Сценарій свята "Андріївські вечорниці"

Андріївські вечорниці

    Мета: Познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці та обрядами ворожіння й кусання калити. виховувати в учнів повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні; виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти народні звичаї та обряди. Розвивати творчі акторські здібності учнів.

Обладнання: інтер'єр сільської хати: українська піч, вишиті рушники, доріжки, серветки; рогачі; глиняний посуд та макітра; вареники з примхами (з перцем, сіллю, з кісткою, з монетою, з колечком), вареники з картоплею, з сиром, калита, писар, узвар. 

 Учні – в українських народних костюмах.
Аудіозаписи українських пісень.

Хід свята

Звучить пісня «Як у нас на Україні» Бужинська(+) Трек №01

1. Тече річка-невеличка,
   Через гори, через гай.
   Рано вранці небо кличе,
   Вставай сонце - вставай.
   Розбуди усе навколо,
   Хай почує рідний край.
   Пісню гарну, серцю милу,
   Добрим людям співай.

Приспів: Як у нас на Україні -
Всі лани квітучі,
Так у нас на Україні -
Люди всі співучі.
Хай же щастя буде довгим
І пісень багато,
Бо без пісні в Україні
Не буває свята (2 р.)

2. Тече річка в синє море,
   Прокладає собі путь.
   І малі струмки прозорі,
   Сивині все отдають.
   По землі вода гуляє,
   Напуває рідний край.
   Все довкола оживає,
   Співай земле, співай.

Вчитель: Добрий день, шановна родина. Я таки не помилилася, коли сказала родиина, бо гадаю, що сьогоднішнє свято – це єднання нас у велику родину. У кожної людини і у кожного суспільства свої проблеми. От і виходить, що за вирішенням щоденних проблем ми забуваємо про традиції, культуру, побут свого народу, країни. Нехай сьогоднішнє свято послужить зціленню і духовному відродженню наших душ.

 

(Виносить каравай – Куланіна А.)

 

Учениця: (Федоренко О.) Святиня роду України – хліб,

Ввібрав любов і працю хлібороба.

Землі дарунок – щедрий урожай.

За труд натхненний гарна нагорода.

Учениця: (Войтенко А.) У цій хлібині сонячне тепло,

Що визріло на добрих наших нивах.

Прийміть цей хліб на радість і добро.

Вам довгих літ бажаємо щасливих.

 

(Подають гостям хліб на вишитому рушникові на фоні укр.. нар.пісні «Зеленеє жито»(-)  (співають  Федоренко О, Войтенко А.) Трек №02

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито при межі,

Хорошії гості від душі. (двічі)

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито, ще й овес,

Ой, зібрався рід наш увесь. (двічі)

Вед. 1: (Пуніна М.)  3 давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.
Вед. 2: (Стріляна К.)  Одним iз свят, яке завжди відзначали нaшi батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — день Андрія. Це свято відзначається 13 грудня.

Вед. 1: За християнськими переказами, Андрій Первозваний був одним із 12 апостолів Ісуса Христа. Він навчав слов'ян християнству. Як зазначали літописці, Андрій передбачив, що з волі Божої на Дніпрових водах буде збудоване місто, а там, де він встановив хрест, згодом буде споруджено Андріївську Церкву. Так це і сталося.

Вед. 2: Споконвіку в Україні на Андрія проводять святкові вечорниці (досвітки). Приміщення прикрашається вишиваними рушниками і дівочими віночками із стрічками, стіл - вишитою скатертиною, і обов'язково на Андрія горять свічки.

Вед. 1: Адже в цей вечір відбуваються різноманітні розваги: пісні, танці, кусання калити, святкова вечеря, а опівночі дівчата гадають, питають у Андрія про свою долю — дізнаються, чи вийдуть заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік.
 

Дівчина: (Куланіна А.)Українські вечорниці

Починаємо ми враз

Хай і сміх, і пісня ллється,

В серці кожного із нас.

Хлопець: (Тройно А.)Гей, на наших вечорницях,

Хто сумний – розвеселися.

Співи й танці – небилиці –

Гарні будуть вечорниці.

Дівчина: (Куланіна А.) Просим всіх у нашу хату,

Превелику, пребагату.

Від зірниці, до зірниці

Хай лунають вечорниці.

Вечорниці

(На фоні мелодії укр. нар. Пісні «Ой там, на товчку, на базарі») Трек № 03

 

Господиня: Оце стомилася, оббігала весь базар. По базарі походила, усі гроші розпустила, Хоч всі гроші розпустила, зате всього накупила, буде чим гостей пригощати. Сьогодні ж Андрея. Вечорниці будуть! От і дівчата вже йдуть.
 

(Дівчата співають. Звучить мелодія пісні «Ой ходила дівчина бережком»). Трек №04
(Заходять дівчата. Усі одягнені у святкове українське вбрання, несуть миски з пампушками, млинчиками, яблуками, вергунами, горіхами. )
Дівчина(Федоренко О.): Добрий вечір, тітонько,

Наша люба, квітонько.

Ми до вас на вечорниці завітали. 
 

Господиня: Добрий вечір, любі дівчата, заходьте! Мої ж ви качечки, мої ви голубоньки, заходьте, сідайте на лави. а які ж ви гарні! Де мої літа молодії?! 
 

Дівчина(Куланіна А.): А ви за нами сумували?

Дівчина(Войтенко А.): Ви нас виглядали? 
 

Господиня: Звісно, любі, я чекала,

Вам вечерю зготувала,

і варенички, й узвар.

І чарівних трав відвар.

 

Дівчина(Бондюк А.): Тітонько, а кажуть, сьогодні свято Андрія.

Розкажіть нам, як колись Андріїв вечір святкували?

Господиня: Ой дівчата, сьогодні ж ворожать. У ніч на Святого Андрія дівчата вгадають, хто швидше вийде заміж, чи буде в парі, як зватимуть судженого. 

Дівчина (Стріляна К.): 3: А хіба можна вгадати свою долю? 
Дівчина (Бондюк А.):: А ми теж хочемо знати свою долю. 

Господиня: Але для цього треба добре і завчасно підготуватися. Та не журіться дівчатонька, у нас сьогодні ще багато справ попереду. Краще заспіваймо. 

Пісня: «В саду гуляла» (-) Трек № 05

В саду гуляла, квіти збирала,

В саду гуляла, квіти збирала, |

Кого любила, причарувала. | (2)

Причарувала серце і душу,

Причарувала серце і душу, |

Тепер з тобою гуляти мушу. | (2) 

(До хати з сільничкою заходить Одарка і дослуховує пісню). 
Одарка: Добрий вечір! Ой, кумонько, серденько, прийшла до вас позичити трохи солі, бо у нас вся вийшла. Та бачу, вам не до мене. Піду. 
Господиня: Та що ви, Одарко, проходьте та посидьте з нами трішечки. 
Одарка: Та, ні. Василь лаятися буде. 
А в тім… нехай собі лається. Зостануся. Може щось нового ще почую. 
Господиня: Зоставайтеся, кумонько, а дівчата сьогодні хочуть вгадати свою долю. 

Одарка:: А давайте поворожимо і дізнаємося, котра з вас швидше заміж вийде. 
Господиня: Ой, щось стало в хаті холодати,

Може по дрова когось послати.

Дівчина Оксана(Войтенко А.): Я піду, давайте тітко,

Наберу дровець верітку. (Дівчина виходить ) 
Господиня: Ось і зараз погадаємо,

І Оксанину долю взнаємо.

 

Дівчина (Стріляна К.):: Ой, я знаю як гадати, мені колись бабуся моя розповідала.

Треба дрова рахувати.

Парна кількість – бути в парі,

А як ні – хай зачекає.

(Повертається дівчина, котра ходила по дрова). 

Дівчина (Федоренко О.):  Де так довго ти блукала?

                                             Що, коноплі засівала?

 

Дівчина(Куланіна А.):  Хочеш хлопців приманити,

                                         Чи нема чого робити?

                                         Давай дрова порахуєм. 

(Рахують усі разом. Виявляється, що їх парна кількість). 

Дівчина(Бондюк А.):1: Бути тобі в парі, чуєш! 
 

Оксаниа(Войтенко А.): Ох, якби то знати, хто той суджений! Хоч би краєчком ока глянути.
Господиня: А чом би й ні. І не тільки краєчком. Сьогодні ж Андрія. Давайте його попросимо.
Дівчата: Андрію, Андрію, на тебе я надіюсь.

                Хочем долю свою знати,  просим тебе помагати.
 

Господиня:  Ось як скуштуєте цих вареників, то дізнаєтеся, яким буде ваш суджений. Тут вареники з перцем, сіллю, жолудем, з монетою та з колечком. Кому який попадеться.

 

Дівчата. Давайте спробуємо!

(Пробують на фоні  мелодії укр. нар. пісні «Вавренички») Трек № 06

 

Господиня:  Ну як, дівчата, вареники?
(Дівчата знаходять предмети у варениках). 
Дівчина (Федоренко О.): О, у мене монетка…

Одарка: Твій суджений, мабуть, буде багатий. 

Дівчина (Куланіна А.): А мій вареник з перцем…

Господиня: А твій коханий буде дуже сварливий та гонористий, як цей перець.
Дівчина(Войтенко А.): А  в мене жолудь…

Одарка:  Мабуть, твій наречений буде міцний, сильний та красивий, як дуб.

Дівчина(Бондюк А.): А мені попався вареник із колечком…

Господиня: А твій буде вірний, не гулящий.

Дівчина (Стріляна К.) : А  в мій вареник щедро солі поклали, не пожаліли, мабуть, мій буде щедрий і не жадний.

Одарка:  А щоб дізнатися ім'я хлопця — судженого, потрібно підійти до першого незнайомого чоловіка і під будь-яким приводом запитати, як його звати. Таке й буде ім'я чоловіка.
Господиня: А тепер скиньте по чобітку і поставте їх один за одним до порога вперед носочком. Погадаємо, чий чобіток упереться у двері та дівчина має першою заміж вийти у цьому році.

                        (На фоні мелодії укр. нар. пісні «Марічка- чарівниця») Трек № 07(-)

 

Господиня: А ще можна чобіток за ворота кинути. Куди  обернеться його носочок, звідтіля і судженого чекати. Можна загадати якесь бажання і мовчати, а можна і слова сказати, розкрутити чобіток  із заплющеними очима і кинути. (кожна дівчина роззувається) 
 

Дівчина(Бондюк А.):. Я перша.

Чобіточку мій новенький,

Теплий, теплий і гарненький.

Вкажи носочком ту дорогу,

Хто посланий мені від Бога. 
(кидає чобіток за ворота). 
Дівчина (Стріляна К.) :  Святий Андрію, святий Андрію, 
На тебе єдиного маю надію. 
Скажи мені нині, дорогий Андрію, 
Звідки я маю чекати надію.
Дівчина (Куланіна А.): Лети, впади та не розбийся.

Із вулицями розберися.

І минувши вуличку Івана,

Вкажи на вулицю Степана.(кидає чобіток) 
Дівчина(Войтенко А.): А я свій кину аж під хмару,

Хай розшукає мою пару.(кидає чобіток). 
Дівчина (Федоренко О.): Я і торік чобіток кидала,

Та щастя свого не впіймала,

Тож хай тепер оцінять люди,

А може, й доля не забуде?(кидає чобіток) 

(За тином сидів хлопець, передягнутий в бородатого дідуся, який позбирав чобітки у мішок)

Одарка: А тепер дівчата ходімо та подивимось, куди ваші халявки вас приведуть? 

«Дід» (Ткаченко А.): Дорий вечір, дівчата! З Андрієм вас. А чого це ви  без чобіт? (Поглянув на їхні ноги). Е-е, шибениці, мабудь, гадали?  
Дівчина (Стріляна К.) : А ви куди оце, дідусю, в такий вечір? 

«Дід»: Кажуть, що ваш Лейба приймає всяке дрантя, різні недоноски. От і я несу до нього цей мішок. Подивіться, може у своєму горі ви і для себе щось знайдете. (виймає чобіток) 
Дівчина(Бондюк А.): Ой, дівчата, та це ж мій чобіт. 

«Дід»: Дивно, як це твій чобіт та потрапив у мій мішок? Може скажете, що і це ваш чобіт? 
Дівчина (Федоренко О.): А це мій! 

(Третя підходить до «діда», вириває мішок з його рук і висипає все взуття). 

                       (На фоні мелодії укр. нар. пісні «Курка-чубатурка»                       Трек № 08(-)

Дівчина (Куланіна А.): Ах ти ж, злодюго бородатий!

(Хлопець хоче тікати, та дівчата не пускають, зривають бороду і бачать що то хлопець). 

Хлопець(Ткаченко А.): Дівчата, відпустіть, я вам гарних хлопців приведу. 
Дівчата: Правда приведеш? 
Хлопець(Ткаченко А.): Їй Богу, приведу. 
Дівчата: Веди.

            (На фоні мелодії  укр. нар. пісні «Ой на горі два дубки») Трек № 09 (+)

Хлопець(Ткаченко А.): Хлопці, ану, всі сюди! (Хлопці заходять у залу, йдуть до дверей, стукають)
Хлопці. Пустіть нас до хати! 

Дівчина (Куланіна А.): Гарненько попросіть! (Хлопці знову стукають.)
Дівчина (Стріляна К.) :   Агов! Хто такий?

Хлопець(Подорожко Д.): Пес рябий! 
Хлопець(Пащенко І.): Баран круторогий! 
Хлопець(Тройно А.): Ведмідь клишоногий! 
Хлопець(Плут Д.): Пустіть-но до хати! 
Дівчина(Бондюк А.):.. Не пустимо в хату, дуже вас багато! 
Хлопець(Подорожко Д.): Пустіть, бо гірше буде! 
Дівчина (Федоренко О.): Як чемно не попросите, не пустимо! 
Хлопець(Плут Д.):. Дівчатонька-голуб'ятонька, та ми ж при­йшли не битися, та ми ж прийшли миритися, і гостинця при­несли, і музик привели, пустіть, будьте ласкаві! 
 

                           (На фоні мелодії укр. нар. пісні «Грицю, Грицю, до роботи» Трек № 10 (-)
(Ххлопці заходять до хати. )
Хлопець (Криволапов В.): А дівчина-горлиця (обіймає Стріляну Катю)
До козака горнеться, 
А козак, як орел, 
Як побачив — так і вмер. 
Дівчина (Стріляна К.) : Ти до мене, ти до мене не ходи, 
Куций, коротенький, 
Бо до мене, бо до мене ходить хлопець 
Високий, тоненький. 
Хлопець (Пащенко І.): Штани мої шаровари, 
Штани мої сині. 
Чом до мене дівки липнуть, 
Як до браги свині? 
Хлопець(Тройно А.): У селі в нас густо хати, 
Вітер не повіє. 
Сама мати ложки миє, 
Бо дочка не вміє. 
Дівчина (Куланіна А.):. Ой, хто ж то 
Пішов понад вербами? 
Та тож наші хлопці 
Світять ребрами. 

Хлопець(Подорожко Д.):  Оце зустрічають нас дівчата, так зустрічають. 
Дівчина(Бондюк А.): Самі винні. До пуття ще й не привіталися, а вже почали залицятися.

Дівчина(Войтенко А.): А так не гоже робити таким по­важним парубкам. 

Хлопець (Криволапов В.): Вибачте. Добрий вечір, господине! 
Хлопець(Ткаченко А.):  Слава Богу в вашій хаті! 
Хлопець (Пащенко І.):  Добрий вечір, тітонько. 
Господиня:  Слава навіки! Бачу, до моєї хати ще не заросла стежка. Добрий вечір, хлопці! Проходьте до хати та сідайте.
Хлопець(Плут Д.): Спасибі, тітонько.

Хлопець (Криволапов В.):  Добрий вечір вам, дівчата,

Чи запросите до хати,

Разом поспіваємо,

В калити пограємо

Дівчина (Федоренко О.):  Що ж, заходьте, любі хлопці,

Просим до світлиці,

Може з вами веселіші

Будуть вечорниці.

                            (На фоні мелодії укр. нар. пісні «А я молода»)  Трек№ 11 (-)

Хлопець  (Ткаченко А.): Авжеж будуть веселіші,

Бо ми на язик гостріші.

А ви мов ті миші,

Сидите в тиші.

Хлопець(Плут Д.): Ой на Андрія гадали дівки,
Щоб не лишали їх парубки.
Хлопець (Пащенко І.): А ми всі ходили в сусіднє село,
Щоб нашим дівкам заздрісно було.

Хлопець(Тройно А.):  Ми по інших селах маємо дівчат,
А у наших із-за тину лиш носи стирчать.

Дівчина (Стріляна К.): Наш Микола як індик,

В нього очі, як мірник,

Щоб я такі очі мала,

Я б Миколу покохала.

Хлопець (Криволапов В.): Ти, дівчино, чорноброва,

Рубай дрова до порога.

Рубай дрова коротенькі,

Люби хлопців молоденьких.

Дівчина(Бондюк А.): Наші хлопці – пустуни,

Цілий рік збиткують,

Лиш на свято раз у рік,

Трішки попрацюють.

Хлопець(Подорожко Д.): А дівчата – небожата,

Люблять лиш хвалитись,

Одна одну обмовляють,

Бо не вміють битись.

Дівчина (Куланіна А.): Наші хлопці – ледацюги,

Не вміють робити.

Тільки хочуть біля печі

Свої боки гріти.

Хлопець(Плут Д.): Ой дівчино, дівчинонько,

Яка ти, яка ти…

За хлопцями зазираєш,

Не підмітеш хати.

Дівчина(Войтенко А.): Ти, Богдане, не сумуй,

Будь веселий з нами,

Коли любиш, поцілуй

І не питай мами.

.(Дівчата і хлопці співають пісню «Ішов козак потайком») Трек № 12 (-)

1. Ішов козак потайком            (2)   

                До дівчини-серденька вечірком.     (2)

2. "Ой дівчино, відчини,          (2)

                 Своє-моє серденько звесели!"       (2)

3. "Ой не буду відчинять,         (2)

                 Бо ти будеш, серденько, жартувать."(2)

4. "Ой не буду, не буду,          (2)

                 Пожартую трішечки та й піду."      (2)

5. Жартували до зорі,             (2)

                Поки стало виднесенько надворі.    (2)

6. "Ой козаче, утікай             (2)

                Та й на мене славоньки не пускай." (2)

7. "Ой дівчино, шумить гай,       (2)

                Кого любиш, серденько, забувай."   (2)

8. "Нехай шумить, ще й гуде,      (2)

                Кого люблю змалечку, мій буде."    (2)

 

                       (На фоні мелодії укр. нар. пісні «Ой ходила дівчина бережком»)  Трек№ 13 (-)

Хлопець (Тройно А.): Дівчата, а ви вже ворожили? Ми такі гарні парубки, то може виберете серед нас собі чоловіків. Аню, вибирай серед нас собі нареченого.

Хлопець(Пащенко І.): Аню, може мене вибереш? Мене звати Степан, хазяйський син. Багатий, маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і мухи, і гусінь, а що вже комарів – світу білого не видно!

Дівчина(Бондюк А.): Не хочу тебе, парубче. Ти багатий, а я хочу роботящого.

Хлопець  (Ткаченко А.): Аню! Чим я тобі не жених? Може й не зовсім гарний. Та роботящий. Уже як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду. А що вже обідати люблю! Обідав би до самого сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш.

Дівчина(Бондюк А.): Не хочу я такого. Хочу роботящого, розумного і гарного!

Хлопець (Криволапов В.): Аню, то може за мене підеш заміж. Мама каже, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів укупі. Мені б ще таку жінку, як я.  А то візьму гіршу, люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний. Ти мене вимий, причеши і можна під вінець шкандибати. А цілуватись…то я готов і зараз.

Дівчина(Бондюк А.): Ні, не хочу тебе!

Хлопець (Плут Д.): Аню, то може вийдеш за мене? Я красивий, розумний і багатий. Заберу тебе у столицю

Дівчина(Бондюк А.): А за тебе вийду заміж з радістю

 

Господиня: Ну й розвеселили ви мене! Ми ж про калиту забули.

Калита уже спеклася , 

Рум’яна та ясна,

На весь світ прекрасна!   ( Господиня бере калиту і промовляє)

Добрий вечір, з калитою,

Будьте здорові!

З калитою золотою,

З пресвітлим святом Андрія. 
Дівчина (Куланіна А.):  Ой калита, калита!

Із чого ти вилита?

Господиня: З жита сповита, сонцем налита,

Для красного цвіту, по білому світу.

Хлопець(Подорожко Д.): Калита ж у вас прекрасна:

І рум’яна, й пишна, й ясна.

Потрудилися немарно,

Хто так випік її гарно?

Хлопець (Пащенко І.): Хто зерна намолотив

І тістечко замісив?

Дівчина (Стріляна К.):: Є в нас дівчина хороша:

І рум’яна, і пригожа.

Дуже любить працювати,

Не встигає й спочивати.

 

Пісня: «Дівка Явдошка»(співає Федоренко О. і дівчата)

1. Дівка Явдошка

                Сіяла пшеницю...

Приспів: 

Джар, джар, джарочка, 
Чи варила, душа мила, 
Чи варила, джар?

2. Дівка Явдошка 
   Пшениченьку жала...

Приспів. 
       3.  Дівка Явдошка 
           Пшеницю в’язала...

Приспів. 
       4. Дівка Явдошка 
           Пшеницю молола...

Приспів. 

Хлопець(Подорожко Д.): То тебе Явдошка звати?

Як таку не покохати?

І весела, й жартівлива,

У роботі не лінива.

Мене ж кличуть Опанас… 
 

Дівчина Явдошка (Федоренко О.): Це ти в пана свині пас?

Йшов Панас, впав у квас,

Перекинув діжку, замурзав доріжку,

Узяв підводу, пішов по воду.

Прийшла Палажка, наварила бражки,

Старий кінь напився, та й омолодився.

Пішов запрягати, Панаса поганяти,

Панас впрягся у віз, побіг у низ.

На горі спіткнувся, на дуб навернувся.

Чи так, чи не так, чи ти ледар, чи дивак…

Хлопець(Подорожко Д.):: Годі з мене насміхатись,

Час вже справою займатись,

Я не ледар, не дивак!

І доведу, що це так.

( виконують пісню: «По дорозі жук, жук» Трек № 14 (-)

(Подорожко Д.)

 1.  По дорозі жук, жук,

По дорозі чорний...

Подивися, дівчинонько, |

Який я моторний! | (2р) 
2.Який я моторний,

І у кого вдався,-

Хіба ж даси копу грошей, |

Щоб поженихався! | (2р)

Федоренко О.:

3. По дорозі галка,

По дорозі чорна...

Подивися ж, козаченьку, |

Яка я моторна! | (2р)
4. Яка я моторна,

Гнучка, чорнобрива;

Як побачиш - аж заплачеш,|

Що я вередлива! | (2р)

Господиня: Хлопці, двічата, а чи хочете хтось калиту кусати? Давайте сюди. Прив’яжемо її ось тут. Ми калиту чіпляємо,

Свою долю-радість закликаємо.

 (Чіпляють калиту до сволока на стрічку.

На фоні мелодії укр. нар. пісні «Ой лопнув обруч»)  Трек № 15(-)

Одарка: А біля калити посадимо писаря. Хто засміється або не відгадає загадки, того він помітить.

Хлопець(Подорожко Д.): Я буду писарем.

Хлопець(Пащенко І.): А я- Калитинським

(Дівчата надівають на одного хлопця вивернутий кожух, дають йому горщик із сажею та квач –писок.)

Пан Калитинський: А-ну,  хлопці, під’їжджайте й калиту скоріш кусайте.

Йди до неї, кусай її, сторожа не бійся,

Кусай калиту, але не засмійся.

Йди до неї, кусай її і назад вертайся,

А як невдало відкусиш – кари сподівайся.

 

Хлопець (Гурін А.):: Ой громадо, чесні люди,

Я найпершим хочу бути.

Їду, їду я до річки,

Ой дайте вкусити калити хоч трішки.(скаче на рогачі до Пана Калитинського)

• Здрастуй пане Калитинський!
• Здрастуй, пане Коцюбинський!
• Звідки ти?
• З Халитви!
• Чого хочеш?
• Калити!
• А будеш нам слово казати?
• Буду!
• Що усвіті найсильніше?
• Вода!
• Кусай!  (не вкусив –мазнули його сажею)

 

Хлопець(Ткаченко А.): Пустіть мене до хати - я їду калиту кусати.

Писар (Подорожко Д.): А я буду по писку писати!

• А я вкушу!
• А я впишу!
• Писнеш чи ні, а я на коні і калита мені! .(скаче на рогачі до Пана Калитинського)
• Здрастуй пане Калитинський!
• Здрастуй, пане Коцюбинський!
• Чого хочеш?
• Калити!
• А не боїшся чорноти?
• Не боюсь!
• А будеш нам слово казати?
• Буду!
• Щоу світі найпрудкіше?
• Думка!
• Кусай!

 (Хлопець підстрибує і без допомоги рук, лише одними зубами, пробує відкусити шматок калити. Це йому не вдається)

Пан Калитинський: А я казав, що впишу!(Сажею вимазує обличчя)

Пан Калитинський: А хто ще калити хоче?

Калита, калита, солодка така!

 

Хлопець (Тройно А.):: Калито смачна, рум’яна.

Подивлюсь, аж серце в’яне.

Скажи, як тебе дістати?

Буду зараз я стрибати! Здрастуй пане Калитинський!

• Здрастуй, пане Коцюбинський!
• А будеш нам слово казати?
• Буду!
• Скільки в небі зірок?
• Як у морі піску!
• Кусай!

(Підстрибує, кусає, всі  регочуть)

Смачна калита, вкусив.

Аж душа засіяла!

 

• (Плут Д.) Тепер я сідлаю коня. Їду, їду, калиту кусати їду! Здрастуй, пане Калитинський!
• Здрастуй, пане Коцюбинський! Слово будеш нам казати?
• Буду!
• Скільки на землі трави?
• Як проміння у сонця!
• А скільки проміння у сонця?
• Як у людини думок!
• Кусай!

(Коли останній відкусив калиту, хлопці знімають калиту і ділять її між усіма учасниками свята.) 

 

Пан Калитинський: Що ж, повеселились й досить.

                                     Мій живіт вже їсти просить.

 

Приходить Одарчин чоловік Василь (На фоні мелодії пісні «Підманула, підвела») Трек № 16(-)

Василь: Одарко! Де ти ходиш? Вдома свині голодні!

Одарка: Так нагодуй їх!

Василь: Одарко, кури голодоні!

Одарка: Насип пшениці їм!

Василь: Одарко, я їсти хочу!

Господиня: Куме, заходьте до нас на вечорниці, ми вас варениками пригостимо! Проходьте.

Василь: Дякую, кумонько, оце тільки ви мене і нагодуєте.

Господиня: Милі гості, прошу сісти,

Варенички будем їсти.

Вас чекають у макітрі

Варенички дуже ситні.

Білобокі, круглолиці,

З української пшениці.

(Пробують по варенику на фоні пісні «Варенички» із репертуару Р. Кириченко) Трек № 17 (+)

(2-й і 3-й куплети)

1.Вареники, ліпники, ніби річка хитра,

Посміхається лукаво на столі макітра,

А вареничків чимало з вишнями і сиром-

Їжте мамо, їжте тату набирайтесь сили.

Приспів:

Ой варенички кручені, страва незвичайна,

Для обіду, для вечері і для чарування.

2.Вареники, варенички, тай ще варениці,

Як побачать усміхнуться вірно у світлиці,

Чом ти милий — чорнобривий заглядаєш в очі?

Сама бачу вареничків, вареничків хочеш.

Приспів.

3.Мовить милий із порогу запал у коханні -

Дай вареничків голубко у густій сметані,

Не по три , не по чотири йому подавала,

Вареничками у світлиці його чарувала.

Приспів.

 

Дівчина (Куланіна А.): А заграйте-но музики,

У нас гарні черевики.

Починайте скоріш грати,

Бо хочеться танцювати.

Танцюють на мелодію укр. нар. пісні  «Кину кужіль на полицю» Трек № 18(-)

 

Хлопець(Подорожко Д.): Дівчата, а може час нам уже додому. 
Дівчина (Стріляна К.):: Так, так.

Ой мабуть, давайте, люди,

За гостину дякувати будемо,

І за те, що гарно нас приймали,

І за те, що смачно частували. 
Дівчина (Федоренко О.): Тітонько, дякуєм за те, що прийняли нас на вечорниці. 
Хлопці: І ми дякумо вам. 
Господиня: Спасибі і вам, дорогі діточки, що розвеселили мене.

Нехай збудуться  надія й ваша заповітна мрія.

А для того має бути у кожного сильна віра.

Дівчина (Войтенко А.):

Ми гуляли, веселились,

Усім весело було.

Вечорниці завершились

І, здається, все пройшло.

Дівчина (Бондюк А.)

Ні! Так просто не проходить,

В серці струночка бринить.

Про Андрія вечір-спогад

В нашім серці буде жить!

Хлопець (Тройно А.): Наше слово щире, щире без прикрас,

Спасибі, Андрію, за свято для нас.

Дівчина (Куланіна А.): Обряди і звичаї хай оживають,

І душу народу завжди звеселяють

 

Пісня Н. Май» Побажання» Трек № 19(-)

І, якщо колись вам сумно стане,

На очах сльоза,

Заспівайте пісню разом з нами -

І мине гроза.

Пам'ятай, що кожного чекає

Сто доріг в житті,

Тільки щастя більшого не має,

Ніж назад прийти!

Приспів:

Ми бажаєм в кожну хату

Щастя і добра!

Гарним людям, добрим людям -

Сонця і тепла!

Хай душа дзвенить струною

Зранку й до зорі!

Хай обходять стороною

Біди і жалі!