в судовому порядку недієздатною з причини душевної хвороби. Поява дефектів психіки після вступу в шлюб дає право одному з подружжя шлюб розірвати.
Ведучий: Наша розмова стосується шлюбного законодавства, а давайте звернемо увагу на питання щодо моральної психологічної готовності до шлюбу.
(Учням пропонуються питання. Відповіді обговорюються).
Ведучий: Молоді люди задовго до шлюбу спочатку в розмовах з самим собою, потім в бесідах з коханим повинні спробувати уявити свою сім’ю, своє місце в ній, взаємні стосунки, адже не можна вибирати чоловіка чи дружину, не уявивши собі, яке з ним (чи з нею) буде сімейне життя.
Щоб навчитися роботи щось всерйоз, люди довго і наполегливо вчаться, набувають знань, досвіду. По-іншому буває, коли беруть шлюб. Тут кожен сам собі вчитель і учень, начальник і підлеглий, скульптор і глина, з якої він сміливо ліпить щось, що йому самому уявляється ще дуже туманно. Але це не зупиняє молодих людей: вони стрімголов кидаються у шлюб, рахуючи, що якщо це можуть зробити інші, то чому ж заборонено їм.
Тому ми спробуємо відповісти на деякі питання, які бажано б обміркувати, готуючись до шлюбу. Ці питання – ваш невеличкий іспит-роздум про вашу готовність до шлюбу.
(Учням пропонуються питання. Відповіді обговорюються. Узагальнюючі висновки робить вчитель).
Ведучий: Перш ніж вибирати супутника життя, треба не поспішаючи, ретельно вивчити свого обранця. Одного разу Сократа запитали: "Що робити, щоб кохання з першого погляду не принесло біди?" Він відповів: "Уважно подивись в другий раз, а потім в третій, четвертий… і в десятий". Вибираючи супутника життя, треба почекати, поки пройде сліпота закоханості і відновиться гострота зору.
Соціологи підкреслюють, що для цього потрібно не менше 1,5 року.
І все ж таки справа не в стажі знайомства, а в якості.
Необхідно побачити свого нареченого в різних життєвих ситуаціях, обов’язково познайомитися з його рідними, друзями і чим більше, тим краще. Бажано декілька разів прийти туди без попередження. Не в гості, ненадовго, а на хвилинку: віддати книжку, щось запитати. Ця хвилинка здатна дати більше, ніж цілий день запланованого перебування у гостях, коли батьки коханого і він сам "при параді", а стосунки між ними, як у театрі.
(Якщо ви впевнені, що ви праві, а чоловік (жінка) не погоджується з вами, то які ж ваші дії?)
Ведучий: Треба пам’ятати, що у сімейному житті не дуже важливо, хто правий, головне, щоб були мир і злагода. А якщо лізти на рожен, то й ладу не буде.
За даними соціологів, 27,3% жінок на тисячу розлучених ніколи не йшли на поступки своєму чоловікові, 59,7% - іноді поступалися. Таке небажання поступатися в повсякденному житті можна пояснити тільки відсутністю справжнього кохання або нестачею терпимості по відношенню до близької людини.
Ведучий: Уявіть собі таку ситуацію: ви прийшли до дому з роботи, втомлена, роздратована, в квартирі розгардіяш, вечеря не готова, а чоловік лежить на дивані і читає газету. Ваші дії?
Треба вчитися самовіддачі, хотіти і намагатися розуміти один одного, намагатися розуміти свою половину, як саму себе, допомагати один одному, підтримувати – і тоді всі труднощі можна подолати.
Питання, які ми розглядаємо, - це краплина того, що треба обміркувати, беручи шлюб. Цікаві поради молодим людям дає Паоло Мантегацца в своїй книзі "Мистецтво одружитися".
Тест "Готовність до шлюбу" (Додаток 1)
Щасливий шлюб – це щоденна праця.
- А які дошлюбні, шлюбні та післяшлюбні звичаї існували у нас в Україні?
Учні розповідають про ці звичаї. Співають обрядову пісню.
Ведучий: І ось нарешті ви вирішили остаточно, що тільки його (її) ви хочете бачити поруч з собою все життя. А далі чудова святкова подія – весілля. І треба, щоб спогади про цю важливу подію вашого життя залишилися у вашій пам’яті навік. День вашого весілля бажано святкувати кожний рік на згадку про утворення сім’ї. А тому зверніть увагу на перелік цих подружніх свят.
Узагальнююче слово ведучого:
«Побудова сім’ї – це творчість, і якою буде сім’я – залежить від її творців.»
«Який птах, таке й гніздо!»
Додаток 1
Тест "Готовність до шлюбу"
а) так – 3
б) повернуся до роботи після народження дитини – 2
в) ні – 1
а) двоє – 3
б) ні – 1
в) так, якщо дітей захоче чоловік – 2
а) почну кокетувати з іншими чоловіками – 2
б) вчиню сцену – 1
в) це мене розчарує, але я не покажу вигляду – 3
а) так – 1
б) не дуже – 2
в) думаю, що повинна довіряти чоловікові – 3
а) я – 2
б) він – 1
в) раз – я, іншим разом – він – 3
а) ще треба вчитися – 1
б) лише деякі страви – 2
в) вмію і дуже люблю готувати – 3
а) ні – 3
б) іноді будуть – 2
в) є (будуть) речі, про які я не зможу з ним говорити – 1
а) спробую відучити його від цієї звички – 1
б) коли він на матчі, займуся улюбленою справою – 3
в) сама спробую захопитися футболом – 2
а) чудовий – 3
б) терпимий – 2
в) розлучилися – 1
а) так – 1
б) мене не буде цікавити його робота – 2
в) кар’єра не головне у житті – 3
а) поступлюся – 3
б) піду на компроміс – 2
в) спробую переконати – 1
а) так – 3
б) ніколи – 1
в) в залежності від обставин – 2
а) я б не погодилась – 1
б) це хороша можливість взнати один одного – 3
в) я не має думки з цього питання – 2
а) думаю, це необхідно – 3
б) особисто для мене – ні – 2
в) в залежності від обставин – 1
Результати тесту
14 – 23 – можливо, з часом ви зміните свої погляди на життя. А до тих пір ваш шлюб буде сповнений конфліктів, суперечок, бо ви не вмієте пристосовуватися до своєї другої половини. Вам треба навчитися терпінню і час від часу йти на поступки партнеру.
24 – 32 – якщо ви зібралися брати шлюб, то це рішення може бути трохи поспішним. Ваш шлюб не обов’язково закінчиться розлученням. Ви добре розумієте свого партнера, але вам не достає життєвого досвіду, впевненості в собі. Вам треба слідкувати за своїми вчинками, зайнятися самоосвітою в питаннях сім’ї, шлюбу, господарства, вихованні дітей – і тоді в наявності всі умови стати хорошою дружиною або чоловіком.
33 – 42 – щасливий той, кому ви скажете "так". Ви не дозволите з’явитися "чорним хмарам" над сімейним життям. Це не значить, що ви відмовитесь від своїх інтересів і на бажання партнера завжди будете відповідати згодою. Ви достатньо розумні і даєте можливість партнеру задовольняти свої особисті інтереси, зберігаючи в той же час певну незалежність. Вам притаманне почуття тактовності, яке буде допомагати.
Додаток 2
Поради молодим
Паоло Мантегацца "Мистецтво одруження"
Додаток 3
Подружні свята
Зелене весілля – той день, коли молодята стають на "рушник щастя". Символ – гілочка барвінку, яка прикрашає свято.
Ситцеве – святкується по першому році спільного життя і називається так тому, що в життя молодят уже ввійшли будні. Вони дарують один одному бавовняні хусточки.
2 роки подружнього життя – паперове весілля.
3 роки – шкіряне весілля.
5 років - дерев’яне, подружжю дарують вироби з дерева.
6 років – цинкове. Воно нагадує: шлюбу блищати, як цинк.
7 років – мідне. Чоловік і жінка обмінюються мідними перснями, обдаровують один одного грошима – символ дзвінкого щастя.
8 років – бляшане. У цей день дарують предмети хатнього начинання.
10 років – день троянд. Трояндове весілля. У дім винуватців свята приходять з трояндами. Троянди – символ того, що разом прожиті літа були прекрасними. Гості танцюють з трояндами в лівій руці.
12,5 років – нікелеве. Попереджує про те, щоб чоловік і дружина не забували підтримувати блискучу форму!
15 років – скляне. Ясними і прозорими повинні бути відносини у сім’ї. Подарунки лише із скла.
20 років – порцелянове. На столі лише порцеляновий посуд (новий), бо від подарованого в день шлюбу не залишається й сліду.
25 років – срібне. На це весілля запрошують усіх близьких та знайомих, поруч з золотими обручками чоловік і дружина надягають срібні.
30 років – перлинне. Чоловік дарує дружині намиста, вони прекрасні, як спільно прожиті літа.
35 років – полотняне. Подружжю дарують рушники, простирадла з полотна. На стіл стелять скатерки та рушники, які повинні прослужити до кінця життя.
37,5 років – алюмінієве. Свідчить про міцне сімейне щастя.
40 років – рубінове. Чоловік дарує дружині каблучку з дорогоцінним каменем кохання і вогню – рубіном.
50 років – золоте. Чоловік і дружина обмінюються новими золотими каблучками, колишні ж віддають дітям.
60 років – діамантове. Свідчить про те, що ніщо вже не може розлучити подружжя.
65 років – залізне.
67,5 років - кам’яне.
70 років – шляхетне.
75 років – коронне.
100 років – червоне.
Додаток 4
Дошлюбні звичаї українців
Парубок (від 18 до 20 років) просив батьків висватати дівчину (15 – 18 років). Пізненько ввечері, щоб менше лихих очей бачило, йдуть до її дому свати. Це поважні люди в селі, і вигляд у них урочистий. "Ми – люди-мисливці, полюємо куницю, бачимо на сніговій пороші сліди хороші та прямо до вашого дому", - розпочинали свати, поклавши на стіл хліб.
Дівчину на цей час мати висилала з дому, поверталася вона, приведена женихом з дружкою, ставалася до печі, вдаючи, що порається там або просто колупає її, щоб заручитися підтримкою домашніх божеств. А як свати вже про все домовлялися, на знак своєї згоди перев’язувала старостів рушниками, а молодому чіпляла за пояс хустку. Батьки благословляли наречених хлібом-сіллю, садовили на кожух на покуті і разом зі сватами пили могорич, обов’язково покраявши хліб, що ті принесли. Натомість давали свою паляницю. Так закінчувалося сватання.
Через декілька днів відбувалися оглядини. Родичі дівчини перевідували родину парубка вже один одного сватами і за спільною трапезою домовлялися про час заручин. Заручини відбувалися у домі молодої, на них запрошували так, як на весілля. За давнім звичаєм на стіл клали хліб на рушнику. На хліб праву руку нареченій, тоді наречена, найближчі родичі. Староста зв’язував їх рушником, єднаючи на спільне життя. Пізніше на заручинах парубок та дівчина починали мінятися перстенями.
Шлюбні звичаї
Коровай – святий хліб, що раз на віку печеться, високий і круглий. Прикрашений голубами, квітами, барвінком і калиною, він був даром для молодят і мав накликати в дім достаток, любов і злагоду. Пекли коровай (і то тільки жінки, що лагідні на вдачу і добре живуть у шлюбі) напередодні весілля, вславляючи піснями і діжу, і піч, і самих коровайниць. А ще пекли шишки – "гуски", "качки", щоб обдарувати гостей. Столи ломилися від страв, і до кожної буде приспівка чи примовка. А коли приходив час молодій покидали батьківський дім, знімали з неї вінок – символ дівоцтва і надягали хустку чи очіпок – убір замужньої жінки. Вона прощалася з подругами, роздаючи їм стрічки, з домашнім вогнищем, маминим хлібом, обходячи тричі навколо діжі. На дорогу мати посипала наречених зерном і дрібними грошима. Щоб жили довго і заможно.