Сценарій свята "Прекрасна наша мова"

Маріупольська загальноосвітня I-III ступенів школа №53 Донецької області

 

 

 

 

 

 

Свято провели і підготували:

вчитель початкових класів  Панкова Галина Петрівна,

вчитель музики  Бондаренко Ірина Володимирівна

 

Маріуполь

               

1.Доброго дня вам, шановні батьки, діти, гості! Запрошуємо вас на хліб, сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на святе наше – торжество рідної мови.

2.  Наказ. Вельмишановна громадо та гості нашої шкільної держави! Нині свято зібрало нас у цьому залі, свято рідної мови. І прославимо в цей день мову. Нехай же у віках живе творіння славне – українське слово. По цьому бути!

3.  9 листопада – День української мови та писемності. Мова – це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і Батьківщину…

4.  Ми – українці. Живемо у вільній незалежній державі. Розмовляємо рідною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як душа нашого народу.

5. Земля українська стародавня, така ж давня і наша мова. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

6.  Рідна мова для нас – це наша гордість. Бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

7.  Мова…Вона існує, живе, бореться незалежно від того, думаємо ми про неї чи ні, турбуємося ,шануємо чи зраджуємо.

8. Слово безсмертне. Адже ніхто не заперечить давню біблійну істину: «Спочатку було Слово, і Слово було Бог».

 

 

На сцену вибігає Незнайко.

Незнайко. Рідна мова! Що таке мова?! Як сформувалася українська писемність?! Хто її створив?!

9.Друже! Як тебе звати? Щось ми  не пам’ятаємо тебе серед мешканців нашої шкільної держави.

Незнайко.

           Я веселий невгадайко,

          Люди звуть мене Незнайко.

           Коли чогось не вгадаю,

Зразу кажуть – він не знає,

Я хочу дітей про рідну мову розпитати

І все про неї дізнатись.

10. Ти, Незнайко, з нами залишайся – й обов’язково  знайдеш відповіді на свої запитання.

11. Що за диво – наша мова

     Слово тягнеться до слова

      Речення сплітаються,    

     Думки розцвітаються.

12. Велична, щедра і прекрасна мова

      Прозора й чиста ,як гірська вода, -

      То України диво барвінкове,

      Багата мова й вічно молода.

13. Вона, як тиха пісня колискова

     Приходить в серце нам із ранніх літ

     То мова – ніби пташка світанкова

      Що гордо лине у стрімкий політ!

 

14. Мова! Українська мова…

     Вона співуча, лагідна, дзвінка.

     Мова! Українська мова!

    Єдина, рідна й дорога така!

 

15. Розцвітай же, слово,

      І в родині, і в школі!

І на заводі, і в полі.

 Пречудесно, пречудово

 Розцвітай же, слово!

 

16. Ми – українці – велика родина,

Мова і пісня у нас  - солов’їна.

Квітне в садочках червона калина.

Рідна земля для нас всіх – УКРАЇНА !

 

Лунає пісня «Гарний танець гопачок».

1.Я навприсядки скачу, чобітками тупочу, тупу, тупу, тупочу,

Наче пташка я лечу.

Гоп, гоп, тупочу, наше пташка я лечу, я лечу.

2.Тіль – тіль- веде смичок,

Гарний танець гопачок.

А бандура – брень, брень, брень,

Танцювала б цілий день

А бандура – брень, брень, брень,

Танцювала б цілий день.

17. 863 року слов’янський просвітитель Кирило розробив слов’янську абетку. Згодом Кирила та його брата Мефодія візантійський імператор відіслав до Моравії для проповіді християнства слов’янською мовою .Брати переклали слов’янською мовою церковні книги, і так їхня діяльність заклала основи слов’янської писемності.

18. Існували дві форми слов’янської абетки: кирилиця і глаголиця.

19. Яка зі слов’янських абеток – кирилиця чи глаголиця – давніша? Ці питання залишаються ще й на сьогодні предметом дослідження істориків.

20.  1051 року на схилах Дніпра був заснований відомий нині в усьому світі Києво – Печерський монастир.

21.  Монастир став важливим культурним осередком, де писали літописи, працювали школи іконописання.

22.  Перший із відомих нам літописців став преподобний Нестор Літописець. Йому було 17 років, коли він став послушником.

23.  Справою життя Нестора стала книжна  справа ,складання літописів. Він говорив, що той, хто читає книжки, бесідує з Богом.

24.  Преподобний Нестор мав знання з історії, літератури, грецької мови і справедливо вважався найосвіченішою людиною Русі України.

25.  Найвизначніший твір Нестора Літописця «Повість минулих літ». Він писав її майже 20 років.

26.  Нестор Літописець працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться у Ближніх печерах Києво – Печерської лаври.

На сцені стіл, на столі – свічки, свиток, за столом сидить Нестор Літописець.

Нестор Літописець

Із «Повісті минулих літ» про Ярослава Мудрого

«…До книг проявляє старання, часто читаючи їх вночі, і в день, і зібрав книгописців силу, які переклади чинили з грецької на слов’янську мову, і написали вони багато книг, за якими…люди вчилися».

27.  9 листопада 1997 року Президент України видав Указ «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора – Літописця».

Незнайко. Дякую вам за цікаву розповідь. А правда, що дуже давно, мову, якою писалися книжки, розуміли не всі українці? Може, вони просто не уміли читати?

28.  Дійсно, Незнайко, не всі розуміли. Азбукою спочатку володіли лише церковно - служителі.

29.  Сучасна ж українська літературна мова остаточно сформувалася на початку 19 століття. І зачинателем її був Іван Котляревський.

30. Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати

І спів той виглядав на жарт не раз,

     Та був у нім завдаток сил багатий.

     І вогник, ним засвічений, не вгас,

     А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

31. Після Івана Котляревського над Україною сходить велика зірка українського відродження Тарас Григорович Шевченко.

32.  Ну що б, здавалося, слова...

 Слова та голос - більш нічого.

  А серце б'ється - ожива,

  Як їх почує!...Знать од Бога

  І голос той, і ті слова

  Ідуть між люди!

 

  Лунає пісня "Зацвіла в долині"

1.Зацвіла в долині червона калина,

Ніби засміялась дівчина – дитина

2.Любо – любо стало, пташечка зраділа,

Пташечка зраділа і защебетала.

 

33.  Мова наша! Уся у гомону полів ,лісів і морів. Кожне слово бринить у наших серцях неповторною мелодією.

34.  Українському слову доводилося нелегко. Циркуляри, укази, процеси, заборона...

35. Тебе зачиняли в клітку,

Заковували в кайдани,

 Топтали, як топчуть вітку,

 Гонили з міського майдану.

36. Вогнем, залізом холодним

Тобі язика виривали.

 Неначі вовки голодні,

 Жертву свою шматували.

37.Тобі закривали дорогу укази і циркуляри.

 Стогнала, в журбі вмирала,

  Вже ледь живою була,

  Та силу життєву дістала

  Ти з вічного джерела...

38. Багатий український народ на перлини народної творчості - казки, прислів'я, пісні.

Ведучий

А я хочу нагадати про гуморески.

Багато слів казали ми про мову,

Чудову нашу материнську, калинову,

Яка для нас - життєвий старт.

Адже ж у нас сьогодні свято

Тож доречний тут і жарт.

     На сцену виходять учні, які виконують гумореску П. Глазового "Дід приїхав". Дійові особи: Дід (чоботи ,куртка ,за плечима мішок); продавщиця (перука, макіяж, фартух).

 

 

Автор

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші - не мина

Жодної крамниці.

Попросив він:

Дід

Покажіть

Кухлик той, що скраю.

Продавщиця

Что? Чєво?

Я не понімаю.

Дід

Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

Продавщиця

Да какой же кухлік здесь,

Єслі ето кружка?

Автор

Дід у руки кухлик взяв

І нахмурив брові:

Дід

На Вкраїні живете

Й не знаєте мови...

Автор

Продавщиця теж була гостра та бідова

Продавщиця

У меня єсть свой язик, ні к чему мнє мова!

Автор

І сказав їй мудрий дід

Дід

Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має бідна язика -

І не знає мови.

Незнайко.

Я все зрозумів. Наша  мова одна із найдавніших у світі. Вона могутня, глибинна ,співуча. Нам її заповіли наші діди й батьки, і ми повинні берегти цей найцінніший скарб.

39.  Рідна мова - це наша гордість. Бережімо її, гордо всім заявляй: "Я - українець, я  - українка. Ми пишаємся цим. Ми любимо свій народ, свою землю, свою мову!".

Пісня "Наша мова"

 

 

40.  Вже кінчилось свято

       І прощатись нам пора.

       Ми бажаємо Вітчизні

       Щастя, миру і добра.