Розповісти присутнім на заході про творчу долю жінки, викладача, керівника . Виховувати почуття гордості за земляків, плекати любов до народної творчості , підтримувати українські традиції, вивчати фольклор . Вчити бути справжніми патріотами своєї держави.
Дитячо – юнацька організація
Федеративна Республіка Гімназія
НВК № 1 м. Добропілля
« Марафон самих – самих 2017 »
Виступ у рамках проекту « Подорож гендерними світами ».
Конкурс – презентація « Ця особистість – приклад лідерської харизматичності Добропільщини ».
Підготувала:
Педагог – організатор
Щербак Тетяна Володимирівна
На фоні відео – презентації театралізований виступ учнів 9 – 11 класів
Даша.
Біле поле полотняне,
Рівно ткане, чисто пране,
А на ньому голка ходить,
За собою нитку водить,
Кожне життя , як рушник оздоблений певним орнаментом. Що зробив за життя те на рушникові візерунком стелиться.
Влад.
Як люди бережуть любов до вишивання так справжньою Берегинею народної спадщини Добропільщини є Хоружий Людмила Євгенівна. Викладач музично-теоретичних дисциплін засновниця і беззмінний керівник зразкового театру народної пісні «Берегиня».
Катерина.
Нам треба вишити рушник,
Де кожна ниточка квітчаста,
Хай кожен ниточку вплете,
Не поспішаючи, поволі,
В це вишивання золоте,
Як в день новий своєї долі.
Червоні хрестики кладу на полотно символ Божої любові до людей, до людського роду, у ньому – всі сторони життя. Його повнота, свобода та енергія, лідерсто та заклик єднання.
Його чи не найбільше на рушникові - долі Людмили Євгенівни, адже Вона поєднала дітей в улюбленій справі.
І понесли вони у свої родини , у великий світ багату духовну культуру України.
Влад.
Будьмо разом! Підтримаймо унікальну особливість нашої берегині через музично – театралізоване дійство відроджувати національне коріння, ідеали істини, добра, краси.
На фоні пісні « Єднаймося! » у виконанні колективу « Берегиня »
роздаються серця з українськими символами .
Даша.
Оранжеву стрічку вкладу у стіжок – символ слави, величі та гідності,
Схрещуються ниточки,
Розквітали квіточки:
Ружі та барвінок, вздовж по полотну.
Вишиваю з піснею
Стало все барвистеє.
Щоб на довгі роки вийшов оберіг.
Богдан.
То Дарино не просто так все барвистим стало то перемог у нашої героїні не зліченна кількість. Колектив у супроводі такої БЕРЕГИНІ - мами впевнено крокує вперед стаючи володарями багатьох премій та нагород: Гран – прі міжнародного конкурсу « Джерело талантів » 2016
м. Харків; « Чарівний спів » 2016 м. Торецьк; Золотий призер всеукраїнського конкурсу « Зіркова осінь » м. Святогірськ, тощо. Про те одне з найбільш вагомих досягнень колективу приголомшлива перемога влітку 2017 року в Болгарії на фестивалях – конкурсах « Золотий Грааль » та « Зіркове літо », де « Берегиня » виборола Гран – прі в усіх номінаціях.
Катерина.
А ось тут калину багряну серед квітів вишити треба , та не просто як прикрасу - символ України,а як найголовнішу відзнака за багаторічну, плідну та кропітку роботу, розвиток української національної культури Хоружий Людмилу Євгенівну нагороджено Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеню.
Барви кольорові:
Зелень – то діброви,
Молодість, надія, злагода і мир;
Жовтий – то колосся,
То добро, надія
І ласкаве сонце, що встає з-за гір.
Влад.
Добра душа й велике серце в нашої Берегині. Вона разом зі своїми вихованцями постійно відвідує дітей у притулку та реабілітаційному центрі. Організовує та приймає участь в благодійних концертах , кошти з яких перераховуються онкохворим діткам. Збираючи фольклорні здобутки української пісенної спадщини спілкується з людьми похилого віку та ветеранами.
Даша.
Сонця промені вишити треба , бо справа Людмили Євгенівни продовжується в діяльності її учениць, яких за свій творчий період , вона чимало підготувала. Це вчителі української літератури та фольклору Чернова Єлизавета, Матвійчук Світлана. ЇЇ випускниця Поліщук Карина продовжує традиції театру народної пісні « Берегиня », навчаючись у Музичній Академії м. Києва на факультеті фольклористики.
Катерина.
Веселкою сплелися кольори
На рушникові , наче доля.
На ній — Людмили прожиті роки,
Усі достоту, з радощами й болем.
Усе на нім : вечірняя зоря,
І росами умите раннє сонце,
На нім і сльози, й посмішка твоя,
І неповторна музика натхнення!
І шепіт трав і шелест яворів,
Й дзвінкі турботи сьогодення.
Богдан.
Ось і розповіли ми вам про творчу та сильну долю жінки - Берегині , та не просто розповіли, а мережаним візерунок на рушникові справи іі простелились.
Адже кожен рушник то окрема доля,
кожна доля то окрема історія.
Історія твоєї Держави.
Усі разом : Нехай лунає пісня !
Любов та надія живе!