Урок з української мови у четвертому класі

Українська мова

Тема. Узагальнення знань і вмінь з теми «Дієслово».

Мета. Повторити й узагальнити знання учнів про дієслово, вдосконалювати вміння робити фонетичний, морфологічний розбір. Розвивати фонематичний слух. Виховувати ціннісне ставлення до природи.

Обладнання. Сигнальні картки, таблиця морфологічного розбору дієслова.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

 Я хочу подякувати вам за те, що на уроці ви будете:

Не просто слухати, а чути,

Не просто дивитися, а бачити.

Не тільки відповідати, а й міркувати

Дружно і плідно працювати.

Давайте прочитаємо девіз нашого уроку.

Помилуйсь на кожну гілку,

Полюби і ліс, і гай.

А сокиру, ножик, пилку!

Краще вдома забувай!

До чого нас закликає девіз?

(Берегти ліс, не вирубувати дерева).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Хвилинка каліграфії.

Читання слів на ся.

Єть га здри ся (здригається) – стрепенутися.

2. Утворіть слово і запишіть.

3. Доберіть синонім – труситься.

4. Зробіть фонетичний розбір слова.

[ЗДРИГАЙЕЦ':А] – 11 б., 10 зв., 4 скл.

Утворіть словосполучення де б це слово було у прямому і переносному значенні, введіть у речення.

Здригається зайчик, здригається ліс.

Послухайте текст і скажіть яке враження він на вас справив?

Здригнувся могутній ліс. Зашуміли сосни і дуби. Нагрянули лісоруби, закипіла робота. Грізно лунали удари сокир. Падали дерева на землю. Швидко працювала бригада лісорубів. Вони заготовляли будівельний матеріал…

- Що  ви відчули? (Радість, хвилювання, жаль).

- Чи схвалюєте ви дії лісорубів?

 - Яку пораду можна для них дати? (Посадити молоді деревця).

- Підніміть руки, хто посадив уже хоча б одне деревце?

(Ліс – наше багатство. Це чисте повітря і красива природа. Його треба берегти.

- Давайте ще раз почитаємо девіз нашого уроку.

Знайдіть у тексті слова, за допомогою яких було передано дії, які там відбувалися.

Чим вони подібні? (Це дієслова у минулому часі).

Чим відрізняються? (Написанням і значенням).

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Сьогодні на уроці ми з вами повторимо й узагальнимо вивчений матеріал з теми «Дієслово».  Виконаємо морфологічний розбір дієслова, підготуємося до мовної теми.

Що ви чекаєте від цього уроку?

Завдання на вибір

Вправа 152, с. 79( Списати)

І речення з учителем

ІІ речення – самостійно. (Списати, підкреслити граматичну основу, надписати до якої частини мови відноситься кожне слово).

Фізкультхвилинка

Хай квітне Україна і сонце з вітерецем,

Кожнісінька родина плекає деревце.

Той вишеньку, той яблуньку, той дуба, той горіх

Для того, щоб прикрасити свій батьківський поріг.

А зараз «Інтерв’ю» на тему «Дієслово».

1. Що означає дієслово? (дію предмета).

2. Якою буває ця дія? (завершена, незавершена).

3. Як ще називають неозначену форму дієслова? (початкова форма).

4. На які питання вона відповідає? (що робити, що зробити).

5. За чим змінюються ці дієслова? (за часами і числами).

6. У якому часі вони змінюються за особами і числами?

7. За чим  змінюються дієслова у минулому часі?

8. Дієслова мають… (дієвідміну).

9. Як визначають дієвідміну?

10. Які закінчення мають дієслова І дієвідміни у ІІІ особі множини, а ІІ дієвідміни?

11. Як пишуться дієслова з часткою не?

12. Яким членом речення виступають дієслова?

Робота з підручником. Вправа 153, с. 80, (виконати 1 завдання).

Прочитайте вірш, визначте головну думку. (Україна – найпрекрасніша і найрідніша країна для усіх нас).

Виконайте 2 завдання, щоб обрати варіанти.

Шумлять, вміють, говорити, сяє, пахнуть.

Морфологічний розбір дієслова (3 завдання).

ІV. Диференційована робота.

Вибір варіантів

І варіант – самостійно сяє

ІІ варіант –  пахнуть

Знайдіть речення, яке відповідає цій схемі у вправі 154.

Додаткове завдання

Підібрати і записати дієслова, які б читалися зліва-направо і справа-наліво однаково.

(Вирив, вимив, випив, вибив, вилив).

V. Підсумок уроку.

Чи здійснилися ваші очікування?

VІ. Домашня робота.

І варіант. Вправа 155(3 завдання)

ІІ варіант.  Записати уривок із іншого вірша Лесі Українки і виконати 3 завдання із вправи 155).