Сценарій позакласного заходу з народознавства

                              Позакласне народознавче свято

                              «Ярмарок народних звичаїв» 

 

Мета заходу: залучити учнів до участі у загальношкільному заході; поглибити їхні знання про народні свята, звичаї, традиції українського народу , розкривши їх красу та символічне значення; розвивати акторські здібності учнів; виховувати пошану до духовної спадщини українського народу; викликати бажання відродити давні звичаї.

 

Обладнання: сцена облаштована як на ярмарку, поруч стоїть сільська хата; відповідний тематичний музичний супровід : спів соловейка, церковні дзвони, запис щедрівок; різний крам для продажу.

 

                          Хід позакласного заходу:

                     І. Організаційний момент:

(На сцену виходить ведуча - продавчиня).

Продавчиня : Сонця промені раненько

                        Святий мир осіяли.

                        А на гілочці близенько

                        Два голуба воркували.

                        Сивий голуб воркував,

                        Людей чесних зазивав:

-- Люди добрі, не минайте,

На наш ярмарок завітайте!

Є тут краму різнобарв’я –

Усі форми й кольори:

З Трійці пахне різнотрав’я ,

Сяють новорічні ліхтарі.

Для здоров'я і краси

Є з вербиченьки гілки.

Вбережуть вас од біди

Великодні крашанки.

На Покрову молодицям

Хустка нова знадобиться.

На Маланку, так годиться,

Цілий рік, щоб не журиться,

Хлопці водять по селу

Вередливую козу.

Тож, шановні, не скупіться!

А як слід повеселіться!

 

                             ІІ. Основна частина:

(Виходить хлопчик і підходить до продавчині).

Хлопчик : Добрий день!

Продавчиня : І тобі доброго дня! Подивись, які гарні речі! Вибирай!

Хлопчик : Скільки коштує ваша кізонька?

Продавчиня : За три віддам.

Хлопчик : Е-е, ні. Дорого. Тато дали мені 3 гривеники і  казали : «Іди-но, сину, на ярмарок та ні в чому собі не відмовляй! А решту додому принеси.» Якщо я куплю козу, то решту додому не принесу.

Продавчиня : То бери за 2.

Хлопчик : Та у мене три гривеника однією купюрою.

Продавчиня : То я тобі решту дам!

Хлопчик : Так тато казали багато не витрачати.  

Продавчиня : От же хлопчина!  А чийого ти роду?

Хлопчик : Козацького!

Продавчиня : Так і я козацького роду! Ти – козак. І я – козачка. Так ми з тобою земляки! Тож сторгуємось! 

(Продавчиня віддає хлопчику маску кози і відходить. На сцену виходить гурт молоді. Усі переодягнені : серед них є лікар, циган, коза. Вони співають пісень і стукають у двері селянської хати).

Коза : Відчиняйте ж , люди, хати.

           Прийшов щедрик щедрувати,

           Разом з щедриком і я –

           Вередливая коза!

(Виходять господарі. Гурт розпочинає гру «Коза». Коза падає).

Циган : Ой людоньки! Щось наша кізонька захворіла. Да така ж добра тварина була : і розумна, і вродлива, і до харчів не вибаглива. Ой батечки, що ж тепер будемо робити?

• Дохтора, дохтора треба! Покличте дохтора!
• Де ж його взяти в таку пізню пору? Може, їй води принести?
• А ось і дохтор з’явився!

Циган : (замахав руками). Ведіть його мерщій сюди.

Лікар : Я – лікар-аптекар. Що тут у вас скоїлося?

Циган : Кізка наша захворіла. Ледве дихає.

Лікар : Зараз перевіримо. (Витяг слухавку, обстежує). Ов-ва! (Хитає головою). Надії на одужання нема. Мусите кізку дорізати.

Циган : Допоможіть кізоньці!

Всі : Врятуйте тварину!

Лікар : Гаразд! Спробую. (Дістає шприц, наповнює. Робить ін’єкцію. Кізка заворушилась, звела голову). 

Циган : Ожила!

Всі : Наша кізонька жива!

Циган : Дякуємо, добрий лікарю!

Лікар : Бувайте здорові!

(Господарі обдаровують учня із мішком).

Всі : Щедрий вечір! Добрий вечір!

         Добрим людям на здоров'я.

         Що так ґречно нас приймали,

         Смакотою пригощали.

         Всі ми раді в цьому домі

         Веселенько погуляти,

         Та на сей раз вибачайте,

         Нам пора вже вирушати.

(Гурт молоді та господарі йдуть. На сцені з’являється продавчиня).

Продавчиня : Не менш веселим святом є Масляна. Ось і у мене є символ цього свята – млинці. (Підходить дівчина).

Дівчина : А продайте, тітонько, мені оці млинці.

Продавчиня : Я тобі і так дам, тільки дай відповідь на питання : чи знаєш ти, що символізує млинець на Масляну?

Дівчина : Як відомо, Масляна триває цілий тиждень. Рідні, сусіди ходять одне до одного у гості і пригощають млинцями. Млинці здавна є символом Сонця. Пригощаючи когось млинцем, ми бажаємо цій людині тепла, здоров'я , успіхів. 

(Продавчиня йде. До дівчини виходить гурт молоді і виносять солом’яне опудало - Зиму ).

Дівчина 1 : Ох і люта ти, Зима!

                    Ніде спасу нам нема.

                    Поморозила нам лиця,

                    В лід убрала всю водицю!

Хлопець 2 : Нас добре поморозила

                     І снігом замела.

                     Весна йде з верболозами –

                     Пройшла твоя пора.

Хлопець 3 : Ми взимку відпочили.

                     Веселощів – за край.

                     Вже Весну запросили.

                     Ох, Зимонько, прощай!

Дівчина 1 : Досить Зимоньку цькувати –

                     Час млинці вже роздавати.

(Роздає усім млинці).

Хлопець 1 : Млинці й варенички смачні

                      В сметані розкошують.

                      Прийшли вже Масляної дні –

                      Від пуза всі куштують.

Хлопець 2 : Млинців й вареничків сповна

                     Їж за обидві щоки :

                    « Яка ж ти, Масляна, мала!..»

                     Зітхають лежибоки.

(Взявшись за руки усі танцювальними кроками виходять зі сцени. Заходить продавчиня).

Продавчиня : Слава Богу! Дожили ми до Великодніх свят. Час уже і кошик ладнати та й до церкви йти.

 (Повз проходить сім’я : тато, мати, дочка, син з кошиком, йдуть до церкви ).

Батько : Христос Воскрес!

Продавчиня : Воістину Воскрес!

Батько : Христос Воскрес!

Продавчиня : Воістину Воскрес!

Батько : Христос Воскрес!

Продавчиня : Воістину Воскрес!

(Хлопчик смикає маму за руку).

Хлопчик : Мамо, будь ласка, купіть мені великодніх дзвоників. Я буду ними, як у церкві, дзвонити і усіх зі святом вітати.

Мати : Та вже добре. (Продавчиня дає дзвоники та йде).

(Сім’я заходить до хати. Діти сідають за стіл. Господиня викладає харчі з кошика ).

Господар : Оце тільки з церкви прийшли. Таку гарну службу відбули, і продукти освятили : і ковбаску печену, і пасочку рум’яну, і крашанки веселі, і сальця шматочок.

Мати : Придивися, доню, уважно до пасочки, чи нема на ній шерстинки якої?

Дочка : Є, та така біла – біленька.

Мати : Значить у нас цілий рік буде біла худоба водитися. А тепер, діточки, йдіть, будемо з крашанок вмиватися. 

(Вмивається хлопчик). – Щоб ти так швидко ріс, як з роси і води.

(Вмивається дівчина). – Щоб ти така гарна та мила була, як ці крашанки.

Господар : Йди, Оленко, сюди. Знаю, що Захар скоро старостів пришле. (Дівчина стає на коліна, а батько її благословляє паскою). Щоб ти серед людей була, як ця свята паска, висока. Щоб усі тебе любили і шанували. Щоб ти мудрою була та здоровою! (Дочка кланяється батькові). А тепер і до столу можна сідати.

Хлопчик : Хай в кошик вам ляжуть

                    Баранчик і паска,

                    Шматочок сальця,

                    Запашная ковбаска,

                    Писанок пару,

                    З корінчиком хрону.

                    Хай плине достаток

                    До вашого дому!

 Дочка :  З Воскресінням Христовим

                 Щиро вітаю!

                 Жити в радості й любові

                 Від душі бажаю!

                 Запашною нехай буде

                 Великодня паска!

                 Довіку буде з вами

                 Світла Божа ласка!

Усі : Христос Воскрес! (3 рази).  (Усі виходять).   

Продавчиня : Багатий український народ святами : веселими, гомінкими, яскравими. Одним з найвеселіших літніх свят є Івана Купала. Люди вірили, що саме уніч на 7 липня усі рослини оживають. Дерева переходять з місця на місце. Тварини між собою розмовляють. А квіти віщують майбутнє. Тому дівчата збирали трави і плели з них віночки, а жінки опоясувалися перев’язами з квітів. (Вибігає гурт дівчат).

Дівчина : Тітонько, дай Боже!

Продавчиня : Дай Боже і вам!

 Дівчина : А чи маєте ви трави, щоб хлопці кохали?

Продавчиня : Аякже. М’ята, барвінок, волошка,

                                       Півонія і ромашка.

                                      Незабудка та жасмин,

                                      Щоб кохав тебе один.

(Дає дівчатам пучечки різнотрав’я і йде дівчата сідають і починають співаючи плести віночки).

        Ой на Івана, ой на Купала

        Ой, там дівчина квіти збирала

        Квітоньки збирала, віночок сплітала,

        Та на синю хвилю, на Дунай пускала.

        Ой, пливи, віночку, та по синій хвилі.

        Та до тої хати, де живе мій милий.

        Заплету віночок, заплету шовковий,

        На щастя, на долю, на чорнії брови.

        Ой, пущу віночок на биструю воду,

        На щастя, на долю, на милого вроду.

        Ой, поплинь, віночку, прудко за водою,

        На щастя, на долю милого за мною.

(Закінчивши співати, одягають віночки. Входять хлопці і розкладають імпровізоване вогнище. Гурт розбивається на пари).

Хлопець 1 : Щось я, друзі, заморився,

                  Як-то кажуть, з ніг вже збився.

                  Треба трохи відпочить

                  Та багаття запалить.

(Запалюють імпровізоване вогнище. Звучить весела українська народна музика. Пари стрибають через вогнище).

А потім хлопець починає усіх обливати зі словами:

Хлопець 2 : Купайло – батечко, наш добрий дух.

                      В це велике святечко облий молодух.

                      Дай, свята водичко, дівкам гарне личко.

                      А хлопцям дай сили, щоб краще робили.

                      А мені – молодому – втіху, а не втому.

                (Усі вибігають зі сцени). 

                             ІІІ. Заключна частина.

Продавчиня : Ось і закінчився наш ярмарок, наше свято. Але свята не закінчуються, їх в Україні ще дуже багато. І тому запрошуємо вас на наступний наш ярмарок. До нових зустрічей!

 

 

 

 

                       Джерела використаної літератури:

 

1. Тюріна Т. М. Тиждень української мови та літератури. – Х. : Видавництво «Ранок», 2010. (Бібліотека творчого вчителя).
2. Жаровська Н. В. Метод проектів на уроках української мови та літератури (Н. В. Жаровська, Т. В. Муляр -  Тернопіль – Харків : «Ранок» , 2011. Серія «Нові педагогічнітехнології»).
3. У нас сьогодні свято. – Х. : Белкар- книга, 2005.
4. Розкажіть онуку. – К. : «Редакція освітянських видань», №11, 2010.