Сценарій розваги для дітей старшої групи з елементами лялькового театру
«Зустріч з казкою»
Устаткування: ширма з декораціями; ляльки бибабо: Дід, Баба, Вовк, Ведмедик, Лисичка, Солом’яний бичок.
Діти заходять в зал під веселу музику.
Музичний керівник. Добрий день, малята
Хлопчики й дівчата !
(діти вітаються)
Я вас гаряче вітаю
Та заняття починаю.
Скажіть мені будь ласка, чи любите ви казочки ?
( діти відповідають).
Музичний керівник. Хіба зможемо прожити ми без них?
Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
У казці звірі мову мають,
Дерева розмовляють, мов живі.
Добро і правда завжди зло долають,
Тому і люблять казку діти всі.
В нашім залі, подивіться,
Ліс чудовий появився.
Ми в нім будем мандрувати,
В країну казок поспішати.
Я бачу нас вже зустрічають герої казок.
Чути звук вітру
Музичний керівник. Але сталася біда, налетів сильний вітер і так він лютував, що деякі герої казок переплутали свої казки. Треба допомогти їх повернути.
Гра «Вітер і вітерець»
Музичний керівник. Ні не приходить казка.
Дидактична гра «Розплутай казку»
- Бігла мишка, хвостиком зачепила,
Колобок впав і покотився. (Яєчко)
- Схопив ведмідь півника і поніс його. А півник кричить: «Мій котику, мій братику, несе мене ведмідь за темнії ліси, за високі гори.» (Лисичка)
- «Якось лисичка підмітала двір і знайшла колосок». (Півник)
- «Стала кішка Мурка кликати на допомогу їжачка: - Ходи, їжачку, не лежи, ріпку витягти допоможи». ( Мишка)
« Я їжачок-третячок,
смоляний в мене бочок,
із соломи дід зробив
і смолою засмолив!.» (Бичок)
Музичний керівник. Закрийте очі, можливо казочка сама до нас прийде. (діти закривають очі під звуки лагідної казкової музики)
Звучить музика сільського ранку.
Музичний керівник. Жили собі на хуторі дід та баба. Дід щодень ходив до лісу, дрова рубав, за лісом доглядав. Збере йому баба клуночок з обідом, випровадить з хати, а сама нудьгує цілими днями, порається по господі, вишиває та піснею себе розважає.
Запис народної пісні
А як прийшла весна, зазеленіло все навкруги, не втрималась баба так вже сумно їй самій сидіти в хаті. От прийшов дід з лісу, а вона й напалася на нього:
БАБА: - Зроби та зроби мені, діду, солом'яного бичка і осмоли його смолою.
ДІД: Навіщо тобі, бабо, той бичок здався?
БАБА: Ти зроби, я вже знаю навіщо.
Музичний керівник. Дідові нічого робити – взяв жмут соломи, зробив солом'яного бичка й гарненько обсмолив його смолою.
На ранок взяла баба вишиванку і погнала солом'яного бичка до лісу пасти.
БАБА: Пасись, пасись, бичку, на травиці, поки я вишиваю! Пасись , пасись, бичку, на травиці, поки я пісеньку співаю!
Запис народної пісні
Музичний керівник. Поки співала, доти вишивала, а тоді й задрімала.
Коли це з темного лісу, з великого бору біжить ведмідь з обдертим боком.
Музика ведмедя
ВЕДМІДЬ: - А ти хто такий?
БИЧОК: - Я бичок-третячок,
смоляний в мене бочок,
із соломи дід зробив
і смолою засмолив!.
ВЕДМІДЬ: - Коли ти солом'яний, смолою засмолений, то дай мені смоли обідраний бік залатати!
Музичний керівник. Та як ухопить бичка за бік, давай смолу віддирати. Віддирав, віддирав та й зав'яз зубами, ніяк і не вирве. Сіпав, сіпав - затяг того бичка хтозна-куди!
От баба прокидається - аж бичка нема.
БАБА: "Ох, мені лихо велике! Де це мій бичок дівся? Мабуть, він уже додому пішов".
Музичний керівник. Та мерщій додому. Коли дивиться - ведмідь бичка тягає.
Вона до діда:
БАБА: - Діду, діду! Бичок наш ведмедя привів, - іди забери його! Музичний керівник. Дід вискочив, віддер ведмедя, взяв і кинув його в погріб.
На ранок взяла баба вишиванку і погнала солом'яного бичка. Та вже побоялась до лісу йти, а пішла на лужок. Вишиває і приспівує:
БАБА: - Пасись, пасись, бичку, на травиці, поки я тобі вишиватиму! Пасись, пасись, бичку, на травиці, поки я пісні співатиму!
Звучить «Веснянка»
Музичний керівник. Так гарно співала наша бабуся, що дівчата із села почули, прибігли гуртом тай просять бабусю:
ДІВЧАТА (діти ): Бабусенько, ви такі гарні пісні співаєте, а наші дітки теж про весну пісню знають.
БАБА: - Ото такої, зараз заспіваємо!
Діти виконують хоровод «Гей! Весна іде!»
БАБА: От молодці, гарно співаєте!
Музичний керівник. Поки баба дівчат веснянок вчила, бичок забрів аж ген до лісу.
Музика Вовка
Музичний керівник. Коли це вибігає сірий вовк та до бичка:
ВОВК:- А ти хто такий?
БИЧОК: - Я бичок - третячок,
смоляний в мене бочок,
із соломи дід зробив
і смолою засмолив!.
ВОВК:- Коли ти солом'яний, смолою засмолений, то дай мені смоли обідраний бік залатати, а то собаки обідрали!
Музичний керівник. Та зразу до боку, хотів смоли віддерти. Драв, драв та зубами й зав'яз, що ніяк уже не віддере.
Пішли дівчата вже додому, а баба кинулася - аж бичка уже й не видно.
БАБА: -"Мабуть, мій бичок додому побрів ".
Музичний керівник. Та й пішла. Коли дивиться - вовк бичка тягає.
Вона побігла, дідові сказала. Дід і вовчика у погріб укинув.
Погнала баба і на третій день бичка пасти. Сіла на лужку та й вишиває.
А на лужку гарно, травичка зеленіє, квітки цвітуть, дівчата вінки плетуть та в ігри грають.
Діти виконують танок «Подоляночка»
Музичний керівник. А бичок тим часом пасся - пасся та й забрів у ліс.
Музика Лисички
Музичний керівник. Аж тут біжить лисичка:
ЛИСИЧКА:- О, а ти хто такий? Скажи мені!
БИЧОК:- Я бичок-третячок,
смоляний в мене бочок,
із соломи дід зробив
і смолою засмолив!.
ЛИСИЧКА:- - Коли ти солом'яний, смолою засмолений, то дай мені смоли обідраний бік залатати; хорти трохи шкури не зняли!
БИЧОК:- Бери!
Музичний керівник. То лисиця як вхопить бичка та й зав'язла зубами в смолі, ніяк не вирветься.
Спохватилась баба, аж бичка уже й не видно. Мерщій побігла баба додому, коли дивиться - лисичка бичка тягає.
БАБА: Діду, гляди, наш бичок лисичку притяг!
Музичний керівник. Дід і лисичку у погріб укинув.
Взяв дід сокиру та й точить надворі.
А звірі почули, та й давай просити діда, щоб той випустив.
Вовк проситься та й приказує:
ВОВК: Відпусти мене діду, вдома вовченята чекають, третій день виглядають!
Музичний керівник. Дід, думав, думав, шкода стало не вовка, а його малих діток. Тоді й каже до вовка:
ДІД: Відгадаєш вовче мою загадку – відпущу, коли ні – шкуру з тебе спущу!
Їсть смачненькі калачі.
Тут лисичка прибігає,
мерщій півника хапає.
Біжить котик рятувати,
В лиски півника забрати!
ВОВК: Ой, здається знаю я… бачив ту лисицю я.
Це ж із казки «Котик і Півник»
ДІД: Що ж дотримаю я слова, відпущу тебе! Іди, тільки не попадайся більше!
Музичний керівник. Та й гострить сокиру далі
А ж тут і ведмідь собі благати:
ВЕДМІДЬ: Діду, відпусти й мене. В мене у бору онучатко-ведмежатко саме зосталось, зголодніло й плаче!
ДІД: Відгадаєш косолапий мою загадку – відпущу, коли ні – шкуру з тебе спущу!
Рукавичку - невеличку.
Звірі в неї поховались.
Бо морозу полякались.
ВЕДМІДЬ: О, то я знаю ту загадку, бо ж у тій рукавичці побував і я. Ця казка зветься «Рукавичка»
ДІД: Що ж дотримаю я слова, відпущу тебе! Іди, тільки не попадайся більше!
Та й гострить сокиру далі. Лисичка давай і собі скиглити:
ЛИСИЧКА: Відпусти й мене діду,більш не буду пустувати - півників й курей я красти, виправлюся я обіцяю!
ДІД: Добре, руда, відгадаєш мою загадку – відпущу, коли ні – шкуру з тебе спущу!
Такий він гарний вдався –
Ну просто молодець!
Кругленький, рум’яненький,
Веселий і меткий.
Та тільки втік із дому. Із ким зустрівся він?
ЛИСИЧКА: Ой, дідусю, не кричіть, ще коли мала була, казку баба розказала, і про долю Колобка знаю все від бабці я.
Спершу він зустрівся з Ведмедем, потім з Вовком, зайцем вже аж згодом. Поки не попавсь моїй бабусі, а вже та, хитрюща за всіх лисиць була.
ДІД: Що ж дотримаю я слова, відпущу тебе! Іди, тільки не попадайся більше!
БАБА: А куди це ти звірів відпустив? А що ж ми будемо робити? Знову сумувати?
ДІД: Не сумуй, бабо! А ми підемо до малят на свято Казки!
БАБА:То давай вже і звірів з собою покличемо!
Діти виконують веселу пісню або танець.
Музичний керівник. Ось і казочці кінець.
Хто був чемним? Молодці!
Оплески собі даруємо,
З настроєм казковим до групи крокуємо!
Діти під музику виходять з музичної зали.