3 квітня о 18:00Вебінар: Гейміфікація уроку як засіб підвищення ефективності навчання

Сценарій свята «Українська мова- диво калинове»

Про матеріал
На позакласному заході діти, і дорослі матимуть можливість ще раз доторкнутися до краси рідної мови, удосконалити свої знання та навички з українського мовлення, відчути свою приналежність до людей, які поважають рідну землю, її мову, милуються нею та плекають її. Свято мови сприятиме формуванню розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Допоможе поповнювати знання про красу і багатство української мови, розмаїття обрядів та звичаїв.
Перегляд файлу

позакласна робота

Сценарій свята в початковій школі

«Українська мова – диво калинове»

21лютого Міжнародний день рідної мови. 

Українська мова  одне з найцінніших надбань, яке створили й залишили нам наші прадіди. Рідне слово буде для всіх оберегом та символом єднання великого народу. 

Із метою відзначення Міжнародного дня рідної мови в нашій школі плануємо провести такі  заходи: мовно-літературна розвага для дітей «Українська мова – диво калинове», під час якої учні і вихователі декламуватимуть вірші рідною мовою, згадають творчість українських письменників, познайомляться з оберегами українського народу, виконають національні таночки та пограються  в  мовні ігри.

  І діти, і дорослі матимуть можливість ще раз доторкнутися до краси рідної мови, удосконалити свої знання та навички з українського мовлення, відчути свою приналежність до людей, які поважають рідну землю, її мову, милуються нею та плекають її.

 

Мета. Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ніУкраїна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити дітей із українськими обрядами та звичаями. Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, свого краю, його традицій, поглиблювати почуття поваги до всього національного, виховувати бажання розмовляти рідною мовою, пропагувати її.

Обладнання. Вишивані рушники, хліб, калина, малюнки герба, прапора України, портрет  Т. Г. Шевченка, плакати "Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема", "Пісня - душа народу", "Кажуть, дитино, що мова наша - солов’їна".

 (На сцену виходять ведучі - хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишитому рушнику)

Ведуча

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

 А на довгий-довгий вік.

Ведучий

Гостей дорогих

ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

любов’ю і миром,

Для людей відкрита

хата наша біла,

Тільки б жодна кривда

в неї не забігла.

Ведучі  вручають коровай директору школи .

Звучить мелодія  української пісні  .

(Під музику до зали заходять учні, одягнені в український одяг).

Учень – козак:

Дівчинка-українка:

 

Учитель. Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб - сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

http://visti-sng.at.ua/photo_news/1419973066_89074589401.jpgДівчинка. Батьківщина починається з батька і матері, із оселі, де ви вперше побачили світ, із мови, якою розмовляють ваші батьки, із подвір’я, по якому ви бігали, із села чи міста, із України, де ви народилися. А Україна - це наша Батьківщина.

Хлопчик. У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, тож давайте поговоримо про Україну та про нашу рідну мову. Україна - золота, чарівна сторона. Земля,  рясно уквітчана,  зеленню  закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

1-й учень.

Люблю тебе, моя Вітчизно мила,

Твої поля і небо голубе,

Бо ти дала мені ,малому, крила.

То як же не любить мені тебе!

2-й учень.

Люблю тебе я, мила Україно!

І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я буду вчитись в школі на "відмінно",

Щоб мною ти пишатися могла!

3-й учень.

Люблю твої ліси, струмки, джерельця

І все-усе, що є в моїм краю!

Тепло долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю!

4-й учень.

Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається,

І, як небо, як даль солов’їна,

Не кінчаєтьсяУкраїна.

5-й учень.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

6-й учень. 

На землі великій

Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

7-й учень. 

І живуть тут люди

Добрі, працьовиті,

І скажу, до речі,

Ще й талановиті.

8-й учень.

Землю засівають

І пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають

Про ліси і гори,

І про синє море,

Про людей і квіти...

То скажіть же, діти,
Що це за країна?

Разом. 

Наша велика славна Україна!

 

Учні виконують пісню   .

1-й учень. 

ЛюбітьУкраїну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

2-й учень. 

Мій друже, брате,

Звертаюсь сьогодні до тебе

Мовою землі твоєї,

Мовою матері твоєї,

Народу твого мовою.

3-й учень.

Вся історія народу - в мові,

Мова - душа народу.

Позбавити народ  рідної мови -

Це означає вбити народ.

4-й учень. 

Слова летятьу душу, як лебідки,

І пахнуть п’янко житом і росою,

Калиною, цілющою травою, Результат пошуку зображень за запитом "фото калини"

Вербички юної дівочою красою.

5-й учень. 

Зневажати мову мамину - біда,

Котра пустими зробить наші душі,

І ми нащадкам зможем передать

Лиш те, що кореня калині сушить.

6-й учень.

Зневажати мову - зрадити себе,

А зрадників хто може поважати?

І стане чорним небо голубе,

Вмиратиме у муках рідна мова.

7-й учень. 

О, не згуби свого народу,

Безсмертна мово, рідна і терпка.

Ти є душа співучого народу,

Що був і є, і буде у віках.

Ведучий.Кожен народ гордий із того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ – патріот своєї країни, він любить її, поважає її закон і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає.

Ведуча. А ми, українці,  не так давно здобули свою незалежність, у 1991 р. Тепер у нас є свої держава, воля, своя мова. І знову негаразди. Не кращі часи нині в мого народу, який бореться за возз’єднання своїх земель, відновлення кордонів. Але, поряд із боротьбою на воєнних дорогах, ми не забуваємо й про культурний фронт. І хоч як не глумились із нашої мови, принижували і забороняли, не хотіли слухати і чути її мелодику звучання, а сьогодні вона відроджується.

Ведучий. Бо й не замовкла в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її, як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна, наша українська мова!

1-й учень. 

Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій!

2-й учень.

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

3-й учень.

У ній стільки слів,

що й не збагнути!

І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути

Ти зможеш просто безліч знань.

Учитель :Ми з вами говорячи про символи, наголошуємо, що вони бувають державні і….( діти : народні).

  • Назвіть державні символи України.
  • А які належать до народних?

2-й учень. 

Символами України завжди були хліб, рушник та калина, які оспіано в народних піснях.

 Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало.

Пташечка зраділа -

І защебетала.

3-й учень.

У полі калина, у полі калина

Хорошенько цвіте.

Ой роде наш красний,  роде наш прекрасний,

Не цураймося, признаваймося,

Бо багато нас є.

Дівчата танцюють український танок.

4-й учень. Кожна пора дарує свою красу: весна – ніжні білі квіти, осінь – червоні ягоди.

Важко уявити сільське подвір’я, де б не ріс кущ калини. У канадців - клен, у росіян - берізка, а в нас верба та  калина.

5-й учень. Перша квіточка - наша родиночка. Друга  квіточка - рідна сторона. Так говориться в пісні про калиновий цвіт. На луках і узліссі можна побачити цілі калинові гаї.

Правду каже прислів’я: "Без верби і калини нема України".

6-й учень. У народі кажуть: "Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте". Часто матері колихали своїх маленьких діток, сидячи під калиною. А як потрібна була калина на  весіллі! Коли випікали коровай, то прикрашали  його калиною.

Учитель

Слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між них левиний рев.

Неначе юна зоря світанкова,

Ти лісами, степами ідеш.
Українська чарівна мово,

Ти у серці народу живеш.

Мелодійна моя, промениста,

Як земля, твій багатий словник.

Українська мово пречиста,

Ти у серці народу навік!

Українська прабатьківська мово,

До зірок через тернии ідеш.

Рідна мово моя  пелюсткова,

Ти у серці народу живеш!

Діти, ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі?

 Учні (разом). Це наша рідна мова!

Ведучий. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна.

Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

Ведуча. Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці.

Хіба ще хтось уміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визнає, що українська мова - чудова, мелодійна, багата.

5-й учень.

Не посмій забути

Маминої мови.

Нею квітне поле,

І гудуть  діброви.

Можеш призабути

Запах рути-м’яти,

Але ріднумову

Мусиш пам’ятати.

6-й учень. 

Можеш не впізнати

Голосу діброви,

Та не смій зректися  маминої мови.

Бо, як відречешся, - Кине тебе пісня,

Будешти без неї,  наче вишня пізня.

7-й учень. 

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті.

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

8-й учень. 

Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот,

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.
Учитель:Діти, а чи знаєте ви легенду про українську пісню?

Інсценізація легенди про українську пісню

Пісня у виконанні дівчат « Це моя земля»

Учитель. Українська мова багата не тільки в піснях, а й у побуті. Хто з вас не був в українській хаті? Кругом вишиванки, скатертини, серветки і рушники. Від сивої давнини і до наших днів, у радості й горі рушник - невід’ємна частинка нашого побуту.Зхлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей. Ще й тепер у деяких селах жінки тчуть і вишивають

рушники. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати дарує рушник, як оберіг від лиха.

 

(Хлопці виконують "Пісню про рушник", сл. А. Малишка,                                         муз. П. Майбороди).

1-й учень.

Ми дуже славим весь наш край

І любим Україну:

Її лани, зелений гай,

В саду ясну калину.

2-й учень. 

Із слова починається людина,

Із мови починається весь рід,

Моя ласкава, мамина, єдина -

Щебече соловейко на весь світ.

3-й учень. 

Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна -

Це наша українська рідна мова,

Немов бандури вічної струна.

4-й учень.

Моя земля - це гори темнолиці,

Навчили мови рідної мене

І підняли мене, немов би птицю,

В склепіння неба, тихе і ясне.

 

Учитель. Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю. От і П. Глазовий своїми гуморесками закликає  любити рідне слово, шанувати свою мову.

Інсценізація гуморесок П. Глазового « Кухлик», « Красотульки»

Ведучий

Ми - українці - велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квітне в садочках

червона калина,

Рідна земля для нас всіх -Україна.

Ведуча. 

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!

У барвінки зодягайся,  українське слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,

Як з дитячої колиски  Мову покохали.

1-й учень. 

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

2-й учень. 

Як ту мову можна забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила.

3-й учень.

От тому плекайте, діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом.

4-й учень. 

Вже кінчилось свято.

І прощатись нам пора.

Ми бажаємо Вітчизні.

Разом. 

Щастя, миру і добра.

Виходять 2 учениці зі свічками в руках

Дівчина 1 читає вірш  О. Олеся« Як парость виноградної лози» 

Дівчина 2 читає « Молитву за рідну мову» Ольги Яворської

  Завершальна пісня « Моя Україна» О. Юнакова

 

 

docx
Додано
19 січня
Переглядів
148
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку