Сценарій. Різдвяне свято
Тиха ніч, дивна ніч…спить земля, ще не знаючи того,
Що у цю дивну ніч, наш Спаситель на землю прийшов.
Народилось Дитя – Син Творця, Син Великого Бога.
Не в палатах царя, а у бідних Він яслах лежить.
Він прийшов в простоті, пастухи Його перші вітали.
Про цей дивний прихід сповістила на небі зоря.
Із далеких країв, мудреці Його щиро вітали.
Бог на землю зійшов, щоб тобі дарувати життя.
Ви дозвольте і нам із цим святом вас щиро вітати.
Рясних благословінь вам, від Господа, всім побажать.
Ця Різдвяна зоря нехай прийде до вас в кожну хату,
Щоб воскреслий уже міг у домі завжди прибувать.
Ця Різдвяна зоря хай засяє у кожному серці.
І любов’ю Христа хай наповниться кожний ваш дім.
Хай хвала від людей в небеса до Ісуса несеться
І до Бога любов хай завжди буде в серці твоїм.
Ми вітаємо всіх із тим святом Різдвяним сьогодні.
Нехай Божа любов вас зігріє в зимовий цей час.
Нехай прийдуть на вас усі благословення Господні.
Хай Ісусу хвала пролунає сьогодні від нас.
Тиха ніч…дивна ніч…вже лунає дві тисячі років.
Так все згадують всі не величний той прихід Христа.
Коли ж, вдруге прийде, то почують усі Його кроки.
І не буде вже тихою мить Його приходу та.
Ну а поки навкруг, про народження Його звіщають.
І радіють усі, що Спаситель на землю прийшов.
І святкують Різдво, один одного щиро вітають,
Що для нас народивсь, для спасіння твого і мого.
Народив на землі і Він церкву Свою нездоланну.
І радіє вона воскресінню Його і Різдву.
Ми бажаємо вам жити в церкві Його бездоганно.
Щоб, коли Він прийде, радо вийти назустріч Йому.
Ну а поки іще – тиха ніч, дивна ніч…все лунає.
І святкують дорослі і діти цей дивний прихід.
І ніхто на землі Його приходу дня теж не знає.
Як не знали того тому майже дві тисячі літ.
І не буде різдва Його більше уже на планеті.
І не буде Дитям Він у яслах ніколи лежать.
А на хмарах у славі Його Нареченая – церква
Славно й радісно буде Спасителя вже зустрічать. Л. Шпак
Пісня
Автор Ця подія відбувалася напередодні Різдва. На дворі було холодно, віяв безперервний північний вітер. Поля, ліси і міста були вкриті снігом. В будинку ж було тепло і затишно. В каміні горіло полум’я. Діти бавилися, весело розмовляючи. Батьків вдома не було. Таким чином Аліні та Борису /так звали дітей/ ніхто не заважав. Здавалося, нічого незвичайного. Але все ж давайте поглянемо, чим зайняті діти.
Аліна Послухай, Борисе, мені вже набридло бавитись в хованки, давай малювати.
Борис Не хочу. Якщо тобі набридло, то і я не хочу.
Аліна Ну давай почитаємо.
Борис Не знаю…
Аліна Ну ось, казки. А ми їх вже читали.
Борис Так, так.
Аліна А ось інша.
Борис Також читали.
Аліна О, поглянь бабусина Біблія!
Борис А старезна яка!
Аліна Так, їй вже більше ста років.
Борис Що ж може бути цікавого в старій книжці?
Аліна А все ж! Ми можемо дізнатися з її сторінок про свято народження Ісуса Христа!
Автор Діти відкрили дорогоцінний скарб, якому було сто років, і почали гортати сторінки Книги. І тільки-но Біблія почала свою розповідь про народження Ісуса Христа, як до кімнати, де бавилися діти, увійшли чоловік і жінка. Їх лиця не були знайомі дітям, тому Аліна була дещо занепокоєна.
Аліна Хто ви? Звідки взялися?
Авраам Мир вам!
Сарра Ми дуже раді вас бачити, діти!
Авраам Ми подолали довгий шлях зі сторінок Біблії з книги Буття. Я – Авраам, а це моя дружина Сарра.
Сарра Ми спішили розповісти вам про Господа.
Авраам І хоча ми жили більш, як 2000 років до приходу Месії…
Сарра Ми на Нього дуже чекали. Ми з Авраамом прожили довге і щасливе життя, а дітей в нас не було. Ми вже і не сподівалися, що дитячий сміх буде веселити наші серця.
Авраам Але якось Бог звернувся до мене з дивним пророцтвом: Він вивів мене зі шатра і сказав, щоб я поглянув на небо. На ньому була сила-силенна зірочок. І Господь сказав: “…полічи зорі, якщо тільки зможеш полічити їх… стільки буде в тебе нащадків”. І я повірив Богу.
Сарра І, о радість! Він послав нам обіцяного сина, в якому благословляться всі люди на землі.
Авраам Бог же сказав: “Сарра, жінка твоя, народить тобі сина, і ти дасиш ім’я йому Ісаак; і поставлю завіт Мій з ним завітом вічним, і нащадкам його після нього”.
Аліна Так, але яке це має відношення до Різдва?
Авраам Всяке дерево на землі має своє коріння. Від мене, як від коріння пішов народ Ізраїльський. Бог обіцяв, що саме в ньому народиться Спаситель.
Сарра Обітниця збулася. Тому Ісуса Христа називають Сином Авраамовим і родовід Його йде від мого чоловіка.
Авраам Про Христа було сказано за багато тисяч років наперед.
Сарра І все здійснилося. Поспішимо, Аврааме, у нас ще далекий шлях попереду.
Автор Авраам зі Саррою вийшли. Але тільки вони причинили за собою двері, як двері знову відчинилися і до кімнати увійшов, знову ж таки, не знайомий для дітей чоловік.
Борис Ой, хто це?
Аліна Я, здається, здогадуюся. Дивись, у нього в руках кам’яні таблиці. Значить це Мойсей!
Борис Ти – Мойсей?
Мойсей Так, юначе! Багато років тому своїми очима я побачив славу Господню на горі Сінай. Саме тоді Бог дав мені ці скрижалі. Я не є красномовним, вибачте, мені вже час йти.
Борис Мойсей – великий муж віри. Тому він і був вибраний Богом вивести ізраїльський народ з рабства в Єгипті. Він бачив, що чекає на нього попереду заради Христа, тому пониження було для нього дорожчим за багатства Єгипту.
Автор Може б Біблія ще щось розповіла дітям про Мойсея, але в кімнату до дітей увійшов новий гість. Діти вже так звикли до гостей цього вечора, що навіть не були здивованими.
Аліна Ой, яке в нього красиве вбрання!
Борис Пане, ви що – цар?
Давид Цар. Я – Цар Ізраїля. Мене звати Давид. Я радий зустрічі з вами, діти. Пам’ятаю час, коли я був молодий і безпечний, як і ви, коли пас овець на полях і грав на арфі.
Борис Цар, і пас овець?
Давид Думаєш, юначе, що царями народжуються? Ні, ними стають. І все це від Бога. У родоводі Христа Господь передбачив і для мене місце.
Аліна Бабуся завжди говорила, що Ісус – Син Давидів.
Борис Так ти Його батько?
Давид Послухайте: в призначений час Бог відкрив мені, щоб я сповістив про Христа, що Він – Син Божий. Це було відкрито мені за 1000 років до до Його народження.
Аліна Ого, як давно це було!
Давид Так, давно це було, але всі слова збулися, тому що це – Слово Боже, коли Сам Бог говорить людям. Божі слова ніколи не бувають даремними.
Борис Давай прочитаємо це в Біблії
¹ Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!
² Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!
³ Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.
⁴ Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.
⁵ По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,
⁶ Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім...
⁷ Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!
Псалми 110
Автор Діти з захопленням читали Біблію. В цей час Давид покинув своїх маленьких друзів, причинивши за собою двері.
Аліна Цікаво, а хто зараз прийде? /виходить Ісая/
Ісая Слухайте небеса і земля, тому що говорить Господь. Очистивши уста мої палаючим вуглем з жертівника, Бог сказав: “Іди і скажи про чудесне народження грядущого Спасителя”.
Аліна Цей чоловік також з родоводу Христа?
Борис Ні, це – пророк Ісая, і Бог використовував його, щоб через нього звіщати Свою волю. Давай прочитаємо, що він говорив про Ісуса Христа.
⁶ Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Ісая 9:6
Автор Діти знову схилились над Біблією і приготувались читати про Різдво, але до кімнати увійшов, знову ж таки, незнайомий чоловік.
Борис Ви також пророк?
Аліна А як вас звати?
Даниїл Я – Даниїл. Я – головний мудрець в царя Вавилонського. Я розтлумачив йому сон про великого істукана і камінь. І Господь відкрив мені, що цей камінь є основа життя – Ісус Христос.
Борис Стривайте! А хіба це не ви сиділи в клітці з левами?
Аліна Борисе, кліток тоді не було.
Даниїл Правильно, я був кинутий в яму з левами за те, що не побоявся молитися Богу.
Аліна А чому вас леви не з’їли?
Даниїл Бог батьків наших зберіг мене від рикаючих левів в ямі, відкрив Свою волю. Але зараз я повинен спішити. До побачення, діти.
Аліна До побачення… Куди ж вони всі спішать? Що це за місце? Хто мені відповість?
Автор Дівчинка вже готова була заплакати від розчарування, але її перебив черговий гість.
Михей Я – пророк Михей, захисник бідних і принижених, відповім на твоє запитання, дівчинко. Це Вифлеєм - місто Давида. Йшов я здалеку, щоб сповістити вам, що говорить Господь. Це велика і чудесна радість!
Автор І з цими словами Михей пішов далі.
Аліна Борисе, так значить Ісус народився у Вифлеємі!
Борис Послухай, як це було.
Проповідник 26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,
27 до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!
29 Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.
30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.
32 Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.
33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...
35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 Бо для Бога нема неможливої жадної речі!
38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.
РОЗПОВІДЬ «Благовіщення»
Автор: Ця новина серце сколихнула,
Для Марії все життя змінила.
Голос Ангела вона почула,
І душа від щастя затремтіла:
Ангел: Ти блаженніша від всіх, Маріє,
Скоро стати матір’ю ти зможеш,
Бо твою утробу Бог відкриє
І святу Дитину ти породиш.
Він великим і могутніми буде,
І наслідником Самого Бога,
І знайдуть спасіння в Ньому люди
Ті, хто враз навернуться до Нього.
Марія: Як же може статися це диво?
Тож про це не чувано відвіку,
Боже мій, це просто неможливо,
Адже я не знаю чоловіка.
Ангел: Хвилюватися тобі не треба,
Вістка ця хай душу не тривожить,
Дух Святий тоді зійде на тебе,
Бо Дитя це буде Сином Божим!
Автор: Страх і радість - все перемішалось,
В серце вкралися думки тривожні,
Дивним сном для неї все здавалось
Та сказала:
Марія: Я раба Господня!
Автор: Веселиться й тішиться Марія,
Бо зійшла на неї Божа сила,
Ця чудова й радісна подія
Жінку цю блаженною зробила.
Благовiщення
1. Чом ти, пташко, гнiздечко не в’єш,
Чом спiваєш сьогоднi так щиро,
I чому мене кличеш, i де ж
З круговертi буденного виру?
2. Чом я слухати хочу весну,
Чом я пiсню твою розумiю?
Я пробуджуюсь, наче вiд сну,
I тебе перервати не смiю,
1. Бо я чую — о, свiте, збудись! —
Голос радостi, голос надiї:
Як з’явився Архангел колись
Сповiстити про Диво Марiї.
2. Нинi свято Початку життя,
Непорочного вiчного Дива —
Дарував нам Всевишнiй Дитя,
I в покорi утiшилась Дiва.
1. Ось чому свiтить сонце в цi днi,
Розганяючи хмари чужи́ни,
I стає зрозумiлим менi
Щедрий голос малої пташини.
Пісня
Проповідник 1 І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю
землю.
2 Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4 Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста
Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
6 І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
7 І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел
поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
Народився Хліб
Голодний невимовно світ.
Він хліба життєдайного шукає.
Хоч плоть, здається, зовсім не болить,
Але душа і мліє, і ридає.
Волає мозок: «Де пожива, де,
Яка дасть пружності не тільки крові,
Яка і дух з безсилля підведе?
Де хліб смачний, поживний хліб любові?
Юдея ним багата? Може, Рим?
Краї далекі чи місця таємні?
Коли насичусь хлібом пресмачним?..»
І хліб життя з’явивсь у Віфлеємі.
У Домі Хліба народився Хліб!
Хліб милості, надії й оправдання,
Який з любов’ю заглядає вглиб
Сердець й дає Себе на споживання!
У Домі Хліба народився Хліб!
І відчаю розсипалася глиба.
І світ, який від голоду осліп,
Прозрів, коли того наївся Хліба.
Ісусе мій — Ти Хліб! Твоє Різдво
Величне радістю й метою благородне.
Тебе скуштує зболене єство —
Й ніколи не залишиться голодне! Василь Мартинюк
Пісня
Різдво (сценка)
Ведучий 1 Сонце сідає, курною дорогою
В місто Давидове люди ідуть —
Діти й дорослі, багаті й убогі,
Речі та їжу з собою несуть.
Тупає тихо віслюк непримітний,
Мирно на спині він жінку несе —
Божого Сина Матір вагітну —
Скарб, найдорожчий понад усе.
Їде на перепис діва Марія
У Віфлеєм з чоловіком своїм.
Він поспішає, бо вже сутеніє,
Де на ночівлю спинитися їм?
Ведучий 2 Дуже багато народу усюди,
У заїзді їм місця нема.
От якби тільки знали ці люди,
Хто в їхні двері стукав дарма!
Ніч настає, лиш у хліві знайшлося
Місце для стомлених мандрівників —
Ложе з соломи — в кутку, на підлозі,
Коло ягнят, віслюків та корів.
Зорі врочисто горять серед ночі,
Наче свічками вбраний вівтар.
В небо Марія спрямовує очі:
Сина від Бога приймає, мов дар.
Марія Йосипе, треба Його нам сповити,
Дивне Дитя — Немовлятко Ісус!
Треба у ясла щось підстелити…
Йосип Зараз соломи я принесу.
Буде для Нього колиска у яслах
Тепла. І я посиджу поруч з Ним.
Марія Бог дарував цю Дитину прекрасну
Нам із тобою та й людям усім.
Ведучий 3 Ніжно з любов'ю схилились над Сином
Батько та Мати — родина свята.
Ніч дивовижна усю Палестину
Благоволінням з небес огорта.
Торжествуй Вифлиєме
Торжествуй, маленький Вифлиєме,
Бог в тобі явив Свою любов,
Зустрічай Месію Свого, земле,
Немовлям до тебе Він прийшов.
Цю новину ангел сповіщає,
Пісня слави лине в небесах,
А земля його не зустрічає,
Як раніше, спить вона в гріхах.
Навіть місця Богу не знайшлося,
На убогій, стомленій землі,
І Йому родитися прийшлося,
Десь на полі, в бідному хліві.
А пізніше, лідери духовні,
Проти Нього підняли війська,
Ми те саме бачимо й сьогодні,
Це ворожа тактика така.
Він є батьком всякої неправди,
А тому, все праведне й святе,
Не подобається ворогу, і завжди,
Ним жорстоко переслідується те.
На землі, де ненависть панує,
На святих чатує ворог злий,
Місця тут для Господа немає,
Тільки лиш тому, що Він святий.
Грішники святого не приймають,
Святість завжди неприємна їм,
А тому, постійно закривають,
Двері серця свого перед Ним.
Та триває літо благодаті,
Той, Хто був маленьким Немовлям,
Ще людей продовжує спасати.
Мир даючи стомленим серцям.
Торжествуй, маленький Вифлиєме,
Бог в тобі явив Свого любов.
Тож прийми Месію Свого, земле,
З неба Він спасти тебе прийшов. Олександр Войтицький
Пісня
Проповідник 8 А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори
вартували отару свою.
9 Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
10 Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
13 І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
15 І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
17 А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
19 А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Пісня
ПАСТУХИ (розповідь)
Автор Сяють зорі в небесах,
З хмари місяць виглядає,
Весь народ в своїх гріхах
Тихо ф мирно спочиває.
Ночі темрява кругом
Всю природу охопила,
Все сповите міцним сном
Вмить замерзло, заніміло.
Тільки десь там, вдалині,
Хтось порушив тишу ночі,
Видно, начебто, вогні,
Це багаття палахкоче.
Хто ж це в полі там не спить,
І в цю пору не дрімає?
Біля вогника сидить
Наче там когось чекає?
Це гурточок пастухів
Там пасли свої отари,
Серед тих нічних вогнів,
Щось тихенько розмовляли.
1-й пастух Скоро ранішня зоря
Буде знову нам світити,
І прокинеться земля
Дню наступному радіти.
Та колись настане мить
І над нашим рідним краєм,
Задум свій Господь здійснить
Зірка щастя нам засяє.
Кожний день в своїх думках
Цього дня ми всі чекаєм,
Часто в наших вже серцях
Навіть віри не хватає.
Все життя ми прожили
В сподіваннях і надії
Боже люблячий, коли
Вже прийде отой Месія?
2-й пастух Слово Боже каже нам,
Що прийде Він з Віфлеєму,
Силу Він проявить там,
Всі почують це, напевно.
Коли ж виповниться час,
Стануть вільні наші люди,
Від римлян спасе Він нас,
В рабстві жити ми не будем.
Не сумуйте, вірю я,
Що цей день не за горами,
Скоро ця свята зоря
Вже засвітиться над нами.
3-й пастух Я так думаю, що Цар,
Щоб народ свій визволяти,
Не появиться з-за хмар,
Що ніхто не буде знати.
В силі й славі Він прийде,
Принесе нам мир, свободу,
В храм, напевно, увійде,
Щоб з’явитися народу.
Наші старші там Його
Будуть з радістю приймати.
Визволителя свого,
Як Царя царів вітати.
Ось тоді ми заживем,
Зникнуть сльози і нещастя,
І, нарешті, вже знайдем
Для душі своєї щастя.
1-й пастух Я про це вже бачу сни,
Аж нема терпіння більше.
Так боюсь, що, певно, ми
Відійдем з землі раніше.
Вже мої короткі дні
Треба з старістю змиритись,
Все ж хотілося б мені,
Ще з Месією зустрітись.
І прийде бажаний час,
Славна станеться подія,
Як зійде з небес до нас
Довгожданий наш Месія.
Автор Раптом бідних пастухів
Світло з неба освітило,
Ангел з неба сповістив,
Що Дитятко народилось.
Ангел Радість я звіщаю вам,
О, народе, веселися!
Вже здійснився Божий план
Вам Спаситель народився.
В Віфлеєм скоріш спішіть
Поклонитися для Нього,
Й Богу славу принесіть,
Що Він дав вам Сина Свого.
Автор Чудо сталося в той час,
Все навколо освітилось,
І в ту хвилю з неба враз
Хори ангелів з’явились.
Пісня дивна і свята
Там прекрасно зазвучала,
Про народження Христа
Грішним людям сповіщала.
Ангел Слава Богу в небесах,
І Господній спокій в людях,
І завжди в людських серцях
Добра воля нехай буде!
Автор І цей дивний, гарний спів
Надзвичайно мелодичний,
Вдалину небес летів
Так прекрасно і велично.
Пастухів наповнив страх,
Що це сталося – не знали.
І вони в своїх серцях
Щиро Бога прославляли.
2-й пастух О, який щасливий я
Нехай знають це всі люди.
Бога слав, душе моя,
За таке велике чудо.
Бог нам Ангела послав,
Не забуду це ніколи,
Він для нас почути дав
Ці, такі прекрасні хори.
3-й пастух Хай звучить Йому хвала,
За любов Його безмірну,
І за всі Його діла.
Ми тепер вже станем вільні.
Бог з небес нам радість дав,
Тож підем до Віфлеєму,
І, я впевнений, що там,
Це Святе Дитя знайдемо.
Автор Бог послав чудовий час,
Народився Цар Великий!
І вони побігли враз,
Щоб для Нього поклонитись.
Місяць з неба їм світив,
Розсіваючи тривогу.
Показати їм хотів
До Спасителя дорогу.
Ось і ясла в далині
Хтось там є, – здалека бачать,
І, о чудо, наче в сні
Їм почувся плач дитячий.
На обличчях пастухів
Раптом сльози заблищали,
Ось, про що їм Бог звістив,
Те, що так вони чекали.
Жаль, що бачить не могла
Цього дива Палестина,
Бо не знала, що прийшла
Вже ця радісна хвилина.
В ці хвилини Божих див
Вся земля спокійно спала.
Тільки група пастухів
Сина Божого вітала.
Як знайшли вони в той час
В яслах Йосипа й Марію,
На колі впали враз,
Прославляючи Месію.
Друга тисяча вже літ
З того часу проминає,
Та й сьогодні цілий світ
Цю подію відмічає.
Богом явлена любов
Так велика і прекрасна,
Хто її ще не знайшов,
Поспішіть в убогі ясла.
І впадіть, як пастухи,
Перед Богом на коліна,
Він пробачить вам гріхи
І одержите спасіння!
Пісня
РІЗДВЯНА НІЧ
Ти прекрасніша інших ночей,
Крізь віки я дивлюся на тебе,
І не можу відвести очей,
Бачу дивну зорю серед неба.
Незвичайне щось твориться там,
Подивіться, як небо сіяє.
«Цар Небесний народжений нам!» –
Пастухам Ангел Божий звіщає.
Той, Хто в небі на троні сидів,
Кому ангели кланялись в ноги,
Найпрекрасніший людських синів,
Поселяється в яслах убогих.
Хор небесний з’являється вмить,
Все навколо в цю хвилю радіє,
І в безхмарні простори летить
Славна вістка про прихід Месії.
Так на землю зійшла благодать,
Щоб нам в Божому Сині явитись,
І не знатні до Нього біжать,
А прості пастухи, поклонитись.
Ніч ця будить душі почуття,
Це ж для мене Христос народився,
Щоб мені дати вічне життя,
Щоб я більше в гріхах не томився.
Крізь пітьму пролетівших сторіч,
Я свій зір до небес піднімаю,
В цю чудову і пам’ятну ніч
Щирим серцем Христа прославляю. О.Войтицький
Пісня
Проповідник 1 Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то
ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,
2 і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.
3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.
4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де
має Христос народитись?
5 Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:
6 І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе
з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.
7 Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли
з'явилась зоря.
8 І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко;
а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.
9 Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла
перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.
10 А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
11 І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали
ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари:
золото, ладан та смирну.
12 А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до
своєї землі.
13 Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав:
Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки
скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити.
14 І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту.
15 І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа
пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.
Божий вогник
Міріади зірочок
У нічному небі сяють,
Для маленьких діточок
Про Христа розповідають.
Та була одна зоря,
Що над яслами світилась,
Від небесного Царя
Там Дитятко народилось,
До Ісуса привела
Мудреців яскрава зірка,
Про Різдво розповіла
Юнакам, дорослим, діткам.
Хочем бути, як вона,
Божим вогником яскравим,
І сьогодні, в день Різдва,
Ми Спасителя прославим.
Ми розкажемо усім,
Хто ще Господа не знає:
«Народився Божий Син,
Він гріхи людей прощає!»
«Зірочки» (розповідь)
1 зірочка Ясно-ясно у цей день
В небі ми палаєм
Про народження Христа
Людям сповіщаєм.
О, яка це радість нам
Знати, що Цар народився,
Бо ж для нас Спаситель Сам
В тіло воплотився.
В небесах мерехтимо,
Всі співаєм дружно.
Нам побачити в Юдеї
Ісуса потрібно.
2 зірочка Зірки бачать із небес
Різних справ багато.
А сьогодні я побачила –
Діва Сина народила.
Миленьке Малятко
Спеленала ніжно
І поклала в ясла
Дуже обережно.
В яслах на соломці
Тихо спить Дитя.
Слухають овечки
Як мама співа.
3 зірочка Прийшов Владика світу
А весь Ізраїль спав,
І навіть грізний Ірод
Про це ніщо не знав.
А ми світили ясно
Як тільки ми могли.
Все небо запалили
Своїм ясним вогнем.
Так, свято це чудове,
Як сотні ліхтарів,
Як феєрверк недільний
Достойний лиш царів.
Зірковий світ наш, впавши
На весь намет землі,
Спокою не порушив
Тривожних снів людських.
4 зірочка Я дякую Ісусу
Він нам життя подав.
По власному бажанню
Мене Він сотворив.
Тепер Йому я рада,
Бо ж в світ Господь прийшов
І воля, мир і радість
Творець з небес зійшов!
5 зірочка Спасибі хочеться сказати
Народженому нам Царю
Бо з Ним родилась благодать
Я всім про це горю!
А ще горю я і про те,
Що там, в хліві серед овець
Нам Сина дав
Благий Отець!
Три мудреці спішать туди
Віддать хвалу Йому і честь!
Пісня
Іще та зірка не погасла
Іще та зірка не погасла
У світі зла, гріха, спокус,
Що освітила людям ясла,
Де був народжений Ісус.
Тоді, покликані зорею,
Відкривши справи геть усі,
До Сина Божого в Юдею
Ішли до Бога мудреці.
Несли багаті подарунки,
А в серці — мрії золоті.
Минуть літа — і порятунку
Усі шукатимуть в Христі.
Тепер Спасителю принести
Спішу хвалу сердечну я.
А він — Розп’ятий і Воскреслий,
Над світом зіркою сія.
Цар Ірод Негідний раб, як ти посмів
Тривожити мій спокій?!
Слуга Царю Іроде Великий,
Ти премудрий, сонцеликий,
Мудреці прийшли зі сходу
Від далекого народу.
Просять милості у тебе,
Запитати щось їм треба.
Але що – не можу знати,
Бо не хочуть розмовляти.
Цар Ірод Що ж, веди, нехай побачу.
Хай же бачать добру вдачу:
Цар їх милує, приймає,
І люб’язно зустрічає.
Слуга Ось ці люди, що просились.
Тобі низько поклонились.
Цар Ірод Дозволяю, говоріть.
1 мудрець Вік живи, могутній царю,
І від нас прийми ти шану.
2 мудрець Зірку бачили на сході –
Цар родився у народі,
Цар Юдейський Той, Великий.
Проведи нас, сонцеликий.
3 мудрець Прибули ми із далека.
Путь була тяжка, нелегка.
Ми прийшли, щоб подивитись,
Йому низько поклонитись.
1 мудрець Його царство буде вічне,
Не зрівняється з ним інше.
Буде Він лише Владика,
Слава й честь Йому велика!
Цар Ірод Ви принесли вісті гарні
Та надії ваші марні,
Бо не знаю я дитяти,
Шлях не можу показати!
Але зараз позбираю
Мудреців із цього краю.
Цар Ірод (до слуг) Ви шакали, люті змії,
Не сказали! Як посміли?!
Де родилася дитина?!
Слуги Ми…ми..не чули. Ми..ми..не знаєм.
Ми…..у вчених р-р-озпитаєм.
Ведучий Затрясло царя від страху.
Цар Ірод (сам до себе)
Що робити? Щоб зі страху,
Часом би, не дати б маху.
Он, всі в місті пробудились.
Зупинить! Щоб не сказились
Й не повстали би Юдеї
Із держави оцієї!
Голосно до слуг
Гей ви, слуги, не зівайте
Та всіх мудрих позбирайте!
Цар Юдейський!.. Мовчать змії!
(важко дихаючи,немов вичавлює з себе)
На що маєте надію?
Всіх поріжу, повбиваю! (голос тремтить)
Його царство! Де? Не знаю!
Та дарма, я відкопаю!
Я так легко не прощаю!
І всі будуть пам’ятати,
Як зі мною діло мати!.
Слуга О! Ясновельможний царю,
Превеликий государю,
Ти дозволь мені сказати,
Мудреців тобі подати.
1 фарисей Вік живи премудрий царю,
Незрівнянний государю!
2 книжник Вік живи, наш сонцеликий!
Цар - премудрий і великий!
Цар Ірод Я усіх вас поважаю,
Царя вашого чекаю.
Кажуть, Він вже народився.
Я Йому ще не вклонився.
Є повага між царями –
Завжди буде поміж нами.
У вас прошу допомогу:
Покажіть мені дорогу.
2 книжник Цар, Месія наш Юдейський,
Прийде в край наш Віфлеємський,
Божий нарід буде пасти
І не дасть йому пропасти.
1 фарисей Він – Владика, Вождь, Спаситель,
Наш великий Викупитель.
Довіряємо ми Богу
І чекаємо від Нього.
Цар Ірод (до мудреців юдейських)
Всім моє вам шанування
І служителям вітання.
За лояльну службу вашу,
Конче, вам колись віддячу.
2 книжник Вік живи, премудрий царю,
Наш великий володарю!
Цар Ірод (знаком, кивком руки, покликав мудреців зі Сходу і промовив):
Ви ідіть собі щасливо,
Відшукайте оте диво,
Що родилось в Віфлеємі
В царстві славному моєму.
А коли Його знайдете,
Мені вістку принесете,
Бо й я хочу вшанувати –
Гідно, славно привітати!
1 мудрець Вік живи, премудрий царю
І могутній володарю,
Ми, коли назад підемо,
Тобі вістку принесемо.
Ведучий Чекав цар Ірод мудреців ще довго,
Послів своїх за ними посилав,
Та Бог повів на іншу їх дорогу,
Він в ту хвилину просто озвірів.
Злоба й ненависть запалали в ньому,
Наказ важливий війську свому дав:
Послав він воїнів до Віфлеєму
Дітей маленьких побивати став.
Слова пророчі у ці дні збулися,
В доми влітав мов коршун, злий палач.
Струмочки крові по землі лилися,
Над Віфлеємом чувся гіркий плач.
Весь Віфлеєм в той час зросився кров’ю,
Крик материнський дуже сильний був.
Здавалось серце вирветься від болю,
Та Ірод крику цього не почув.
Пісня
ЗОРЯ СПАСІННЯ
Дивне світло Різдвяної ночі
Сповістило про нове життя,
І духовні направило очі
До прекрасних вершин майбуття.
Крізь віки та зоря не погасла,
Вона світить нам знову ф знов.
Це вона в тих занедбаних яслах
Показала Господню любов.
До спасіння нам шлях освітила,
На безсмертя надію дала,
І на цілу вселену звістила,
Що пора благодаті прийшла.
Світить світло її над землею,
Через безліч життєвих проблем.
І, немов мудреці, ми за нею
До бажаної цілі ідем.
Небезпечна для нас ця дорога,
Нею іноді важко іти,
Але з твердою вірою в Бога,
Скоро ми досягнемо мети.
Щоб з дороги цієї не збитись,
Щоб серця не окутував страх,
Нам постійно потрібно дивитись,
На зорю, що горить в небесах.
Крізь невдачі земні і страждання,
Всім нам треба за нею іти.
А зоря – це Священне Писання,
Нас вона приведе до мети.
Аліна Як це чудово! Ісус Христос прийшов у цей світ, бо дуже любить нас!
Борис Так. Пам’ятаєш, ми вчили вірш з Біблії на недільній школі про це.
16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб
кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
18 Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже
засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого.
Аліна 17 Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб
через Нього світ спасся.
Від Івана 3:17
Пісня
Настав встановлений Тобою час –
Збулись пророцтва і зійшлися числа.
З любов’ю вирішив Ти викупити нас
З оков гріха, які все людство стисли.
І вже радіє благодатная Марія,
Бо має народити Немовля,
Що людям дасть спасіння і надію,
Дитятко, що прославить вся Земля.
Я уявляю острах й силу почуттів
Тих пастухів, які посеред поля
Почули «Слава Богу в висоті,
Й мир на землі, у людях добра воля».
О зоре Віфлеємська, ти вказала
Путь мудрецям до ясел крізь пітьму.
Там впали ниць, Цареві поклонились,
Піднесли ладан, смирну й золото Йому.
Одним промінчиком твоїм я хочу бути,
Щоб шлях до Господа вказати в темноті
Всім тим, хто хоче істину почути,
Й на шлях спасіння стати у житті.
Щоб люди ці, як мудреці зі сходу,
Що йшли за світлом дивної зорі,
Знайшли Тебе й разом з Твоїм народом
Вклонилися до самої землі.
Сьогодні всю подяку, славу й поклоніння
Отцю возносимо за праведного Сина,
Його народження, і смерть, і воскресіння,
За Дух Святий, що в нас живе донині.
Серця, поклоніться! Співайте, уста!
Й ніколи ви дня не забудьте цього,
Бо радість велика з Небес нам прийшла –
Христос народився! Славімо Його!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку