Виховний захід на тему: «Мова наша солов'їна – чиста, мов перлина»

ВИХОВНИЙ ЗАХІД  НА ТЕМУ:
«МОВА НАША СОЛОВ’ЇНА – ЧИСТА, МОВ ПЕРЛИНА»

Мета: Розширити і поглибити знання дітей про мову. Показати її багатство, мелодійність, красу. Розвивати виразне мовлення, уяву, мислення, образну пам'ять. Збагачувати словниковий запас розвивати прагнення бути свідомим громадянином України, формувати високі громадянські якості: патріотизм, людяність, доброту, милосердя та працьовитість, бажання вивчати та удосконалювати свої знання з рідної мови. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, художнього слова, повагу до батьків.

Девиз: «Без мови, без святості душі,

без думки про завтрашній день

немає громадянина».

Василя Симоненка

Вчитель: Шановні батьки, діти, гості! Вітаємо Вас у нашій господі.Запрошуємо  на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови. Яка звучить у всіх куточках нашої Батьківщини.

Пісня про Україну

1. У краях, що дощами омиті
простягнулася наша земля,
де Карпати лісами покриті,
де орел понад степом кружля.
Приспів:
Україно, моя Україно,
ти в душі і у серці живеш,
народила і доньку і сина,
в майбуття за собою ведеш.

2. Лине пісня, дзвінка і привітна,
де у полі дозріли хліба,

там де прапор наш жовто-блакитний,
де козацькая слава жива.

Приспів.
3.І хай носить нас вітер по світу,
хай часами суворе життя,
я не зраджу мою Україну,
не покину, як мати дитя.

Вчитель: Ну що б, здавалося,слова…

Слова та голос – більш нічого

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!

 

Учень : Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню!

 

Учень: Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними вільнолюбними предками. Що може бути дорожчим для людини, як рідне слово?

Учень: Мова  кожного  народу

Неповторна  і  -  своя.

В  ній  гримлять  громи   в  негоду,

В  житі – трелі  солов’я.

Учень: На  своїй  природній  мові

І  потоки  гомонять.

Зелен-клени  у  діброві

По-кленовому  шумлять.

Учень:Солов’їну,  барвінкову,

Колосисту -  на  віки –

Українську  рідну  мову

В дар дали мені батьки.

Учень:Берегти  її, плекати

Будем  всюди  й повсякчас,

Бо ж єдина – так, як мати –

Мова в кожного із нас.

Вчитель: Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і

завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б’є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері.

 

Учень:Українська мова-

Давня й молода.

Світить рідне слово,

Як жива вода.

Звідки воно взялось-

Діло не просте…

В душу засівалось,

Із душі росте.

Вчитель: Наша мова прекрасна, бо писалась людьми  із гарячими серцями:  Л. Українкою, М. Рильським, П. Тичиною, В. Симоненком, Т. Шевченком,    І. Франком та багатьма іншими митцями. Вони всі прагнули, щоб мова огорнула всю Україну.

Учень: Вся історія народу - в мові,
             Мова - душа народу.
            Позбавити народ  рідної мови -
            Це означає вбити народ.

Учень:Зневажати мову мамину - біда,
            Котра пустими  зробить наші душі,
            І ми нащадкам зможем   передать.
          Лиш те, що корені калині  сушить.
Учень: О, не згуби свого народу,

Безсмертна мово, рідна і терпка.
           Ти є душа співучого народу,
          Що був і є, і буде у віках.

Учень:Яка ж багата рідна мова!
            Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,
             І нищити її не смій!

Учень:Вона про все тобі розкаже,
           Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,
           Як правильно у світі жить.

 

Учень:В ній стільки слів,
            що й не збагнути!
             І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути
            Ти зможеш просто безліч знань.

 

Вчитель: Мова — це велике досягнення людства. Вона у кожного народу

своя. І свою рідну мову ми всі повинні дуже добре знати, розмовляти нею чисто і правильно. Здається, що мова наша  ввібрала у себе все: сонце і зорі,

красу вишневого цвіту і ранкові роси, шепіт трави і дзвінкий спів струмочка, вечірні тумани і тепло літнього дня. Ви вже навчилися читати і писати рідною мовою,  і надалі будете вдосконалювати свої знання, збагачувати

словниковий запас, бо слів у нашій мові є надзвичайно багато.

 

Учениця:Ваша мова, діти, рідна мова

З роси, й води, з квіток і джерела.

Така, як зірка ніжна світанкова,

На цій святій землі завжди жила!

Саме земля мене таку зростила.

Чарівну, мудру, світлу, осяйну

Дала мені могутні дивокрила,

Вдягла в слова, як у квітки весну

 

Учениця:І хоч мене хотіли розтоптати,

Та я жива, і я до вас прийшла,

Щоб вас до зір далеких піднімати.

І до сердець не допустити зла.

Щоб гордо йшли по світу українці

Й несли усім своїх сердець тепло.

За руки взявшись, а не поодинці,

Щоб людство в мирі й радості жило.

Учень:   Ваша мова, діти, рідна мова!

І поки я жива – народ живе.

Із глибини віків несу я кожне слово,

І хай воно вам до сердець пливе

Щоб діти патріотами зростали,

Любили край свій рідний й берегли.

Щоб ви усі на захист мови стали

І розмовляти правильно могли

Вчитель: Але в повсякденній розмові ви частенько вживаєте «суржики», тобто такі слова, що їх немає в літературній українській мові. Це слова- кальки з інших мов.

Учень:Так, слово кожному своє.
             Багато слів у мові є.
             Їх вивчити потрібно й знати,
            Щоб в мові правильно вживати.
            Але частенько наші діти
            Не вміють чисто говорити.
            Вживають суржики-слова,
            І слів тих повна голова.
            Вони вставляють їх в розмову,
             Свою засмічуючи мову.

Вчитель: А зараз прослухайте смішинки – веселики.

«Кухлик»

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Просить він: Покажіть, кухлик той, що з краю

Што? Чєво? Я не понімаю.

Кухлик, люба, покажіть.

Той, що збоку смужка.

Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв і насупив брови:

В Україні живете й не знаєте мови.

У меня єсть свій язик

 

Да к чєму мнє мова.

Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда в моєї корови.

Має, бідна, язика і не знає мови

 

«Серед темної ночі»

 Серед ночі Київ
 Криється туманом.
 Розмовляє вітер
 З бронзовим Богданом.
 —  Облітав я, — каже, —
 Вулиці всі чисто.
 Як змінився Київ, Це прадавнє місто!
 Де вітри гуляли,

Там нові квартали...
 А Богдан зітхає:
 —   Що там ті квартали…
 Нині і кияни
 Зовсім інші стали.
 Я сто літ на площі
 Днюю і ночую,
 Але дуже рідко
 Рідну мову чую.

 

Вчитель:Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів'ях, приказках про рідну мову.

 

Маленька, менша від мачини,

Ні з ким не стану на борню.

А при читанні, коли треба,

Й людини мову я спиню.

Що це таке?

(КРАПКА)

 

Злита з хвостиком ця крапка,

Невелика, власне, лапка.

Робить паузу, всім знайома.

Як вона зоветься?

(КОМА)

 

Він після речення, цитати

Вмостився, схожий на гачок

Всіх нас примушує питати

А сам ні пари з вуст — мовчок.

(ЗНАК ПИТАННЯ)

 

Що за знак - стрункий як спис

Він над крапкою завис.

Спонука до поклику,

Хто ж бо він?

(ЗНАК ОКЛИКУ)

Вчитель:А тепер пригадайте прислів'я та приказки. Пограємо в гру «Доскажи словечко»

1. Птицю пізнають по пір'ю, а людину по… мові.

2.  Без мови немає … народу.

3.  Пуста мова не варта доброго …слова.

4.  Хто своєї мови цурається, хай сам себе ….стидається.

5.  Гостре словечко коле ….сердечко.

6. Давши слово – держись, не давши – ….кріпись.

7. У кого рідна мова, в того й душа ….здорова.

8. Від теплого слова і лід ….розмерзає.

9. Слово – не горобець, як вилетить, то вже не…. спіймаєш.

10. Слово до слова – зложиться…. мова.

 

Вчитель: Яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.

 

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей...

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.
Щастя, миру і добра.

Я бажаю Вам на довгиї літа…

 

Пісня «Квітуча Україна»

 

1.Де сяє сонце золоте і журавлі курличуть
В саду черешенька цвіте Вечерять мама кличе
Співає сонячні пісні уся моя родина
Бо я вродилась на землі, що зветься Україна

Приспів: За квітучі гаї, і калини цвіт у лузі
Станьмо браття мої помолімось разом друзі
Хай молитви слова в небо птахою полинуть
Щоб завжди берегла Матір Божа Україну
 

2. Любові сповнена земля одна така на світі
Тут кожен день стрічаю я
Серця добром сповиті
І покладемо за мету від малу й до загину
Любити землю цю святу,що зветься Україна.

Приспів.