Сценарій свята "Стрітення"

Свято Стрітення

Підготувала вчитель початкових класів

Опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області

Чечурка Валентина Альгісівна

 

Мета: ознайомити дітей з народними звичаями, з народним обрядом Стрітення; виховувати любов до природи; збагачувати словниковий запас.

 Ведуча. Сьогодні незвичайний день. У цей день зустрічаються Зима з Весною і змагаються між собою, хто кого переможе.

     Якщо Зима переможе, то довго ще буде холодно і морозно, а якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло.

     Колись у давнину наші предки – бабусі і дідусі – відзначали це свято і називалося воно Стрітення. Цього дня запалювали свічки, які рятували від грому та блискавки – Громовиці. На Стрітення сонце повертає на літо. Все прокидається – звірі, птахи, природа. В народі кажуть: «Лютий лютує, весні дорогу готує».

     Діти, а покличемо Зиму та Весну, нехай вони з нами пограються та між собою позмагаються.

 

Ведуча. Так, Зимонько, наші діти зовсім не бояться тебе, а можуть ще й про тебе розказати, яка ти насправді. От послухай!

 

 Ведуча. Так, бо ти приходиш зі своїми гостинцями-подарунками:  білим і пухнастим снігом, веселими і радісними забавами. Коли, як не взимку, діти мають можливість покататися на ковзанах, санчатах, лижах, зліпити веселого сніговита, пограти у сніжки, зустріти Новий рік.

 

Ведуча. Добре, Зимонько, нам було з тобою. Та вже весна не за горами.

     

Ведуча. Так , настав час. Сьогодні свято Стрітення. Саме сьогодні Зима з Весною зустрічаються і міряються силою.

 

Ведуча. Діти, а давайте Весну покличемо.

 

Ведуча.Благословляю вас, діти

Ведуча. Зимонько, Веснонько, не сваріться! Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилась, і треба тобі відпочити, щоб Весні дорогу звільнити.

 

Ведуча. Пішла вже від нас Зима, а я розкажу вам, діти, ще про одне свято – свято Масляна – проводи Зими і зустріч Весни, сонечка ясного. Саме на честь нового Сонця і печуть млинці, палять колеса, роблять опудало з соломи і називають його Масляною. Це свято відбувається наприкінці лютого. На честь Масляної влаштовують веселі ігри та забави, гойдаються на гойдалках, кружляють на каруселях. Колись такі забави особливо полюбляли влаштовувати на ярмарках. У селах навкруг опудала водили хороводи, співали пісні, стрибали через вогонь. А після свята опудало спалювали. На святі було дуже цікаво і весело.

 

Ведуча. На цьому наше свято закінчено, дякуємо за увагу.

 

Зима. Агов-агов! Чую-чую! Іду-іду!

Скільки ви знаєте про мене гарних віршів і пісень!

 

Ведуча. Так, бо ти приходиш зі своїми гостинцями-подарунками:  білим і пухнастим снігом.

  Зима.

Зажурилась зимонька не дарма:

Молодої силоньки вже нема.

Не співає голосно в заметіль,

Замотала голову, в горлі біль.

Не гуде, кахикає і кряхтить,

Важко-важко дихає і лежить.

На полях білесеньке полотно

Зовсім вже тонесеньке, як рядно.

А весняне сонечко припече –

Полотно розтопиться, потече.

 

Зима. Хіба настав час мені з Весною зустрічатися?

Зима. Ой, а я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаємося з Весною. Подивимося, чия візьме! А ну, Весно, де ти забарилася?

  Зима. Ой! Ой! Ой! Весна прийшла і тепло принесла. Треба мені всю свою силоньку зібрати, щоб з Весною до бою стати.

Зима підходить до Весни, хапає квіти, а потім змушено присідає.

  Зима. Що ж, прощавайте, милі діти.

Прощавай і ти , Весно-красна!

Я чую, як дзвенить твій струмок, я залишу діточок.

 

Весна. Добрий день, діти! Бачу, що ви чекали на мене.

Дитина

Весна! Весно, красна, Весно,

А що ти, Весно, нам принесла?

Весна.

Принесла я вам літечко,

Щоб родилось житечко,

Ще й озимая пшениця

І усякая пашниця,

Ще й червоні квіточки,

Щоб квітчались діточки,

А ще і віночки,

Щоб носили дівочки.

А ще принесла вам загадки про себе. Відгадаєте!

 (Весна загадує загадки)

Гостя нова завітала –

Холод-сніг увесь прогнала

І дарує залюбки

Лісу трави і квітки.

(Весна)

 

Подивіться – на горбочку

Он біліє дивне очко.

Хто ж це дивиться так ніжно?

 Дитинча  весни – … (Підсніжник)

 

Чорномазий, білодзьобий,

Він за плугом важно ходить.

Сторож вірний, друг полів,

Перший вісник теплих днів.

(Грак)

 

Лиш весна привітна

У гостях з’явилась –

На гіллі тендітнім

Котики розсілись.

Котики пухнасті,

Котики маленькі,

Жовті, мов курчата,

Як вата, м’якенькі.

Рано нас вітати

В котиків є звичка.

Знають всі малята –

Це цвіте - …

(Вербичка)

Весна. Хай Мороз не задається!

Весна. А ви хочете побувати на святі Масляної?

Діти. Не мети, не мети,

Зимонько, снігами.

А приходь ти до нас

З танцями й піснями.

1-ша дитина.

Дорога біла стелиться

І краю вже нема,

Сніжок мете метелиця,

Прийшла до нас зима.

  2-га дитина.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

     3-тя дитина.

І ліс дріма. Безлистою

Верхівкою поник.

Над ним пісні виспівує

Лиш вітер-сніговик.

     4-та дитина.

Бабу сніжну ми зліпили,

На санчата посадили,

Повезем її гуляти,

А вона від нас – тікати.

     5-та дитина.

Ми за нею скоком, скоком,

А вона все боком, боком.

За щось зачепилася,

З гірки покотилася.

6-та дитина.

     Благослови мати,

     Весну закликати.

     Весну закликати,

     Зиму проводжати.

     7-ма дитина.

Весна! Весно, красна, Весно,

А що ти, Весно, нам принесла?

1-ша дитина.

Дуже хвастав Дід Мороз:

Я страшніший бур і гроз,

Вже кого полоскочу –

Не до сміху, до плачу.

Я нікого не боюсь,

Всім дошкулити берусь.

     2-га дитина.

Тут з'явилася Весна,

Уклонилася вона

І сказала: «А мене?»

     3-тя дитина.

Дід у ліс як дремене!

І кричить з кущів: « Ой, Весно!

Зовсім це уже не чесно!

Ти мені, красуне мила,

Сиву бороду спалила».

А Весна стоїть, сміється:

     Діти.

Утікай, утікай, біла Зимонько,

Вже нема, вже нема в тебе силоньки.

Йде Весна, йде Весна – чарівниченька,

Потемніє, почорніє твоє личенько.