28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Сценарій родинного свята "З родини йде життя дитини"

Про матеріал
Сценарій родинного свята "З родини йде життя дитини" до Міжнародного дня сім'ї.
Перегляд файлу

Сценарій

родинного свята

З РОДИНИ ЙДЕ ЖИТТЯ ДИТИНИ

Мета: виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам’ятати місце, де народилися, рідну оселю, формувати почуття обов’язку перед батьками, створити у школярів та їхніх батьків позитивний емоційний настрій; сприяти творчому залученню дітей до навчально-виховного процесу та їхніх батьків до загальношкільних справ; розвивати навички колективної роботи; згуртувати шкільний колектив — учнів, батьків, учителів.

Форма проведення : шкільне свято за участі шкільної адміністрації, практичного психолога соціального педагога та батьків школярів.

Обладнання: квіти, рушники, серветки, народні прислів’я про родину, заголовок великими літерами, повітряні кульки, дитячі малюнки та учнівські твори про сім’ю, комп’ютер, проектор.

Читець. ( звучить тиха мелодія)

Повернімось в дитинства країну,

 Хоч на кілька годин, хоч на мить.

 Обніміть свою рідну дитину,

 З нею в небо у мріях злетіть.

 Щоб відчути високе стремління,

 Те, що вперше в дитинстві прийшло.

 Й почуття чисте, ніжне, дитинне,

 Як колись, у дитинстві було.

 Повернімось в дитячу країну,

 Де колись ми бували дітьми.

 Щоб відчути ту радість єдину,

 Про яку забуваємо ми.

 Щоб побачити диво і казку

 У травинці, у квітці, в росі...

 І відчути турботу і ласку

 У земній благодатній красі.

Ведучий. Добрий день,  шановні гості! Раді вітати вас у цьому світлому залі на нашому святі.

Ведуча. Добрий день, дорога родино! Ні, я не помилилася, сказавши саме так, бо сьогоднішня зустріч це ще одна сходинка до нашого зближення, до родинного єднання. Щасливі ми, що народились й живемо на такій багатій, квітучій й щедрій землі!

Ведучий. Тут жили наші батьки, діди, тут корінь роду українського. «Без сім’ї немає щастя на землі», так говорять у нас на Україні. Кожному відомо, що серед усіх геніальних винаходів людства одне з найважливіших місць займає родина, сім’я.

Звучить тиха мелодія
Ведучий. В тихім шелесті трав Адам у Єви запитав:
-Кохана, люба, мила, чарівна, скажи мені, єдина,
Хто буде дарувать життя, а  потім доглядать дитя? 
Ведуча. - Я.

Ведучий. -Варити, прати, прибирати, Сімейне вогнище оберігати? 

Ведуча. - Я.

Ведучий.  -Постійно радість дарувати. Усіх теплом обігрівати?

Ведуча. - Я. А ти, мій милий, неповторний, скажи мені, єдиний,
Хто буде рід наш берегти, і множить покоління?
Ведучий. - Я.

Ведуча.- Хто дбатиме усе життя  про щасливе майбуття? 

Ведучий. - Я.

Ведуча. -Дітей навчати лиш добра, і боронить від лиха й зла?

Ведучий.-Я. 

-Кохати буде хто до забуття? І поруч буде все життя? 

Ведучий.- Я.

І так сім раз прозвучало Я,Я,Я.
Ось так і створилась сім'я.
 

Група читців:

1. Сім’я. Що значить це то кожен знає:

Хто зріс в сім’ї і хто її не знає.

І як тут не приховуй, не таї-

Залежить наше щастя від сім’ї.

2. Бережем правічні заповіти:

По собі лишити добрий слід.

Ми творці життя, батьки і діти,

Невмирущий, мужній родовід.

3. Батьки і діти, діти і батьки!

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле

І не на день майбутній навіки!

4. Між нас не ляжуть вирвами роки,

Бо ваша кров пульсує в нашій долі

Батьки і діти, діти і батьки...

Нам нічого ділить на спільнім полі.

5. Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте корінням родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле,

Хто вміє шанувать сучасне,

Лиш той майбутнє  вивершить прекрасне.

6. Я українець сутністю і кров’ю,

Моє коріння тут, у цій землі.

Вона моєю живиться любов’ю,

А я страждаю болями її.

Я українець, цього не відняти,

В моїй душі співають солов’ї.

Були такими мої тато й мати,

Такими будуть правнуки мої.

 

 Ведучий.  1993 року Генеральною Асамблеєю ООН встановлено Міжнародний день сім’ї, який щорічно відзначається 15 травня. Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї: родина як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

 

 Ведуча.  У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

         З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя  родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

 

Ведучий. Слово для привітання надається директору школи Асманській Ларисі Костянтинівні.

 

Ведучий. Кожному з нас близькі та дорогі слова «дім», «сім’я», «діти». Ці знайомі та надійні слова випромінюють світло й тепло, дарують відчуття надійності. Іще наші предки вбачали в сім’ї найважливішу та незамінну умову життя кожної людини, духовне та моральне підґрунтя для розвитку особистості.

Ведуча.   Прекрасно, коли в сім’ї панують мир і злагода, взаєморозуміння, повага, кохання, вірність, теплота, затишок. Через сім’ю ми – діти, виходимо в суспільство. В сім’ї нам вручають естафету досвіду поколінь, котру ми повинні нести далі, щоб передати її своїм дітям і тим самим майбутньому. Ми сподобляємося дорослим, копіюємо їх, орієнтуємося на їх поведінку. Тому не дарма в народі кажуть: «Від доброго дерева добрий пагінець одійде, од добрих батька й матері піде й добра дитина».

Ведуча.  Пропонуємо вашій увазі  відеопитування , яке підготували учні 9-Г класу.

Ведучий. «Родина», «Рід», які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті,

Ведуча. Бо всі ми з вами ніжні гілочки,

На дереві, що вже стоїть віки,

Ведучий. Це дерево наш славний родовід,

Це батько, мати, прадід твій і дід.

Ведуча. Кожен рід це велике дерево, на якому швидко ростуть, міцніють молоді гілочки, які живляться соками великої гілки сім’ї. Як міцно гілка зростається з стовбуром, що її не відламати, так і родина, ніколи не ослабне, поки будуть передаватися з покоління в покоління звичаї, обради, свята, пісні, казки прислів’я, родинні реліквії, обереги.

У виконанні ансамблю « Джерельце» пролунає пісня «Два кольори»

Ведучий. Мати й батько найближчі, найрідніші, кожному з нас люди, які подарували нам життя. Батько – захисник роду, народу, годувальник сім’ї. Батькове слово – закон. Споконвіку сини слухалися батька, брали з нього приклад.   Слово “чоловік” можна розділити на “чоло віку”, отже, звідси й така висока відповідальність.

 

Читець.  ( на фоні фото батька)


Словечко хочу мовити за тата,

Бо він мені порадник, захисник.

Він так мені розказує багато,

І я до бесід щирих дуже звик.

Він вчить мене у цьому світі жити,

До праці залучає кожен раз.

Вчить бути вірним, відданим, дружити

І не підводити ніколи друзів, клас.

Бо щира дружба всіх людей єднає

І робить добрими та чесними людьми.

Життя хорошого без дружби не буває,

А в дружбі всі зростемо мудрі ми.

Тато мій дуже гарний, сміливий і дужий,

Він уміє, напевно, все в світі робить!

Я люблю свого таточка рідного дуже!

Ну, та як же мені татуся не любить?

Тато завжди зі мною, мені він читає,

Водить в поле ранкове стрічати зорю.

І в футбол разом з нашими хлопцями грає.

І, звичайно, за все це я тата люблю.

А зі мною татусь мій частенько майструє,

Я від нього майстерності радісно вчусь.

І завжди він щось робить: пиляє, будує,

Я роботи ніякої теж не боюсь!

 Самостійними бути нас тато навчає.

Бути мудрими, добрими тато нас вчить.

Бо життя непростим дуже часто буває,

А тому треба вчитися в світі цім жить.


 

Ведуча.Пропонуємо вашій увазі сценку  " Старий батько і син"

Сценка " Старий батько і син"

Старий чоловік сидів вдома зі своїм дорослим сином. Раптом на вікно сіла ворона. Батько спитав сина:" Що це?"

- Це ворона, - відповів син.

Батько: " Що це?"

Син: " Я щойно сказав, що це ворона!"

Батько спитав втретє: " Що це?"

Син дратівливо відповів : " Ворона, тату, ворона!"

Батько спитав четвертий раз: " Що це?"

Син закричав: " Я тобі сто раз повторив : ВОРОНА. Хіба ти не чуєш?!"

Батько вийшов і повернувся з записником в руках. Він сказав: " Прочитай вголос..."

Син: " Сьогодні мій трирічний син сидів зі мною в парку. Ворона зупинилась перед нами . Мій син спитав мене двадцять один раз що це, і я відповів двадцять один раз : ворона. Я обіймав його кожен раз , коли відповідав на те саме запитання з великою любов’ю".

 

Ведучий. Якщо ваші батьки дожили до старості, не відштовхуйте їх і не дивіться на них зверхньо. Говоріть їм лише хороші і добрі слова, як би вони себе не поводили.

Ведуча.

Душею кожної сім’ї є мама. Мама – скільки в цьому слові ніжності, світла, довіри. Мама – це життя.

 Ведучий.     Як можна забути ту пісню, як мати

Співала малому, коли засинав?

Як можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

 І я припадаю до неї вустами,

І серцем вбираю, мов спраглий води

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє земля назавжди.

Ведучий:

Любі матусі, для вас звучить  пісня «Мальви» у виконанні учениці 10-Б класу Михайленко Анастасїї та її мами

Ведуча. Шановні наші мами, ви – невичерпне джерело нашої сили, любові. І як ми буваємо невдячні за вашу ласку і доброту.

Інсценівка «Послання дітям»

 Мама.

Як прекрасно звучить це чарівне слово.

Коли тобі було півроку, вона годувала та купала тебе. А ти у вдячність їй плакав усю ніч.

Коли тобі був рік, вона вчила тебе ходити. А ти у вдячність їй втікав, коли вона кликала тебе.

Коли тобі було 3 роки, вона готувала для тебе смачну їжу. А ти у вдячність їй перевертав тарілку на землю.

Коли тобі було 4 роки,  вона вчила тебе малювати. А ти у вдячність їй розмальовував стіни в кімнаті.

Коли тобі було 5 років, вона вдягала тебе у гарні речі. А ти у вдячність їй приходив додому брудний з ніг до голови.

У 6 років вона повела тебе у школу. А ти у вдячність їй усю дорогу кричав, що не хочеш іти в школу.

Коли тобі було 10, вона чекала тебе зі школи, щоб обняти. А ти у вдячність їй  зачинявся у своїй кімнаті перед телевізором.

Коли тобі було 18, вона плакала на випускному вечорі. А ти у вдячність їй просив купити модну машину.

Коли тобі було 20, вона просила побути з сім’єю. А ти у вдячність їй проводив весь час з друзями.

Коли тобі було 25, вона влаштувала пишне весілля. А ти у вдячність їй жив з дружиною якнайдалі від дому.

Коли тобі було 30, вона радила, як виховувати дітей. А ти у вдячність їй просив не втручатися у твоє особисте життя.

Коли тобі було 35, вона дзвонила і запрошувала на обід. А ти у вдячність їй відповідав, що зайнятий і не можеш.

Коли тобі було 40, вона повідомляла, що хвора і потребує допомоги. А ти у вдячність їй говорив, що не можеш перейматися усіма її проблемами.

Одного разу твоя мама покине цей світ.

У той час, як її любов до тебе не покине її серця.

Вона піде і одні з воріт раю закриються перед тобою.

Якщо твоя мама ще жива …  не залишай її.

Зроби все, щоб вона була щасливою.

Це єдина людина, яка заслуговує на щастя, але ніколи не вимагає його, не просить, не чекає.

Ведучий. Три біди є у людини старість, смерть і погані діти каже стара українська мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна. Перед ними не можна зачинити двері свого будинку. А від поганих дітей можна дім уберегти, як від вогню. І це залежить не лише від батьків, але й від дітей.

Тож будьте слухняними і вихованими. Турбуйтеся про своїх батька і неньку, не завдавайте їм прикрощів.

Вашій увазі пропонуємо інсценізацію вірша А.Костецького "Домашній твір".

 

Автор. Вітько - бідак страждає так, Аж дригає ногами!

 Він - за столом, він пише твір: "Я помагаю мамі".

 Старанно олівець гризе Та супить брови грізно,

Але нічого - хоч умри! - До голови не лізе...

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

Мама .Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

Син.  Ідея!

Автор.  Вигукнув синок мамі...

 Син. Ну й морока! Сама іди! Я твір пишу - Роблю важкі уроки.

 Автор .І мама вийшла...А Вітько Швиденько пише в зошит. " Я в магазин завжди ходжу, Коли мене попросять..."

Автор. Хвилин за десять мама знов З'являється у дверях

Мама. Вітюнь, картопельки начисть, А я зварю вечерю.

Син. Сама начисть!

 Автор. Кричить Вітько, т ак, що ледь не лопне.

Син .Я твір пишу! Я- зайнятий! Сама вари картоплю!

Автор. Виходить мама, а синок писати знов сідає.

Син.(пише)" Я мамі сам варю обід, вечерю і сніданок..."

Автор Радіє син.

 Син. Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна!

 Автор. І геть не думає про те, що він радіє марно.

 

Ведучий. Пам'ятайте, як ви шануєте своїх батьків, так і ваші діти шануватимуть вас, коли ви станете батьками і матерями.

 

Ведуча. Бережіть здоров'я батьків. Пам'ятайте, що рано старіють і хворіють ваші батьки не стільки від праці і втоми, скільки від сердечних переживань, прикростей, кривд.

 

Ведучий .   З бабусею і дідусем у нас пов’язані згадки про дитинство. Бабуся — це світло, добро. Дідусь — це розумні поради, настанови , майстрування.

 Ведуча.  Кращих вихователів, як дідусь і бабуся , годі й шукати. Вони виховують своїх онуків щирими, працьовитими,  відповідальними.

 

Ведучий.     Сьогодні на святі присутні наші бабусі, яких ми всі так любимо і шануємо. Наші бабусі – невтомні трудівниці: вони і шиють, і в’яжуть, і вишивають, і смачні пиріжки печуть.

Читець.

Ой, бабусенько рідненька,

Чарівниченько любенька,

Твої руки золоті в невсипущому труді.

Твою працю я шаную, твоє серце добре чую,

І тобі я побажаю:  хай сонечко завжди вітає.

Вартий пошани сивий голос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьте ближче й поклоніться.

Дорога бабусю,

В день цей урочистий

Ти прийми від мене

               Вірш мій голосистий.

 

                Ведучий.Слово дідуся не таке суворе й вимогливе, як батькове, та дідусева наука не забувається ніколи. Вони вміють завжди розрадити, заспокоїти. Дати мудру пораду.

Читці (маленькі діти)

 Любий, добрий наш дідусю,

Ми, твої внучата,

Хочемо від всього серця  щастя побажати.

Хоч твій волос сивиною

Густо посріблився, ти для нас. Дітей маленьких,

Другом залишився.

 

Ведуча.Для вас, любих, дорогих, лунає пісня «Бабуся і дідусь»


Читець. Всі родини, як пишний вінок,

Щастям барвистим хай будуть багаті.

Бабусю шануймо і дідуся,

Матусю любімо і тата.

Нехай родина дружна уся

Буде на радість завжди багата!

 

Хай тішаться внуками бабуся і дід,

Хай тато і мама радіють дитині.

Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

Хай злагода й мир запанують в родині!


 

Ведуча. Увага і повага до сім’ї,  до роду не приходить сама по собі. Її треба  виховувати. Це якраз і є той природний, надійний шлях, яким дитина змалку усвідомлює свою приналежність до родини, роду, а через них – до рідного народу, української нації.

 

Ведучий. Без зв'язку з ріднею людина стає безпорадна. Родина завжди стояла і стоятиме біля витоків людського життя і щастя, додаватиме сили і відваги, оберігатиме від напастей, хвороб душі і тіла, вчитиме шанувати людей, їх працю, їх мудрість, святою молитвою звучатиме в твоїх устах велике і величне слово – РОДИНА.

Для вас звучить пісня «Родина».

 

Читці:

Як мало людині для щастя потрібно.

Відчути, що поруч є спільник думок,

І дякую долі завжди принагідно,

Що наші серця плетуть сімейний вінок.

 

Хай щастя поселиться у Ваших родинах,

Хай діти сміються у вашій хатині,

Хай голуб голубку кохає й шанує,

Повага та спокій повсюди панує.

 

На останок побажаєм:

Всю рідню свою велику

Ви не забувайте.

Повсякчас своїм теплом

Щиро зігрівайте!

 

Від цієї теплоти

Стане більше доброти.

А від усмішок ласкавих

Стане в світі менше зла.

 

Вам бажаю всім добра,

Щоб у кожнім добрім ділі

Досягнуть зуміли цілі

Хай вам Бог допомога!

 

Хай біда і горе минають ваш дім,

Доброго здоров’я зичимо усім!

 

Ведучий:

Для вас звучить пісня «Діти України».

 

Учитель. І ось завершилось наше родинне свято.

 Тож дай вам Бог добра і сил багато,

 Щоб сонце піднімалося в росі,

 Щоб зігрівало вас тепло і ласка,

 А доброта всіх пригортала вас.

 Життя хай буде, ніби добра казка.

 Живіть усі щасливо! В добрий час.

     Шановні гості, батьки, друзі! Ваші дружні оплески всім!

Ми щиро дякує за радість зустрічі, за приємні хвилини відпочинку, за ваші теплі оплески.

Спасибі вам, добрі люди, за участь у нашому святі.

До нових зустрічей.

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
7 серпня
Переглядів
21
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку