Сценарій свята "До нас завітав Святий Миколай!"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ета. Відроджувати національні традиції, до­помагати дітям зрозуміти духовну ціннісність свята; виховувати потребу в культурному та ду­ховному зростанні.

Дійові особи.

Суддя.

Захисник.

Знімальна група.

Обвинувач.

Репортер.

Свідки. Янголята, чортенята, Пані Халепа, Пан Успіх, головний радник із питань вихован­ня - Пан Ремінь, міністр освіти - Пан Наука, Пані Турбота, Пан Талан, Пані Творчість.

(Кімната оформлена наче зала суду. У центрі кімнати - стіл, за яким сидить суддя, по оби­два боки від нього розташувались обвинувач та захисник. Свідки сидять на стільчиках збоку. Батьки та гості в залі в ролі глядачів. На пере­дній план виходить керівник.)

Керівник. Добрий день, шановні гості! Сьогодні у нас велике свято!

День Святого Миколая! У народі до Дня Святого Миколая ставилися з особливою увагою, оскільки він «другий після Бога заступник на Землі»

Зимовий Миколай здавна вважався покровителем усіх бідних і нездолених.

Темної зимової ночі з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить із небес до українських малюків, звідки він бачить і знає, як поводяться діти цілий рік. Має він золоті сани з білими золотогривими кіньми, до хати заходить дверми, але часто невидимий, подарунки підкладає завжди під подушку, за винятком хіба тих, які не помістяться. Часто його супроводжують світлокрилі янголята, а недалечко крутяться й чортики, котрі переконують Святого, що вкраїнські діти були геть нечемні, тому не заслуговують на небесні гостинці. А самі рогаті вертихвости тільки й мають на очі, як украсти торбу з дарунками. Проте нічого в них не вийде! Миколай усе знає, та й ангелики добре пильнують. Всі хлопчики і дівчатка отримають дари від Святого. Й лише дуже неслухняні дістануть від Миколая золоту-срібну різку та наказ виправитись до наступного року

Я запрошую вас до чарівного дійства: лишень  уявіть, поки люди заклопотані своїми  проблема­ми, небесна канцелярія вирішила провести суд...

(Керівник відходить убік, на перегній план виходить Репортер. Знімальна груп; проводить зйомку.)

Репортер.

Шановні пані та панове,

 Ось ми й зустрілися з вами знову!

Сьогодні випуск сенсаційний,

Скандальний та провокаційний!

Ми зараз з вами в залі суду

І вести репортаж я буду

Про розгляд такого питання:

«Чи достойні діти вітання До дня Святого Миколая».

Чим діло скінчиться?

Не знаю... (Відходить у бік та уважно спостерігає за процесом ).

Суддя.

Справа сьогодні досить незвична,

Дуже важлива, хоч і не політична.

Прийняти рішення складно нам буде,

Хоч усі ми освічені люди,

Але багато є «за» і є «проти»,

Тому, панове, мерщій до роботи!

Нехай свідки виступають І розказують, що знають.

(Виходять двоє янголят та двоє чортенят).

 1 -янголятко.

Ми - маленькі янголята

Хочемо вам розказати

Невеличкі оповідки,

Як живуть сучасні дітки.

 2- янголятко.

Як щодня ідуть до школи

 І не роблять зла ніколи.

Всіх дорослих поважають,

Малюків не ображають.

 1-чортеня.

Та хіба ж це правда, люди?

Зараз все по честі буде!

Виведемо на чисту воду

Цю брехливую породу!

         2-чортеня.

Нині діти вредні дуже,

Так скажу тобі, мій друже,

Верещать, кричать, гигочуть,

 З розуму всіх звести хочуть!

Роблять капості у школі,

А навчаються поволі.

Правду цю ніде не діти –

Чортенята (разом).

Стихійне лихо, а не діти!

1-е янголятко.

Соромно таке казати,

Перед вами мами й тата!

Люди тут сидять поважні,

Слухають усе уважно.

Чортенята (разом презирливо).

Тю, ну то й що?

! Янголята (разом обурено).

Це ж неправда все!

 Як же вас земля несе?!

Суддя.

Не будемо сваритись, друзі,

Ми і так усі в напрузі!

Головний раднику з питань виховання,

Пане Ремінь, на вас сподівання.

(Янголята та чортенята займають свої міс­ця. Виходить Пан Ремінь). Пан Ремінь (суворо).

Задаю я жорсткі запитання

І отримую щирі зізнання.

Без мене в родині не обійтись,-

 Як не крути і як не крутись!

У житті виходять не вірші, а проза,

Бо над культурою нависла загроза.

Що ж це зараз за нація?

Суцільна глобальна руйнація!

 Я вимагаю відкрито й відверто

Усіх дітей у тюрмах заперти

За ґратами міцними й щільними

У камерах з охоронцями пильними.

Тоді ми усі по завершенні

Зможемо нарешті зітхнути полегшено.

(Повертається на місце).

 

 Суддя.

Дякую, прошу Пані Турботу

 Розпочати роботу.

(Виходить Пані Турбота).

Пані Турбота (звертаючись до Пана Ременя).

Який ви, пане, зіпсований!

Просто невдаха і закомплексований

 У вас навіть руки трясуться

Від думки, що без вас обійдуться!

Не можна виховати страхом,

Бо вся робота піде прахом.

Лишень турбота добра,

щира Наповнить ваші душі миром.

 Піклуйтеся про рідних, люди!

Тоді і щастя у родинах буде.

(Повертається на місце ).

Суддя.

Хочу іншим свідкам слово надати.

 Панове, хтось має що сказати?

(Виходять Пані Наука, Пані Халепа та Пані Творчість).

Пані Наука (повчальним тоном).

Я - пані порядна й серйозна.

 Без мене в житті досить непросто,

 Якщо мене діти не поважають,

То скрутно буває, коли підростають:

До інституту закрита дорога

- Це буде перша пересторога.

 Важливу роботу їм не довірять,

 Коли оцінки шкільні перевірять.

 Тому треба зі мною дружити,

Щоби життя своє гарно прожити.

 

Пані Халепа.

Я приходжу зненацька до тих,

 Хто підготуватися не встиг

До серйозного уроку - Має він тоді мороку!

Очима кліпає, повітря хапа

І згадує мене: «Оце халепа!».

Про нього вже я не забуду –

 І вдома, й в школі поруч буду!

Пані Творчість (замріяно).

Яка чудова, погодьтесь, картина,

 Коли творчо працює ваша дитина.

Пензлями чи олівцями малює,

Ноти вивчає, співає, танцює.

 Рідним дарує найкращі дарунки –

Творчого розуму візерунки.

Така дитина усім буде приємна,

 Вона цікава, весела і чемна.

(Повертаються на свої місця. Виходить Пан Талан ).

Пан Талан (дуже поважно та гордовито).

А я шанований усюди пан –

Я - знаменитий Пан Талан!

 Якщо комусь поталанило,

Це, значить, я берусь за діло

. Зі мною хоч у вогонь, хоч в воду,

Врятую будь-яку пригоду

 Від прикрощів, синців і ран –

Бо я - всесильний Пан Талан!

(Повертається на місце ).

Суддя.

Слово надається стороні звинувачення.

 Увага! Це має важливе значення!

 Обвинувач.

Важкі часи, панове, настали –

Чемних дітей залишилось мало.

Більшість – бешкетники та хулігани,

Ледарі, брехуни та грубіяни.

Друзям своїм не помагають

Гарних манер зовсім не знають1

То навіщо ж їм купувати дарунки

І загортати в яскраві пакунки?!

Ось, наприклад хлопчик Микола

Замість щоб йти вранці до школи,

біжить бавитись у автомати.

Чи цього його вчила мати?

Синьоока красуня Тетянка

На вигляд - янгол, а сама – грубіян

 Яке виховання дається взнаки,

Якщо замість «вибачте» - матюк

 Вітя на перерві грає у карти,

 А йому математику вивчити варто

Щоб не туза та валета знати,

 А як множити і додавати.

Прикладів сумних дуже багато,

 Тож рішення треба суворе приймати!

 

Суддя.

Так, ваша позиція мені зрозуміла.

Тепер захист береться за діло!

 Захисник.

Легко захищати невинних

Від звинувачень безпричинних.

Так, існує багато нюансів,

Але не треба робити поганців

З чемних й розумних дітей

Та привселюдно ганьбити людей.

Треба докладно з усім розібратись

Нам з вами, друзі, щоб не помилятись,

Бо справа і доля крихкі, мов кришталь –

Розіб'єш ненароком, не склеїш, на жаль.

Позбавити гарних дітей, того дива,

Коли давня казка буває правдива

І добрий святий Миколай там ховає

Дарунки під подушки, все пробачає:

 Капості дрібні, бешкети усякій.

 Мирно сплять чемні і розбишаки,

Бо тільки любов і прощення здолають

Усі негаразди, і діти це знають.

Суддя

Ніколи ще в світі не було такого,

Щоб не було чогось доброго, або чогось злого. .

Світло без тіні ніде не мандрує

І радість сміється там, де горе сумує.

 Ми повинні діток навчити

Добро як подовжити, а зла скоротити.

Тож нехай свято і подарунки залишаються

 І діти щасливі завжди усміхаються!

 (Репортер виходить на передній ялом. Під час його виступу дійові особи стають поряд нього).

Репортер.

Ми свідками були із вами

 Дійства судового, справжнісінькі драми.

Долю давнього свята вирішував суд.

Зміг він позбутись від сумнівів пут.

Нехай рішення це справедливе - .

Радість приносить.

Ведуча

Зачекайте я чую хтось стукає?

Діти ви не знаєте хто там до нас іде?(Святий Миколай)

• Так діти, це Святий Миколай!

Отож, вітаймо Святого Чудотворця, що загостив до нашого краю!

Миколай:

Слава Богу, Добрі люди!

Нехай Вам завжди добре буде!

Хай кожного часу у кожну годину

Господь нам поможе, в біді не покине.

Хай вас Мати Пресвятая

Завжди обороняє,

Ангел вам допомагає, а 

Бог благословить.

 По землях далеких із краю у край

Спішив  до вас Святий Миколай!

Я сподіваюсь, що судити вас нікого не будуть, та всі ви будете чемно себе поводити в наступному Новому році!

- Так діти?

Ведуча

Діти! А давайте в коло станемо та  Святому Миколаю покажемо,  як же треба під святкову  музику  в хоровод водити. Мерщій всі сюди!

Усі дійові особи разом: Бувайте щасливі!

(Актори вклоняються).