Сценарій свята "Прощавай, Букварику!"

                                        Свято «Прощавай,  Букварику»                 

Мета: Вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання. Розвивати акторські здібності, уяву, вміння фантазувати. Виховувати у дітей любов до книги, дружні стосунки, родинні почуття.

Обладнання: запис пісень,  картинки, шапочки-букви, повітряні кульки, дипломи, книжечки.

Хід заходу.

Вчитель:  Дорога шкільна родино, ми раді вітати шановних гостей, учнів та їх батьків, бабусь і дідусів, учителі - усіх тих, хто в хвилини радості і смутку були разом з нами.

 Сьогодні радісний святковий день. Незабаром закінчиться перший навчальний рік наших дітей, рік напруженої праці, рік перших успіхів і перших невдач. Ми впоралися з усіма завданнями 1 класу. І сьогодні святкуємо першу шкільну перемогу - закінчення 1 класу і прощаємося з першою книжечкою - Букварем.

                         1. Любі гості, мами й тата

В нас Букварикове свято

Добре, що прийшли до нас

       В наш прекрасний, світлий   клас

 

                         2. Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо

Бо всі вже букви знаємо

Й книжки читати вміємо

 

                          3. Букви старанно вивчали,

Знаєм їх від А до Я

І сторіночку останню

Прочитали Букваря.

 

                         4. Ми тепер вже не малі

Ми сьогодні школярі.

Вчились ми сумлінно

І поводились відмінно.

 

                          5. І від дзвінка і до дзвінка,

Наука наша не легка

Рахуй, пиши, а ще читай

Учителю відповідай.

 

                         6. Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас,

 у школі нас всьому навчать,

І роки весело промчать.

Ми – школярі, ми перший клас,

Щасливі дні чекають нас!

 

Пісня « Мій Букварик»

 

                         7. Наші любі мами й тата!

                Ми вам будем звітувати,

               Що за рік навчились в школі,

                Щоб потішить вас доволі.

 

                         8. Цю найпершу в школі книгу

          Знає будь який школяр

          До усіх книжок доріжку

          Прокладає наш буквар

 

                         9. Завдяки їй навчились ми читати

          В слова і речення всі літери складати

          Цю книжку завжди ставимо в відзнаку

          Висловлюємо їй свою подяку

 

                         10. Діти, підлітки й старі

          Всі вивчали букварі

          І міністр, навіть цар

          Також вчив колись буквар

 

( Виходить королева знань)

Впізнали ви мене малята?

Так я королева знань

Завітала я до вас на свято

Щоб усіх діток привітати.

Букви ви спочатку не знали.

Мами вам казки читали

А з буквариком здружились

І самі читать навчились.

Тож давайте запросимо на свято букварика!

 

ВСІ: Букварику, букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо,

Приходь, приходь до нас!

 

( виходить Букварик)

Букварик: Я – Буквар, ваш добрий друг,

Я – початок всіх найкращих

Я багато літер знаю,

Першокласників навчаю.

Мої білі сторінки

Усім вам помічники.

 

 ( Заходить Незнайко)

Незнайко: Ой як у вас шумно! Що тут відбувається?

Вчитель: Незнайко ти хіба не знав, що в учнів 1 класу сьогодні свято? Дітки вивчили і прочитали уже всі букви.

Незнайко: Прям таки і всі букви вивчили, не вірю!

Вчитель: Дітки, всі мерщій ставайте Незнайка научати.

 

 ( Учні розповідають вірші про букви)

                         «А»  «А» - в алфавіті – найперша!

                         «А» - в алфавіті – найлегша!

          А іще ця буква «А» і дзвінка і голосна,

          А ще хоче буква «А»

          Щоби Алла букви знала,

          А тоді до школи йшла.

                        «Е» Здивувалася дитина:

                        Від стовпця аж три жердини!

        Здогадалася: «Еге!»

        Це, напевно, буква «Е».

                        «Є» Місяць, наче буква «С»,

                        Придивляється з небес,

         Посміхнувся до Славка.

         Показавши язика.

         Хлопчик крейду дістає

         І малює букву «Є».

                       «И» И - ця літера цікава!

                       Зліва дивиться на право.

            Ич ,- дивується сама,-

        Я у дружбі з усіма.

        Гарно мовлюсь, голос маю.

        Але слів не починаю!

                      «І» Буква «І» - неначе свічка,

                      З ясним вогником вгорі.

        А погасне – чорний гномик

        Стане крапкою над «і».

                       «Ї» Їжачок давно не їв,

                       Чистив голочки свої,

        Їхав віз по дорозі,

        Їздовий заснув на возі.

        Раптом він заїхав в ліс –

        Їжу їжачку привіз.

                       «О»  Буква «О» така-от кругла,

                       Хто її не бачив – подивись:

        Наче сонце, наче бублик,

        Мов обручик, - хоч котись!

                        «У» Уранці йдуть учитись учні,

                       Учителька у школі жде.

        Улянці нашій аж незручно,

        Чому ж вона туди не йде?

                        «Ю» В Юри є сестричка Юля,

                        Невеличка вередуля.

         Любить Юля утікати,

         Бо не хоче йти до хати.

         Доганяв Юрасик Юлю

         І набив на лобі гулю.

                        «Я» Я вивчив з Букваря

                        Цікаву букву Я.

        Тепер шкодую я,

        Що вивчив букву я.

        Бо всюди я та я.

        Поганий – тільки я,

        Лінивий також я! Все я!

 Незнайко:  Так що тут вчити?  10 літер, я теж уже їх запам’ятав!

Вчитель: не дарма тебе назвали Незнайком, нічогісінько ти не розумієш, адже це були лише букви, які позначають голосні звуки. Їх не багато та без них не складеш ти слів. А ще є приголосні, ось послухай і запам’ятай!

 

                     «Б» Бідолашний бегемотик

                     Вчив буквар, роззявив ротик.

                     Добре вимучив себе,

                     Та завчив лиш букву: бе-е-е!

                     «В» Буква «В» така цікава-

                     Стовпчик тут дужки справа,

                     Так в алфавіті живе,

                     Всім потрібна буква «В».

                    «Г» Гриб у лісі заблудився,

                    Бо від мух листком накрився.

                    Глянув вліво, глянув вправо,

                    І подумав – кепські справи!

                    А горобчик пролітав,

                    Він листок з грибочка зняв.

                    «Ґ» Гуси гучно ґелготали-

                    Горобці зерно клювали.

                    Гонять гуси горобців-

                    Голубок на ґанок сів.

                    «Д» Дубові дрова дід рубає

                    В дворі під деревом старим.

                    А дітвора допомагає

                    Носити дрова з двору в дім.

                    «Ж» Жив жучок між бур’янами,

                     Жив без тата і без мами,

                     Жовтим листям ворушив,

                     Жив і жив , і не тужив.

                     Жаба квакнула: «Попався!»

                     Жук завмер – так налякався.

                     «З» Збоку, знизу і згори –

                     Схожа «З» на цифру «три».

                     Є три зуба в букви «зе».

                     Ними все вона гризе.

                     «Й» Я не хто, а буква «ІЙ»,

                     Щоб мене не сплутати з «И»,

                     Я купив берет новий.

                     Не великий ,не малий.

                     Подивіться, ось який!

                     «К» Котик скочив на курник,

                     В курнику здійнявся крик.

                     Тільки квочка не кричала,

                     А крилом курчат вкривала.

                     Котик сам  собі сказав:

                     Ох, як я їх налякав!

                     «Л» То не ляпка – закаляпка,

                     Не карлючка на листку,

                     Буква «ел» зігнула лапку,

                     Наче кішечка, м’яку.

                   

                      «М» Мила милом тигра мила

                      Мила мило упустила.

                      Упустила Мила мило,

                      Тигра милом не домила

Вчитель: яка знайома і рідна буква М. Адже вона починає найдорожче в світі слово, слово – Мама, це найперше слово що ми читаємо в нашому букварику, тож давайте заспіваємо нашим матусям пісню за їх невтомну працю та їх допомогу у навчанні.

Пісня « Матуся»

Вчитель: А зараз продовжуємо вчити нашого Незнайка.

 

                     «Н» Норці в нірці не сидиться,

                     Непогоди не боїться.

                     Норка нишком нирк у хащу,

                     Не знайти її нізащо.

                     «П» Півдня працював павучок,

                     Наткав павутинок пучок.

                     Почав помаленьку привчати

                     Панчішки плести павучаток.

                    «Р» Рак рубав з горіха дрова,

                    Аж розчервонівся.

                    Риби з річки виглядали:

                    Думали – зварився.

                    «С» Буква «ес», буква «ес» ,-

                    Посміхається Олесь .-

                    Мов пів бублика смачного -

                    І чого це він не весь?

                   «Т» Тук-тук-тук,

                   Ток-ток-ток -

                   Вибиває молоток.

                   Ним ви цвяхи заб’єте,

                   Схожий він на букву «Т».

                   «Ф» На ялинці дві сороки,

                   Видно хатки між дерев,

                   Я стою, узявшись в боки,

                   Наче в книжці буква «еф».

                   «Х» Ховрашки хотіли хліба -

                   Ховрашкам давали рибу.

                   Ховрашки халви хотіли,

                   Та просити не уміли.

                  «Ц» Цап до цапа в гості йшов,

                  Цап дороги не знайшов.

                  Цапеня його догнало

                  І дорогу показало.

                  Цілий день в гостях сиділи,

                  Цілий віз капусти з’їли.

                  «Ч» Буква «че»-

                  Немов стілець,

                  Догори лиш ніжки.

                  Навіть з цифрою чотири

                  Буква схожа трішки.

                   «Ш» В горішнику горішина

                   Горішками обвішана.

                   Оришка і Тимішко

                   Струшують горішки.

                  «Щ» -Розкажу про букву «ща»!

                   А вона така ж, як «ша»,

                   Тільки в неї, - каже Костик,

                   Унизу праворуч хвостик.

                   «Ь» Я – не шість!

                   Я – м’який знак!

                   Це повинен знати всяк.

                   Я – не літера нова,

                   Я пом’якшую слова.

                   А у слові « олівець»

                   Забігаю аж в кінець.

Букварик  звертається до Незнайка:

Добре літери вивчай,

Потім у склади складай.

Як складеш їх у слова –

Розпочнуться в мить дива.

 

Букварик:

В 1 класі всю абетку на 12 вивчено,

Літеру до літери вчили ви щодня,

Підійшли до справжнього, світлого знання.

За науку в перші дні,

Що ви скажете мені?

 

Всі: Спасибі!

Пісня «Букварик»

                      Рідний наш букварику,

            Ми тебе любили,

            Ми з тобою весело й радісно дружили

            Та прийшла пора прощатись,

            Час з тобою розлучатись.

 

                      Віднині будеш серед книг

            На місці першому стояти.

            Ти – найдорожчий від усіх

            Бо навчив усіх читати.

 

                     І сьогодні всі разом

           І від щирого серця

           Ми приносимо подяку

           Своєму Букварю.

 

Букварик: Дякую за слово гарне

        Та сумуєте ви марно

        Вам дарую першачки,

        Ці чудові книжечки!

 

( Заходять книжечки)

Читанка:          Я – читанка нечитана,

                 Навчатиму ваш клас.

                 Я з вами говоритиму

                 Про наш прекрасний час.

                 Букварику, мій братику,

                 Розумна голова,

                 Твої веселі літери

                 Складуть мої слова,

                 А ти спочинь до вересня,

                 Чи просто – погуляй.

                 Букварику, мій братику,

                 Спасибі! Прощавай!

Українська мова: Я – не з лісу, я – не з поля,

                 Нелегка у мене доля.

                 Через радість та біду

                 Я з віків до вас іду.

                 Я дитину колисала,

                 Батьківщину захищала.

                 І від роду і до роду

                 Зберігала свою вроду,

                 Всі народи мову мають.

                 Всі пісень своїх співають.

                 Бо хто має мову рідну,

                           Той багатий , а не бідний!

 

Математика:   Раз, два, три, чотири, п’ять.

                 Вміють діти рахуват .

                 Але хто мене не знає ,

                 Хто даремно не гуляє.

                 Як уроки діти вчать,

                 Ставлю їм «12» й «11».

                 А хто вчить їх трохи гірше,

                 Ставлю «трієчку», не більше.

                  За невивчені слова

                  Я поставлю тільки « два».

                  А лінивим і недбалим

                  Одиничку я поставлю.

                  Щоби весело гулять,

                  Всі уроки треба знать!

                  Дуже точна я наука,

                  Вчіть мене лиш на «12».

 

 ( Підручники виходять)

 

Вчитель: Закінчується наше свято. Але наші дітки хотіли сказати слова подяки, тим хто їм допомагав освоювати нові знання.

 

                          Ми до батьків сказати хочем слово

                 І привітати хочем від душі,

                Подарувати вам пісні чудові

                 Найкращі прочитати вам вірші.

 

                         Татусю наш! Матусю рідна!

                 Ну як же вам не дякувать в цей час!

                Зате, що розум, щедрість, вміння -

                 Все віддаєте ви для нас.

                 За вашу працю, ласку і любов

 Всі «Спасибі» вам скажемо знов.

 

                        В день оцей святковий і чудовий

               Нехай вам сонце ллє тепло до ніг.

               Радості вам, щастя і здоров’я

               На роки, на довгий-довгий вік!

 

Вчитель:  На наше свято завітав директор нашої школи Куриш Г.М., ще раз упевнившись, що дітки навчились читати і писати хоче вам вручити свідоцтва про закінчення курсу по букварю і присвоїти вам звання – читач.

 

Нагородження  ( звучить музика, поіменне запрошення)

 

Вчитель: Дорогі діти! Шановні батьки, гості! Наше свято добігає завершення. Ми щиро вдячні тим хто завітав на наші перші жнива.. Сподіваюсь, що зібранні зернятка знань, проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях наших дітей – назавжди!