Сценарій дозволить провести цікаве та інформативне свято. Учні детально ознайомляться з історією життя та добрими вчинками святого Миколая. Розробка дозволяє задіяти у виставі багато дітей. Повчальна історія про перемогу добра над злом навчить дітей бути чуйними та чемними. У пригоді вчителю також стануть святкові пісні, які увійшли до сценарію.
Свято Миколая.
Ведуча: Добрий день усім, хто до нас завітав. Сьогодні ми вшановуємо святого Миколая. Це веселе народне свято, яке дуже полюбляють діти. В зимові ночі, з 18 на 19 грудня, святий Миколай спускається на землю з небес. Сивобородий, у срібному кожушку, він заходить до кожної хати, розкладає подарунки: чи то під подушку, чи у черевичок. Не обминав він жодної дитини.
Дитина 1: Все затихло надворі,
Сяють зорі угорі,
Всі чекають, виглядають
Чудотворця Миколая.
Дитина 2: Але щось він забарився
Може, в небі заблудився?
В нього клопотів багато,
Бо заходить в кожну хату.
Все, що в нього в торбі є
Чемним дітям роздає.
Дитина 3: А на санках – подарунки!
Ах, як багато їх!
Для Діми, для Крістінки,
Для всіх, для всіх, для всіх!
Дитина 4: А тим, що пустували,
То чортик в темний кут
На пам’ятку поставить
Гнучкий з лозини прут.
Пісня «Ми чекаєм Миколая»
Звучить музика, вбігає чорт з різками.
Чорт: Діти, а ви знаєте хто я? Я – Антипко, ваш знайомий.
Антипко я із пекла
З різками гнучкими,
Мушу чемних усіх діток
Поробити злими.
Моє чортяче шануваннячко, любі чортята і чорточки. Гайда зі мною до пекла!
Діти: Нікуди ми з тобою не підемо!
Чорт: (до інших дітей) А ви підете?
Діти: Ні, не підемо!
Ведуча: Іди собі, Антипко, до своїх, а ми тебе не знали і знати не хочемо.
Чорт: Не біда, ми познайомимось.
Розкажу вам по порядку –
Я – маленьке дьяволятко
І диявол в мене татко,
Мати – дияволиха,
Наробити можем лихо!
Ведуча: Ми не хочемо до пекла, ми чемні та слухняні дітки.
Чорт: А ви знаєте як там добре, ні вчитися, ні вуха мити не треба. Ви любите вуха мити?
Діти: Так!
Чорт: Ой, що ж мені робити?(сідає і плаче). У старих чортів робота гарна, легка, безтурботна. Дав горілки – і готово! Зразу ж хлопці гонорові посваряться і поб’ються, а чорти собі сміються. Ну, а я, Антипко бідний мушу весь день ганятися за дітьми, намовляти їх, а вони ще й не слухаються.
(виходить хлопчик).
Хлопчик 1: Я сьогодні був хорошим
Тому собі я попрошу
У святого Миколая
Всього, що душа бажає,
Хай засуне під подушку:
Ковзани, хокейну клюшку,
Три коробки пластиліну...
Антипко: А соснового поліна?
Хлопчик 1: Ой, хто це? Щось почулось.
(виходить інший хлопчик)
Хлопчик 2: Хочу тенісні ракетки,
Шапку, шарфик і шкарпетки.
Ще я хочу маску й ласти...
Антипко: Може, різочок покласти?
Хлопчик 2 до 1: А це ти зі мною дразнишся?
Хлопчик 1: Це не я, це ти мене намовляєш!
(починають битися, сваритися)
Антипко: Посварив, посварив,
Аж чуби тріщать.
І дарунки у дітей
Всі вже полетять!
Хлопчик 1: Ой, то це ти у Миколая служиш?
Антипко: Так, він мене чудово знає. І вам подарунки передав – ось!
(дає дітям різочки)
Ведуча: Хіба ми такі подарунки чекали від Миколая?
Геть, пекельна сило темна,
Іщезай, де тьма підземна,
Хай засяє світ ясний,
Миколай іде святий!
(чорт з криком тікає, вибігають зірочки)
Зірочка 1: Ми, зірочки, спустились з неба,
щоб освітити путь святому Миколаю.
Зірочка 2: Він в санчатах до зірок під’їзджає,
Їм подарунки дає і питає:
Зірочка 3: Чи вмієте молитися?
Зірочка 4: Чи не любите сваритись?
Зірочка 5: Чи слухняні ви в батьків?
Зірочка 6: Чи не маєте гріхів?
Разом зірочки: Просимо, святий Миколаю, до нас!
(звучить музика, зірочки роблять «доріжку», чути дзвін)
Ведуча: Чуєте, святий Миколай спускається до нас із небес. А ось він!
(заходить Миколай)
Миколай: Добридень, любі діти! Я весь рік наглядав за вами. Адже треба, щоб ви всі росли чесними та щедрими, добрими та вірними, щоб тішилися ваші тато й мама.
Я дарунки свої просто так не даю,
За хорошії справи я торбину свою
Розв’яжу для дітей, що достойні награди.
Хай розкажуть про справи хороші свої,
А я послухаю.
Дівчинка: Мамі я допомагала
Рано-вранці прокидалась
І кімнату прибираю
Мамі пісню заспіваю,
Бо важка в мами робота,
Вихідний – лише субота.
(Миколай хвалить дівчинку)
Хлопчик: А я не раз на рибалку
Ходив улітку з татком.
З відра, що тато наловив
Я рибу всю у став впустив.
І рибі добре, що на волі,
І татку, бо клює доволі.
Миколай: І ти молодець, що любиш живі істоти.
Дитина 1: Святий отче Миколай,
Нашу хату не минай!
Подаруй мені на втіху
Величезну торбу сміху,
І здоров’я для родини
Й красну долю для Вкраїни!
Дитина 2: Гей, пошлемо листочок до раю:
«Не забудь нас, святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка!-
Вас прохають і хлопці й дівчатка.
Завжди ми були чемні та милі,
До садочка охоче ходили,
Шанували матусю і тата,
Любили сестричку і брата.
Дитина 3: Ми складаєм долоні маленькі
У молитві до Божої неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба-
А Антипка нам зовсім не треба!»
Гей, напишем листочка до раю:
«Ми чекаєм, святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!»
А підпишемо: Хлопці й дівчатка.
Миколай: Я схвильований до краю,
Що дітей хороших маю.
Розв’яжу свою торбинку
Й дам всім дітям я гостинці.
(роздає подарунки)
Миколай: А я прощаюсь з вами, бо мене чекають ще багато дітвори.
Будьте добрі, мудрі, щирі,
Живіть у радості і мирі!До побачення!
Ведуча: Настав час і нам прощатись.
А вам я хочу побажати любові й ласки один до одного.
Не сваріться і не зліться,
Щоб в наступний мирний рік
Вам був приємний медяник.