Сценарій програми до Свята Останнього дзвоника
І все на світі треба пережити,
бо кожен фініш — це по суті старт… (Ліна Костенко)
Святкова мозаїка випускників школи
І все на світі треба пережити.
І кожен фініш – це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
і за минулим плакати не варт.
Ліна Костенко
Мозаїка - це зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів. Навіть якщо забрати один камінчик із мозаїки, зображення стане неповним, недовершеним. Сьогодні ви побачите святкову мозаїку школи (назва школи), яку складуть, неначе дорогоцінні камінчики, випускники 9 та 11 класів 20_-20_ навчального року, і навіть їхні батьки, також випускники нашої школи, які закінчили її багато років тому. Кожен із них - неповторний, кожен - особливий, немає одного - немає цілісного колективу. Це - наша гордість і наша радість. Тож вітаємо їх і бажаємо надалі гордо носити звання випускників!
Ми раді вітати наших найдоросліших вихованців! Урочисто запрошуємо на свято випускників 11-А класу із класним керівником _____________________.
11-Б класу із класним керівником _____________________.
11-В класу із класним керівником _____________________.
Одинадцятикласники в супроводі класних керівників урочисто виходять на свято.
Ведуча: Шановні присутні тут класи, тепер ваша черга заявити про себе та привітати один одного.
Розпочнемо із наймолодших - першачків. Без них тут не можемо обійтися, адже цей рік для них - теж свого роду завершення, підсумки певного етапу їхнього життя, який відкриває нові горизонти.
Першачки, до нас всміхніться
Дзвінко й весело озвіться!
Першокласники говорять свої гасла.
Дев’ятикласники, ви теж випускники,
Від вас слова почути хочем ми!
Дев’ятикласники говорять свої гасла.
Десятий клас вже майже тут найстарший,
Тож радо ми послухаємо привітання ваше!
Десятикласники говорять свої гасла.
До виконання Державного Гімну України всім стати струнко!
Звучить Гімн.
Ведуча: Наше свято оголошуємо відкритим!
До вашої уваги візерунки святкової мозаїки від учнів школи.
Візерунок поетичний від учнів 9-х класів.
Учні декламують вірші. Останні два рядки кожної строфи читають обидва промовці (попередній і наступний). Останні два рядки вірша промовляють всі.
1. І все на світі треба пережити.
І кожен фініш – це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
і за минулим плакати не варт.
2. А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити.
І за минулим плакати не варт.
3. Отак, як є. А може бути й гірше.
І може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
не будь рабом і смійся, як Рабле!
4. Хай буде все небачене побачено.
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас залежить, –
принаймні вік прожити як належить.
(Ліна Костенко)
Пісня від учнів 11 класу.
Ведуча: Візерунок танцювальний від батьків наших випускників.
Танець батьків.
Ведуча: Візерунок комічний: Розмова першокласників та одинадцятикласників.
Виходять першокласники та одинадцятикласники.
Першокласник:
Братику, скажи мені
По-секрету - ми одні:
Як ти вирости зумів?
Мабуть, тонну каші з’їв!
Старшокласник:
Не журися ти про це -
Враз дитинство промине.
Навіть оком не змигнеш,
Як мене наздоженеш.
Першокласник:
А у школі як встигати?
І читать, і рахувати?
Як задумаюсь, бува,
То аж сохне голова!
Старшокласник:
І про це ти не хвилюйся,
Встигнеш все - лиш не лінуйся.
Потім ті знання тобі
Допоможуть у житті.
Першокласник:
А як іспити здавати?
Нерви як погамувати?
Я ж боюся, як вогню,
Що контрольну завалю!
Старшокласник:
Хвилювання - це нормально,
Все ж боятись - справа марна,
Адже якщо вчишся ти -
Без проблем усе здаси.
Першокласник:
А як школу шанувати?
Бо ж уранці хочу спати!
Хочу бавитись іти -
Кажуть: “Ти завдання сперш зроби”!
Старшокласник:
Вчитись, безсумнівно, важко,
Та будь мужнім, першачку!
Вчителі, і батько, й мати
Будуть вам допомагати.
Старшокласник: Школа - мрій і знань колиска,
Перша дружба, гнів і ласка...
І за все у дружнім колі
Кажемо: “Спасибі!” школі.
Ведуча: Візерунок меланхолійний: Прощальний вальс від випускників школи.
Вальс випускників.
Ведуча: Вони - особливі, не схожі на своїх попередників та на своїх наступників. Вони - обличчя школи, її найстарші вихованці, які стали настільки дорослими, що повинні відкривати для себе ширші горизонти. Вони - випускники нашої школи. Попрощайтесь із нею, як слід, дорогі одинадцятикласники, ви ж залишитесь у її пам’яті назавжди.
Пісня “Прощавай…” (11 клас).
Випускник:
Дорогі вчителі!
Вам доземно вклоняємось ми
За любов, за турботу, горіння.
Ми дорослими стали людьми,
Тож спасибі за ваше терпіння!
Випускниця:
Ми до батьків сказати хочем слово -
Подякувати щиро, від душі,
Що в наших душах сонце засвітили
І крила для польоту нам дали.
Танець випускників із батьками.
Ведуча: Звучання останнього дзвоника - добра традиція, якої ми не цураємось і якою ми закінчимо наше свято. Право подати останній у цьому навчальному році дзвінок надаємо учениці 1 класу _____________________________ та учневі 11 класу _________________________ .
ЗДВР: Дорогі випускники, бажаємо вам нових злетів, але не падінь, ми завжди будемо вам раді у нашій школі. Шановні учні, вам бажаємо гарно відпочити та набратися сил під час літніх канікул. А зараз запрошуємо всіх до школи на останній урок.
Музика. Випускники йдуть до школи на останній урок.