Сценарій присвячений пам’яті Героїв «Небесної Сотні»

ДНЗ «Волочиський промислово – аграрний професійний ліцей»

 

 

 

Віче – реквієм присвячений пам’яті  Героїв «Небесної Сотні»

«Герої не вмирають , просто йдуть з Майдану в небеса»

22.02.2021 р.

 

 

Підготувала:

Викладач історії

Мельник К.В.

 

 

 

 

 

Волочиськ-2021

Вступне слово викладача

Господь на небі мав свій план,
Не міг дивитись на руїни.
Тому покликав на Майдан
Синів і дочок України.

Він ніс з-за хмар усім любов.
Навчав добра, як в дні минулі.
Та пролилась безвинна кров,
Вп’ялись в серця свинцеві кулі.

У фарисеїв, у катів
Все відбувалося по плану.
Вже сотню знищено життів,
Відважних ангелів Майдану.

Ті оборонці підвелись,
Світ огортаючи любов’ю,
А їх убивці залили
Бруківку ненавистю і кров’ю.

Надія й істина свята,
Молитва й віра – все опертя.
Їх потім друзі на щитах
З Майдану провели в безсмертя.

Між підлістю і смертю крок.
Майдан – це тільки передгроззя.
Горить Будинок профспілок,
В Михайлівський борців завозять.

А далі – далі в отчий дім –
Під скорбне «Кача» в домовині
Красиві, дужі, молоді,
Під знаменом блакитно-синім.

Господь дивився з віддаля
На кров людську, на кожну рану.
Й на боротьбу благословляв
Живих захисників Майдану.

Хай нажираються кати.
Вони пощезнуть і насіння
Святої досягне мети
Борців відважне покоління.

– Обману і сваволі – ні!
На ката досить гнути спини! –
Проклятій скаже злодійні
Народ великої країни.

За це – киями, чобітьми!
За це – прицільно кулі в груди!
Вкраїна, нація – це ми!
Ми жити хочемо, як люди!

…Не зрадьмо волі й мрій своїх,
Господнього не зрадьмо плану.
Бо нас із неба проклянуть
Навіки ангели Майдану.

 

Ведуча 1: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!

 

Ведуча 2: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

 

Ведуча 1:  Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

 

Ведуча 2: Всі ми добре знаємо, що в минулому на долю нашої країни випало багато випробувань. Україна не раз піднімалася з колін. Побита і вся в ранах, та нездоланна для ворогів своїх. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

Ведуча 1: Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось.

Ведуча 2. 21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроінтеграційного до спрямованого на розвиток співпраці з державами-членами СНД.

Ведуча 1. 30 листопада обурена таким рішенням уряду молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві, всіляко підкреслюючи мирний характер своєї акції. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок Революції Гідності. Та злочинна влада вчинила замах на мирний протест і на декларовані цими молодими людьми загальноєвропейські цінності. Десятки протестувальників були по звірячому побиті спецпідрозділами міліції і у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до сьогодні.

Відео «Євромайдан.Як усе починалося»

 

 

Учень – БОРЕЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР

 Я вирушаю, мила, у похід,
Ніхто не знає, чим все обернеться…
Дай на прощання обніму дітей
І пригорну тебе до свого серця.

Уже сьогодні, певно, буде бій.
Для когось може стати він останнім,
Та ти, кохана, плакати не смій
У ці хвилини нашого прощання…

І не шукай мене в отім диму
Ти на екрані між облич героїв,
Я на екран, повір, не попаду,

А якщо, раптом, упаду в бою,
Я буду там, у самім пеклі бою..
А чи потраплю до катів за грати,
Знай, в моїм серці була тільки ти
І наші діти, й Україна мати…

Уже сьогодні, мабуть, буде бій…
Іще бої… жорстокі і запеклі….
Герої наші будуть у раю,
А ворогам ми зробимо тут пекло.

Та я вернусь! Як тільки ця весна
Нам принесе, нарешті, перемогу.
Тобі з порога радісно всміхнусь…
Дай обніму. Мені пора в дорогу…

 

(Перегляд відеоролику «Ти чекай мене»)

Ведуча 2: Події 30 листопада стали переломним моментом в українських подіях кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий.Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини та побиттям мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади.

(відео «Обличчя Майдану»)

Ведуча1: Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада на чолі з президентом Януковичем віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю. Події у Києві 18-20 лютого стали фінальним і найбільш драматичним етапом революції.

Ведуча 2:  На початку революційних подій, нікому і в голову не могло прийти, чим усе це обернеться… Слова «Слава Україні! Героям Слава!», що видавалися простим вітанням, набувають нового й особливого значення.

Ведуча1 : Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна.

Ведуча 2: Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

Ведуча1: На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з усіх боків, взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні.

Ведуча2: Проти мирних мітингувальників кинули Внутрішні війська, спецпідрозділ «Беркут», на дахах будинків розмістили снайперів, завозили проплачених «тітушок». В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.

Ведуча1: Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. 22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайло Жизневського, білоруса з Київщини. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та родом з Волині Олександр Бадера.  Вони стали першими в ряд Небесної сотні.

Ведуча 2: Увесь світ облетіли кадри документальної хроніки, де молодий чоловік у будівельній касці стоїть на барикаді і проникливо, натхненно читає уривок з поеми Т.Г. Шевченка «Кавказ». Це Сергій Нігоян – українець вірменського походження з Дніпропетровщини.

Перегляд відео «Нігоян декламує вірш Шевченка»

 

Ведуча 2: Усі герої Небесної сотні були простими людьми – не депутатами, не політиками, не начальниками. Але у вирішальний час не змогли байдуже сидіти біля телевізора проста дивитися на те, що коїться на вулицях столиці.

 

Учениця-СУХОВИЧ КАТЕРИНА

 

 А сотню вже зустріли небеса..

 Летіли легко, хоч Майдан ридав..

І з кров ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

 

Й заплакав Бог, побачивши загін —

Спереду–сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій ,

І вчитель літній – сивий-сивий..

 

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла..

 УЧЕНИЦЯ – КЛОС ДІАНА

Майдан… з Героями іде прощання…

Тисячі людей зібралися в цю мить.

Для когось на землі вона передостання,

А хтось в землі сирій вже мирно спить…

 

 

Вже не побачить батько, не зустріне мати…

Живого сина в світі більше вже нема…

Прийшли у путь останню проводжати

Своїх Героїв… вічная їм честь й хвала…

 

Ридають всі… не стримати гірку сльозу…

Покотились сльози по щоках і обороні…

Сотники, що полягли,– не встануть з сну,

Не посивіють у майбутньому вже скроні…

Пісня «Над землею тумани» - КОРНІЙЧУК ОЛЯ

 

Учениця- ЖМУРКО ВІКТОРІЯ

 

Блакитне небо посіріло,

і дощ ударив у ту ж мить.

У грудях серце заболіло,

по світу новина летить....

У центрі міста, на майдані,

в серці країни, мов в пітьмі

навіки душі відлетіли,

там сто героїв полягли.

 

Грудьми повстали, захищали

нам мирне небо, спів птахів.

І до останнього стояли,

аж поки янгол прилетів.....

Учениця – ОКСАНЧЕНКО ВІКТОРІЯ

 Небесна сотня вас навічно

до себе в рай Господь забрав.

Але назавжди залишились

в серцях народу, що повстав.

 

Борись, Вкраїно, за свободу,

бо кров і сльози пролились.

І пам’ятай своїх героїв,

Їх шанувати поклянись.

 

Залишиться кривавий лютий

в серцях вкраїнських громадян.

Не панувати злу в країні!

Хоч стогне вся земля від ран.....

 

Вшануй хвилиною мовчання,

Сьогодні тих, що на Майдані полягли.

Вони за нас злетіли в небо,

щоб в мирі й щасті ми жили.....

Хвилина мовчання

УЧЕНЬ – БОРЕЦЬКИЙ ВЛАД

Небесна Сотня – то в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Небесній Сотні шана й молитви,

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їм шлях високий Боже, освяти.

І в мирі, Господи, прийми до себе.

 

 

Ведуча 2:. У Волочиську до річниці кривавих розстрілів на столичному Майдані відкрили пам’ятний знак «Героїв Небесної сотні».

Кам’яна брила з тризубом, металеві шина, коктейль Молотова, бруківка, квіти та птахи, що рвуться в небо… Так виглядає пам’ятник героям Небесної сотні, який відкрили 14 лютого 2016 у Волочиську біля готелю «Дружба».

Перші роботи зі зведення пам’ятного знаку розпочалися 20 листопада 2015 року. Варто відзначити, що все робилося руками простих людей – активістів, підприємців, освітян, медиків, банківських працівників тощо, без залучення бюджетних коштів та зайвого офіціозу. Ковку для пам’ятника виготовили Нестор та Наталія Гуньки.

24 cерпня 2016 року. У День Незалежності у Волочиську відкрили та освятили стелу Героям Небесної Сотні.  Встановили її біля пам’ятника Героям Небесної Сотні. На відкриття прийшло чимало місцевих жителів.  За загиблими Героями Небесної Сотні присутні священики відправили поминальну панахиду.
УЧЕНИЦЯ- МОЙСЮК ДІАНА

 Вірш "Майдан ридав" 

Майдан ридав. А сотня в небо йшла,

Один за одним, наче янголята.

Тут, на землі прощались матері,

А в небі зустрічала Божа Мати.

Майдан стогнав, а сотня в небо йшла,

Земля змішалась з кров’ю і сльозами.

Ридали всі і рідні і чужі,

І кров текла із серця, наче з рани.

Летіли тихо, хоч земля тряслась.

Хоч небо поливало їх сльозами.

Лиш ангел колискову їм співав

На тій дорозі, що веде до Мами.

Летіли тихо, хоч майдан рида.

Як ті пташки летіли в небо раннє.

Востаннє хтось дитину цілував,

І сам не вірив. Що це все востаннє.

Боліли рани та вже не болить,

Жовто-блакитний стяг покрив їх тіло.

Один за одним шикувались в ряд,

Героїв сотня в небо полетіла.

 

Ведуча1: Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.

І за цю боротьбу, за нашу за вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них молоді, сильні, які підняли людей на боротьбу.

УЧЕНИЦЯ – ТЕРЛЕЦЬКА ВІКТОРІЯ

Вірш «Ми дякуєм вам, хлопці, за життя»

Ми дякуєм вам, хлопці, за життя,

Ми  дякуєм вам, хлопці, за свободу.

Пробачте нас. Пішли ви в небуття,

Та більше не повернетесь додому…

Ви йшли за нас, ви йшли на вірну смерть,

Ви не боялися нікого і нічого.

Ви захищали своїх мам, жінок, дітей,

Ви знали що ви робите й для чого.

Хто міг подумати, що трапиться таке,

Хто міг подумати, що в мирную годину

 підуть батьки ховать своїх дітей,

Які стояли на Майдані за Вкраїну.

Небесну сотню прошу вшанувати, 

Небесній сотні дякувать до скону.

Це те найменше, що ми можемо віддати,

Щоб ви відчули, як склоняємось до долу.

Вас пам’ятати будемо завжди,

 Із вами будемо боротись за країну.

За ту країну, де нема брехні й війни,

За нашу й вашу мирну Україну…

ПІСНЯ МОЙСЮК ДІАНА І ДУМСЬКИЙ МИКОЛА

 

Ведуча1 : Пам’ятаймо всіх героїв майдану! На завершення хочеться сказати : «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх»