Радійте всі, дорослі й діти: Христос Воскрес! Христос Воскрес! Кладіть, кладіть найкращі квіти На Божий хрест,на Божий хрест. На тім хресті він був розп’ятий, Чекав на поміч із небес Й лише один з усіх на світі Христос Воскрес! Христос Воскрес! Під зорями земля ще буде спати, Ще місто мла вкриватиме густа, А ми до церкви підем привітати Воскреслого Христа!
А у церкві так велично, світло буде, Заграють дзвони із церковних веж, І разом з ними заспівають люди: «Христос Воскрес!»
Ми вітаємо Вас на нашому Великодньому святі.
Христос Воскрес Великдень — свято навесні. Веселий гомін у шпаківнях. Прозоре небо. Дні ясні. Птахи вже повернулись з півдня.
До нас в кімнату залюбки Веселий промінь сонця лине: На вишивані рушники, На стіл, на білу скатертину.
Великдень…Все добро з небес Сьогодні тут у нашім домі. Вітаємось: − Христос Воскрес! Заходьте, друзі і знайомі!
І знову все на повні груди Дихнуло, збуджене життям. І кожне серце чує чудо, І світ увесь, неначе храм. Горять свічки, блищать ікони,
Земля в молитві до небес… − Христос Воскрес!− лунають дзвони, −І спів: Воїстину Воскрес!
І лине музика весіння, Зринає пісня в унісон: − Христос Воскрес!− бо Воскресіння − Природи вічної закон. Весна – це сонця перемога! У Великодній світлий час Ми наближаємось до Бога, Бог наближається до нас.
Христос Воскрес! – шепочуть квіти, Несеться шелест їх по лузі. Христос Воскрес! – вкраїнські діти, Радійте всі−ви наші друзі! Христос Воскрес! − щебече дивно Мала пташина у гніздечку. Христос Воскрес!− моя родино, Моя хатино, мій садочку. Христос Воскрес!− Дніпро клекоче Й несе цю вість у Чорне море. Вкраїно, встань, протри вже очі, Всміхнися і забудь про горе!
Схиляюсь низько з «Отченашем» І сходить сонечко здаля. Красу свою земля являє. І квітку, й писанку, і луг «Христос Воскрес!» −я привітаюсь, Щоб інший радість теж відчув.
В кожній українській сім’ї складали великодній кошик. Це справжній ритуал, який передається з покоління в покоління. Що ж потрібно класти у нього і яке значення мають ці продукти?
Рум’яна паска –голова на святі Свій рід веде красуня з давнини Тоді і день Великий наступає, Як господиня паска на столі. В ній сонця промінь і тепло духовне, Молитва чиста та оновлення душі. І славлять нею Воскресіння Світле В країні нашій люди щовесни.
Та найбільше, мабуть, на Великдень ви любите, коли вся сім’я сідає за великодній стіл. Кажуть, що у цей день сонце прокидається рано і не заходить зовсім. Тому цей день ще називається Великим. Але не забудьте перед тим як сісти за святковий стіл – умитися. Вмийтесь із миски, в яку покладіть ще й три червоні крашанки. Першими вмиваються дівчата, потім хлопці і мати, останнім – батько. Будьте певні, що так вчинивши, ви станете ще вродливішими та здоровішими. А вже потім сідають всі за стіл, батько роздає крашанки, примовляючи: «Дай Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника – Воскресіння Христового – у щасті та здоров’ї». А ще нагадаю, про це мені бабуся розповідала, що не святять на Великдень і не їдять курячого м’яса, бо за переказами, коли народився Ісус Христос, то саме курка вигрібала немовля з ясел.
Біля церкви, мов велетенський живий квітник – коли освячують паски. Серце ніби поривається вгору до самого неба.
Складаємо Великодній кошик.
Щороку в переддень світлого свята Воскресіння Христового в кожній українській сім’ї складають великодній кошик, котрий урочисто понесуть до церкви, щоб освятити. Це справжній ритуал,який передається з покоління в покоління. Що ж потрібно класти у нього і яке значення мають ці продукти?
Паска − хліб вічного життя і символ Царства Небесного. Випікаючи паску, господиня з молитвою саджає її в піч. В цей час у хаті не можна гримати дверима, голосно говорити, приймати чужих. За давніми віруваннями, якщо паска спеклася вдало – це знаменує щастя . Кажуть, що поки паска не освячена−їсти її не можна. Яйце за легендою мало всередині не жовток, а зародок всього світу. Писанка – символ нового життя, воскресіння. Освячені писанки дарують дітям. Родичам, сусідам, несуть у гості, роздають жебракам. Наші предки вважали, що писанки мають чудодійну силу. Тому перш ніж будувати хату, розписані яйця закопували в землю там, де мали бути кути. А щоб уберегтися від грому, писанки клали під стріху.
Сир і масло – це молочні продукти, які не створила людина, а вони є даром природи. Як немовля прагне материнського молока, так і ми маємо прагнути Божої благодаті.
Шинка і ковбаса є символом достатку і душевної радості, що настає від виконання людиною Божої волі. За притчею Ісуса Христа, коли повернувся додому блудний син, то батько звелів заколоти вгодоване теля.
Хрін робить людину міцнішою. Існує легенда, що колись хрін був отруйним, і ним задумали отруїти Ісуса Христа. Натерли хрону. Дали Спасителеві, а він з’їв і не отруївся. А потім поблагословив хрін і звелів християнам його їсти.
Сіль означає достаток і повноту. У проповідях Ісус називає своїх учнів «сіллю землі»
Отож, любі дітки, складайте свої кошички й ідіть до церкви. Світлого й радісного вам Великодня!
Через такі прості речі наші предки намагалися донести до нас Христову науку. Вміст пасхального кошика можна зрозуміти і спожити лише тоді, коли думати і про його духовне наповнення, а не тільки матеріальне.
Великодній кошик ми склали, а тепер :
Загадка: Ану вгадайте, дітки: Я гарна, наче квітка. Розписана, мальована, В Великий день дарована. (Писанка)
1-ведуча: Навесні, коли все оживає, забрунюються, як веселиться з синіми небесами і водами, зеленіє оновлена земля, приходять до нас Великодні свята! Ми христосуємося, зичимо один одному щастя, здоров’я і обмінюємося великодніми яйцями, цокаємося: чия витриваліша. З великоднім яйцем йдемо в поле – аби на полі був добрий пожиток, до худоби – аби худоба множилася, кладемо в дитячу купіль – аби дітки росли здоровими й розумними, ставимо на святковий стіл – аби в родині були спокій і добро, аби в кожній світлиці панувала злагода! Їх даруємо коханим, друзям на знак уваги й приязні, кладемо на могилки – аби душі близьких нам людей не почували себе самотньо.
2-ведуча : Звичай розфарбовувати яйця прийшов до нас з сивої давнини і втілює уявлення народу про єдність небесної і земної сфери, про красу нашої землі. Свій початок він бере з сивої давнини, від прадавніх вірувань нашого народу. Під час розкопок археологи знаходили розфарбовані й розмальовані глиняні яйця, історія яких вимірюється тисячоліттями. Пізніше почали виготовляти їх на яйцях лелек, бо вірили, що лелека приносить в дім радість, то й писанка на такому яйці буде оберігати оселю від злих духів.
О писанко! Ти символ України! Любові і миру вірна берегиня! Ти-воскресіння весняний поцілунок! Ти - мамин великодній подарунок. Несеш ти людям радість веселкову, Всміхаєшся крізь хмари Бога словом, Й коли тобою хата наша сяє, В душі у нас світанок розцвітає. Тебе із нами разом убивали, Підковами залізними топтали Та смерті ти не віддала життя В ім’я народу, правди й майбуття. І згинуть всі, хто зло на світі сіє, А писанка добром весь світ зігріє, За нею вічність, небо, Україна. Вона плека в душі дитини, Вона любові й миру берегиня, І серця нашого поезія й святиня. То й хай по світу символ України Несе проміння сонячне людині, Суцвіття веселкові всюди сіє, І Землю всю теплом добра зігріє!
«Писанки чудові»
Звідки ж взялися писанки?
2 ведучий. Це було дуже давно, коли по землі ходив Ісус Христос зі своїми апостолами. Одного разу проходив Спаситель разом зі святим Петром. Почули їх нехристи, та й почали насміхатися. Жбурляли грудками, камінням. Доторкнеться грудка до одежини Христа, перетворюється на крашанку, а доторкнеться камінь, робиться писанка. Ісус лише усміхається й спокійно людям каже: «Ви у мене камінням, а я до вас серцем». Тільки зараз повірили нехристи, що Ісус - Син Божий, впали на коліна і попросили прощення.
1 ведучий. Ніс убогий чоловік яйце в кошику на базар продавати, а в цей час вели розпинати Ісуса Христа. Хрест був тяжкий і Спаситель падав під його тягарем. Чоловікові стало шкода Спасителя, він лишив свій кошик на дорозі, а сам пішов допомагати нести Ісусові хрест – і ніс аж до Голгофи. Коли ж повернувся до свого кошика, то побачив, що яйця обернулись на писанки і крашанки.
2 ведучий. Кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то він сказав воякам, які охороняли його гріб: «Ідіть і скажіть усім людям, Христос Воскрес, а щоб люди вам повірили, то ось вам знак». Разом з тим Спаситель узяв зі свого гробу крашанку і дав воякам. Відтоді й пішов звичай робити крашанки на Великдень.
1 ведучий. Розповідають, що писанки писала Мати Божа і дарувала їх Пилатові, щоб той змилувався над її Сином. Коли писала, то плакала і слізьми обливала свою роботу, а тому й майстри, коли пишуть писанки, вимальовують цятки, подібні до сліз.
Хто народ свій щиро любить, Вірно землю хто кохає, В того серце золотою Писанкою завжди сяє.
Українська писанка-як дитяча пісенька, Як бабусина казка, як матусина ласка. Сяду собі скраєчку і розмалюю яєчко. Хрестик , зоря, віконце – стало воно мов сонце.
Яєчко – розмальоване, барвисте, Ним тішиться і старець, і дитя. Творіння людських рук святе і чисте – Маленький символ нашого життя.
Червона писанка. Зелена писанка
В буряках мене купала. У траві мене варила, На червоне змалювала. На зелено закрасила.
Жовта писанка Коричнева писанка Мене вбрала у лушпину, В шкірці яблука мочила. в цибулевую свитину! Це додало мені сили.
Біла писанка
Я біленькою зосталась.
Крашанки − яйця, пофарбовані у різні кольори природними барвниками.
Крапанки – яйця, на які воском наносять крапочки і занурюють у барвник. Потім віск знімають гарячою водою.
Шкрябанки – після фарбування яйця на ньому потім голкою вишкрябують візерунок.
Писанки – яйця, розписані спеціальним інструментом, а потім пофарбовані. віск знімають за допомогою гарячої води.
Мальованки – дерев’яні розмальовані яйця-сувеніри .
А зараз послухайте технологію писання писанки. Писанка пишеться писочком. Ось розгляньте, будь ласка, символи, які пишуться на писанках(розповідь про значення символів на писанках)
Орнаментів писанок – безліч.
ДЕРЕВО ЖИТТЯ − символ природи ТРИКУТНИК− символ вогню, чоловічої та материнської сили. У християнстві це символ Пресвятої Трійці, а з вписаним в середину колесом − це символ Божого ока. БЕЗКОНЕЧНИК− знак води. СОСОНКА – знак землі, трави. БЕРЕГИНЯ – символ опіки Божої Матері ДУБОВИЙ ЛИСТОК− символ повноти життя. КОЛОССЯ − символ Воскресіння, уособлення святої їжі. СОЛЯРНІ ЗНАКИ – знаки сонця, оскільки Бог – це світло.
Що роблять звірята?
Взялися звірята Писанку писати, Бо ж іде Великдень, Це велике свято! Зайчик на драбині Пише взори сині, А лисиця помагає, − Така добра нині! Мишка із грибочка Видивляє очка: − Буде у звіряток писанка ніврочку! Гуска ще під крила квачик захопила. Пташка заспівала: − Всім робота мила! Лиш сова оспана Люто забурчала: −От, мені дали би; Я б намалювала б! Закінчують звірята Писанку писати, Раді та веселі, Що надходить свято!
Леся Храплива
КАЗКА «ПРИГОДИ ПИСАНКИ»
Дійові особи
Ведуча Зайчик
Курчатко
Писанка Ягнятко
Писанка
Я – писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках,
Мене кладуть на свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
Без мене Великодень
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
В дім радості несе.
Ведуча. До нас завітала казка «Пригоди Писанки». Ось послухайте.
Якось на Великдень подарували дівчинці Марічці гарну писанку, квітками, різнобарвними розмальовану. Загорнула Марічка писаночку в шовкову хустину та пішла з батьками до церкви.
Після великодньої служби стали дівчата гаївки водити, і Марічка до них приєдналася, а писаночку свою у траву поклала.
Побачила писаночка, що на неї ніхто не дивиться, та й покотилася по м’якій травиці до лісу.
Ведуча
Писанка котиться. Звучить музика. Назустріч їй – Зайчик.
Зайчик. Ти хто така будеш, красно панянко?
Писанка. А ти хто такий, сірий та вухатий?
Зайчик. Я Зайчик – Побігайчик. Лісом стрибаю, у город по капусту забігаю, від лиса та від вовка щосили тікаю.
Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.
Зайчик. Гарна ти, Писаночко, подобаєшся мені. Давай товаришувати.
Писанка. Ото! А хіба ж ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!
Зайчик сумний, відходить на задній план.
Ведуча. Покотилася Писаночка далі. Котиться, котиться, а назустріч їй Курчатко.
До залу входить Курчатко, звертається до Писанки.
Курчатко. Ти хто така будеш, красно панянко?
Писанка. А ти хто, таке мале, пухнасте та неповоротке?
Курчатко. Я Курчатко маленьке. Загубилося від квочки, від своєї неньки. Лісом бігаю, друзів собі шукаю.
Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.
Курчатко. Дуже ти мені, Писаночко, до серця припала! Давай будемо разом мандрувати, дорогу додому шукати.
Писанка. Ото! А хіба ж ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!
Курчатко відходить на задній план
Ведуча. І покотилася Писаночка далі. Котиться, котиться, а на зустріч їй Ягнятко.
До залу входить Ягнятко, звертається до Писанки.
Ягнятко. Ти хто така будеш, красно панянко?
Писанка. А ти хто таке, мале, вухате та ще й кучеряве?
Ягнятко. Я Ягничка – Невеличка. Вийшла поскубати свіженької травички. Свіжу травичку, запашні квіточки випасаю, друзів собі шукаю.
Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.
Ягнятко. Ти мені з першого погляду сподобалася! Давай товаришувати разом!
Писанка. А хіба ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!
Ягнятко відходить на задній план
Ведуча. І Писаночка покотилася далі. Котиться і думає, що другої такої гарної, красної на всьому світі немає. Так загордилася, задивилася, що не помітила, як зачепилася за корінчик і впала прямо в яму, що її Лисиця для своїх лисеняток викопала (Писанка присідає). І хоча не розбилася, та вилізти із ями – ніяк. Стала вона тоді гірко плакати – ридати.
Писанка. Ой, бідна я, бідненька! Ніхто мене не чує, ніхто мене порятує! Ой, якби зі мною був Зайчик чи Курчатко маленьке, чи Ягничка біленька! Вони б мене з біди порятували.
Ведуча. Довго плакала – ридала писаночка, аж почув її Зайчик, покликав Курчатко та Ягничку.
Вони разом витягли Писаночку з ями (Зайчик, Курчатко та Ягнятко протягують Писанці стрічку та піднімають її), та всі гуртом побралися за руки й завели «Подоляночку»
Сьогодні ми хочемо розповісти вам цікавинки про писанку.
У канадському місті Веґревіль, провінція Альберта, велику частину населення якого становлять канадські українці, у 1974 році звели дванадцятиметровий пам’ятник українській писанці, що за розміром дорівнює триповерховому будинкові. Саме дев’ятиметрове великоднє яйце складається з алюмінієвих пластин − трикутників, шестикутників та ромбів золотого, чорного і сірого кольорів. Усього для оздоблення писанки використано 2804 такі пластини вагою 1000 кілограмів, а сама споруда важить 2500 кг .
Єдиний у світі музей писанки збудовано в українському місті Коломия у 2000 році. Частиною музею є пам’ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метра, діаметр 10 метрів, а виготовлений він повністю з кольорового скла. У музеї налічується понад 6000 писанок з усіх регіонів України.
Також в Україні було встановлено рекорд із виготовлення найбільшої писанки з живих квітів. Важить вона 500 кг, а її висота становить 2,5 метра. Для «розпису» такої писанки було використано 7343 троянди.
Ще одним рекордом стала найбільша у світі паска вагою понад 2 тонни і заввишки 2,4 метра, яку спекли у 2011 році в селищі Ялта Донецької області.
А найстаріша паска у світі була спечена у Страсну п’ятницю ще в 1821 році. Її до наших днів зберегла 91-річна жителька Лондона. Дивно, що паска не тільки запліснявіла за стільки років, але й пахне, як свіжа. Паску дуже дбайливо зберігають у спеціальній коробочці й усі вражені цією дивовижною здатністю паски не псуватися вже майже два століття.
Воскресний дзвін
Задзвонив воскресний дзвін І розкрились квіти − Йде народ з усіх сторін, Як же не радіти?
Що Христос воскрес для нас,
Сонце засіяло,
Що настав весняний час,
Зла-зими не стало.
Розспівалися пташки
Радісно - святково,
Вкрила гори і горбки
Знов трава шовкова.
На травичці веснянки
Там виводять в свято –
Не пізнати: чи квітки,
Чи в квітках –дівчата?
«Прилітай, ластівко»
І зійде сонце, наче кругла паска
Мов писанка, розквітне вся земля.
Радіймо, друзі, Великодня казка
Гаївкою хай серце звеселя!
Великдень
Великий день! Великий день! Ясний Великдень на землі! Багато радості й пісень Приніс нам янгол на крилі… Веснянку діти хороводять. Христос Воскрес! Христос Воскрес! Сьогодні й сонце не заходить, А сяє й сяє із небес.
М. Щербак
1-ведуча: Велику радість приносять пофарбовані яєчка як дітям так і дорослим. Вони обмінюються ними, вихваляються, граються. А найбільша розвага з поміж інших – це биття яєць.
Гра «Стали швидко»
Читець(супроводить віршем дії групи дітей і дорослих)
Стали швидко у кільце В кожного в руках яйце. Марті випало на славу Розпочати цю забаву , дуже милу, престару Великодню гру. Ходить дівчина кільцем І постукує яйцем… Що не стукне – трісь та трісь − Яйця тріскають чиїсь. Мартине ж – ціле, тверде. Марта радо далі йде .
Стук – стук – стук… І раптом – хрусь!... Гру продовжує Петрусь. Стукнув всього разів три І так само вийшов з гри. За Петром пішов Максим, Декілька дівчат за ним… В Олі писанка ціла, Оля всіх перемогла! І тепер, відомо всім, - Всі за стіл до Олі в дім! Істи яйця, все, що є… Пригощає, той хто виграє!
Легенда
Дорогі діти, велику силу мають слова «Христос Воскрес!» Існує така народна легенда, що від дня свого Воскресіння Ісус посадив у підземелля під тою скалою, де був Його гріб, головного сатану і наказав йому гризти 12 залізних ланцюгів, 12 залізних дверей і 12 залізних замків. Якщо сатана перегризе це від одного Великодня до другого, тоді кінець світу . Сатана спочатку перегриз замки, потім двері і ось-ось перегризе останній ланцюг – ще тільки один раз треба стиснути зубами. А тут люди заспівали «Христос Воскрес!», то всі замки, двері і ланцюги відразу поновилися, і нечистий знову мусив гризти все спочатку. А якби настав такий час, що люди перестануть співати «Христос Воскрес!», тоді сатана перегризе останній ланцюг і буде кінець світу.
Наші діди і батьки зуміли донести до нас і зберегти всі ці чудові традиції, зв’язані з Великодніми святами. Думається , що сьогодні з усього сказаного у ваших маленьких душах щось залишиться і ви будете продовжувати християнські народні традиції своїх предків. Нехай вічними будуть слова «Христос Воскрес!»
Вслухаймося у великодні дзвони і побажаймо один одному і всій Україні розквіту і здійснення мрій!
«Христос Воскрес!» «Христос Воскрес!» Радійте діти! Біжіть у поле, у садок, Збирайте зіллячко і квіти, Кладіть на Божий хрест вінок! Нехай бринять і пахнуть квіти! Нехай почує Божий рай, Як на Землі радіють діти І звеселяють рідний край! На вас погляне Божа Мати, Радіючи з святих небес… Збирайтесь, діти, нумо співати: «Христос Воскрес!» «Христос Воскрес!»
Л.Глібов
Пісня «Христос Воскрес!»
Христос Воскрес! 2 р. Радуйтеся, Божі люде Най між вами гнів не буде. Най цвіте любов все Божа, Чиста, мила, як цвіт рожа, Бо любов прийшла з небес. Христос Воскрес! 2 р.