Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Сценарій свята "Квітни, мово наша рідна!"

Про матеріал
Мета: показати красу рідної мови, її багатство, обґрунтувати важливість рідної мови у формуванні духовного світу людини, розкрити значення в житті кожного українця; пробудити почуття національної гідності та формування громадянського світогляду; виховувати любов до рідної мови, рідного краю, українського народу, його традицій, почуття поваги до всього українського. Оформлення заходу: святково прибраний актовий зал; учні одягнені у національні костюми; лірична музика, фонограми пісень, тематична презентація.
Перегляд файлу

 

                                              Сценарій свята

Квітни, мово наша рідна!

 

Мета: показати красу рідної мови, її багатство, обґрунтувати важливість рідної мови у формуванні духовного світу людини, розкрити значення в житті кожного українця; пробудити почуття національної гідності та формування громадянського світогляду; виховувати любов до рідної мови, рідного краю, українського народу, його традицій, почуття поваги до всього українського.

Оформлення заходу: святково прибраний актовий зал; учні одягнені у національні костюми; лірична музика, фонограми пісень, тематична презентація.

На екрані – кетяги калини. Вислови про мову:

 

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови….

М. Рильський

 

…Мово українська! Ти ж – як море – безконечна, могутня, глибинна….                                                      С. Плачинда

 

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Іван Багряний

 

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово

Дмитро Білоус

 

Купана-цілована хвилями Дніпровими,

Люблена-голублена сивими дібровами,

З колоска пахучого, з кореня цілющого,

Із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози

Наша мова.

Наталка Білоцерківець

 

 

 

 

 

Перебіг свята

 

(Голос із  мікрофона):

 

Мій друже юний!

Звертаюсь сьогодні до тебе

Мовою землі твоєї,

Мовою матері твоєї,

Народу твого мовою!

 

Ведучий 1.  Дорогі гості та шанувальники рідного слова!

Щиро вітаємо вас сьогодні в цьому затишному залі на святі «Квітни, мово наша рідна!», приуроченому закриттю тижня української мови, і запрошуємо до щирої бесіди, до  гарної пісні, іскрометного жарту.

 

ВЕДУЧИЙ 2  Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними вільнолюбними предками. Що може бути дорожчим для людини, як рідне слово?

ВЕДУЧИЙ 1  Мова — це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

ВЕДУЧИЙ 2 Ми переконані, що тут зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашого фольклору, української пісні.

Звучить пісня «Батьківська мова» 

ВЕДУЧИЙ 1  «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування»,— писав Панас Мирний.

ВЕДУЧИЙ  2 У світі існує понад 6 тисяч мов. Кожна мова неповторна. Як не існує веселки без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов, однією з кращих квіток якого є наша українська мова — державна мова України.

Фонограма. Виходять діти в українських костюмах

  1. Я- кровинка твоя, Україно,

Твоя крапля у вічному русі.

Піднімайся скоріше з руїни,

Я до тебе всім серцем горнуся.

 

 

  1.  Я ще юна та помислом дивним

Із минулого лину в грядуще.

Твоя мова – це пам’ять нетлінна,

Твоя мова – повік невмируща.

 

  1. Симоненка це слово й Шевченка,

Слово Лесі і слово Олеся,

Моя мова – це Ліна Костенко,

Що лунає в святім піднебессі.

 

  1. О мій боже, вклонюся доземно

Твоїй волі і духу святому.

В серці солодко, зоряно, щемно...

Я – дитя українського дому.

ВЕДУЧИЙ 1 Золота струна мови — символ таланту, краси і добробуту народу. Вона піснею бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках та килимах, дивує вигадливістю кольорових мініатюр на писанках, але найголосніше озивається в пісні.

Звучить пісня «Українська мова»

ВЕДУЧИЙ  2 Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова — це показник існування нації. Поки існує мова, існує народ. У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова. Де б не проживали представники української діаспори: в Німеччині чи Австралії, Сполучених Штатах Америки чи в Канаді,— скрізь вони утворюють свої національні осередки, відкривають українські школи, випускають українську пресу, передають із покоління в покоління рідну мову, аби не загубився український родовід серед інших національностей. На весь світ стало відомим ім’я Петра Яцика, українського мецената з Канади, який започаткував проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови, спрямованого на пропаганду і підтримку розвитку української мови.

 ВЕДУЧИЙ 1 І як боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй, Богом нам даній землі, в час, коли постала, як благословення Боже, вимріяна Шевченком незалежна Україна, в час, коли ми маємо здійснювати мрію Кобзаря — об’єднатися в одну велику сім’ю, ім’я якій — українська нація, все ще зрікаємося мови наших пращурів, а значить, і свого національного коріння. Нерідко ще зустрічаються такі люди, як у гуморесці Павла Глазового  „Кухлик”.

(Відеоролик із гуморескою). Виходять діти разом із ведучими.

ВЕДУЧИЙ 2  Історiя кожного народу має героїчні й трагiчнi, щасливi й нещаснi сторiнки. На долю України випали великi поневіряння: турецько-татарськi орди, польськi феодали, росiйський царизм хотіли поневолити наш народ. Забороняли мати власну iсторiю, культуру, мову.

 

  1. Мово рідна! Мово невмируща!

           Нездоланна в просторі віків!

          Ти потрібна нам, як хліб насущний,

          Як дарунок вічний прабатьків.

  1. Знаю: вороги не раз топтали

          Нашу мову упродовж віків,

        «Рідні» доморощені вандали

         Поклонялись мові чужаків.

   3    ...Той, хто рідну мову забуває,

         Всіх продасть: і матір, і дітей.

        Той Вітчизни рідної не має

         І повагу втратить у людей.

 

ВЕДУЧИЙ1  Рідна мово! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але велику долю вистраждати.

 

ВЕДУЧИЙ 2 Ось кiлька сторінок «Скорботного календаря української мови»:

Демонстуються на слайдах. Ведучі зачитують по черзі.

- 1720 рiк - росiйський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.

- 1775 рiк - зруйновано Запорозьку Сiч і закрито українськi школи при полкових козацьких канцеляріях.

- 1862 рiк — закрито українськi недiльнi школи, якi безкоштовно органiзовували видатнi дiячі української культури, заборонено видавати книжки українською мовою.

-  1876 рiк — указ росiйського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пiсень.

- 1884 рiк — закрито всi українськi театри.

-  1908 рiк - вся культурна й освiтня дiяльнiсть в Українi визнана царським урядом Росії шкiддивою.

-   1914 рiк — росiйський цар Микола IІ лiквідовує українську пресу - газети й журнали.

-   1938 рiк — сталiнський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення росiйської мови, чим пiдтинає корiння мовi укранськiй.

 -  1983 рiк — видано постанову про так зване посилене вивчення росiйської мови в школах, що призвело до нехтування рідною мовою навiть багатъма українцями.

 -  1989 рік - видано постанову, яка закрiплювала в Українi російську мову як офiцiйну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на другий план, що позначається ще й сьогодні...

 

Ведучий 1 Мова – то найперша ознака нації. Є мова – є і держава, є народ. Тому так ревно, так планомірно нищили українську мову наші вороги – «раби на розум і на вдачу». Вони добре розуміли, що «люд без мови – то глина безлика, без’язика отара овець».А отарою так легко управляти!

 

Ведучий 2. Від часів російського царизму та в умовах радянської імперії наша мова витримала 48 заборон! Подібного не знає історія жодної мови, жодної держави.

 

 

Ведучий 1. Але рідна мова наша вистояла! Тепер вона – державна мова України. Її державний і офіційний статус закріплений десятою статтею Конституції України.

 

Читець1

Як довго ждали ми своєї волі слова!

І ось вона тепер співа, бринить.

Бринить, співає українська мова,

Чарує, тішить і п’янить.

Читець 2

Трембітна мова, музико, калино!

Звучи в розмові,  повсякчас звучи.

Говориш ти – говорить Україна.

О рідне слово, більше не мовчи!

 

Звучить пісня «Кольорова птаха»

 

Ведучий 1. Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Відомий  український педагог Василь Сухомлинський писав: «Мова – це віконце, через яке людина бачить світ». Видатний учитель вважав, що слово і мова є важливими складовими духовної культури людини.

 

Ведучий 2. Приємно слухати ніжну, з душею скомпоновану гру слів. Тут і мовне багатство, і з граматикою все гаразд. Але, на жаль, не завжди буває так. Дехто забуває, що чистота мови, її  багатство – така ж необхідна  річ, як і чистота тіла, охайність одягу. А недбале ставлення до власного мовлення викликає не лише зневагу, але й огиду.

 

Ведучий 1. Не вірите? Ми спробуємо вас переконати. Послухайте діалог двох однокласників, які зустрілися після вихідних днів…

 

 Звучить весела музика. Розігрується діалог.

 

  •                  Хелоу, кент!  Як ти тіпа на діскарі вчора оттягнувся?
  •                  Привіт, Олеже. Ми вчора відвідали вечір, присвячений Дню української писемності і мови «Квітни, мово калинова».
  •                  Так що – і дискаря не було?
  •                  Ні, ми лише подивилися чудове   літературно-мистецьке свято.
  •                  Во, блін, галімо було. Харашо, шо я не пішов. Ми з кентами у мене на хаузі  отривались. Родаків дома не було. Кльово!
  •                  Що ж ви робили, Олеже? Як провели свій вільний час?
  •                  Повний отпад! Бабки зібрали, прикинь,  такий балдьож – хавать є шо, музон ніштяк. Такі приколи були… Слухай, братан…
  •                  Вибач, Олеже, не розумію я тебе. Ти  якою мовою говориш?
  •                  Ну ти Андерсен! Якою мовою – українською в  натуре!
  •                  Вибач, я знаю іншу мову. Таких слів немає у словниках. Перепрошую, я поспішаю. Зустрінемось потім. Бувай. (Іде).
  •                  Ну, братан, давай ше побазарим. Ех ти, а ще друг називається… І чого ото він випендрюється?

 

Ведучий 2. І справді, чого? А ви не здогадуєтесь?

 

Ведучий 1.Так буває, що, хто нехтує культурою рідної мови,  потрапляє в жалюгідне становище, хоч, на жаль, сам цього не  усвідомлює.

 

Ведучий 2 Чому ж так трапляється все-таки? А тому, що й досі  тліє у душах багатьох отой комплекс меншовартості, насаджуваний віками неволі! Мовляв,  українською говорити не престижно, бо це мова сільська, та й не модна.

ВЕДУЧИЙ  1 Мова — це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив». Зречення рідної мови в наслідку призводить не тільки до мовної деградації, а й до самознищення особистості.

Не грайся словом. Є святі слова,
Що матері з доріг вертають сина.
Спіши до неї, доки ще жива,
Допоки розум і допоки сила.
Знайди те слово - вічне і земне.
За часом час нам світ перестилає.
Минуще все. Лиш слово не мине
І та любов, що смертю смерть долає.

 

 

Ведучий 2 Тож завжди пам’ятайте, що рідне слово – невід’ємна частина рідного краю, нашої мальовничої Херсонщини зі щедрими нивами й полями, багатою славною історією, зрештою, «маленької вітчизни» – куточків, де залишилися сліди наших батьків, дідів, прадідів; того гніздечка, де кожен «ріс і мужнів».

 

Ведучий 1  І куди б не закинула нас доля, ким би ми не стали в житті, нам ніколи не забути стежинки до рідного дому.

 

Ведучий 2

Комусь давай чужі світи,

Екзотику чужого гаю.

Мені ж і снишся тільки ти,

Моя любов, мій рідний краю.

Когось у сні і наяву

Втішає, бач, заморське слово,

А я ніде не проживу

Без пісні рідної і мови!

 

Звучить пісня «Українська родина»

 

Читець 1

Почалася з маминого слова,

З буйних трав і синього Дніпра,

Рідна мово, зіронько ранкова!

Кущ калини з рідного двора!

Читець 2

Ти – журлива  пісня мого діда,

Коровай весільний на столі,

Вишиванка сонячного літа,

Сад вишневий щедрої землі.

 

Читець 1

Дівчино з привітної господи!

Із пшениці сплетена коса.

Рідна мово, серце мого роду!

Ти мій біль, моя любов, сльоза.

Читець 2

Ніжна,  мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, владна,

Мудра, сонячна, принадна,

Солов’їна, барвінкова

Українська мова!

 

Ведучий 1 Усе є в нашій мові, тільки треба наполегливо вивчати, безмежно любити її  і пишатися нею!

 

Ведучий2 Сьогодні в цьому залі зібралися юні шанувальники  рідного слова – учасники конкурсу ім. Т.Шевченка, предметної олімпіади,  першого  етапу Міжнародного конкурсу знавців української мови, які будуть брати участь у другому турі. Багато наших конкурсантів  продемонстрували  начитаність, ерудованість, знання  мовознавчої термінології, неабиякі творчі здібності. А найбільше хвилювалися, виконуючи завдання, і, напевне, зараз щасливіші за інших наймолодші учасники  конкурсу – учні 3-х – 4-х класів. Тож зараз ми переходимо до церемонії нагородження переможців і запрошуємо на сцену до вітального слова директора школи Островенко Л.І.

 

Ведучий1  Слова глибокої вдячності адресуємо сьогодні вчителям, які  відкривають для нас  безмежний і чарівний світ рідного слова. Вам, шановні наставники, та всім учасникам  другого етапу конкурсів1, гостям даруємо пісню у виконанні ________

 

Звуть пісня «Цвіте калина»

 

ВЕДУЧИЙ 2.  Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у слов’янському морі.

ВЕДУЧИЙ 1.  Сьогодні ще актуальніше звучить голос нашого відомого поета Василя Симоненка «Без мови, без святості душі, без думки про завтрашній день немає громадянина».

 

Ведучий 2. Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови ніколи, слово рідне заграє новими гранями краси і довершеності!

 

( Виходить дівчина в українському вбранні –Мова. Усі учасники шикуються зі свічками)

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей...

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

 

Молитва за мову

1      – Боже милосердний, що на небі,

Українську мову збережи.

 

2       – Всім, хто має в серці віру в Тебе,

Об’єднатись в слові поможи.

 

3       – Уклади в уста мого народу

Незнищенні істини прості,

 

4    – Щоб ніколи рабству на догоду

Не збивався з істини путі.

 

5    – Дай нам милосердя і терпіння,

  До байдужості не доведи!

 

6    – Від змертвіння і від запустіння

 

Усі:    Отче, збережи і захисти!

 

 

Відеоролик на пісню «Мова єднання», учасники свята одночасно її виконують .

 

Ведучий1 Літературно-мистецьке свято до Дня української писемності та мови завершено. Дякуємо за увагу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

  1.     Диба, В.А. Свою Україну любіть / В.А. Диба // Позакласний час. – 2009. - № 19-20. – С. 3-6.

 

  1.     Кушнір, Л. П. Барви рідного слова : [21-го лютого Міжнародний день рідної мови] / Л. П. Кушнір // Позакласний час. – 2010. - № 1. – С. 33-36.

 

  1.     Пантазьєва, В. П. Життєдайне джерело рідного краю : [сценарій у віршах про Україну] / В.П. Пантазьєва // Позакласний час. – 2009. - № 17-18. – С. 11-15.

 

  1.     Сидоренко, О. І. В краю лелек і журавлів : сценарій / О. І. Сидоренко // Позакласний час. – 2010. - № 7. – С. 19-20.

 

  1.     Цісар, І. С. Тебе не можна не любити…. / І. С. Цісар // Позакласний час. – 2009. - № 23-24. – С. 20-22.

 

 

  1.     http://metodportal.net/node/36134

 

  1.     bibl.com.ua

 

  1.     http://erudyt.net/vixovni-zaxodi/

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
25 березня
Переглядів
16
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку