18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Сценарій свята:"Прощавай Букварику!"

Про матеріал
Сценарій виховного заходу : "Прощавай Букварику!". Мета:Узагальнити здобуті знання з української мови, формувати позитивне ставлення учнів до подальшого навчання у школі.
Перегляд файлу

Виховний захід «Прощавай, Букварику!»

Мета: узагальнити здобуті знання з української мови; формувати позитивне ставлення учнів до подальшого навчання у школі; розвивати мовлення, мислення, акторські та літературні здібності, спонукати до індивідуальної діяльності; виховувати інтерес до навчання у початкових класах.

 

Вчитель:   Шановні гості! Дорогі першокласники! Сьогодні ми зібралися на свято вшанування і прощання з першою книгою учнів – Букварем. Скільки праці, зусиль, старань докладено! Адже Буквар – це перша сходинка у пізнанні світу знань. А як важко було починати писати! Не слухалися букви маленьких дитячих рук. Тому

Сьогодні свято це для – вас,

Лунає музика для -  вас,

І сонця промінь – теж для вас!

Мої малята, дружний клас,

Ми всі чекаємо на вас.

 

(Звучить марш, виходять першокласники.)

 

Хлопчик:   Ось над селом тихим ранком

                     Зайнялась зоря,

                     В школі свято, славне свято –

Всі:              Свято Букваря!

 

Учні:

Добрий день вам, мами й тата,

Раді бачить вас на святі.

Хочем ми, щоб подивились,

Як багато ми навчились.

 

Дуже-дуже ми старались.

Літери не піддавались.

Та все тепер чудово в нас

Й лишивсь позаду перший клас.

 

Мені сьогодні пригадалось,

Як все у день той починалось.

Мене родина вся збирала,

До школи вранці проводжала.

 

Пісня «Ми першокласники» (виконують діти)

 

Учні:

Спасибі, що прийшли до нас на свято

На свято в перший клас.

Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо.

Ми вже всі букви знаємо,

Ми вже читати вміємо.

 

Коли умієш сам читать,

Не треба мамі докучать,

До бабці теж не треба йти,

Ну, почитай, мовляв, хоч ти!

 

Сестру вмовляти теж не треба,

Щоб почитала щось для тебе.

Ані благать, ані чекать,

А просто взять, і почитать.

 

(Співають пісню «Букварик»)

 

(Забігає Незнайко.)

Незнайко:   Ой! Ой! Насилу врятувався!

Учень:   А що це у нас за несподіваний гість? Ти хто?

Незнайко:   Незнайком мене звуть. Добрий ранок!

Учень:   Який ранок? Адже це день!

Незнайко:   А я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір.

Учень:   А чому це ти так репетував?

Незнайко:   Та то я від злодія втікав.

Учень:   Від злодія? Від якого?

Незнайко:   Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку.

Учень:   Твою шапку? А навіщо вона йому?

Незнайко:   Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!

Учень:   Ой, Незнайку! Не сміши нас! В тебе розумна голова?! Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Краще сідай, дивись і вчись на нашому святі Букваря.

Незнайко:   На чому? На чому? На святі Букваря? А де ж ваш Буквар, про якого ти говориш?

Учень:   Ми Букварика чекаєм…(розгублено). А його усе немає… Де ж так довго забарився?

Може в лісі заблудився?...

Діти (гукають разом):   Букварику-у-у-у…

 

(Виходить Букварик під мелодію пісні «Голубой вагон». Співає):

 

Милі, любі друзі, я вітаю вас,

Радий бачити усіх вас знов.

Чув, що й ви мере хотіли бачити,

Ось тому й на свято я прийшов.

 

      Приспів:

Літери, літери, вчили їх, діти, ви.

Вчили, читали всі і склади й слова.

Книги читаєте, вже багато знаєте,

І у вас у кожного – мудра голова.

 

Тридцять три чудові гарні літери

У мені, Букварику, живуть.

Разом приголосні звуки й голосні

У танок зі мною хай підуть!

 

(Першокласники танцюють навколо Букваря.)

Буквар:   Вас вже просто не впізнати!

                  Як ви виросли, малята!

 

Хлопчик:  До здачі рапорту Букварю клас шикуйсь! (Діти шикуються) 

                   Струнко!                          

                   Шановний Букварику! На свято прощання з тобою зібралися усі (вказати кількість) учнів 1 класу.  Відрапортувати готові!

 

Учень 1:  За час навчання в 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту, що допоможе нам у майбутньому вивчити й інші мови світу.

 

Учень 2:  Учнями нашого класу прочитано, не дочитано, зачитано до дірок 40 художніх книжок.

Учень 3:  Списано, переписано, не дописано в зошитах багато десятків сторінок.

Учень4:  Загублено 5 поганих звичок, 20 ручок, 16 олівців, 10 гумок, 6 гудзиків.

Учень 5:  Над важкими правилами поламано 8 голів та 7 замків у портфелях та ранцях.

Учень 6:  На території школи потоптано дві клумби, розбито 5 носів і 3 коліна.

Учень 7:  Живемо цікаво і дружно, не збираємось зупинятися на досягнутому.

Учень 8:  Рапорт зданий!

Буквар:  Ой-ой-ой! Оце навчив! Оце дожився!

Учень 9:  Та не журись, це ми навмисно! Щоб веселіше було. Головна правда в тому, що ти нас читати й писати навчив.

Учень:  Шановний Букварику, приймай парад війська букв від А до Я!

Буквар:   Голосні, кроком руш! (Діти з голосними буквами виходять наперед.) Направо! В обхід по залу кроком руш! ( Зупиняються ліворуч.)

Голосна буква: Шість звуків вільно можна співати, як пісні. Ці звуки знає кожен.

(Діти, які з голосними звуками, виконують пісню «Про голосні звуки»).

Буквар: Приголосні, кроком руш!  (Виходять наперед діти, які мають приголосні звуки. Зупиняються праворуч.)

Буква, що не позначає звука є?

Учень із мяким знаком:   (Виходить і стає поруч з приголосними звуками.) Є.

Учень:  Веселе місто Алфавіт!

               В нім кожне слово – цілий світ.

               В нім кожна літера жива,

               Із них складаються слова.

 

Буквар:  А зараз будьте уважні, шановні букви. Починається випробування! Я буду називати слова, а ви складіть їх, шикуючись у центрі.

                              МИР  ШКОЛА  ДРУЖБА  БУКВАР

  • Дякую вам, друзі. А зараз відгадайте, що тут зашифровано?

                                           40а   100рож   мі100

  • Молодці! Ви з усіма випробуваннями справилися.

Ой! А це хто?

( Звучить мелодія «Бременських музикантів». Забігають розбійники. Співають):

 Привіт! А ми розбійники, розбійники, розбійники!

Й до того ж лиходійники, такі ось лиходійники. (Двічі)

Дітей усіх ми любимо лякати.

А ще не вмієм ні читати, ні писати!

То ж Букваря ми хочем захопити, щоб неуки зростали, а не діти!

 

(Далі розбійники виконують танок «Розбійники»)

(Один з розбійників співає на мелодію пісні «Отаманші»):

Вірних друзів ми не маєм,

Безтурботно живемо,

Бешкетуємо, гуляєм,

Та до школи не йдемо!

 

Приспів (виконують всі розбійники):

       Не йдемо, не йдемо та уроків не вчимо.

       Не вчимо, не вчимо! Ліньки!

 

А Буквар усіх навчає і читати і писать.

Не дає Буквар нікому час даремно марнувать.

Ой ля-ля! Ой ля-ля! Ми захопим Букваря!

Ой ля-ля! Ой ля-ля! Попався!

(Розбійники звязують Буквареві руки за спиною.)

Розбійник 1: (Звертається до Букваря)

                         Попався, ти розумник!

                         Букварик, кажуть звуть?

                         Ану, мерщій зізнайся,

                         Чому тебе чекають тут?

Розбійник 2:   За що так поважають

                          Малята-першачки,

                          Й зі святом так вітають

                          Тебе ці малюки?!

Дівчинка: Розбійнички чудові, не мучте ви його!

                    Ми з ним здавна знайомі,

                     І любимо давно.

Хлопчик:  Ви краще помиріться з Буквариком скоріш.

                    Із ним ви подружіться – він вас читать навчить.

Дівчинка:  Розбійнички, любесенькі, відпустіть нашого Букварика. Ну, будь ласочка!

Розбійник1:  Гаразд, не плачте. Якщо ви будете правильно відповідати, то відпустимо вашого Букварика. Відповідайте «так» або «ні».

  • Треба гарно вам читати?
  • Треба менших ображати?
  • На перервах верещати?
  • Парти всі розмалювати?
  • Друзів треба виручати?
  • Треба слухати матусю?
  • Тоді дратуйте хоч бабусю!
  • У класі вбийте шибки!
  • Вчительці робіть все навпаки!
  • Чи хочете друзями моїми стати?
  • Та я ж вас краще вчительки буду навчати!

Розбійник 2:  З такими розумними і добренькими я і сам хочу дружити.

Розбійник 1:  А може й справді відпустимо Букваря?

                          Ви познайомите нас із буквами всіма?

 

Діти:  Так, познайомимо.

(Діти виконують пісню «Абеткова пісенька» ).

Розбійник 2:  Ну, що ж, доведеться відпустити.

(Розбійники розвязують руки Букварю)

Букварик:  Допоможемо їм, діти? (Так)

                     Будем грамоти учити? (Так)

                     Хай знання вони здобудуть,

                     Друзями нехай вам будуть.

(Розбійники сходять зі сцени)

Вчитель:  Сьогоднішнє наше свято – це перша сходинка у нашому шкільному житті, яку діти подолали власною працею. Послухайте, як вони старалися.

(Першокласники розказують віршики):

В мене вдома є підмога,

Труднощів я не боюсь,

Бо зі мною допомога –

Мама й рідний мій татусь.

 

Недавно – дуже дивно – здавалося мені:

І як писати рівно ці літери трудні?

 

Сонце світлі зайчики сипле у шибки,

Кришать крейду пальчики, пишуть палички.

 

І навіть з паличками я впоратись не міг,

Криві та з карлючками, ну просто – як на сміх!

Пишу – виходить криво, неначе пада вбік,

А потім, як на диво, писав, писав і звик!

 

Старався я не марно, кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно, виписує сама.

І літеру, і кому я можу написать,

Вже й «молодця» додому несу я показать.

 

Я також пригадала, як погано я читала.

Приголосні й голосні навіть снилися мені.

Та я старалася не марно, бо тепер – читаю гарно.

 

В портфелику букварик до школи я ношу

І більше маму й тата читати не прошу.

Слухає мене бабуся, всміхається дідусь,

Букварик їм читаю і в школі добре вчусь.

 

Будем вчитись на відмінно і поводитись сумлінно,

Щоб батьки могли радіти, що такі в них гарні діти!

 

Букварик: Молодці, діти. Ви успішно впоралися із усіма завданнями.  Але я знаю, що ви ще й вмієте гарно співати.

Дівчинка: Це ми зробимо залюбки.

 

(Діти співають частівки):

Приготуйте фотоплівки

І зніміть на згадку нас

Заспіває вам частівки

На прощання перший клас.

Приспів:

Небо, небо голубе

Перейшли ми в другий вже 

 

Як були ми ще малими,

Всі казали малюки!

А тепер не малюки ми –

Ми вже справжні козаки!

 

Ми навчились рахувати

І письмово і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор  - ми самі!

 

Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

З ліхтарем не розбереш.

 

Я працюю, наче бджілка,

Бач, як гарно я пишу!

(Хлопчик продовжує частівку.)

Дай мені до понеділка,

Завтра батьку покажу.

 

Всі куплети доспівали,

Закінчився перший клас.

Другокласниками стали,

Привітайте дружно нас!

Буквар:  Як з вами весело, діти! Не хочеться прощатися. Але мушу поспішати. Я ще багатьом дітям знадоблюся. На згадку про наше свято я приніс вам медалі за те, що вмієте читати і писати, лічити і співати.

(Буквар вручає дітям медалі і прощається).

Вчитель:  А зараз ми запрошуємо усіх гостей свята переглянути відео презентацію про наші шкільні будні. (Перегляд).

Вчитель:  Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з нами були наші батьки. Вони допомагали нам вчитися. Вони будуть з нами поруч ще 11 шкільних років і все життя. Побажаємо їм сили і наснаги.

Дівчинка: За все спасибі любі мами, -

                    Говорим щирими словами.

                    І вам, і татам, і бабусям,

                    І дідусям – усім вклонюся.

(Діти кланяються, дарують квіти.)

Вчитель:  А зараз надається слово для привітання першокласників мамі…

(Звучить пісня у виконанні батьків першокласників «Виростеш ти, сину…»).

Вчитель:  Дорогі діти! Шановні гості! Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться у серцях наших дітей назавжди! Дякуємо за увагу!

docx
Додано
19 серпня 2020
Переглядів
136
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку