Сценарій. Революція гідності.

Про матеріал
Пригадати події, які відбувалися в країні і на Майдані Незалежності у 2013 році, розширити знання учнів про революцію Гідності та Свободи; розвивати почуття національної самосвідомості та громадянської активності; формувати розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині та стати на захист державних інтересів країни; виховувати ціннісне ставлення до демократичних свобод, закріплених Конституцією.
Перегляд файлу

Встала мати Україна –

Сонце засвітило,

Пробудилася народна

Незнищенна сила.

Сотні літ нас розпинали,

Та не побороли,

Бо не вмерла Україна

І не вмре ніколи.

Слава тобі, Україно,

Невмируща слава,

Да святиться твоя воля

І твоя держава.

 

Ведучий: Українська земля… Земля щедро полита кров’ю її синів. З нашої історії ми бачимо споконвічне прагнення українства до волі та незалежності рідної землі, неньки - України.

Ведучий: • Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості, різних звичаїв та обрядів, гучної української пісні, чарівної природи.

Ведучий: • Це країна добрих, щирих, привітних, веселих і гостинних людей, які

ніколи не поневолювали інші народи, а лише захищалися від ворога.

Ведучий:

Героїчні сторінки нашої історії це

Запорізька січ!

Українські Січові Стрільці.

Бій під Крутами.

Ведучий: • Здавалось би, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною Європейською державою, але історія повернула ще одні Крути.

Ведучий: • І знову молодь, студенти, школярі вийшли на майдан, виборюючи свою гідність. Нація потребує активності, єдності, самопожертви.

 

Ведучий: Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою гідність, своє прагнення до свободи.

Ведучий: Саме 21 листопада 2013 року в день свободи і гідності розпочався Євромайдан, який переріс у революцію гідності. Після Майдану і до цих пір на території нашої держави немає спокою, розпочалися і продовжуються військові дії на Сході України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів.

Ведучий: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!

Ведучий: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

Україно! Ти – моя молитва,

Ти моя розпуко вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, ненько, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Ведучий: У 2013 – 2014 роках в Україні відбулась безпрецедентна подія – народ повстав проти свавілля корумпованої влади. Внаслідок злочинного насильства влади проти громадян мирний протест перетворився на революційний рух, який призвів до корінних змін.

Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості.

Для чого люди вийшли на майдан?

Що їхні сонні душі розбудило?

Розвіявся густий-густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо…

Для чого мерзнем, нащо стоїмо?

Бо хочем Україну ми підняти!

Її «Європою» ми гордо назвемо

Бо вона гідна статус такий мати.

У всіх містах великих і малих,

У всіх куточках неньки України

Всі люди, всі від юних до старих

Пророчать позитивні й стрімкі зміни.

Тож не сидіть тихенько в стороні,

Не будьте ви до цих подій байдужі!

Бо знайте, ви сьогодні не одні!

А разом ми нестримні й справді дужі!

Ведучий:  Саме сьогодні, в цей час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної України. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. Наші земляки, яких сьогодні мобілізовано до лав українського війська, з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність.

 

Ведучий: І зараз пропоную разом пригадати той переломний період, той час, коли кожен небайдужий мав заявити про свою позицію і щиро вірив, що разом ми зможемо зміцнити Україну на краще.

(відео про початок Євромайдану)

Ведучий

21 листопада. Початок Євромайдану

21 листопада уряд Миколи Азарова вирішив призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це сталося в той момент, коли президент Віктор Янукович у Відні запевняв журналістів, що євроінтеграція України триває.

Відмова від євроінтеграції обурила значну частину суспільства.

на майдані Незалежності в Києві почали збиратися люди, переважно студенти, активісти і журналісти. З собою вони принесли українську символіку і прапори ЄС.

 

Ведучий

30 листопада. Перша зачистка

О 4:00 ночі на Майдані залишалось 500 активістів. О 4:30 – жодного. «Беркут» зачистив площу. Жорстоко і нещадно.

Силовики не розбираючись били людей гумовими палицями, а потім скидали з постаменту і продовжували добивати ногами. Тих, хто тікав, наздоганяли і знову лупцювали.

Чотири швидких, що стояли неподалік, були заповнені вщент. 80 людей отримали серйозні тілесні ушкодження, більше 20 доставили в лікарню, а 10 – госпіталізували. Решта сховалась від переслідувань у Михайлівському соборі або розбіглись провулками.

Одночасно з’явилися комунальники, що почали прибирати площу і встановлювати новорічну ялинку.

Ця подія кардинально змінила настрої населення і стала початком справжньої революції. Дії бійців спецпідрозділу «Беркут» спричинили нові протести в Києві. 1 грудня люди зайняли майдан Незалежності. З цього часу протести не припинялися. Активісти вимагали відставки уряду та позачергових виборів.

Ведучий

1 січня. Новий рік на Майдані

В ніч на 1 січня на Майдані незалежності було людно. Відсвяткувати Новий рік на площі прийшло кількасот тисяч людей. Рівно в 00 годин 00 хвилин вони разом заспівали гімн України, тримаючи у руках ліхтарики і мобільні телефони.

Майдан Незалежності, вулиця Інститутська, схили Жовтневого палацу та Хрещатик були повністю заповнений людьми. Дехто прийшов навіть з маленькими дітьми.

Підходи до Майдану з усіх боків ретельно охоронялися вартовими - їх біля кожного проходу до барикад було по кілька десятків.

Жодного правоохоронця в околицях не було.

Ведучий

22 січня. Перші смерті

Активні сутички на Грушевського поновилися.

О 7-ій ранку правоохоронці вперше відкрито застосували вогнепальну зброю. Пострілами у голову й груди був убитий молодий вірменин з Дніпропетровська Сергій Нігоян, що стояв на барикаді.

(«Борітеся, поборите…» відеоролик)

Через годину стало відомо про ще одного вбитого активіста – білоруса, що жив в Україні, журналіста Михайла Жизнєвського. Вони стали першими, хто загинув на Майдані.

Пізніше медики повідомили, що у лікарні помер хлопець, якого у ніч з 20 на 21 грудня "беркутівці" скинули з колонади біля стадіону "Динамо". З'явились ще двоє людей з вогнепальними пораненнями.

Бої продовжились.

В результаті сутичок з обох сторін постраждало близько 500-от людей. Більшість з них потребували серйозної медичної допомоги.

Вулиця Грушевського перетворилась в палаючу лінію фронту.

Ведучий

18-19 лютого. Бої в урядовому кварталі і останній штурм

Зранку 18-го лютого активісти Євромайдану, вишикувавшись у колони, рушили до Верховної ради для проведення мітингу.

Проблема була у тому, що урядовий квартал, як і раніше, лишався заблокований правоохоронцями. Коли активісти впритул підійшли до їхніх кордонів, почалась бійка.

Буквально за годину жорстокі масові бої розгорнулись на декількох вулицях. Невеликі групи "Беркутівців" зайняли дахи будинків, з яких відстрілювали мітингувальників з крупнокаліберної травматичної зброї і закидали світло шумовими гранатами.

В хід знову пішли коктейлі Молотова. Кількість постраждалих йшла на сотні, почали повідомляти про перших загиблих.

Після тривалих бійок мітингарів відтіснили на Майдан незалежності. Силовики оточили їх з боку Інститутської та Європейської. Почався штурм.

Аби захиститись, активісти підпалювали шини. Через деякий час їм вдалось утворити суцільну смугу полум’я, яка заважала пройти правоохоронцям. Люди кидали до вогню все, що знаходили.

Вночі протистояння стало ще запеклішим. Правоохоронці пригнали до Майдану водомети і поливали з них перші ряди протестувальників, що стояли впритул до лінії вогню. Вони намагались загасити й полум'я, але спроби були марними. Мітингувальники відбивались бруківкою, піротехнікою та "гарячими" коктейлями.

Барикади намагались штурмувати навіть БТРами, але невдало.

Випалений вщент, Майдан все ж встояв.

За даними Міністерства охорони здоров'я, станом на 6 ранку у боях 18-19 лютого загинуло 25 людей, ще 350 звернулось до лікарень, а 240 госпіталізували.

Голова Служби безпеки України Олександр Якименко заявив про початок антитерористичної операції, до якої мали залучити Міністерство оборони.

Ведучий

20 лютого. Розстріл

Провівши всю ніч в очікуванні штурму, активісти вирішили діяти першими. О 9-ій годині ранку сотні самооборони почали відтісняти силовиків з території Майдану незалежності. Знов зав’язались сутички. Зі сцени щохвилини звучали заклики, що на "передовій" необхідні медики.

Правоохоронці почали відступати, а деякі й просто здаватись у руки народу. Коли перевага активістів стала очевидною, група спец призначенців відкрила вогонь з вогнепальної зброї. Це були автомати Калашникова і снайперські гвинтівки. Кулі летіли не лише в самооборону, а й в мирних протестувальників, серед яких були жінки, медики та діти. Від Жовтневого палацу та Інституцької почали приносити поранених і вбитих.

О 15-ій годині міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко офіційно визнав, що силовикам видали бойову зброю. В цей момент на Майдані нарахували вже 60 убитих активістів, а їх загальна кількість за весь час протестів вже наближалась до 100.

В цей час лідерам опозиції вдалося зібрати кворум у Верховній раді і почати екстрене засідання. У парламент прийшли 236 нардепів, які одноголосно скасували антитерористичну операцію СБУ та зобов’язали всіх силовиків розблокувати вулиці і повернутись на місця постійної дислокації.

Ведучий

22 лютого. Втеча "диктатора"

Пізно вночі з Адміністрації президента просочилась інформація, що Віктор Янукович у вузькому колі особливо довіреної охорони відлетів до Харкова. Літак нібито поставили на маршрут Київ-Харків-Маріуполь-РФ.

Зранку тисячі активістів, журналістів та волонтерів приїхали до Межигір'я аби перевірити інформацію.

Охорони не було, прислуги теж. Тисячі документів плавали у Дніпрі, а на записах камер спостереження було видно, що вночі з резиденції поспіхом вивезли декілька вантажівок дорогоцінних речей.

Сумнівів не залишилось – четвертий президент України Віктор Янукович втік.

Ведучий

"За даними ресурсу ЄвромайданSOS за три місяці протестів у Києві та інших містах України, де проходили акції, загинуло 123 людини. 19 з них були правоохоронцями, 12 загинули за загадкових обставин або стали випадковими жертвами революції, решта померла в результаті поранень та побоїв отриманих безпосередньо під час вуличних боїв.

 

Ведучий: Сьогодні ми з великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі стали символом утвердження прагнень до європейських цінностей.

Ведучий: І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі . І більшість з них – молоді, сильні, ті, хто лише почав жити.

Ведучий: Для збереження світлої пам’яті всіх героїв Майдану та воїнів-захисників України, які загинули за гідність і свободу нашої Вітчизни запалимо свічки.

Показ відео «Небесна сотня»

Звучить пісня «Ой, пливе кача»

Ведучий: Низький уклін матерям і батькам, що виховали таких синів і дочок! Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв у наших серцях. Вшануємо хвилиною мовчання всіх, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу нашої єдиної України.

Звучить метроном

Ведучий: Герої не вмирають! Вони завжди будуть жити в наших серцях.

 

Я пишаюсь тобою, мій рідний народе,

Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу,

Прості люди безстрашно опліч устали,

Проти звірства і хамства влади повстали.

Вони кулі ловили палкими серцями,

І посмертно для інших стали взірцями,

Зупиняти автівки та потяги тілом,

Вголос думку народу сказати посміли!

Українці! Прошу вас, не дайте зламати

Свою гідність і честь, не дайте топтати.

Своє прагнення жити достойно в державі,

В пам’ять тих хто загинув. Вічна їм слава!

 

Ведучий 2. Що таке гідність? Чи бачили ми її? Чи маємо ми її? Революція 2013-2014 років – це не протистояння Заходу й Сходу – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.

(Презентація)

До презентації

1.Ми бачили гідність в очах матерів, дружин, коханих, що відправляли своїх чоловіків у ніч на майдан і плакали, бо відпускати страшно, а не відпускати ще страшніше.

2. Ми бачили гідність у жінок, які самі вийшли на майдан щоб захищати свої права.

3.Ми бачили гідність наших учених, медиків, артистів, які теж вийшли захищати свій народ.

4.Гідність була і в нас, коли ми своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робили усе можливе для підтримки тих, хто захищав нашу волю.

5. Ми бачили гідність у волонтерах-медиках, що виносили поранених під кулями.

6. Ми бачили гідність в очах хлопців, що без бронежилетів у пластикових касках, прикриті самими тільки щитами захищали барикади.

7.Ми бачили гідність в людях, котрі не зважаючи на мороз несли їжу й медикаменти на Майдан.

8. Ми бачили гідність у людей , які стоячи на колінах просили правозахисників не стріляти.

Будьмо ж гідними.

Ведучий: . Небесна сотня, були покликана і відібрана Богом зупинити зло, і вони це зробили. Без зброї, незахищені, тільки своїм відкритим серцем і любов’ю.. Своєю  самопожертвою  вони  волають,наказують, – «Живи, Україно,  живи».  «Живи!»- «бо  ми  за  це  померли. Продовжуємо  помирати». Там на  Сході  України…

 

Ведучий. Ми будемо їх пам’ятати … 
Їхній подвиг неоціненний для України. Їхньою кров’ю омита нова держава. Вони вже вплинули на душі і серця і впливатимуть надалі…
Нашим обов’язком є будувати ту державу за яку вони загинули. Нашим обов’язком є пам’ятати їхній подвиг і дякувати Богу за тих сміливих і щирих людей які були серед нас.

Ведучий:             Дай, Боже, нам миру в країні,

   Де пишно калина цвіте,

   Дай сонця моїй Україні,

   Що гідно в майбутнє іде.

   Дай, Боже, в любові зростати

   Малим громадянам її,

   З добром в майбуття крокувати

   І жити в єдиній сім’ї.

 

doc
Додано
14 січня 2021
Переглядів
2328
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку