Сценарій "Шевченко - наш сучасник"

 

                  ШЕВЧЕНКО   -  НАШ   СУЧАСНИК

 

       Ведучий1 .  І знову 9 березня. І знову линуть до нас думи геніального українського поета Тараса Шевченка. Традиційно український народ у цей весняний час звертається до постаті Великого Кобзаря, яка у своїй величі була, є і залишається ні з чим незрівнянною, невичерпною для людського подиву й осягнення. Шевченко – це слова і велич українського народу. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею. Шевченко – це митець, художник, який відкрив для української нації двері в безкінечність. Він є гарантом нашої вічності.

Читець 1

  Забриніла душа многозвучними барвами слова

    Мов бандури струна залилася  у трелях дзвінких

     Загриміла велично Тарасова, батькова мова

     І сплела у вінок волелюбних думок колоски.

Читець2

   Загриміла, мов дзвін, відпустивши у небо свободу,

    У зелені гаї, де розноситься шепіт тополь,

    Розбудила зі сну заколисану волю народу,

    Що проспав сотні літ у пітьмі переламаних доль.

Читець3

По забутих стежках, у безмежжі сліпого блукання

Твоє слово, Тарасе, зорею освічує шлях,

Твої горді пісні розривають кайдани мовчання,

Чистим світилом ведуть по широких вкраїнських полях..

Читець 4

Геніальний творець. У безсмертних рядках Заповіту

Ти навіки живий полиновими травами мрій,

Твоє слово повік буде в пам’яті нації жити

Невгасимим вогнем, джерелом для майбутніх надій.

 

Ведуча. 1

Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк.

Людина незвичайної долі й незвичайного таланту , що здобула світову славу.

Доля Тараса Григоровича схожа на легенду. Вона не лукавила, не брехала Шевченкові.            Прийшла слава і воля. Та як важко вони далися. З 47 років свого недовгого віку Шевченко 24 роки                  прожив в кріпацькій неволі, 10 років на засланні і лише 13 на волі, якої по правді не було.

Шевченко   Вірш «Доля»

Пісня 1

Ведучий 2

У душу впадає одна Шевченкова риса: він ні в чому ніколи не роздвоювався: він – як жив – про те і писав, що писав, тим і жив. Найменшого лукавства за 47 років. Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ, проклав міст у майбутнє. Сьогодні торкнемося серцем Шевченкових творів, проймемося духом його думок.

Читець 5

Україна – рідна наша мати,

Силу нам дає пророк Тарас

Нас багато, нас не подолати

На рабів не обернути нас.

Читець 6

Ми стоїмо на берегах Славути

На просторі – від Сяну аж по Дон

На всі материки наш голос чути

Як Господом прочитаний закон.

 

Ведуча2

 Кожен вірш Шевченка – це радість і біль .

Поема його життя. Дивуєшся

«Невже, щоб заграла скрипка, неодмінно треба розрізати живе тіло Явора!

Невже, щоб заговорила душа, неодмінно треба доторкнутись різцем болю!»

Читець 7

Росте калина  понад ярами,

Як наша пісня росте вздогін .

Ми триста років були рабами.

Пора настала – вставай  з колін!

Читець 8

Вставай, народе, в святу годину

Та не для помсти -за рідну кров.

Вставай за правду, за Україну,

Вставай ,народе, твій час прийшов.

 

Читець 1

Нам страх вганяли в мозольні жили,

Нас обертали в покірний тлін.

Ми триста років Москві служили .

Пора настала, вставай з колін!

Читець 2

Правда оживе, натхне, накличе ( кінець Осії глава XIV)

Читець 3

Батьку наш Тарасе всемогучий,

Що створив нас генієм своїм ,

На моїй землі, як правда сущій,

Б’ющий у неправду наче грім.

Читець 4

Ти як небо став широкоплечо

Над літами, що упали в грузь.

Віку двадцять першого предтечо ,

Я до тебе одного молюсь.

Читець 5

Да святиться слово блискавице,

Що несе у вічну далечінь

Нашу думу й пісню. Де святиться

Між народами твоє ім’я. Амінь.

Пісня «Думи мої»

Читець 6

Борітеся, поборете, вам Бог помагає

За вас правда, за вас слава, і воля святая.

Читець 7

Лиш в єдності земля спасенна ,

Тож живий ланцюг  твори .

Вставай рамено до рамена

Під синьо-жовті прапори.

Читець 8

В тяжку добу, тяжку годину ,

Як нам зламати хочуть спину

Стаєм сильнішими в стократ

Цей наш майдан за Україну,

За Україну, за народ.

Читець 1

Ми наших предків кров і славу

Не згубимо в долі епох.

Ми справедливу нелукаву

Як храм будуємо державу

Де правитиме правда й Бог.

Читець 2

Щоб були ми подібні до зорі на калині.

Щоб світило нам сонце справедливе й розумне.

Щоб були ми безсмертні від колиски до труни.

Щоб ми, зглибивши всесвіт,

Повертались додому,

Воскресали в народі,

Як весна, молодому,

Щоб були ми відкриті

І безкраї, як обрій.

Читець 3

Щоб росли ми й зростали у запальності добрій.

Щоб були ми народом у всесвітній родині.

В яснім розумі різні, в щирім серці – єдині.

 

 Шевченко   Вірш «Полякам»

Читець 4

То чим же ми гірші за брата поляка?

 Він вільний і дужий . А з нас вурдалака вимотує жили й кровавицю п'є,

 ми в Азії сонце згубили своє.

Читець5

То чим же ми гірші за чеського брата?

За брата Словацького?

 Смутком пом'ята земля України ,

як плаче вдови ,

і дихає смертю Чорнобильська зона.

Читець 6

То чим же ми гірші за угра й румуна,

 що наша свобода тісна наче труна?

 А пісня- не море -лиш тінь ручая,

 а мова чужа, бо своя умирає.

 А в них, як веселка ,як небо безкрає.

 І мова ,і пісня, і воля своя.

Читець 7

То чим же ми гірші за наших сусідів?

 Що є в них держави. Немає нуклідів.

 Чому ми колонія темна й німа,

 Засипана цезієм, стронцієм бита,

 Козацька нескореність несамовита,

 Великого Бога скорбота й срама?

Читець 8

А тим же ми гірші ,що йшли в яничари,

Пишалися рабством ,розводили чвари

За ласки володаря крихту малу.

Читець 1

А тим же прекрасні, що разом з любов'ю

До краю свого перепечену кров'ю

Ми чуємо в серці московську стрілу.

Читець 2

Ми встали до життя з-під дошки гробової ,

Ми в руки меч взяли, щоб збутися ярма

Не бійтесь матері, не віддамо ми зброї,

Бо то свобода й честь -в нас іншої нема.

Читець 3

Не бійтеся , не станем на коліна

Вкраїну не віддамо, бо то Господній дар .

Рабою ворога не буде Україна.

На всі віки - вона сама собі владар.

 

Читець 4

Ти розп'ята була. Ти навіки воскресла ,

Як молитва століть, як Господнє ім'я.

Підіймай в небеса свої зоряні весла .

Хай над світом пливе правда Слава твоя.

Пісня «Закохана у волю»

Шевченко

Один у другого питаєм :

«Нащо нас мати привела?

Чи для добра, чи то для зла ?

Нащо живем? Чого бажаєм?»

І не дізнавшись ,умираєм ,

А покидаємо діла.

Які ж мене, мій Боже милий ,

Діла осудять на землі?

Коли б ті діти не росли?

Тебе , святого, не гнівили ,

Що у неволі народились

І стид на тебе понесли.

Читець 5

Брати мої, діліть вино й калач,

Та не діліть Вітчизни між собою ,

Не обертайте нашу волю - в плач

Свободу України - в поле бою.

Читець 6

Невже по тюрмах та по таборах

Карались ми, катовані та вперті,

Щоб нашу єдність обернути в прах ,

Вдихнути в нас студений подих смерті.

Читець 7

В минулім часі не кажіть про нього,

Він з нами нині у майбутнє йде!

Його слова – то нам пересторога

У наших діях, і на кожен день.

Читець 8

Якщо вам мова, і земля ,й родина,

І пісня українські дорогі –

Любіть, як він, страждальну Україну ,

Як він і ненавидьте ворогів.

Читець 1

В дні радості, печалі і тривоги

Йому відддаймо шану та уклін.

За мудрістю звертаймося до нього

І переможем: з нами Бог і він!

Пісня «Ой Тарасе»

 

Шевченко. 

Царів, кривавих шинкарів,

У пута кутії окуй,

В склепу глибокім замуруй

 

Трудящим людям всеблагий

На їх окраденій землі

Свою ти силу ниспошли

 

А чистим серцем коло їх

Постав ти ангелів своїх,

Щоб чистоту їх соблюли

 

Мені ж, о Господи, подай

Любити правду на землі

І друга щирого пошли.

Читець 2

Владико, світових безодень

Що бачиш вічне і земне

Прийми під твій покров Господній

Мою державу і мене

 

Читець3

Зміцни мою подобу житія,

Не дай, щоб стала знов рабою

Моя земля і кров моя.

І не дозволь нам зледащіти

В добрі, при хлібі та вині .

Дай увійти в твої завіти

Моїй державі і мені.

Читець 4

Дай нам любові й непокори

І силу творчу в нас вдихни,

З якою всемогутні гори

Ти піднімав із глибини.

Читець5

Дай нам до праці мислі й хисту

А забуття на помсту й лють.

Читець6

Дай нам тримати зброю чисту

Як вороги до нас прийдуть.

Пісня «Повій ,вітре , на Вкраїну»

СЦЕНКА .

1Ведучий .Борітеся – поборете… Поезія Шевченка лунала над Майданом, вселяла віру й сподівання, кликала не до бою, а до справедливості. Вони були звичайними людьми, а стали ангелами.

2.Дівчина

 Як ми можемо жити, сміятися

Й дихать, як могли ми чекати не

Битись, а спать. В ніч ,коли на

Майдані спокійно і тихо вас збиралися

Вбивати о 6:25.

І Коли приволікся заплаканий ранок,

 Вас покликала смерть у похмурій імлі,

А тепер ваші душі і топчуть і ранять,

Ваші кроки останні по рідній землі.

А тепер в кожнім серці пожежу пригаслу

Розпалили ви знов, спаливши життя.

І мов гімн урочистий, мов визвольне гасло

Ваше ім’я і смерть нерозривне злиття

Хлопець

А знаєте? Недарма, що свіжий вітер розірвав задуху

Нам говорили, що у нас нема

Ні віри, ні хоробрості, ні духу

Але душа… на те вона й душа,

Щоби трощити ланцюги й кайдани.

Є в кожнім поколінні та межа,

Що всіх разом виводить на майдани.

Ми йшли занадто довго до мети,

Платили кров’ю за майбутнє щастя.

Ви не судіть нас ,кровнії брати…

І, може, й вам колись за це воздасться…

Свобода – відчувач, що ти творець

Своєї долі на долонях світу.

Ніщо не марне: ні сльоза, ні кров.

Все проросте колись достойним плодом,

Аби в серцях у нас жила любов, 

І ми були на цій землі народом.

Дівчина

Вставай, ходімо, синку мій, додому.

До тебе йшла, а вслід собаки виють.

Віддай мені, віддай свій біль і втому,

Я витримаю все, лиш ти би, рідний, жив.

Та не дивися страшно так у хмари,

У синім погляді відбився чорний світ.

Я не благатиму для вбивців кари,

Бо вдосталь вже землі вкраїнській бід.

Дівчина

Пробач, синочку, любий мій Іване,

Щось мої мислі не туди, де слід.

Я фото гладила твоє до ранку,

А потім вість страшну приніс сусід.

Йому ж не віриться, ти ж сказав: «Повернусь»

Ще дід учив триматись за слова

Ну як же так. Сказав: «Повернусь!»

А сам лежиш. У ранах голова.

Коли ж ти виріс? Вчора ще й не було

В твоїм волоссі й нитки сивини

А знаєш, сину, моє серце чуло

Як ти поранений просив води

Вставай? Ходімо, сину мій, додому

Я знову хустку гарну одягну

Забудемо про біль і втому

Я благаю не лишай мене одну.

Хлопець

Не болить більше рана, мамо,

І душа вже зболіла мовчить

Знаю, рідна, пішов я рано

Хай серце твоє не щемить.

Хлопець

Ти пробач за цю чорну хустину

За тривогу і біль в очах

Ти прости, прости свою дитину

Бо не відав я, що таке страх.

Хлопець

Я заснув, щоби знов відродитись

Щоб весною постукати в дім

Щоб молодшому брату приснитись

І навіки залишитись в нім

Пам’ятай мене, моя мамо

І молися, молися, молись

Дівчина

 Осінній дощ мені шепоче

Осінню пісню колискову

А я ще холоду не хочу

Я хочу літа знов і знов

Там, де роки зозуля лічить,

Де соловей пісні співає

І хто кому здоров’я зичить

Ніхто не бачить і не знає

Душа моя тепла що просить

Душа кохання ще бажає

Осінній дощ мені шепоче

Холодну пісню колискову

А я ще холоду не хочу

Тепла і літа хочу знову

Хлопець

Ні ,настане час великий небесної кари

Розпадуться три корони нагордій тіарі ,розпадуться…

Благослови ,Боже,на месть і на муки.

Благослови мої ,Боже , нетвердії  руки.

Читець 7

Ми є нащадки славного Тараса

Його терни торкнулись й наших тіл

Народ возвести в націю – не в расу

Огненним словом велетень хотів

Встеляймо кругу пам’яті щоденно

Освяченими вітами верби

Читець 8

Держава наша буде суверенна,

Коли з колін піднімуться раби

Його надії нашими хай стануть

Його поезії віллються в нашу кров

І злоба і ненависть, наче лід, розтануть,

І ручаями задзвенить любов.

Ведуча 1

Пройшло більше 200 років від дня народження Шевченка. Але його слово актуальне до сьогодні. Воно живе, заставляє нас задуматись. Хто ми? Чиї сини? Яких батьків?

Ведучий 1

Смирітеся, молітеся Богу,

Згадуйте одне одного,

Свою Україну любіть,

Любіть її во врем’я люте .

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Ведуча 2

Доленосні і бурхливі події в Україні сучасності.

Бачимо, що Тарас Шевченко як і ота трагічна небесна сотня, що полягла на майдані – сучасний, юний герой гордої і незламної країни, живе посеред нас, додає сміливості і впевненості у боротьбі з нашими прихованими і відвертими ворогами .Тарас Григорович Шевченко для України і в Україні житиме вічно

Пісня «Заповіт»