Інтелектуально – розважальна гра
«Весна з Зимою стрілися»
Коли зима стрічається з весною,
Твердих крижин розгойдується спів,
Пухнастий сніг крихкою пеленою
Мов водоспад сповзає із дахів!
Дзвінкі синиці зграями прудкими
Важкі від снігу струшують гілки,
Весна гаптує різнобарвний килим
І розшиває бісером квітки.
Ну, а зима сидить собі в куточку,
Весни здалеку вгадує сліди
І вишиває березню сорочку-
Ото вже буде красень молодий!
І поведе свою русяву панну-
Свою весну чарівну під вінець
І зронить небо музику органну,
Здмухне замети білі вітерець.
Гучні струмочки захлюпочуть зрубом,
Грайлива річка розплете косу...
І так на серці стане любо-любо,
Немов із нього струшують росу!..
Ведуча. Вітаємо всіх присутніх в цьому класі.
Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними та різдвяними святами. А вже сьогодні іде відлік останнього зимового місяця — лютого. І хоча він за своїм характером найпримхливіший з усіх зимових місяців, та все ж сонечко вже повертає на весну і зима поступово втрачає свою силу . У народі кажуть: «Лютневий сніг весною пахне».
15 лютого ми святкуємо Стрітення. В цей день Зима з Весною зустрічається, про володіння свої домовляється. В цей день сонце повертає на літо, і все в природі прокидається.
Стрітення- свято християнське і народне. Воно має свої звичаї і традиції, легенди, та повіря. Сьогоднішній захід ми проведемо у формі змагання, де будуть боротися дві команди «ЗИМА» і «ВЕСНА».
І. Конкурс «Зустріч»
Ведуча. Вже сонце над землею, що новий день, то вище.
Північний вітер лютий не так зловтішно свище.
Зима хоч і бореться, але безсила нині,
Бо вже весна проснулась, розкривши очі сині.
Чекаємо, що сонечко загляне у віконечко.
А соловейко в гаї нам пісню заспіває.
Зима. Та хто це сміє посеред зими про спів літнього птаха згадувати. Бач чого захотіли! Сонечка, тепла їм подавай. Зараз я снігу намету, віхолу напущу, бо ще силу свою маю.
ВЕСНА. Доброго дня тобі Зимонько!
ЗИМА. Доброго тобі здоров’я дівчино, Весно! Рано ти прийшла, ой рано, рано. Ще твоєму царюванню час не настав.
ВЕСНА. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з пустою
торбою? Все, що я напрацювала, ти все з’їла і випила.
ЗИМА. А от і не все! Не все!
ВЕСНА. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а в
тебе тиснуться по закутках, та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а в тебе люди трусяться від холоду .
ЗИМА. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю в кожухи.
ВЕСНА. А я – Весна-красна! Куди ступаю – сонце сяє,
Усе навколо оживає, а ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!
Ведуча Весна наша красна, а що ти нам принесла?
Весна. Принесла я вам тепло,
Гарним людям на добро.
На дерева цвіту, а на поля жито.
На дівчаток – красу, а на хлопців - сили,
Щоб росли і міцніли.
Зима. Ой-ой-ой! Яка ж ти в нас хороша.
Треба мені свою силу зібрати,
щоб з тобою до бою стати.
Насуплю брови – і вітер з морозом повіє
Усе скрізь загине – рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
Весна. А я засміюся, – і сонце засяє
Прокинуться луки, ліси, і поля,
Усе зацвіте, заспіває.
Ведуча. Зимонько, Веснонько, не сваріться, не сперечайтесь! А краще позмагайтесь!
Ведуча. Стрітення завершує зимовий цикл народних свят. Сьогодні ще співають щедрівки і колядки - прославляючи зиму, і вже звучать веснянки закликаючи весну. Зима подарувала нам багато свят, зачарувала своєю холодною красою . І незважаючи на морози і хуртовини ми любимо зиму.
Команда Зима
І так красиво, ніжно і казково,
Що хочеться дивитись без кінця.
А на душі так легко і чудово,
І теплотою повняться серця.
А сніг летить, таке чарівне диво!
Й душа летить назустріч в небеса…
Закохуватись в пору цю властиво,
Бо ж всюди спокій, радість і краса.
Тому все навколо стає ще рідніше,
Дорожче й миліше мені.
Немає пташок, щоб красу прославляти,
Метеликів, бджілок нема.
А холод й людей заганяє до хати.
Ну що тут поробиш? Зима!
А всюди так чисто, красиво, казково,
Все іній пухнастий вкрива...
Так тихо і гарно, ну просто — чудово!
Замріяна казка жива!
Пісня «Зима»
Ведуча. Весна, нам дарує пробудження природи, в рідні краї повертаються птахи, все навколо квітне і співає. Весна – її неможливо не любити!
Команда весна
Щоб очистити землю й омити,
Та прокласти шляхи для весни.
Хоч зима й завертає сердито,
Та весна вже приходить у сни.
Йде весна-королева по світу
І співає на всі голоси,
Та заквітчує землю прогріту,
Творить дивні картини краси.
Пісня «Веснянка»
Ведуча. За народним повірям вранці на Стрітення на околицю села виїхала красуня Весна. Аж ось їй назустріч виходить непривітна Зима і починає сперечатися з дівчиною. Довго тривала суперечка. Ніяк не могли вони визначитися кому йти, а кому вертатися. І вирішили вони помірятися силою. Злізла Весна з коня і почався двобій. Вважалося, що переможець буде володарювати далі. Якщо до вечора стане тепліше – перемогла Весна, а якщо холодніше – Зима.
Це одна із легенд, а насправді їх є багато. Деякі з них розкажуть наші учасники.
ІІ. Конкурс «Легенди, звичаї і традиціі.»
І
Свято відзначають у пам'ять про те, як Діва Марія принесла до Єрусалимського храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження для посвячення Богові. Там їх зустрів старець Симеон, якому було обіцяно від Бога, що він не помре, поки не побачить Спасителя. Симеон довго чекав цієї події. За переказом, він жив майже 300 років. І одного дня з навіяння Святого Духа прийшов у храм. Він узяв Немовля на руки і славлячи Бога, промовив: «Нині відпускаєш у спокої раба Твого, Владико, як і казав Ти, бо побачили очі мої спасіння Твоє…».
У тому ж храмі Діву Марію та Йосифа побачила благочестива вдова Анна-пророчиця. Вона взнала Спасителя, і славила Господа, і говорила про Нього всім у Єрусалимі, хто очікував пришестя на землю Христа.
На честь події зустрічі в храмі Ісуса Христа з праведним Симеоном і Анною і встановлено свято Стрітення (зустрічі).
ІІ
Вода
На Стрітення святили воду. Ця вода вважалася цілющою, її набирали у нову невживану посудину і зберігали за образами протягом року. Допомагала вона від різних хвороб.
Стрітенською водою батьки благословляли синів на військову службу,на війну; чумаків — у далеку дорогу, й будь-кого, хто вирушав у далекі й небезпечні мандри. У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники — вулики і бджіл, щоб не заїли чужі комахи та не напав гнилець.
ІІІ
Свічка
Крім води на стрітення святили свічки. Їх називали громічними , і запалюють під час грози, щоб оберегти людей від грому. Тому це свято в давнину називали „Громниця” .
Таку свічку запалювали відразу як повертались із церкви, «аби весняна повінь не пошкодила посівів І щоб мороз дерев не побив».
Запалювали її і літом, під час небезпечних гроз, як оберіг людей, тварин, споруд від блискавки.
А ще біля запаленої свічки загадували бажання і воно обов’язково збувалося.
ІV
Якщо у цей день з дахів звисали бурульки – їх збирали, щоб розтопити та додати у воду. Тоді цю воду вважали цілющою.
V
У цей день не можна сваритися, лаятися, вишивати, прибирати, прати. Хто Стрітення з радістю зустріне, той буде щасливий весь рік.
VІ
Також не рекомендують у цей день вирушати в дорогу. Існує навіть прислів'я: "На Стрітення вирушиш в дорогу – скоро додому не повернешся". У цей день погода часто мінлива, що могло спричинити проблеми в дорозі.
VІІ
Давніша назва свята „Зимобор” , в цей день зима з весною борються кому залишатись, а кому йти. У народній уяві Зима на Стрітення – це стара баба в полатаному кожушку, проношених шкарбанах і хустині, поточеній мишами, через дірки якої випинаються сиві пасма волосся. За плечима в неї теліпається зморшкувата напівпорожня торбина, а в руках пощерблене горнятко, наповнене льодом. А весна молода красуня – дівчина, навколо якої все розцвітає, співають пташки, світить сонечко.
VІІІ
На Стрітення є традиція випікати жайворонків. З давніх-давен люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають і відмикають літо. А діти у садок ходили «жайворонків» підкидали і заклички для птахів співали.
Ведуча. Дякуємо учасникам за цікаві розповіді. Повернемося до прикмети : « Якщо на Стрітення радіють люди, то весь рік буде щасливим.» Наші учасники хочуть подарувати вам декілька хвилин гарного настрою і побажати щасливого і мирного року. Сміємось, отже, не здаємось.
ІІІ. Конкурс «Гарний настрій»
Гуморески Павла Глазового
Ведуча. На Стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни. З цим пов’язано багато народних прикмет.
ІV. Конкурс « Прикметі вір, але перевір»
Презентація
Ведучий: Зима з весною зустрічаються, і між собою сперечаються, хто ж з них найкращий?
V. Конкурс «Уквітчаймо землю»
Добрати прикметники до слова «Зима» (для команди «Зима») записати їх на сніжинках і засніжити Дівчину-Зимоньку.
Добрати прикметники до слова «Весна» (для команди «Весна») записати їх на квітах і уквітчати Дівчину-Весну.
Визначаються переможці змагання.
Ведучий: Зимо, Зимонько, не сумуй.
Володіння Весноньці подаруй.
Всі разом пісеньку заведем,
Шанобливо Зимоньку проведем.
Всі ми зиму проводжаєм,
Весну – красну зустрічаєм.
Весно! Уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай!
Бери, Весно, ключі,
Обійди землицю.
Зігрій її сонцем,
Освіти травицю.
На майбутнє жито, на теплеє літо!
Весна.
– Дякую, любі. Піду господарювати. А ви веселіться, радійте та не забувайте трудитись. Пам’ятайте, що весняний день – рік годує.
Пісня «Стрітення»