Сценарій свята " Прощавай, Букварику 2020! "

СВЯТО БУКВАРЯ 2020

Ведуча: Увага! Увага! Всім доброго дня.

Вчитель:

В першім класі урочистий

день прощання з букварем

Світить сонце променисто,

всіх вітаю із з цим днем!

• Здрастуйте, дорогі батьки, гості! Рада вас вітати на нашім  святі! Сьогодні особливий день для нас, першокласників. Ми з нетерпінням чекали на нього, щоб розказати Вам, чого ми навчилися за час, проведений у школі.
• Здається, діти щойно вперше сіли за парти, розгорнули  свій перший підручник – Буквар. Він день за днем навчав їх читати, думати. Буквар – перша сходинка до вершини знань. І він заслуговує на особливе свято.
• І сьогодні ми зібрались, щоб попрощатися з   ним. Ми багато працювали, дуже старалися, хвилюємося, але я гадаю, що у нас все вийде.  

        -   Ну що, усі  зібралися у залі?   

Ведуча: А ми зараз перевіримо. Коли я називатиму певну групу гостей, вони повинні дружно відповісти: «Ми тут!».

• І відразу дізнаємось, кого у нас на святі найбільше, а кого не вистачає.

• Старанні дівчатка. (Ми тут)
• Розумні хлопчики. (Ми тут)
• Турботливі мами. (Ми тут)
• Умілі татусі. (Ми тут)
• Люблячі бабусі. (Ми тут)
• Досвідчені дідусі. (Ми тут)
• Розумні першокласники ( тиша)

 -    Ось  когось  не  вистачає…   першачків!                                          

 Вчитель:

Добре, я почну сама дітлахів запрошувати. А ви, шановні гості, зустрічайте їх оплесками.

Під музику ,співаючи, пританцьовуючи, забігають учні першого класу.

Хоч сором’язливим прийшов він до школи

Не боявся труднощів ніколи.

• Дуже скромна, ввічлива і чемна

Дівчинка усміхнена й приємна.

Трудиться вона в нас як мурашка

Хоч бува Оксанці часом важко.

Дружать з нею хлопчики й дівчатка,

І у неї завжди все в порядку.

• Давид  в нас дуже активний,

І вірші читає, і спритний, й спортивний.

Приклади вміє й задачі рішати

Встигає він ще й у класі прибрати.

• Він був маленький, як та комашечка,

А працьовитий, неначе мурашечка.

І хоч не все йому удавалося,

 дуже ця дитина старалася.

Зараз вміє він читати

І текст друкований списати.

• Наш Назарчик дуже охайний,

Надійний помічник у мами й тата.

На уроках завжди він відповідає

З легкістю приклади й задачі він рішає.

• Ця дитина як пушинка

І сама, як горошина.

Полюбляє вона малювати,

І у фойє на перерві стрибати.

На музиці з вчителем гарно співає,

Й бува на уроках «у хмарах літає».

• Наша Оксанка – тендітна й тоненька,

У зошиті буквочки пише дрібненькі.

Кругленькі, маленькі, неначе намисто,

У зошиті в неї охайно і чисто.

Не змарнує ні хвилинки,

Оксана – міс Каліграфинка.

• Що це, що це за дитина?

Він неначе та пружина.

За партою Міші ніяк не сидиться,

Іноді буває, що трішки ліниться.

Тільки він перестане ліниться,

Ним не можна тоді нахвалиться.

Ведуча: Знайомтесь! Якщо ви  ще не знайомі.

Діти (по черзі):

-         Веселий!

-         Дружний!

-         Щасливий!

-         Радісний!

-         Солідний!

-         Порядний!

-         Працьовитий!

-         Пустотливий!

-        Трішечки галасливий!

Діти разом:  1 клас !!!

Діти читають вірші.

1. Любі гості, мами й тата!

 В нас – Букварикове свято.

 Добре, що прийшли до нас

 Разом. У наш найкращий перший клас.

 2.Ми всіх гостей вітаємо

 І дуже вам радіємо,

 Бо ми всі букви знаємо,

 Бо ми читати вміємо.

3. Ми Букварик почали
Восени вивчати.
А тепер вже самостійно

Вміємо читати.

4. Є книг багато — радісних, печальних,

 Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

 Але одна — книжкам усім начальник,

 І звуть її по-простому — Буквар!

 5. Букви старанно вивчали,

 Знаєм їх від А до Я.

 І сторіночку останню

 Прочитали букваря!

 6. З нами клопоту зазнали

 Наші мами, вчителі,

 Поки ми читати вчились

 У новому Букварі.

 7. Ми тепер вже на малі –

 Ми сьогодні школярі,

 На уроках не жували,

 Не дрімали і не спали,

 Вчились ми сумлінно

 І поводились відмінно.

 8. І від дзвінка і до дзвінка

 Робота наша нелегка:

 Рахуй, пиши, а ще читай,

 Учителю відповідай.

 9. Та все це не лякає нас,

 Бо ми старанний перший клас!

 У школі нас всьому навчать,

 І роки весело промчать!

 Ми – школярі, ми – перший клас,

 Щасливі дні чекають нас!

Звучить пісня  Букварик

Ведучий: Свято наше вже триває

А Букварика немає.

Тож давайте погукаєм

Та зі святом привітаєм.

Діти:  Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

Звучить мелодія надходження СМС. На екрані з’являється текст повідомлення

Ведуча: - Ой, діти, якесь повідомлення прийшло. Давайте його прочитаємо.

«Дорогі мої друзі, я в полоні. Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися, якщо ви пройдете всі випробування, які послав вам чарівник через своїх посланців і складете вежу з ЛЕГО. Покладаю на вас надію.  З нетерпінням чекаю визволення.

                                                                                                          Ваш Букварик.»

Вчитель: Ну що, врятуємо Букварика?

1.  Виходять  дівчатка - Марічка і Даринка.
   Маша:

• Добрий  ранок!

           Даринка:

• Марічко, який ще ранок. Адже вже полудень, треба казати добрий день.
• Я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір.
• Треба бути уважною і вчитися.
• Добре, але я поспішаю. Колися навчусь.
• Не залишай на потім те, що можна зробити зараз. А куди ж це ти так поспішаєш?
• До школи , Даринко, до школи.
• І не соромно? Подивись на себе. Хто тебе пустить, адже школа-це храм науки. Що ти будеш в школі робити?
• Як  то що? Бігати, бавитися, розважатися.
• Годі, годі, ти усе переплутала. В школі бігати не можна, а треба вчитися.

В школі є одна книжка з якої починається все. Якщо відгадаєш загадку, то я подарую……..

• Добре. Я скоро відгадаю і піду в школу.
• Цю найпершу в школі книжку

         Знає будь-який школяр.

         До усіх книжок доріжку

         Прокладає нам…..

• Самовар.
• Ні. Ця книжка називається – Буквар. Він познайомить тебе з буквами та навчить  читати , якщо хочеш.                                                                                                         
• Я вже знаю букви. Слухай - Ви, ми, ки, ра. То я вже можу читати?
• Зачекай,   Марічко, ніколи в тебе немає часу на навчання. Ти щось назвала, але це не букви. А ти пам’ятаєш казки, які я розповідала тобі на ніч?
• Ага, зараз згадаю, тільки льодяник полизькаю.

• Гра «Назви казку»

«Червона….. кепочка»

Ні, ця казка називається «Червона шапочка.»

«Гидке….. курча» (Гидке каченя.)

«Кривенька…курочка» (Кривенька качечка.)

«Семеро…. гусенят» (Семеро козенят.)

«Курочка…. сіренька» (Курочка ряба.)

«Коза…береза» (Коза-дереза.)

«Солом’яний віслючок» («Солом’яний бичок»)

• Ну, гаразд, якщо ти хочеш вчитися, то йди до школи. Я тобі дарую Буквар  за яким ти будеш вчитися читати і писати. Це перша книга школяра, це друг і порадник, тільки не загуби її. Дивися тут є літери абетки з якими ти будеш мандрувати країною Букварією.

Пішли я тебе причепурю і підеш до школи.

• А дітям дякую за допомогу . За це ви отримуєте першу цеглинку.

2. Вихід на сцену Буквоїда. (заходить під пісню Дзідзьо)

Заходить буквоїд і посіпаки.  

Буквоїд: Привіт друзі! Я отой працьовитий дід буквоїд, який частенько заходив на сторінки Ваших зошитів. Ви покликали мене на обід? А я зовсім не зголоднів. Нещодавно дуже смачно попоїв. А це мої вірні посіпаки.

Виходять посіпаки (заходить під пісню міньйони, коли стануть – міньйони сміх )

Буквоїд: А я тим часом ляжу і посплю.

П.1: Ми посіпаки. Раніше ми були звичайними школярами, ходили до школи

П.2: А одного разу зустрілись із лінню та ліньками.

П.3: Спочатку все було добре.

П1: На уроках письма відпочивали.

П.2: На уроках читання – куняли.

П.3: А вдома лише мультики та чіпси.

П.1: Але одного разу до нас без запрошення завітав дід буквоїд. Лихий, гордий, злий.

П.2: Він спочатку бродив сторінками наших зошитів, а потім взявся і за нас.

П.3 Він у наших іменах з’їв усі приголосні і тепер нас зовуть так:

(представляються)

П.1: Він наївся і хропе.

П.2: Так смішно.

П.3: Так весело. (продовження міньйони сміх)

Ведуча; Нічого смішного тут немає. Діти, допоможемо відновити імена нашим гостям. Пропоную пограти в гру «Дід-Буквоїд»

• Гра  «Дід-Буквоїд»

Буквоїд: Ой, як мені погано. Забрали у мене всю їжу- всі букви відновили. Піду я в іншу школу. Можливо там не такі розумні діти. А на згадку про себе залишаю вам  цеглинку( друга)

Буквоїд іде.

Ведуча: Бачу,що хтось ніжками почав перебирати

Може,хочете для нас ви  станцювати?!

Виступ_РЕП  «Беру до рук Букварик я»

3. Вихід Пеппі Довгапанчоха.

Пеппі: Який чудовий весняний день! Сьогодні обов’язково має статися щось дивовижне. Якась незвичайна пригода.

Пеппі: Ой! А що це за малявки? І що це ви тут зібралися?

Ведуча: Поважна Пеппі. Це - не малявки! Це – першокласники. Допоможи їм будь ласка… 

Пеппі: О…Першокласники,…Школа…Ну просто…Ну-до-та. Допомогти - не смішіть мене, це ж небезпечно.

Ведуча: Нам потрібно спасти Букварика . Святковий бал під загрозою. Будь ласка.

Пеппі: Добре, я допоможу вам. Спочатку потрібно йти праворуч, потім ліворуч, потім біля старого дуба праворуч, далі річкою і вийдете до будинку Баби Яги. Вона скаже, що робити далі.

Разом: Спасибі Пеппі Довгапанчоха.

 Пеппі: Спасибі? І все? Ні-і-і. Хочу веселитися. А частівки ви знаєте? Тож заспівайте!

Частівки

1.Приготуйте усі вуха

і зніміть на згадку нас

Заспіваєм вам частівки

про наш кльовий 1 клас.

2. Як були ми ще малими

 всі казали-малюки.

А тепер, не малюки ми –

ми вже справжні козаки.

3. Ми навчились рахувати

 і письмово, і в умі.

 Нам не треба калькулятор,

 калькулятор – ми самі.

4. Всі навчилися писати

ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мама:

 з ліхтарем не розбереш.

5. Писати палички  красиво

І охайно я не міг –

Усі виходили кривулі,

як на сміх.

6.Але я їм не здавався!

Працював, щодня старався!

Тратив сили я не марно,

І тепер пишу вже гарно!

7. Я також  щойно згадала,

Як погано я читала.

Приголосні й голосні

Навіть снилися мені

Та  старалась я   не марно,

бо тепер – читаю гарно!

8. Слухає мене бабуся,

І радіє мій  дідусь,

Бо  Букварик сам читаю,

І у школі добре вчусь.

9. Всі куплети доспівали,

але треба вчитись нам,

Щоб учителька гордилась

й татко ременя не брав.

Усі:

Будем вчитись на відмінно

І поводитись сумлінно

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти.

• Добре ви співаєте. Тож отримуйте третю цеглинку

4. Звучить музика . Тут на мітлі залітає Баба Яга.

Баба Яга

Я красуня лісова

Знають мене всі

Я ж літаю на метлі

Швидше за таксі

Хоче гарно танцювати

З дітками Яга

Та плигає, шкондибає

Костяна нога

Ех!  Будуть танцювати

Ніженьки мої

Пісеньку співати

Весело мені.

Баба Яга.

Я -сучасна Баба Яга – пластикова нога.

На мітлі літаю, 1 клас шукаю, розумники! (Зневажливо)

Дивись, усіх на свято запросили!

Марічку, Даринку  , (Перераховує на пальцях)

Навіть Буквоїда та уцю Пеппі  .

А я? Про мене навіть не згадали!

Нічого! Я їм зараз покажу. (Погрожує кулаком)

Знищу… усіх. (Сердито)

Не буде в них на святі їх ….Букваря.

Я цеглинку   маю,

Але чи дам вам, ще не знаю!

(діти перезираються)

Вона така гарна і мені потрібна.

Хоча ладно… якщо зможете скласти слова ….

• ГРА «Розсипані слова»

• О, мої розумники!
• Мої хитроумники. Так не чесно. Але мені дуже сподобалося.                                             Беріть свою четверту цеглинку

• А зараз пропоную провести фізхвилинку.

Танець з ЛЕГО

5. (Звучить пісня «Хмаринка». Виходить Хмара)

Хмара.

• Ой, куди ж це я потрапила? І чому ніхто не тікає? Ви що, мене не боїтеся? А як гримну? А як блисну? А як зливою лину?

Діти. Ні, не боїмося.

Хмарка. Дощ покрапає у книжку, дощ покрапає у зошит. Літери порозмиває. Ніхто нічого не прочитає.

Діти. Прочитаємо. Прочитаємо.

Хмарка. Ну якщо не боїтеся, якщо читати добре вмієте, то хоч порадуйте мене чимось. А я вам цеглинку за це подарую.

• ГРА «Склади слово»

(Потім дівчатка танцюють танець з парасольками)

Хмарка. Молодці! Порадували! І я за це вам подарую п’яту цеглинку

( Заходить Двійка) – під музику

6. З′являється Двійка, з «2» на грудях „Двійка”
   „2” співає пісню на мелодію „Кузнечик»
    

Я дуже гарна дівка,
Зовусь я просто Двійка.
У ледарів завжди я
В щоденнику живу.
І вдень, і вночі (2р.)
У ледарів завжди я.
І вдень, і вночі (2р.)
В щоденнику живу.
Люблю я погуляти,
погратись і поспати,
А от уроки вчити
я зовсім не люблю.
Ні вдень, ні вночі (2р.)
Я зовсім не люблю.
Ні вдень, ні вночі (2р.)
Я зовсім не люблю.

Двійка:

А що це ви тут всі зібралися? Чому мене ніхто не запросив? Я – цариця двійок. Хто буде зі мною дружити, того я буду любити. А я хочу всіх любити. У мене повний портфель двійок. Подарую, нагороджу. Що, ніхто не хоче?

Не зрозуміла. Як же це так? Ніхто не хоче двійок? Невже ніхто не хоче зі мною дружити?

Вчитель:

Двійко, як бачиш, у нас дітки все знають, багато чого вміють і з двійками не хочуть дружити. Так що в тебе нічого не вийде.

Двійка:

Ха – ха – ха! Я не вірю вам.

Вчитель:

І даремно. Ми не тільки букви знаємо, а ще й читаємо, пишемо, розв’язуємо приклади і задачі, малюємо, співаємо, танцюємо.

• ГРА «Задачі»

(Потім виконується пісня караоке «Хмарка в небі»)

Двійка:

Такі маленькі і все це вмієте? Не вірю! Доведіть!

Вчитель:

Послухай! Давайте зробимо невеличку веселу перерву, трохи відпочинемо і ти все побачиш на власні очі.

                                                        Сценка: «І таке буває»

Ведуча:

Була оця історія недавно чи давно

Побачите ви скоро ось тут , а не в кіно.

А може цю ми казочку

Розкажем в інший раз

Всі :  Ні, ні  хай же її почують у цей святковий час.

Це не вигадка , а в ній щось повчальне зрозумій.

Грає музика

 ( За столом сидить « мама» переглядає журнал мод. Дзвонить телефон.)

Мама: Здрастуй ,Любочка – подружка,

Ти давно вже не дзвонила.

Може ти на хвильку часу

В гості нині забіжиш?

Справ багато – так я знаю,

Треба посуд весь помить,

І прибрати, і компот смачний зварить.

  (Підходить дитина, яка гралась на ковбику до мами)

Дитина :

Мамо, мамо надоїло

Мені ляльками вже грать.

Можеш ти мені матусю

Казку нову прочитать?

Мама :

Почекай же дитя любе

Прошу я тебе, відстань.

Йди до батька попроси

Книжку йому занеси.(сама продовжує розмовляти по телефону)

• Що ти кофточку купила?

Кажеш класна, із кашпо?

Бантики, сережки, туфлі -

Про це мрію я давно.

Так, каблук у них високий?

Прошу , дай хоч поносить .

Ах, як хочеться й мені

Такі туфельки купить

Дівчинка:

Мамо, мамо, скучно стало

Може з лялькою пограєм?

Мама :

Ах, та ніколи, ти бачиш

Я біжу одежу прати.

А ти, любая дитино

Йди пограй уже із татом.

Грає музика

(дівчинка бере м’яч , йде до тата, який сидить на кріслі і читає газету)

 Тату, тату, не читай!

Краще м’ячиком пограй!

Я тебе прошу давно -

Відведи мене в кіно.

Тато:

Це усе буде вже потім,

А тепер йди погулять.

Треба мені у газеті

Всі реклами дочитать.

А сьогодні ж футбол буде.

Я- вболівальник «Спартака»

Ми з ляльками ще пограєм…

Завтра ввечері. Пока!(повертає дитину в другий бік і віддає м’яча)

Погулять надворі нині

Попроси сестри Ірини.

Грає музика

(Тато під музику виходить, дівчинка залишається сама на коврику. Входить сестра в парику (під супровід музики) з сумкою на плечі, сідає на стілець і починає краситись. До неї підходить дівчинка і просить:

Дівчинка:

Можеш мені білку

Фарбами намалювать?

Або катер ми у ванні

Можем разом запускать.

Сестра:

Скажеш теж, що це за жарти?...

Ні, не слухатиму я ,

Бо учора мій же хлопець

Запросив мене в кіно…

Ой, спішу, пробач, спізнюся…

Про це мрію я давно.

Грає музика(виходить)

Дівчинка:

Що ж робити лиш одній?

Як сиджу - хоч вовком вий.

То ж на вулицю піду

Там, мабуть когось знайду.

Грає музика

(Виходить «сестра» звучить пісня   «А ми удвох»(інсценізація пісні)

(Заходить дівчинка сідає на коврик знову гратись.)

Ведучий:

Не сидиться, не лежиться

Не гуляється все їй.

Мамо,(виходить мама)

Тату,(виходить тато)

Сестричко,(виходить сестра)

Подивіться на дитя!

Ви читайте, ви пограйтесь

Із дитиною займайтесь,

Бо маля, як підросте

Вам опорою буде.

Мама:

Вибач, донечко маленька,

Люби ми тебе , гарненька,

Та в турботах у щоденних

Забуваєм ми про тебе

Тато:

То ж пробач, тебе благаєм,

Нині свято нас чекає

Тож давайте разом всіх вітати

День Букварика будем святкувати.

Звучить пісня Наталії Май «Родина»

Двійка:

Я взагалі в шоці! Які ви талановиті, розумні. Останній раз питаю, останній шанс даю. Хто буде зі мною дружити?

Вчитель:

Як бачиш – ніхто.

Двійка:

Як - ніхто? Невже ніхто не хоче зі мною дружити? Я прийду до вас в щоденники. Я розфарбую ваші щоденники червоним кольором.

 Вчитель:

-         Діти, ви будете чекати її?

-         А батьки?

-         Як бачиш, нічого в тебе не вийде, тому що знання в дітей міцні і глибокі, перед ними відкриваються дороги широкі. А двійкам оголошуємо війну. Діти, давайте проженемо її звідси. Іди геть! (Двійка виходить)

  -        Молодці, діти, з двійками вам точно не по путі. Адже ви розумні і талановиті.

Ой,  діти, погляньте, двійка цеглинку нашу загубила.

Вибігає двійка забирає цеглинку.

Двійка:. А ось і ні. Не віддам. Хоча…( щось шепоче ведучій на вухо).

Вчитель: Двійка хоче перевірити, як засвоїли програму НУШ за рік навчання наші батьки. (Запрошуються 4 батьків для гри «Склади слово». Кожен батько вдягає на себе табличку із 2 буквами. Завдання – скласти слово.)

• Український делікатес (сало)
• предмет гігієни (мило)
• дерево, назва якого походить від назви літнього місяця (липа)
• карта по-іншому (мапа)
• нею можна різати дрова (пила)
• вона є у кожного татуся (сила)
• хутрова тварина, який має звичку. як у верблюда, якщо її розізлити (лама)

Вчитель: Молодці, татусі! Із завданням впорались бездоганно! Ви здобули останню шосту цеглинку і за це Вам у подарунок – танок.

Танець з цеглинками .

Учитель: Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з вами були і ваші найдорожчі люди - мама, тато, бабусі , дідусі. Вони будуть разом з вами ще багато шкільних років і все життя. Побажаємо їм щастя і наснаги.

  Вам, шановнії батьки,

 «Спасибі» хочу я сказати.

 За допомогу у навчанні,

 Старанність, витримку, любов.

 За те, що вчились рахувати,

 Старанно букви всі писати

 Та гарно-гарно малювати.

 Це перший крок!

 Попереду ще одинадцять років

 Отож навчайтеся, батьки,

 І кожен день робіть уроки!

Учитель:

          За те, що раненько вставали,

          За те, що до школи водили,

          За те, що втоми ніколи не знали

Діти.  Спасибі! Спасибі! Спасибі!

 Пісня . « Цьом, цьом мамо. » ( Наталія Май)

Ведуча. Ось чарівна ЛЕГО ВЕЖА. Букварика врятовано. А щоб він знав куди йому йти, покличемо його всі разом.

Діти. Букварику! Букварику!

 Заходить  Букварик, співаючи пісню « Я – веселий Букварик»

Буквар. Літеру до літери вчили ви щодня,

 Підійшли до справжнього, до світлого знання.

 Допоміг я вам відкрити диво те чудове,

 Як з маленьких зернят-літер виростає слово.                               

 За науку в перші дні, що ви скажете мені?

 Учні передають буквар з рук в руки і читають вірші.

Діти читають вірші:

1. Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас.

І рідній книзі у журбі

Шепочу ″Дякую тобі!″

2.  Перша книжка — мудра й мила,

 Ти читати всіх навчила.

 Кожна буква букваря —

 Це промінчик ліхтаря.

3. Букв спочатку ми не знали,

Мами нам казки читали,

А з тобою подружились-

І самі читать навчились!

4.  Цю найпершу в школі книжку

 Знає будь-який школяр.

 До усіх книжок доріжку

 Прокладає наш Буквар.

• Діти співають пісню «Букварик друже наш»

5.  Букви всі від ″А до Я″

Дуже добре знаю я.

Далі навчатись буду,

а Букварик не забуду.

6.  Ти перша книжечко моя,

Тепер читати вмію я,

Багато в світі є книжок

А ти найперша-мій дружок!

7.  Букварику, мій друже вірний,                         

 Відверто я усім скажу —

 Що нині я — твій друг покірний —

 Уже читаю і пишу.

8.  Всі сторінки твої цікаві

 Були для мене, як рідня.

 В твоїх малюночках яскравих

 Нове знаходив я щодня.

9.  Спасибі тобі за добру науку,

 За паличку першу, і першу букву.

 За перше слово і першу казку.

 За першої вчительки щиру ласку.

Всі разом:

 Ми пам'ятатимем довгі роки

 Мудрі й повчальні твої уроки.

Буквар.  

 Любі дівчатка мої ясноокі!

 Хай вам щастить на дорозі широкій!

 Вмійте ж боротися з лихом завзято,

 Непосидючі мої хлоп'ята.

 Хай підростає ваш 1 клас,

 Я залишаю вас.    

  Звучить пісня                 

Буквар:

Чудово вмієте співати ви, зі мною гості до вас прийшли,

Нові підручники -Українська мова і Літературне читання.

 Підручники нові, прийміть естафету,

 Ведіть школярів по дорогах планети.

 Хай відкриють їх розум і руки

 Незнані шляхи на дорогах наук.

Літературне читання:

Я – підручник. Літературне читання

В мені є вірші та оповідання,

Тут і прислів’я, і лічилки,

Ще скоромовки і мирилки.

В мені є пісня колискова

Й звучить чарівна українська мова.

Буквар:

Рідна мова в рідній школі!
Українська, материнська,чарівна…
Зустрічайте, ось вона!

Виходить Українська мова

Українська мова:

Я ваша мова рідна, українська.

Прекрасна, ніби пісня материнська .

Без мови неможливо спілкуватись,

Без слова не почуєте думок.

Словами можна плакати, сміятись,

В житті без слова ти не зробиш крок.

Українська мова і Літературне читання

Усім ми хочем  побажати:

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонцем доброта

Щоб всі були здорові і щасливі

На многії і благії літа.

Вчитель разом з буквариком вручають учням Свідоцтва. Діти йдуть на місця, кладуть Свідоцтва  і беруть Букварі і танцюють «Танець з буквариками» під пісню «Вчать у школі» )

Вчитель. Буквар скінчивсь, та не скінчилось, а тільки починається довге й цікаве шкільне життя, Буквар – це маленька часточка тих великих знань, які дасть вам школа. 

Вчитель:

          Є кмітливі й дуже мудрі, чуйні є, є і байдужі.

          Танцюристи є й музики, є спортсмени і базіки.

          Є плаксиві й веселенькі, галасливі і тихенькі.

          Є гарненькі, чепурненькі, є рухливі й повільненькі.

          Є завзяті і пасивні, нетерплячі і активні,

          Артистичні і співучі – отакі у мене учні.

          Де я кращих ще знайду? Через те я їх люблю.

Тож смійтесь, радійте, щасливо живіть.

І щирі бажання від мене прийміть.

 Учися, дитино,

 Бог буде з тобою,

 З любов'ю тебе шануватиме світ.

 Учися, щоб сіять добро поміж люди

 І житеме вічно, не згине твій слід.

 Пісня 

Тексти пісень

Прощавай, Букварику!

Мужніємо, зростаємо, співаємо пісень,
Уже усі читаємо букварика щодень.
Не кличте вдаль підручники сторінками-крильми,
Сьогодні із буквариком прощаємося ми,
Прощай, прощай, прощай, прощай.

Приспів:

Буква-буква букварику, букварику, прощай,
Школя, школя, школярику мене не забувай.
Буква, буква, букварику, букварику прощай,
Школя, школя, школярику мене не забувай.

Згадайте люба вчителько, матусі, татусі,
Як бекали і мекали над буквами усі.
А як тепер читаємо,як книги бережем,
З подякою прощаємось із другом букварем.
Прощай, прощай, прощай,прощай.

Приспів.

Найперша в світі книжечка, найпершії слова,
Найперше слово складене це мама дорога,
Уже малі не будемо за плями вибачай,
Тебе ми не забудемо, букварику прощай.
Прощай, прощай, прощай, прощай.

Приспів.

Букварик, друже наш!                                                 

Букварик, друже наш,

Ти нас дуже любив.

Усім допомагав і букви нас учив.

Читали по складах

Нелегко було нам.

Букварик, друже наш,

Любив наш перший клас!

Приспів:

А тепер ми молодці,

Всі читаємо книжки,

Та бабусям перед сном

Почитаємо казки!

Букварик, друже наш,

За нами не сумуй!

Ми любимо тебе -

Завжди це пам'ятай!

Прийдуть ще малюки,

Навчати будеш ти,

А ми у другий клас

Ідемо залюбки!

Приспів.

Букварик

Слова: Лариса Ратич Музика: Анна Олєйнікова

Ми навчилися читати -

Ось які у нас дива!

Вмієм букви розбирати

І складати у слова!

І слова-рядочки в казку,

Як струмочок потечуть,

Стануть букви густо-рясно,

Тиху розповідь почнуть.

Приспів:

Букварику, Букварику,

Ти - вірний друг школярику,

Його надійний провідник

В країну різних знань!

Букварику, Букварику,

Допоможи школярику

Знайти стежину в світі

Книг і добрих сподівань!

Ми навчилися читати -

Подорослішали вмить!

Тож сестричку або брата

Теж зуміємо навчить.

А забуде окуляри

Десь дідусь у певний час -

Допоможемо, звичайно,

Прочитаємо нараз!

Приспів.

Я – веселий Букварик!

  Я – веселий Букварик –

Весело співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Так, так, так, так, так,

Весело співаю!

Я – розумний Букварик!

Все про себе знаю:

Свої літери слухняні

Вже в слова єднаю.

Так, так, так, так, так,

Вже в слова єднаю!

Я − щасливий Букварик!

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

Так, так, так, так, так,

Вже читати вміють!

Я - святковий Букварик!

Прошу всіх на свято.

Кожну літеру всі разом

Будемо вітати

Так, так, так, так, так,

Будемо вітати!

Урок

Слова: М. Івенсен Музика: Т. Потапенко

Хмарка в небі, а по лузі

По траві — тінь пливе.

Ляльки вчать уважно букви:

"А, бе, ве, а, бе, ве..."

Вітре, нам не заважай

І сторінки не гортай,

Ти слів не розбереш,

Тільки всіх зіб'єш.

Підійшло кача поважно.

Підійшло — кря-кря-кря!

І давай щипать відважно

Корінець букваря.

Ти, кача, не заважай,

Ляльок з толку не збивай:

Не "кря-кря-кря", а як?

А, бе, ве... — ось так.

Ось коза — стук-стук копитцем.

Тут хіба ждуть тебе?

Я коза, я хочу вчиться,

Бе-бе-бе, бе-бе-бе! —

Ти, коза, не заважай,

Ляльок з толку не збивай:

Не "бе-бе-бе", а як?

А, бе, ве... — ось так.

Причепилося телятко,

І собі. Му-му-му! —

От телятко-недоглядко!

Що ти скажеш йому?

Ти, теля, не заважай,

Ляльок з толку не збивай:

Не "му-му-му", а як? —

А, бе, ве... — ось так.

Беру до рук Букварик  я

Слова: Алла Орел Музика: Олег Антоняк

Беру до рук букварик я,

Там букви всі: від А до Я.

Від звуків перших до складів |

Букварик стежечку провів!    | (2)

Приспів:

Букварику, букварику

Про все розкажеш ти:

Про зоряні ліхтарики,

Про ріки і мости,

Про кізку с козенятами,

Про вовка і сову!

А я усе шукатиму

Відповідь просту. ( Сторіночку нову)

Склади збираються в слова,

Аж закрутилась голова.

Слова у речення біжать,      |

За ними треба поспішать.     | (2)

Приспів.

Читаю речення малі

Про ліс і квіти на землі,

І про швидкого колобка,      |

Що від бабусі утіка!         | (2)

Приспів.

Родина Слова: Наталія Май 

Найбільше щастя для дитини -

Щаслива, дружняя родина!

Коли зі мною мама й тато

Мені від щастя хочеться співати!

Приспів:

Дякую, мамо, дякую, тато,

За вашу любов,

На яку ви багаті!

Дякую щиро вам за добро,

Вашого серця тепло!

За сонце в небі голубому,

За стежку, що веде додому,

Вклонюся низько, щоб сказати,

Як я люблю вас, мамо й тато!

Приспів.

Весняна хмаринка

Жила-була у небі

Білесенька хмаринка,

Блакитно-синє небо

Було її хатинка.

Літала в піднебессі

І бавилась із сонцем,

Хмаринка виглядала

З небесного віконця.

Приспів:

Земле моя гарна,

В білому вбранні.

Розквітаєш, земле,

Цвітом навесні.

Всі радіють діти,

Разом з ними я,

Бо весняні квіти -

Усмішка твоя.

І зрозуміла хмарка,

Що квітка-веселинка

Біленька і грайлива,

Немов її світлинка.

Вони співали разом

І бавились із сонцем,

А сонце посміхалось

З небесного віконця.

Приспів.