Конкурс «Вчительська десятка». Розробки додавай – подарунки вигравай!
Ви додали 0 з 10 розробок у період з 11 по 20 серпня для участі у розіграші, який відбудеться 21 серпня.

Урок. 7 клас. Б. Лепкий. Коротко про письменника. «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)». Актуальні морально-етичні питання у творі. Трагічна і комічна ситуації, їхня роль

Про матеріал

Українська література. 7 клас

Тема. Б. Лепкий. Коротко про письменника. «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)». Актуальні морально-етичні питання у творі. Трагічна і комічна ситуації, їхня роль у розкритті головної думки, моралі.

Мета. Познайомити із життєвим шляхом Б. Лепкого.На прикладі твору Б. Лепкого «Мишка» розкрити трагічну і комічну ситуації, їхню роль у втіленні головної думки, притчової моралі і з'ясувати ідейно-тематичне спрямування казки, історію її написання. Розвивати активний словник школярів, уміння грамотно і вмотивовано довести власну думку, робити висновки, проводити аналогії з сучасним життям. Виховувати почуття поваги до людини праці, чуйності, відповідальності, чемності, зневажливе ставлення до підступності, жадності, егоїзму.

Тип уроку. Робота над текстом художнього твору.

Перебіг уроку

О, люди – це дуже цікаві створіння!

Б. Лепкий

І. Організаційний початок уроку.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку; мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Робота над темою уроку.

  • 1.Тези до біографії Б. Лепкого.

Богдан Лепкий (повне ім'я — Богдан Теодор Нестор Лепкий) — український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.

Народився 9 листопада 1872 року в селі Кривеньке у сім'ї священика. Учився в Бережанській гімназії й аж у трьох університетах – Віденському, Краківському, Львівському.

Спочатку вчителював у Краківській гімназії, потім став професором української літератури Ягеллонського університету. З 1899 року жив у Кракові, хоча дуже сумував за Україною.

Серед друзів Б. Лепкого були І. Франко, В. Стефаник і багато відомих діячів культури.

У тридцятих роках ХХ століття Лепкий часто приїжджав із Кракова на Івано-Франківщину в село Черче лікуватися в місцевому санаторії. Промовистим фактом було те, що 1933 року сільська громада безкоштовно спорудила для нього будинок, назвавши його «Богданівкою».

У роки Другої світової війни старий, хворий письменник не тільки втратив роботу в університеті, а й зазнав переслідувань. Помер Б. Лепкий 21 липня 1941 року в Кракові.

Б. Лепкий — автор літературознавчих досліджень:«Василь Стефаник» (Львів, 1903), «Про житття великого поета Тараса Шевченка…» (Львів, 1911), «Маркіян Шашкевич: Характеристики українських письменників» (Коломия, 1912), «Про Шевченків „Кобзар“» (Львів, 1914), «Чим жива українська література?» (Відень, 1915), «Про життя і твори Тараса Шевченка» (Вецляр, 1918), «Пушкін» (1939), двотомного науково-популярного «Начерку історії української літератури» (Коломия, т. 1. — 1909; т. 2. — 1912), праці «Наше письменство: Короткий огляд української літератури від найдавніших до теперішніх часів» (Краків, 1941), розвідок про творчість І. Котляревського, Марка Вовчка, П. Куліша, Ф. Достоєвського, М. Гоголя, Л. Толстого, статей та спогадів про І. Франка, М. Коцюбинського, В. Липинського, нарисів і статей польською мовою про творчість Ю. Федьковича, М. Драгоманова, М. Старицького, Л. Глібова, М. Рильського, П. Тичини, Є. Плужника, М. Драй-Хмари та інших.

2. Актуалізація опорних знань.

- Дайте визначення казці як художньому твору. Чим вона відрізняється від інших літературних жанрів?

- Які бувають казки? Наведіть приклади.

- Для чого, на ваш погляд, казки розповідають маленьким дітям, а не дорослим?

- Чому навчають казки?

3. Історія написання твору.

Б. Лепкий ще з дитинства полюбив казки. Була в нього няня Яницька, яка казок знала силу-силенну, а її вихованець захоплено приймав їх у свою душу. Ставши письменником, він написав багато казок для дітей молодого віку. Навіть свою біографію він назвав «Казка мойого життя».

Події у творі розгортаються під час Першої світової війни. Всюди холод, голод, непорозуміння. Ця війна застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де жила сім'я, злетів у повітря.

Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й розповідає про це у своєму творі. Він хоче, щоб люди вирощували хліб, а не засівали землю снарядами і злобою.

4. Робота над змістом твору «Мишка».

Кожен із нас має якесь уявлення про навколишній світ – небо, дерева, тварин, комах. Цікаво, а якими бачимося ми, люди, тим же звірятам, наприклад мишкам? Письменник Б. Лепкий пофантазував на цю тему, спробувавши побачити життя людей, їхні вчинки очима маленької мишки. І побачив… що саме – дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці.

Літературний паспорт твору «Мишка»

Автор. Богдан Лепкий.

Тема: відтворення спостережень мишки за життям людей різного соціального становища (багатих і бідних) під час війни.

Ідея:возвеличення доброти, порядності, співчуття до горя інших, взаєморозуміння, щирість, милосердя; засудження жадності, брехні, пихатості, жорстокості; війни, яка знищує людські чесноти; байдужості до всього, окрім прибутку, грошей.

Основна думка:«Хіба ж папір важніший за життя».

Жанр. Соціально-побутова казка.

Продлематика: ... .

5. Чи уважний ти читач.

1. Що раніше лежало в ящику, де ховали господарі гроші?

А) теслярське приладдя; Б) рушниця; В) гранати; Г) дитячі іграшки.

2. Кому належать слова: «одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають»?

А) городській мишці; Б) господині; В) сільській мишці; Г) жінці-жебрачці.

3. Як господар збирався пустити в рух гроші?

А) купити кілька свинок і двоє-троє телят, підгодувати, продати та знову купити; Б) купити качок і кілька свинок, підгодувати, продати та знову купити; В) покласти в банк; Г) купити курей та двоє-троє телят.

4. Господар був «…товстий, як годований …»:

А) бугай; Б) кабан; В) ведмідь; Г) кінь.

5. За що господар дорікав жінці після завдалої мишкою шкоди?

А) не закрила щільно ящик з грошима; Б) не насипала отруєного зерна; В) не спіймала мишку; Г) не хотіла мати у хаті кота.

6. Чому мишка раділа з того, що її діти не чують розмову господині з жінкою із міста?

А) щоб діти не почали пищати; Б) щоб діти не хотіли їсти; В) щоб діти не навчилися брехати, як люди; Г) щоб діти не хотіли на вулицю.

6. Бесіда за питаннями.

- Якою ви уявляєте мишку? Як про це зазначено у творі? («Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик»)

- В яких умовах жила мишка? («В самім кутку хати, де нога від ліжка щильно примикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне»)

- Кого боялася мишка? («Людей») Як вона поводила себе, пересуваючись по хаті? («Коли на хаті не видно було ані одного чобота, ні одної ноги, висовувала голову, зиркала направо й наліво і скоренько, як шнурочок, пересувалася попід стіну і двері»)

- Чим пояснити скрутне життя сестер мишки з міста? («Ці були дуже бідні: худі, голодні, миршаві. Ледве хвостики волокли за собою. Розказували, що тепер у них в городі страх погані часи. Люди не мають що їсти, а про мишей, то вже і не згадуй»)

- Як Б. Лепкий характеризує жінку господаря? («…Господині, що на ціле село тарахкотіла терлицею, а язиком ще голосніше, ніж терлицею…») Про що це свідчить?

- Як жили люди у воєнний час у місті? («Господиня, як крає хліб, то над тарілкою, а крає так тонко, що руку крізь краянку видно. Як пряче зі стола, то кришки на долоню згортає і дитині до рота несе, щоб з голоду не вмерло… кажуть, війна. Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб…»)

- Про яке життя господаря розповіла мишка своїм сестрам із міста? («У моїх господарів не те. Єсть чим поживитися… О, мій господар дуже страшний. Його всі бояться. Колись двох кабанів забив. Такі здорові кабани, а він їх порізав. Сало повісив у димарі, коптить. А м'ясо їдять. Добре їдять. Вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. За гарні гроші. Гроші ховає у ящик під ліжком, недалеко від моєї нори. Іноді, як ціле село спить, перед хату заїджає візок. Злазять двоє людей і з хати виносять м'ясо, масло, яйця, крупу і сало»)

- Як господар ставиться до власного збагачення під час війни? («Тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть? Х-ха-ха! От бачиш, і війна на щось придасться. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо!»)

- Що дізналися миші з міста про життя господині? («…Ходить тепер, як паня. Які в неї сорочки, які кружева — пфу! Пахучим милом вимивається».)

- Опишіть прихід жебрачки до господаря, застосовуючи текст твору. («…Побачила черевики на деревляних підошвах, а там обшарпана спідниця, а вище обличчя, худе, худе, лиш шкура да кості, лиш ці червоні, заплакані очі») Про що свідчить опис її зовнішності?

- З яким проханням звернулася бідна жінка до багатіїв? («Змилосердіться, господине, дивіть! Ніг собі в цих проклятих колодках не чую. У мене хвора дитина, як мені без молока вертати? Хай би хоч перед смертю напилося. Совісті нема на ту муку дивитися. Я ж — мати. Я вам цього, спасителько моя, во віки не забуду. Я вам гроші в суботу принесу, так мені, Боже, дай спокійно сконати, що принесу…»)

- Як зреагувала господиня на прохання жебрачки? («Мої корови стільки молока дають, що кіт наплакав. От дою, щоб не запустити. Прийдіть, як отеляться. Тепер ми самі не маємо що пити. Спитайте в наших сусідів. Може, продадуть; вони на гроші ласі й рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б»)

- Якими відчуттями пройнялася мишка після почутої розмови багатіїв з бідною жінкою? («…То так їй соромно зробилося, не за себе, а за господиню, що чим скоріше побігла до нори»)

- Як мишка вирішила помститися своїм господарям за їх жорстокість? («Знищити, поторщити цей папір, що його кривдою людською чути, поганий папір»)

- Від чого застерігала мишка своїх дітей, щоб вони не почули від людей? («Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися брехати, як люди. І як цим людям язик на таку брехню повертається? Погані люди. Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя»)

- Як господар сам себе охарактеризував? («Я чоловік праці. У мене ніхто не сміє дармувати. Гроші також. Їх треба пустити в рух»)

- Дослідіть, як автор ставиться до свого героя, описуючи його зовнішність. («Кахикаючи і постогнуючи, бо був товстий, як годований кабан, поліз під ліжко. Добув ящик, відчинив і… очі йому пішли в стовп, брови полізли вгору, волосся дубом стало»)

- Чим був здивований господар, коли одного разу вирішив узяти гроші з ящика?

- Чому господар звинуватив свою жінку в тому, що мишка завдала шкоди його грошам? («Я не раз говорив, що треба нам кота, великого, здорового кота, а ти ложки молока жалувала для його: ти! ти! ти!»)

- З чим пов'язано те, що мишка вирішила покинути добре житло у багатого господаря?

- Чому вчить нас ця казка? (Твір — пересторога людям: вчіться мирно вирішувати проблеми.)

- Для чого, на ваш погляд, Б. Лепкий використав жанр казки? (Б. Лепкий обрав форму казки тому, що такі твори мають повчальний характер. У них завжди зрозуміло, що добре, а що погане, торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають справедливого покарання. Саме у казковому творі людина може побачити себе ніби збоку, чужими очима.)

- В чому полягають особливості назви твору? (Письменник мав на увазі не малих і великих дітей, а дітей і дорослих. І ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні і несправжні цінності).

- Чи можна вважати мишку позитивним героєм твору? Відповідь вмотивуйте.

Характеристика образу мишки

Мишка відмовилася жити в хаті своїх господарів, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. Здорові, сильні люди забули про честь, взаєморозуміння, милосердя. А мишка добре розуміє, що від зла ще ніколи й ніде добре не вродило. Вона піклувалася про своїх дітей і боялася, щоб «не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити надворі».

Мишка всі події пропускала через своє серце, їй шкода голодних городянок, ненагодованого немовляти. Вона вміє розрізняти справжні і несправжні цінності.

Які риси характеру притаманні мишці? (Справедлива, добра, чуйна, здатна до співпереживання, зневажливо ставиться до жадності, брехні, підступності)

Технологія «Незакінчене речення».

— «Була собі мишка. Така, як і другі...»

— «Мишка боялася...»

— «Бігла на поле. Там..»

— «а на мені шкура терпне...»

— «Мишці жаль...»

— «Як мишка тую розмову почула, то так їй соромно зробилося, не за себе, а за...»

— «І в маленькій мишачій голові зродилася...»

— «Але мишка не чекала, що дальше буде...»

— Чи симпатизуєте ви мишці?

— Як оцінюєте її бажання «потрощити цей папір, що його кривдою людською чути»?

— Дайте відповідь на запитання мишки: «Хіба ж папір важніший від життя?»

Господар

Коли люди живуть у великих злиднях, господар по-тваринному наживається. Він каже, що й «війна на щось придається». Свої чорні справи він робить вночі, як злодій, коли все село спить. Коли люди навколо голодні, вони з дружиною «добре їдять». Грошей у нього дуже багато: ящик, у якому колись були гранати, уже майже заповнений грішми, а з голодними він і не думає поділитися. Нащо йому стільки грошей? Виникає питання, чому здоровий чоловік не на війні? Мабуть, хитрістю вдалося викрутитися.

Цей чоловік страшніший ще й тому, що не поважає навіть своєї дружини. Ніколи лагідно не заговорить до неї. Він гроші їй не дає, а тиче під ніс. А коли втратив багатство, то звинуватив у цьому жінку й кинувся на неї з кулаками.

Тисячі жінок і дітей у місті слізьми вмиваються, з голоду пухнуть, а господар коптить сало й м'ясо і продає таким самим, як він. Він хоче наскладати стільки грошей, як в банку. «Бог знає, коли буде друга війна»,— каже він жінці.

ІV. Систематизаія та узагальнення.

Обмін враженнями щодо прочитаного. Еврестична бесіда.

  • -Чому твір має підзаголовок «Казка для дітей: для малих і великих»? (Твір містить фантастичні події, але порушує важливі, «дорослі» моральні проблеми – милосердя, щедрість і жадібність, заздрість, війна і мир).
  • -Що у творі є реальним, а що фантастичним? (Життя людей під час війни, бідність, жадібніть окремих мешканців, для яких війна не горе, а зручний момент для збагачення – це реальне; розмови мишок та опис їхньої поведінки – фантазія автора).
  • -Що в казці здалося вам смішним, а що трагічним? (Смішне – як господиня говорить про сусідів, що «на гроші ласі й рідного батька продали б»; як мишка характеризує господиню, що язиком торохкотіла голосно на все село; як мишка радіє, що діти не чують, як люди вміють брехати; як господар побачив порожню скриню. Трагічне – війна, голод, відчай людей, страждання голодної дитини; жадібність господині й господаря, які радіють із чужого горя).
  • - Які проблеми піднімає автор у своєму творі?
  • Проблематика:
  • війна і мир;
  • життєві потреби і захланність;
  • гріх і покарання за нього;
  • цінності істинні і фальшиві;
  • родина і виховання дітей.
  • -Звернення до епіграфу. Чому, люди — це дуже цікаві створіння, як стверджує Б. Лепкий?

V. Підсумки уроку.

VІ. Домашнє завдання.

  • На основі твору Б. Лепкого записати «Моральний кодекс людини».( Стався до людей так, як хочеш, щоб ставились до тебе.
  • Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся.
  • Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш на звання людини.
  • Нетерпимі часто платять дорого за те, що терплячим дістається безкоштовно.)
Перегляд файлу

Українська література. 7 клас

Тема. Б. Лепкий. Коротко про письменника. «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)». Актуальні морально-етичні питання у творі. Трагічна і комічна ситуації, їхня роль у розкритті головної думки, моралі.

Мета. Познайомити із життєвим шляхом Б. Лепкого. На прикладі твору

Б. Лепкого «Мишка» розкрити трагічну і комічну ситуації, їхню роль у втіленні головної думки, притчової моралі і з’ясувати ідейно-тематичне спрямування казки, історію її написання. Розвивати активний словник школярів, уміння грамотно і вмотивовано довести власну думку, робити висновки, проводити аналогії з сучасним життям. Виховувати почуття поваги до людини праці, чуйності, відповідальності, чемності, зневажливе ставлення до підступності, жадності, егоїзму.

Тип уроку. Робота над текстом художнього твору.

Перебіг уроку

    О, люди – це дуже цікаві створіння!

                                   Б. Лепкий

 

І. Організаційний початок уроку.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку; мотивація навчальної діяльності.

 

ІІІ. Робота над темою уроку.

  1. Тези до біографії Б. Лепкого.

     Богдан Лепкий (повне ім'я  Богдан Теодор Нестор Лепкий) — український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.

Народився 9 листопада 1872 року в селі Кривеньке у сім'ї священика. Учився в Бережанській гімназії й аж у трьох університетах – Віденському, Краківському, Львівському. 

     Спочатку вчителював у Краківській гімназії, потім став професором української літератури Ягеллонського університету. З 1899 року жив у Кракові, хоча дуже сумував за Україною.

     Серед друзів Б. Лепкого були І. Франко, В. Стефаник і багато відомих  діячів культури.

     У тридцятих роках ХХ століття Лепкий часто приїжджав із Кракова на Івано-Франківщину в село Черче лікуватися в місцевому санаторії. Промовистим фактом було те, що 1933 року сільська громада безкоштовно спорудила для нього будинок, назвавши його «Богданівкою».

     У роки Другої світової війни старий, хворий письменник не тільки втратив роботу в університеті, а й зазнав переслідувань. Помер Б. Лепкий 21 липня 1941 року в Кракові.

Б. Лепкий — автор літературознавчих досліджень: «Василь Стефаник» (Львів, 1903), «Про житття великого поета Тараса Шевченка…» (Львів, 1911), «Маркіян Шашкевич: Характеристики українських письменників» (Коломия, 1912), «Про Шевченків „Кобзар“» (Львів, 1914), «Чим жива українська література?» (Відень, 1915), «Про життя і твори Тараса Шевченка» (Вецляр, 1918), «Пушкін» (1939), двотомного науково-популярного «Начерку історії української літератури» (Коломия, т. 1. — 1909; т. 2. — 1912), праці «Наше письменство: Короткий огляд української літератури від найдавніших до теперішніх часів» (Краків, 1941), розвідок про творчість І. Котляревського, Марка Вовчка, П. Куліша,  Ф. Достоєвського, М. Гоголя, Л. Толстого, статей та спогадів про  І. Франка, О. Турянського, М. Коцюбинського, В. Липинського,

нарисів і статей польською мовою про творчість Ю. Федьковича, М. Драгоманова, М. Старицького, Л. Глібова,  М. Рильського, П. Тичини, Є. Плужника, М. Драй-Хмари та інших.

 

2. Актуалізація опорних знань.

· Дайте визначення казці як художньому твору. Чим вона відрізняється від інших літературних жанрів?

· Які бувають казки? Наведіть приклади.

· Для чого, на ваш погляд, казки розповідають маленьким дітям, а не дорослим?

· Чому навчають казки?

 

3. Історія написання твору.

    Б. Лепкий ще з дитинства полюбив казки. Була в нього няня Яницька, яка казок знала силу-силенну, а її вихованець захоплено приймав їх у свою душу. Ставши письменником, він написав багато казок для дітей молодого віку. Навіть свою біографію він назвав «Казка мойого життя».

    Події у творі розгортаються під час Першої світової війни. Всюди холод, голод, непорозуміння. Ця війна застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де жила сім’я, злетів у повітря.

    Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й розповідає про це у своєму творі. Він хоче, щоб люди вирощували хліб, а не засівали землю снарядами і злобою.

 

4. Робота над змістом твору «Мишка».

    Кожен із нас має якесь уявлення про навколишній світ – небо, дерева, тварин, комах. Цікаво, а якими бачимося ми, люди, тим же звірятам, наприклад мишкам? Письменник Б. Лепкий пофантазував на цю тему, спробувавши побачити життя людей, їхні вчинки очима маленької мишки. І побачив… що саме – дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці.

Літературний паспорт твору «Мишка»

Автор. Богдан Лепкий.

Тема: відтворення спостережень мишки за життям людей різного соціального становища (багатих і бідних) під час війни.

Ідея: возвеличення доброти, порядності, співчуття до горя інших, взаєморозуміння, щирість, милосердя; засудження жадності, брехні, пихатості, жорстокості; війни, яка знищує людські чесноти; байдужості до всього, окрім прибутку, грошей.

Основна думка: «Хіба ж папір важніший за життя».

Жанр. Соціально-побутова казка.

Продлематика:

 

5. Чи уважний ти читач.

1. Що раніше лежало в ящику, де ховали господарі гроші?

А) теслярське приладдя; Б) рушниця; В) гранати; Г) дитячі іграшки.

2. Кому належать слова: «одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають»?

 А) городській мишці; Б) господині; В) сільській мишці; Г) жінці-жебрачці.

3. Як господар збирався пустити в рух гроші?

А) купити кілька свинок і двоє-троє телят, підгодувати, продати та знову купити; Б) купити качок і кілька свинок, підгодувати, продати та знову купити; В) покласти в банк; Г) купити курей та двоє-троє телят.

4. Господар був «…товстий, як годований …»:

А) бугай;     Б) кабан;     В) ведмідь;    Г) кінь.

5. За що господар дорікав жінці після завдалої мишкою шкоди?

А) не закрила щільно ящик з грошима;  Б) не насипала отруєного зерна;  В) не спіймала мишку;  Г) не хотіла мати у хаті кота.

6. Чому мишка раділа з того, що її діти не чують розмову господині з жінкою із міста?

А) щоб діти не почали пищати;  Б) щоб діти не хотіли їсти;  В) щоб діти не навчилися брехати, як люди;  Г) щоб діти не хотіли на вулицю.

 

6. Бесіда за питаннями.

- Якою ви уявляєте мишку? Як про це зазначено у творі? («Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик»)

- В яких умовах жила мишка? («В самім кутку хати, де нога від ліжка щильно примикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне»)

- Кого боялася мишка? («Людей») Як вона поводила себе, пересуваючись по хаті? («Коли на хаті не видно було ані одного чобота, ні одної ноги, висовувала голову, зиркала направо й наліво і скоренько, як шнурочок, пересувалася попід стіну і двері»)

- Чим пояснити скрутне життя сестер мишки з міста? («Ці були дуже бідні: худі, голодні, миршаві. Ледве хвостики волокли за собою. Розказували, що тепер у них в городі страх погані часи. Люди не мають що їсти, а про мишей, то вже і не згадуй»)

- Як Б. Лепкий характеризує жінку господаря? («…Господині, що на ціле село тарахкотіла терлицею, а язиком ще голосніше, ніж терлицею…») Про що це свідчить?

-  Як жили люди у воєнний час у місті? («Господиня, як крає хліб, то над тарілкою, а крає так тонко, що руку крізь краянку видно. Як пряче зі стола, то кришки на долоню згортає і дитині до рота несе, щоб з голоду не вмерло… кажуть, війна. Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб…»)

- Про яке життя господаря розповіла мишка своїм сестрам із міста? («У моїх господарів не те. Єсть чим поживитися… О, мій господар дуже страшний. Його всі бояться. Колись двох кабанів забив. Такі здорові кабани, а він їх порізав. Сало повісив у димарі, коптить. А м’ясо їдять. Добре їдять. Вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. За гарні гроші. Гроші ховає у ящик під ліжком, недалеко від моєї нори. Іноді, як ціле село спить, перед хату заїджає візок. Злазять двоє людей і з хати виносять м’ясо, масло, яйця, крупу і сало»)

- Як господар ставиться до власного збагачення під час війни? («Тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть? Х-ха-ха! От бачиш, і війна на щось придасться. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо!»)

- Що дізналися миші з міста про життя господині? («…Ходить тепер, як паня. Які в неї сорочки, які кружева — пфу! Пахучим милом вимивається».)

- Опишіть прихід жебрачки до господаря, застосовуючи текст твору. («…Побачила черевики на деревляних підошвах, а там обшарпана спідниця, а вище обличчя, худе, худе, лиш шкура да кості, лиш ці червоні, заплакані очі») Про що свідчить опис її зовнішності?

-  З яким проханням звернулася бідна жінка до багатіїв? («Змилосердіться, господине, дивіть! Ніг собі в цих проклятих колодках не чую. У мене хвора дитина, як мені без молока вертати? Хай би хоч перед смертю напилося. Совісті нема на ту муку дивитися. Я ж — мати. Я вам цього, спасителько моя, во віки не забуду. Я вам гроші в суботу принесу, так мені, Боже, дай спокійно сконати, що принесу…»)

- Як зреагувала господиня на прохання жебрачки? («Мої корови стільки молока дають, що кіт наплакав. От дою, щоб не запустити. Прийдіть, як отеляться. Тепер ми самі не маємо що пити. Спитайте в наших сусідів. Може, продадуть; вони на гроші ласі й рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б»)

- Якими відчуттями пройнялася мишка після почутої розмови багатіїв з бідною жінкою? («…То так їй соромно зробилося, не за себе, а за господиню, що чим скоріше побігла до нори»)

- Як мишка вирішила помститися своїм господарям за їх жорстокість? («Знищити, поторщити цей папір, що його кривдою людською чути, поганий папір»)

- Від чого застерігала мишка своїх дітей, щоб вони не почули від людей? («Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися брехати, як люди. І як цим людям язик на таку брехню повертається? Погані люди. Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя»)

- Як господар сам себе охарактеризував? («Я чоловік праці. У мене ніхто не сміє дармувати. Гроші також. Їх треба пустити в рух»)

- Дослідіть, як автор ставиться до свого героя, описуючи його зовнішність. («Кахикаючи і постогнуючи, бо був товстий, як годований кабан, поліз під ліжко. Добув ящик, відчинив і… очі йому пішли в стовп, брови полізли вгору, волосся дубом стало»)

-  Чим був здивований господар, коли одного разу вирішив узяти гроші з ящика?

- Чому господар звинуватив свою жінку в тому, що мишка завдала шкоди його грошам? («Я не раз говорив, що треба нам кота, великого, здорового кота, а ти ложки молока жалувала для його: ти! ти! ти!»)

- З чим пов’язано те, що мишка вирішила покинути добре житло у багатого господаря?

- Чому вчить нас ця казка? (Твір — пересторога людям: вчіться мирно вирішувати проблеми.)

- Для чого, на ваш погляд, Б. Лепкий використав жанр казки?  (Б. Лепкий обрав форму казки тому, що такі твори мають повчальний характер. У них завжди зрозуміло, що добре, а що погане, торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають справедливого покарання. Саме у казковому творі людина може побачити себе ніби збоку, чужими очима.)

- В чому полягають особливості назви твору? (Письменник мав на увазі не малих і великих дітей, а дітей і дорослих. І ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні і несправжні цінності).

- Чи можна вважати мишку позитивним героєм твору? Відповідь вмотивуйте.

Характеристика образу мишки

    Мишка відмовилася жити в хаті своїх господарів, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. Здорові, сильні люди забули про честь, взаєморозуміння, милосердя. А мишка добре розуміє, що від зла ще ніколи й ніде добре не вродило. Вона піклувалася про своїх дітей і боялася, щоб «не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити надворі».

    Мишка всі події пропускала через своє серце, їй шкода голодних городянок, ненагодованого немовляти. Вона вміє розрізняти справжні і несправжні цінності.

· Які риси характеру притаманні мишці? (Справедлива, добра, чуйна, здатна до співпереживання, зневажливо ставиться до жадності, брехні, підступності)

Технологія «Незакінчене речення».

— «Була собі мишка. Така, як і другі...»

— «Мишка боялася...»

— «Бігла на поле. Там..»

— «а на мені шкура терпне...»

— «Мишці жаль...»

— «Як мишка тую розмову почула, то так їй соромно зробилося, не за себе, а за...»

— «І в маленькій мишачій голові зродилася...»

— «Але мишка не чекала, що дальше буде...»

— Чи симпатизуєте ви мишці?

— Як оцінюєте її бажання «потрощити цей папір, що його кривдою людською чути»?

— Дайте відповідь на запитання мишки: «Хіба ж папір важніший від життя?»

 

 

Господар

    Коли люди живуть у великих злиднях, господар по-тваринному наживається. Він каже, що й «війна на щось придається». Свої чорні справи він робить вночі, як злодій, коли все село спить. Коли люди навколо голодні, вони з дружиною «добре їдять». Грошей у нього дуже багато: ящик, у якому колись були гранати, уже майже заповнений грішми, а з голодними він і не думає поділитися. Нащо йому стільки грошей? Виникає питання, чому здоровий чоловік не на війні? Мабуть, хитрістю вдалося викрутитися.

    Цей чоловік страшніший ще й тому, що не поважає навіть своєї дружини. Ніколи лагідно не заговорить до неї. Він гроші їй не дає, а тиче під ніс. А коли втратив багатство, то звинуватив у цьому жінку й кинувся на неї з кулаками.

    Тисячі жінок і дітей у місті слізьми вмиваються, з голоду пухнуть, а господар коптить сало й м’ясо і продає таким самим, як він. Він хоче наскладати стільки грошей, як в банку. «Бог знає, коли буде друга війна»,— каже він жінці.

 

ІV. Систематизаія та узагальнення.

Обмін враженнями щодо прочитаного. Еврестична бесіда. 

  •                   Чому твір має підзаголовок «Казка для дітей: для малих і великих»? (Твір містить фантастичні події, але порушує важливі, «дорослі» моральні проблеми – милосердя, щедрість і жадібність, заздрість, війна і мир).
  •                   Що у творі є реальним, а що фантастичним? (Життя людей під час війни, бідність, жадібніть окремих мешканців, для яких війна не горе, а зручний момент для збагачення – це реальне; розмови мишок та опис їхньої поведінки – фантазія автора).
  •                   Що в казці здалося вам смішним, а що трагічним? (Смішне – як господиня говорить про сусідів, що «на гроші ласі й рідного батька продали б»; як мишка характеризує господиню, що язиком торохкотіла голосно на все село; як мишка радіє, що діти не чують, як люди вміють брехати; як господар побачив порожню скриню. Трагічне – війна, голод, відчай людей, страждання голодної дитини; жадібність господині й господаря, які радіють із чужого горя).
  •                   Які проблеми піднімає автор у своєму творі?

Проблематика:

· війна і мир;

· життєві потреби і захланність;

· гріх і покарання за нього;

· цінності істинні і фальшиві;

· родина і виховання дітей.

  •                   Звернення до епіграфу. Чому, люди — це дуже цікаві створіння, як стверджує Б. Лепкий?

V. Підсумки уроку.

VІ. Домашнє завдання.

На основі твору Б. Лепкого записати  «Моральний кодекс людини».( Стався до людей так, як хочеш, щоб ставились до тебе.

Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся.

Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш на звання людини.

Нетерпимі часто платять дорого за те, що терплячим дістається безкоштовно.)

 


 

1

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
13 червня
Переглядів
58
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку