Сценарій свята « Сорочинський ярмарок»

Щорсівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Генічеської районної ради

Херсонської області

 

 

Сценарій свята

« Сорочинський ярмарок»

 

                                                                                                   Підготувала Горова Н.В.,

                                                                                                   вчитель російської мови

                                                                                                       Щорсівської ЗОШ

                                                                                                       І-ІІІ  ступенів

                                                                                                         Генічеської районної ради

                                                                                              Херсонської області

                                                                                                         2019 рік

 

МЕТА: поглибити знання учнів про звичаї та традиції українців, розвивати особистісні творчі здібності дітей; виховувати ціннісне ставлення до традицій минулого.

ОБЛАДНАННЯ: музичний центр, українські костюми, товар для продажу.

 

Ведучий  1.Добрий день, любі друзі, дорогі гості! Щиро вітаємо вас на нашому  святі.

Ведучий 2.Хто бував на Україні? Хто зна Україну?! Хто бував і знає, той хай згадає, а хто не бував і не знає, той хай собі тільки уявить все це…

Ведучий 1.  Україна! Скільки глибини у цьому співучому слові! Це – золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес, тихі плеса річок, сині очі озер і ставків, ясні зорі, зелені сади, лани золотої пшениці.

Ведучий 2. 

Українська земля!

Де є краще? Де є миліше,

Як не на Вкраїні?

Тут городи і сади,

Тут яблука й гарбузи,

Тут олія, буряки,

Тут пшениці золотії,

Річки молочнії,

Худоба та птиця,

Усяка пашниця.

Ведучий 1. Славиться наша Україна гарними звичаями та обрядами. Ось і ми з вами познайомимося з однією із традицій нашої України. Це – осінній  ярмарок.

 

Звучить пісня «Ярмарок» (Два кольори). На лавці сидить гарно зодягнена дівчинка. Біля неї кошик з солодощами. Підходять дівчина і хлопець.

 

1 дівчина: Привіт, Аліна!

2 дівчина: Привiт,  Іринко!

1 дівчина: Що це ти сяєш, як нова копійка? О-о, та у тебе ж стільки солодощів!!!

2 дівчина: А це все мені батьки з ярмарку привезли. Чули, сьогодні в місті ярмарок був?

Хлопчик :От би й собі на ярмарку побувати, самому подивитися i себе показати. Та хіба тепер ярмарок ... От мені прабабуся розповідала як колись проходив ярмарок. Ото був ярмарок! ( Презентація)

Ведучий 3 : Ярмарок для українського селянина завжди був очікуваною і бажаною подією. Як правило, великі ярмарки відбувалися в кінці літа і восени. Зібравши врожай хліба, овочів, фруктів, господар бачив, що з цього достатку можна продати, щоб прикупити щось з одежі, хатнього посуду, або поміняти товар на товар.

Ще за кілька днів господар з синами змащували колеса возів, вистеляли їх сіном та домотканими килимами, складали товар, що мали везти на продаж.Господині з дочками готували святковий одяг, щоб самим показатись і на інших подивитись, а, як поталанить, то й жениха знайти.

Коли наставав ярмарковий день, то шлях, що тягнувся до містечка, кипів народом, який поспішав з усіх навколишніх та далеких сіл і хуторів. Зранку, ще до сходу сонця, тяглися довжелезні валки чумаків зі сіллю та рибою. Їхали вози з гончарними виробами, мішками із зерном, прядивом, полотном та всякою хатньою поклажею. А поміж усім цим люди гнали худобу на продаж та несли на плечах і в руках навантажені кошики, коробки, мішки. І весь цей довгий шлях, ярмарковий майдан, тісні вулички містечка, що були наповнені величезною кількістю люду, ніби перетворювались в одне величезне чудище, що ворушилося, кричало, гоготало, гриміло, мукало, мекало, кукурікало. Аж голова паморочилась, не розуміючи куди вдатися. А скільки там було гумору, жартів, співу, танців, змагань. Різноманітних витівок…

1 дівчина: Поїдемо на ярмарок.

2 дівчина: А як раніше їздили на ярмарок?

 Хлопчик: Кіньми.

1 дівчина: А ще?

 Хлопчик: Волами.

2 дівчина: А ще?

Хлопчик: Та пішки.

Дівчата (разом): Тоді побігли! (убігають)

В.1. Ярмарок ! Ярмарок!  Всі на ярмарок!

І веселий і кипучий в Україні ярмарок!

В 2. Шановні гості! Йдіть до нас на свято!

Сьогодні ярмарок — і тут всього багато!

В 1.Бо ж люди в нас такі талановиті,

А їх серця і чисті, і відкриті!

В 2. Сьогодні ярмарок! І, як завжди ведеться,

Нехай він піснею і жартами почнеться!  

(Звучить пісня «Сорочинський ярмарок»)

В 1.Ярмарок - галасливе веселе свято.

    Повне сміху пісень і гумору.

    Продавали й купували все:

    Від шила до воза,

    Від курки до корови…

Ведучий: А які тільки пригоди не бувають на ярмарку!

Виходять баба з дідом

Баба: Люди добрі, розступіться

Дід козу купив дивіться

(Дід веде козу)

Баба: Це ж ота така коза

Ну, що зветься Дереза

Дід: В чому річ, у чому діло

Ти була не захворіла?

Баба: Запитай, що вона їла,

Й вмить все стане зрозуміло.

Дід: Кізонька моя люба,

Кізонька моя мила

Чи ти пила, чи ти їла?

Коза: Ні, дідусю, і не їла, і не пила

Тільки бігла через місточок,

Ухопила кленовий листочок,

А як бігла через гребельку,

То вхопила водиці крапельку

Стільки їла, стільки й пила.

Дід: От тепер все зрозуміло

Кізка моя зголодніла

Я куплю їй капустинку,

Бурячину і морквину

І ще дайте пирога

Кізка моя дорога ( гладить її з Любов’ю)

Баба:Схаменися, вража сила

Знову запитай що їла.

Дід: Кізонька моя люба,

Кізонька моя мила

Чи ти пила, чи ти їла?

Коза: Ні, дідусю, і не їла, і не пила

Тільки бігла через місточок,

Ухопила кленовий листочок,

А як бігла через гребельку,

То вхопила водиці крапельку

Стільки їла, стільки й пила.

Баба: Що ще будеш годувати?

Чи підеш козу вертати?

Дід: Стій, бабуню, не жужжи

Краще доставай ножі.

Раз коза ця вередлива

Ми заріжем її сміло

Наготуєм шашликів

Почастуєм дітлахів.

Коза: Ме-е-е, дідусю, я жартую

Так наїлась, ледь стою я.

Баба: Ти диви хитра яка,

Не коза, одні дива!

Дід: Цить! Обидві до хліва! Раз! Два! Раз! Два!

Ведучий 3: А тим часом ярмарок іде далі. Сонце вже давно піднялося. Торгівля триває. А серед загального гомону подекуди можна почути й такі діалоги.

(З’являється дід і сучасний онук.)

Дід: Що то за ярмарок, коли так тихо! От колись було! Як підеш на ярмарок, то, дійсно, як на святі побуваєш, з усіма побачишся, дівкам підморгнеш, та ще й потанцюєш, та новинами обміняєшся, та кварту пива вип’єш! Ото був ярмарок, а тут... тиша, спокій, а колись було...

Онук:  Діду, та спиніться вже, бо аж задихались! Бачте, на нашому ярмарку трохи не так, хоч воно теж ярмарок!

Дід: А я й кажу, що не так! Нема чогось такого, як за моєї молодості: галасу, шарпанини, штовханини, хоч, правда, галасу вистачає, як і колись! А що тут у вас продають, я так і не докумекав! Чи вже перевелись майстри сьогодні?

Онук: Та що продають? Багато чого, ідіть та подивіться!

Ведучий 3: Давайте допоможемо діду розібратись, що ж продають.

(Дід з Онуком проходить перед столами, розглядаючи крам).

 

1-й учень: Цибуля українська, соковита, вітамінна, дуже-дуже корисна у сирому, вареному і смаженому вигляді. Без цибулі найкраща страва втрачає свій смак. Купуйте цибулю. Продаю дешево.

2-й учень: Часник! Часник! Як добрий кулак, і зубці дорідні. Купуйте у мене часник – то начините шинку, приготуєте сало. Часник! Купуйте часник!

Учениця-продавець.

Купуйте  калину – червоні корали,

Ці кетяги небо і сонце ввібрали,

Напоїть матуся калиновим чаєм -

Недугу ураз, як рукою, знімає.

Учень-продавець.

Скуштуйте цю грушу – солодку, духмяну,

У роті, немовби медок, вона тане.

Учениця-продавець.

Ця морква під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою її напувала,

Тому-то морквина така соковита,

Морквяного соку вам треба попити.

Учень-продавець.

Беріть помідори, вони пречудові,

До вашого столу хоч зараз готові.

Учениця-продавець.

Купуйте, купуйте усі бараболю!

Варіте і смажте і з сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі готує,

Картопля, як хліб, вона всіх нас годує.

(Звучить музика)

Виходять  Параска та Солопій

Солопій: Стій жінко, почекай. Куди ти?

Параска:

Мені нудно в хаті жить!

Ой вези ж мене із дому,

Де багато грому-грому,

Де гопцюють всі дівки,

Де гуляють парубки.

Хочу на ярмарок, Солопійчику! Поглянь, як тут добре!

Солопій. От морочиш мені голову! Казав же тобі, сиди вдома, я сам поїду.

Параска. Щоб ти луснув! Сто чортів тобі в потилицю. Ти вже того разу без мене на ярмарок їздив та замість курки півня купив.

Солопій. Не півня, а курку!

Параска. А я кажу - півня!

Солопій. А я кажу - курку!

Параска. Що, рука вже зажила і ребра від моєї мітли не болять?. Тим більше це ж не простий ярмарок. Скільки люду тут зібралося!  А я що , хіба, гірша від них!

Солопій. Слухай, жінко, ну ми з тобою поїхали чужих ідей набратись, своїми поділитись, порозумнішати, а дітей то нащо було тягти з собою, що вони робити тут будуть?

Параска. Ну  чого є ти такий тупий! Всі люди як люди, щось купують, щось продають! А ми ж з тобою, любий Солопійчику, бідними вчителями як були, так й зостались. Нема в нас нічого, окрім діток, яким всю душу все життя віддаємо! То хоч привітаємо інших ярмаркуючих  зі святом. Ану дітки, покажіть но всім, що ви вмієте! Затанцюйте люду ярмарковому!

(Танець виконують діти)

 Солопій. Ой які ж гарні в нас дівчата, як гарно танцюють. Мої ноги так і не встоять – танцювати вже хочеться.

 Параска. Солопію, та ти ж танцюєш як рак на льоду.

 Солопій. А що, хлопці, давайте мінятися. Ви мені – дівчат, а я вам – Параску.

Параска. Людоньки добрі, та що це таке робиться на світі? Старий зовсім з глузду з’їхав! Та навіщо ти мені такий потрібен? Я сама зараз тебе буду продавати! Кому чоловік потрібен?

Людоньки.

Хлопець (читаєгумореску М. Хижка).

Учень.

Це було позаторік

Та на нашім ринку –

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло

(нелегке це діло) –

Нешкідливе щоб було,

І щоб добре їло.

І нарешті підібрав:

О! Які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

-А з якого ви села? -

Спитав молодиці.

Та йому відповіла:

-Я з села Мельниці

- Забирайте їх назад! -

Буркнув незабаром, -

Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшла:

- То ж назвіть причину!

- А я з вашого села

Маю вже…дружину

На сцену вибігають  цигани.

1.Десь тут ярмарок має бути.

 Душею чую, що гарно сьогодні поярмаркую

2.Гей чавеле, гей ромалє

Пізно на ярмарок завітали

Люду - що й яблоку ніде упасти

Ну, а товару - вже нічого красти

Йдемо  звідси.

3.Циганка підходить до Солопія

Дядьку, дядьку, дайте копієчку, а ми вам поворожимо!

Солопій: А ну йдіть, бісові діти, знаю я вас-не встигнеш і оком кліпнути, як без штанів залишишся.

Циганка: Ну, дядьку, не хочете про свою долю дізнатися, тоді ми вам затанцюємо.

Параска: Солопій, вони не відчепляться. Нехай вже танцюють.

4.Стривайте, цигани - всміхніться, не зліться!

На святі будемо веселиться

Ми всім заспіваємо і затанцюємо,

А ви , любі гості , лише нам аплодуйте

( Танець « Циганочка»)

Солопій : А що це було?

Параска : Обікрали нас , от що

Солопій: Що ж нам тепер робити?

Параска: ну раз ми вскочили в таку халепу, так помізкуємо, як з неї вибратись.

Солопій: Придумав! А давай податківцями прикинемось і будем з торговців по 10 відсотків з проданого товару брати. І з грішми будемо, і здоров’я ціле.

Параска: А як не віддаватимуть?

Солопій: Кого? А ми козака Романа Пятницького до паю візьмемо, віддадуть, аж бігом!

Параска: Згодна , Солопію, на таку аферу. Ну тоді ходімо в люди по ярмарку.

Ведучий 3: От так закінчувався ярмарок. І хоч дехто повертався без чобіт, без покупок, без дівчини, та всі були в гарному настрої. А тому сідали на коней , на вози , а то й пішки і поверталися додому з піснею

( Звучить пісня)

 Ведучий 1:Ми бажаємо вам,щоб завжди на ваших столах був достаток.
- Щоб було що продавати.
- Щоб було що купувати.
- Щоб родила щедро нива.
- Щоб у хаті все, як слід.
- Щоб довіку був щасливий.
Всі: Український славний рід.

Ведучий 2:Прийшла пора прощатися.

Та будем зустрічатися.

Нехай усім щасливиться!

Нехай усім здоровиться!

Хай радість в вікна дивиться

І на добро все робиться!

( Звучить пісня « А я бажаю вам добра»)