СЦЕНАРІЙ "СВЯТИЙ МИКОЛАЙ"

Про матеріал

Сценарій дозволить провести цікаве та інформативне свято. Учні детально ознайомляться з історією життя та добрими вчинками святого Миколая. Розробка дозволяє задіяти у виставі багато дітей. Повчальна історія про перемогу добра над злом навчить дітей бути чуйними та чемними. У пригоді вчителю також стануть святкові пісні, які увійшли до сценарію.

Перегляд файлу

Свято Миколая.

Ведуча: Добрий день усім, хто до нас завітав. Сьогодні ми вшановуємо святого Миколая. Це веселе народне свято, яке дуже полюбляють діти. В зимові ночі, з 18 на 19 грудня, святий Миколай спускається на землю з небес. Сивобородий, у срібному кожушку, він заходить до кожної хати, розкладає подарунки: чи то під подушку, чи у черевичок. Не обминав він жодної дитини.

Дитина 1: Все затихло надворі,

                   Сяють зорі угорі,

                   Всі чекають, виглядають

                   Чудотворця Миколая.

Дитина 2: Але щось він забарився

                   Може, в небі заблудився?

                   В нього клопотів багато,

                   Бо заходить в кожну хату.

                   Все, що в нього в торбі є

                   Чемним дітям роздає.

Дитина 3: А на санках – подарунки!

                   Ах, як багато їх!

                   Для Діми, для Крістінки,

                   Для всіх, для всіх, для всіх!

Дитина 4: А тим, що пустували,

                   То чортик в темний кут

                   На пам’ятку поставить

                   Гнучкий з лозини прут.

Пісня «Ми чекаєм Миколая»

Звучить музика, вбігає чорт з різками.

Чорт: Діти, а ви знаєте хто я? Я – Антипко, ваш знайомий.

           Антипко я із пекла

           З різками гнучкими,

           Мушу чемних усіх діток

           Поробити злими.

Моє чортяче шануваннячко, любі чортята і чорточки. Гайда зі мною до пекла!

Діти: Нікуди ми з тобою не підемо!

Чорт: (до інших дітей) А ви підете?

Діти: Ні, не підемо!

Ведуча: Іди собі, Антипко, до своїх, а ми тебе не знали і знати не хочемо.

Чорт: Не біда, ми познайомимось.

           Розкажу вам по порядку –

           Я – маленьке дьяволятко

           І диявол в мене татко,

           Мати – дияволиха,

           Наробити можем лихо!

Ведуча: Ми не хочемо до пекла, ми чемні та слухняні дітки.

Чорт: А ви знаєте як там добре, ні вчитися, ні вуха мити не треба. Ви любите вуха мити?

Діти: Так!

Чорт: Ой, що ж мені робити?(сідає і плаче). У старих чортів робота гарна, легка, безтурботна. Дав горілки – і готово! Зразу ж хлопці гонорові посваряться і поб’ються, а чорти собі сміються. Ну, а я, Антипко бідний мушу весь день ганятися за дітьми, намовляти їх, а вони ще й не слухаються.

(виходить хлопчик).

Хлопчик 1: Я сьогодні був хорошим

                      Тому собі я попрошу

                      У святого Миколая

                      Всього, що душа бажає,

                      Хай засуне під подушку:

                      Ковзани, хокейну клюшку,

                      Три коробки пластиліну...

Антипко:   А соснового поліна?

Хлопчик 1: Ой, хто це? Щось почулось.

(виходить інший хлопчик)

Хлопчик 2: Хочу тенісні ракетки,

                      Шапку, шарфик і шкарпетки.

                      Ще я хочу маску й ласти...

Антипко:     Може, різочок покласти?

Хлопчик 2 до 1:  А це ти зі мною дразнишся?

Хлопчик 1:  Це не я, це ти мене намовляєш!

(починають битися, сваритися)

Антипко:     Посварив, посварив,

                      Аж чуби тріщать.

                      І дарунки у дітей

                      Всі вже полетять!

Хлопчик 1: Ой, то це ти у Миколая служиш?

Антипко:    Так, він мене чудово знає. І вам подарунки передав – ось!

(дає дітям різочки)

Ведуча:  Хіба ми такі подарунки чекали від Миколая?

                      Геть, пекельна сило темна,

                      Іщезай, де тьма підземна,

                      Хай засяє світ ясний,

                      Миколай іде святий!

(чорт з криком тікає, вибігають зірочки)

Зірочка 1:   Ми, зірочки, спустились з неба,

                     щоб освітити путь святому Миколаю.

Зірочка 2:   Він в санчатах до зірок під’їзджає,

                     Їм подарунки дає і питає:

Зірочка 3:   Чи вмієте молитися?

Зірочка 4:   Чи не любите сваритись?

Зірочка 5:   Чи слухняні ви в батьків?

Зірочка 6:   Чи не маєте гріхів?

Разом зірочки: Просимо, святий Миколаю, до нас!

(звучить музика, зірочки роблять «доріжку», чути дзвін)

Ведуча:  Чуєте, святий Миколай спускається до нас із небес. А ось він!

(заходить Миколай)

Миколай:  Добридень, любі діти! Я весь рік наглядав за вами. Адже треба, щоб ви всі росли чесними та щедрими, добрими та вірними, щоб тішилися ваші тато й мама.

                   Я дарунки свої просто так не даю,

                   За хорошії справи я торбину свою

                   Розв’яжу для дітей, що достойні награди.

                   Хай розкажуть про справи хороші свої,

                   А я послухаю.

Дівчинка: Мамі я допомагала

                   Рано-вранці прокидалась

                   І кімнату прибираю

                   Мамі пісню заспіваю,

                   Бо важка в мами робота,

                   Вихідний – лише субота.

(Миколай хвалить дівчинку)

Хлопчик: А я не раз на рибалку

                   Ходив улітку з татком.

                   З відра, що тато наловив

                   Я рибу всю у став впустив.

                   І рибі добре, що на волі,

                   І татку, бо клює доволі.

Миколай: І ти молодець, що любиш живі істоти.

Дитина 1: Святий отче Миколай,

                   Нашу хату не минай!

                   Подаруй мені на втіху

                   Величезну торбу сміху,

                   І здоров’я для родини

                   Й красну долю для Вкраїни!

Дитина 2: Гей, пошлемо листочок до раю:

                  «Не забудь нас, святий Миколаю!

                   Не забудьте про нас, янголятка!-

                   Вас прохають і хлопці й дівчатка.

                   Завжди ми були чемні та милі,

                   До садочка охоче ходили,

                   Шанували матусю і тата,

                   Любили сестричку і брата.

Дитина 3: Ми складаєм долоні маленькі

                   У молитві до Божої неньки,

                   Тож гостей ми чекаємо з неба-

                   А Антипка нам зовсім не треба!»

                   Гей, напишем листочка до раю:

                   «Ми чекаєм, святий Миколаю!

                   Ми чекаємо вас, янголятка!»

                   А підпишемо: Хлопці й дівчатка.

 

Миколай: Я схвильований до краю,

                   Що дітей хороших маю.

                   Розв’яжу свою торбинку

                   Й дам всім дітям я гостинці.

(роздає подарунки)

Миколай: А я прощаюсь з вами, бо мене чекають ще багато дітвори.

                   Будьте добрі, мудрі, щирі,

                   Живіть у радості і мирі!До побачення!

Ведуча:     Настав час і нам прощатись.

                   А вам я хочу побажати любові й ласки один до одного.

                   Не сваріться і не зліться,

                   Щоб в наступний мирний рік

                   Вам був приємний медяник.

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сисоєва Євгенія Дмитріївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додав(-ла)
Троян Наталья
Пов’язані теми
Музичне мистецтво, Сценарії
Додано
5 грудня 2020
Переглядів
304
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку