Сценарій свята «Слово - не горобець, вилетить - не спіймаєш»

«Слово - не горобець, вилетить -   не спіймаєш»

 

             Пісня «Мова єднання»  Бучинська ( відео)

 

Вчитель.

 -То що є найціннішим у житті кожної людини?

  Відповіді.

- Рідна мати, рідна земля, рідна мова.

 

Ведучий.   «Рідна мова дорога людині,  як саме життя», - говорить народна мудрість. Адже без мови не може існувати народ та його культура.  Підкреслюючи значення слова у людському житті, народна мудрість ставить його поряд із хлібом. 

 Ведучий.   Наша мова – одна з найбагатших мов світу. І є одним з найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію.

Нашу мову ганьбили, нищили, забороняли, зневажали, але через усі ці терни вона йшла мужньо і нескорено, бо вона - мова великого народу. 

 

1. В тому, певно, й наша є провина,

що для тебе був не кращий час...

Наша мова, мова журавлина, -

повернулась з вирію до нас.

 

2. Зазвучала! Й серце відпочило,

спів  чарує рідний край.

Наша пісне, пісне солов’їна, -

своїх слів крилатих не втрачай!

 

3. Де б не був – додому серце лине.

Де б не жив – все українець ти...

Наша доле, горда, соколина, -

вище хмар насуплених злети!

 

Ведучий.  Рідна мова – це скарбниця народної мудрості, криниця живої води, невичерпне джерело добра, нескінченна річка слів, струмок надії.

Українська мова – це мова віршів, пісень, казок, прислів’їв, приказок, скоромовок, легенд нашого краю. Це наше багатство.

Ведучий.  Слово – найтонше доторкання до серця. Воно може стати і ніжною квіткою, і живою водою, що навертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом , і брудом. Мудре і добре слово дає радість, а незрозуміле і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду.

 

Ведучий.  Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію,  одухотворити й розсіяти сумнів,  засмутити , викликати посмішку і сльози, народити віру в людині і зародити невіру, надихнути на працю і скасувати силу душі... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину.

 

                                 Езоп.  Байка  «Язик»

 

Автор.     Знаменитий байкар Древньої Греції Езоп був рабом філософа Ксанфа. Якось Ксанф надумав запросити гостей і наказав Езопу приготувати щось якнайкраще. Езоп купив язика і приготував із нього три страви.

Ксанф.   Чому ти подаєш тільки язика?

Езоп.     Ти велів купити якнайкраще. А що може бути краще від язика?

 За допомогою язика ми вивчаємо науки і одержуємо знання,з допомогою язика будуються  міста, розвивається культура народів. З допомогою язика люди можуть спілкуватися одні з одними, вирішувати різні проблеми, просити, освідчуватися в коханні. Тому немає нічого кращого від язика.

Автор.     Такі роздуми задовольнили Ксанфа і його гостей.

Ксанф.    А тепер приготуй щось якнайгірше.

Автор.     Езоп знову пішов купувати язика.

Езоп до Ксанфа.      Ти велів знайти якнайгірше. А що на світі гірше від язика?

 Язиком люди засмучують і розчаровують одні одних, язиком можна лицемірити,   обманювати, хитрувати, сваритися. Язик може зраджувати, принижувати. Що може бути гірше від язика?

Автор.   Легенда каже, що не всім гостям було приємно слухати відповідь Езопа.

Автор.    Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої  рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодіваймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса.

 

 

Вчитель.   Кажуть люди, що дурний язик голові не приятель. Що ж виходить, що голова не думає, що язик меле? Таке буває? Народ підмітив і такі прикрі випадки у житті людей, коли вони щось скажуть, не подумавши, а потім червоніють за свої вчинки. Для нас усіх слово має велике значення. Недаремно і в Біблії сказано, що першим було слово.

 Щоб дізнатись тему нашої виховної години, утворимо прислів’я. (Діти утворюють прислів’я з розкиданих слів )   слайд

(не, вилетить, спіймаєш, не, горобець, слово).

«Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш».

 

Вчитель.

- Як ви гадаєте, який зміст цього прислів’я?

- Так, тому зі словами треба бути обережними.

- А що потрібно для того, щоб слова приносили радість? (слухаємо думки дітей і батьків).

- добре володіти рідною мовою;

- знати її досконало;

- мати багатий словниковий запас;

 - вміти гарно і правильно висловлюватись;

 - вживати у мові  влучні вислови;

 - мовлення має бути зв’язним;

- думати, що говориш;

 

Ведучий. Справді, слова бувають теплі, щирі, лагідні і добрі, які можуть втішити і зігріти людину, надати їй сили, звеличити, розрадити і заспокоїти. І якщо вам гірко і боляче, ви повні відчаю і зневіри, варто комусь підійти і сказати щиро і від душі слова втіхи, і вам стане легше, ви повірите в себе, заспокоїтесь, і світ стане лагідним і привітним. Як це важливо! «Добре слово краще, як готові гроші» — каже народна мудрість. Інколи і гроші не можуть зарадити біді, а от щире, добре і привітне слово — може! Добрі слова треба говорити від усієї душі, щиро, палко, щоб людина повірила у них. Вони несуть у собі любов, радість, спокій, щастя.

 

   Ведучий. Тому зі словами треба поводитися обережно, зважати на те, яке слово можна вживати у даному випадку, а яке — ні, що можна сказати, а про що краще помовчати, бо «слово — не горобець, випустиш — не спіймаєш». Горобця важко спіймати, але все ж таки можна. А от сказане слово не спіймаєш, воно вилетіло з твоїх вуст і подалося у світ, його почули люди.

     Слово має надзвичайно велику силу і владу. Воно може нести важливу інформацію, а може образити і скривдити людину. Тому зі словами треба бути обережним.

 

Вчитель.   (Один випадок, який яскраво засвічує багатство нашої мови)

      У купе вагона першого класу потяга Львів – Відень їхало четверо пасажирів-інтелектуалів: англієць, німець, італієць, четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова точилася навколо різних тем. Нарешті заговорили про мову: чия краща, багатша, досконаліша і якій бути провідною у світі. Звісно, кожен почав вихваляти свою рідну.

 

       Першим заговорив англієць.   - Англія – країна великих завойовників і мореплавців, які поширили славу англійської мови, рознесли по всьому світу.

   - Ха - ха – Німецька мова – то мова двох великих імперій – Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи.

 

       Тут усміхнувся італієць і стиха мовив:

 - Панове, ви обидва не маєте рації. Бо італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики і кохання.

      Богдан Косів довго думав і нарешті промовив:

- Ви ж бо,  нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви, скажімо, своїми мовами прочитати невеликий твір, у якому всі слова починалися б з однакової літери?

- Ні, ні, це неможливо!

- Ось вашими мовами це неможливо, а нашою зовсім просто. Назвіть якусь букву.

- Хай буде «ес».

- Гаразд.

                                   Вірш   «Самотній сад»

1. Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток – срібний сніг.

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

 

                        2.Серед саду страх сіріє,

                          Сад – солодкий спокій – спить.

                          Сонно сипляться сніжинки,

                          Струмінь стомлено сичить.

 

3.Стихли струни, стихли співи –

Срібні співи серенад.

Стиха стеляться сніжинки –

Спить самотній сонний сад.

 

Усі замовкли.  Говорити вже не було потреби.

 

 

1 конкурс        Відновити прислів’я

(Вчитель передає на столи  конверти і пропонує скласти прислів’я.     Діти поділені на групи, отримують ці конверти  із  набором  слів.  Разом з батьками складають, записують, зачитують і пояснюють зміст прислів’я).

 

 1 група:

 Слово – не стріла, а глибше ранить.

  (Словонестрілааглибшеранить.)

 

2група:

 Сім раз відмір, а раз відріж.

  (Сімразвідміраразвідріж.)

 

3 група:

 Від теплого слова і лід розмерзається.

 (Відтеплогословаілідрозмерзається.)

 

4група:

 Добре слово краще, як готові гроші.

 (Добресловокращеякготовігроші.)

 

 5 група:

Удар забувається, а слово пам’ятається.

(Ударзабуваєтьсяасловопам’ятається.)

 

 6 група:

 Не говори, що знаєш, а знай, що говориш.

 (Неговорищознаєшазнайщоговориш.)

 

7 група:

Їж борщ з грибами та тримай язик за зубами.

(Їжборщзгрибамитатримайязикзазубами.)

 

                    Гра  «Одягаємо калину»

- А тепер давайте порівняємо нашу мову із зимовим кущем. Ця рослина  взимку зовсім самотня, як і наша мова без хороших слів. Давайте одягнемо його, прикрасимо  гарними , добрими і правильними словами ( на дошці намальований кущ калини  без листочків, лише гілочки.) Дітям роздано листочки зеленого кольору і грона на яких потрібно написати слово про мову і прикріпити на кущ.

- Він став зовсім не схожим на попередній, а, ніби повеселішав, ожив. Так і наша мова може плакати і оживати.

                       1. А Вкраїни ж мова – мов те сонце дзвінкотюче,

                        Мов те золото блискуче, вся і давність, і обнова –

                        Українська мова…

2.Рідна мова, мов гірська вода,

Рідна мова вічно молода.

Рідна мова в серці з ранніх літ -

Гордо лине мова у політ.

                       3. Мова – державна перлина,

                           Нею завжди дорожіть.

                           Без мови немає країни –

                           Мову, як матір, любіть.   

     4. Мова кожного народу неповторна і – своя.

         В ній гримлять громи в негоду, в тиші – трелі солов’я.

                        5. Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас,-

                                      Бо ж єдина –так, як мати,-

                                      Мова в кожного із нас!

 

  2 конкурс                              «Всезнайко»   

 (Команди виділяють по одному учаснику, які повинні      продовжити  прислів’я.)

      1.  Вчення світ, … (а невчення тьма).

      2. Добрим словом мур проб’єш,… (а лихим і в двері не ввійдеш).

 

     1. Дурний язик попереду … (розуму біжить).

     2.  Хто мови своєї цурається, … (хай сам себе стидається).

 

1. Під лежачий камінь … (вода не тече).

2 .  Хочеш їсти калачі  - … (не сиди на печі).

 

    1. Не помиляється той,    (хто нічого не робить).

    2. Любиш кататись  - … (люби і санки возити).

 

     1.  Вовка як не годуй ,… (а він усе в ліс дивиться).

     2.  Брехнею світ перейдеш, … (а назад не вернешся).

 

    1.  Птицю пізнають по пір’ю,… (а людину по мові).

    2.  Хто чисту совість має, той … (спокійно спати лягає).

 

   1.  Краще переконувати словами,…. ( ніж кулаками).

   2.  Дурний язик - … (голові не приятель).

 

Пісня « Рідна мова» М.Головач  (відео)

 

3 конкурс        «Знавці   фразеологізмів»

Вчитель.   ( Пропоную  командам вибрати конверт із завданням)

 

 

                                     1 конверт.

1. Багато                                                    Пасти задніх

2. Відставати                                            Збити з пантелику

3. Заплутати                                              Як зірок на небі   

 

                                       2конверт                                              

4. Близько                                               Від вершка два вершка

5. Маленький                                        Байдикувати

6. Ворон лічити                                      Під самим носом

 

                                    3 конверт                                                

1. Мовчати                                              Прикусити язика

2. Давно                                                   Ні пари з вуст

3. Замовкнути                                         За царя Панька, коли земля була тонка

 

 

                                   4 конверт                                          

4. Мало                                                    Брати верх

5. Перемагати                                        Як кіт наплакав      

6.Нагріти руки                                        Збагатитися

 

                                    5 конверт                                                

1. На голках сидіти                                      Тривожитись           
2. Переживати за що-небудь                    Мовчати
3. Держати язика за зубами                      Бути неспокійним

 

                        6 конверт                                                

1.Втекти                                                                 Бити на сполох

2.Піднімати тривогу                                           Валити все до купи

3.Змішувати                                                          Накивати пятами

 

                                 7 конверт                                                                

1.Не виходить нічого путнього                       Байдики бити                           

2.Нічого не робити                                             Від смеркання до світання

 3.Зранку до вечора                                           Золоті верби ростуть                                                       

 

 

Вчитель.      Один мудрець сказав:

- Що ми навчилися літати в небі, як птахи, і плавати в морі, як риби, але так і не навчилися розуміти одної простої речі – йти по землі, як брати.                (цей вислів  на дошці, слайд)

 

Ведучий.  Тож давайте ніколи не ображати словами своїх товаришів, не придумувати прізвиськ, любіть одне одного, бо одне погане слово може зруйнувати все найдорожче – дружбу і повагу людей. Плекаймо кожне слово рідної мови, полімо бур’яни у власному мовленні, делікатно підправляймо мовлення інших. Не даймо вмерти рідному слову. Не забуваймо його за жодних обставин.

Вчитель.   Сьогодні ми мали унікальну можливість поринути в атмосферу любові і добра, насолодитися красою рідного слова. Робімо все, щоб наше слово зазвучало повсюди, щоб рідна мова зайняла почесне місце в нашій державі, бо  «мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».

 

               1. Говоріть про людину добрі слова

                   Щирість, ласку даруйте у слові.

                   Бо в доброму слові є сила жива

                   І в ньому є море любові.

        2. Добре слово людині надію дає,

 Заспокоїть, утішить, врятує.

 В ньому сила велика, чарівність в нім є,

 І людина те серденьком чує.

        3. Будь, мій хлопче, молодець,

            І не кидайся словами.

            Слово – це не горобець,

           Вилетить - і не спіймаєш.

4. Й до душі людської йде

 І лишається там жити.

 Й не дівається ніде,

 Буде зло в серцях творити.

         5.От тому плекайте, діти,

            Рідну свою мову, 

            Вчіться складно говорити

           Своїм рідним словом. 

6.Вивчайте, любіть свою мову,

   Як світлу Вітчизну любіть.

   Як рідні поля і діброви,

   Як чистого неба блакить.

         7. О місячне сяйво і спів солов’я,

             Півонії, мальви, жоржини,

             Моря бриліантів – це мова моя,

             Це – мова моєї Вкраїни.

8. Ми з нею відомі усюди,

    Усе в ній,  що треба нам, є

    А хто свою мову забуде,

    Той серце забуде своє.

                  9.По світу її,

                    Як святиню, нестиму

                    Допоки живу/

                    В чистоті берегтиму,

                    З любов’ю сердечною,

                    Вірністю сина.

                    Ця мова для мене,

                   Як мати, єдина.

 

Вчитель.   Коли народжується дитина, на небі загоряється зірочка, і на землю сходить Ангелятко, котре цілує дитя тричі: у чоло, щоб було розумним, у личко, щоб було вродливим, в уста,  щоб говорило гарні слова.

    Отже, віднині ви  говорите один одному лише добрі слова, а прізвиська, лайливі слова, слова-покручі викидаємо з нашого вжитку. «Що вимовиш язиком, те не витягнеш і волом» — каже народна мудрість. Тому перш ніж щось сказати, треба добре подумати.

 

        Мова — це серце народу!

 Серце народу — це мова, це слово,

 Нації гордість, культура, престиж.

 Той, хто цурається рідної мови,

 Ранить народ в саме серце, як ніж.

 Мова загине — народ оніміє,

 Світ відверне від такої юрби.

 Поки є мова, в людей є надія.

 Є пісня радості й пісня журби.

 Мова чудова і літературна

 Без говіркових, спотворених слів.

 Свідчить про те, що людина культурна,

 Мова у неї, як пташечки спів.

 Мова у неї приємна, чудова,

 Є в ній традиції всіх поколінь.

 Як у віночку, йде слово до слова,

 В мові чарівного сонця теплінь.