«Синтез мистецтв на прикладі твору Ф.Ліст «Лорелея»

Практичне заняття з дисципліни:  «Методика музичного виховання з практикумом» для 3 курсу

на тему: «Синтез мистецтв на прикладі твору Ф.Ліст «Лорелея»

Магістранта-практиканта Калініної С.В.

Тип заняття: заняття з комплексним застосуванням знань, умінь і навичок.

Вид заняття: комбінований.

Мета заняття: опанування твору Ф.Ліста для уроку мистецтв у 8 класі «Мистецтво крізь віки»,  визначення художніх образів музичних творів та їх характеру, розуміння драматизму твору, передання через музику задум композитора.

Задачі: корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму, Виховувати  любов до класичної музики, рідного народу;
–  Виховувати здатність  співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.

Музичний матеріал: нотна хрестоматія Ф. Ліст «Лорелея», ноутбук, фортепіано.

План заняття:

- Організаційний момент.

- Розповідь про композитора та музичний твір.

- Слухання твору та аналіз.

- Підсумок заняття.

(Ференц Ліст(22.10.1811-31.07.1886)
       

 Будь-який твір народної музики є образом життя народу. Саме як його віддзеркалення виникають народна музика, народна пісня. Образи народного життя, втілені композиторами у професійній музиці, стають ще яскравішими.

Саме  з  такою  музикою  ми  продовжимо  знайомитися  на  сьогоднішньому  уроці. Яскравим  представником  романтичного  стилю  Угорщини  був  Ференц  Ліст.

Чудовий  угорський  композитор  і  піаніст, один  із  родоначальників  програмової  музики, Ференц  Ліст  народився  в  селі  Деборьян  у  сім’ї  доглядача  графської  кошари. Батько  його  був  талановитим  музикантом-самоуком, і ще  в  ранньому  дитинстві  за  його   допомогою  Ференц  опанував  мистецтво  фортепіанної  гри. Перший  його  публічний  виступ  відбувся,  коли  хлопчикові  виповнилося  дев’ять   років. Успіх  був  такий  шалений, що  Ференца  повезли  у  Відень  до  композитора, піаніста  і  педагога  К.Черні, відомого  своїми  навчальними  етюдами. Черні  охоче  взявся  за  навчання  Ліста  і  незабаром  містом   поширилася  слава  про  маленького  піаніста-віртуоза. Бетховен, який  був  присутнім  одного  разу  під  час  його  гри, передбачив  Лісту  велике  майбутнє.

Батько  мріяв,  що  син  продовжить  освіту  в  знаменитій  паризькій  консерваторії, але  дванадцятирічному  хлопчикові  відмовили – він  був  іноземцем. Батько  і  син  все ж таки  залишилися  в  Парижі. Особливо  важкий  час  настав  через  чотири  роки,  коли  помер  батько  і  Ліст  залишився   сам. Але, живучи  бідно,  Ліст  все  ж  таки  навчався, не  маючи  регулярної  загальної  освіти, він  пішов  шляхом  самоука. Гордість  і  самолюбність  спонукали  його, і  він  жадібно  вбирав  у  себе  літературу    і  культуру   минулого  і  сьогодення, ставши  врешті-решт  одним  із  найосвіченіших  людей  свого  часу.

Він  продовжував  удосконалюватися  як  музикант-виконавець,  пильно  вивчаючи  твори  композиторів-класиків. Ліст  багато  виступає,  і  поступово  про  нього  дізнаються  не  лише  в  Парижі, але  і  в  інших  європейських  столицях. Здавалося, на  фортепіано  для  Ліста  не  існує  технічних  труднощів. Він  нібито  по-новому  осмислив  цей  інструмент, виявив  раніше  приховані  його  можливості. Ліст  примушував  його  звучати  то  як  оркестр то  як  людський  голос.

Ліст  виступає  з  концертами  усією  Європою. Саме  тоді  він  сам  починає  писати  музику.  Поступово  потяг  до  творчості  перевищує  інше, і  Ліст  відмовляється  від  концертної  діяльності. Оселившись  у  Веймарі, він  віддає  всі  свої  сили  композиторській, диригентській  і  педагогічній   діяльності,  допомагаючи  багатьом, навчаючи  безкоштовно – таку  клятву  він  дав  собі  ще  в  ранній  юності.

Ліст  написав  величезну  кількість  яскравих  концертних  етюдів,  кожен  піаніст  знає  його  «Угорські  рапсодії», фортепіанні  п’єси, обєднанні  назвою  «Роки  мандрів».

Основний принцип творчості Ф.Ліста — програмність. В основі більшої частини його творів лежить поетично-сюжетний задум. За допомогою програми Ліст намагався надати мистецтву більшої дієвості та образної конкретики, більшої доступності для слухача. Творам Ліста загалом притаманий романтичний конфлікт дійсного і особистого, який вирішується через героїчність.

Більша частина фортепіанної спадщини композитора — транскрипції й парафрази музики інших авторів. Спочатку приводом для їхнього створення послужило бажання Ф.Ліста популяризувати у своїх концертах великі оркестрові твори майстрів минулого або нову музику невизнаних композиторів-сучасників. У нашу епоху більшість із цих аранжувань втратила популярність, хоча піаністи як і раніше включають у концертний репертуар подібні п'єси, що дають можливість продемонструвати запаморочливу техніку.

Педагогічні установки Ф.Ліста багато в чому спираються на методичні положення його вчителя – К.Черні. І хоча він не зібрав свої принципи, поради і прийоми в закінчену працю, все ж таки вони дійшли до нас у непрямому вигляді: через його композиторські опуси, виконавську діяльність, збереглися в спогадах його сучасників, учнів.

Велика кількість його фортепіанних творів увійшла до традиційного репертуару, зокрема Угорські рапсодії, Соната сі-мінор та два фортепіанних концерти. Також Ф. Ліст зробив численні фортепіанні транскрипції популярних сцен із опер, симфоній, каприсів Паганіні та пісень Шуберта. Окремі фортепіанні твори Ф. Ліста вважаються найвищим випробуванням фортепіанної майстерності. Також Ф. Ліст був автором великої кількості хорової, вокальної та симфонічної музики. Органні твори Ф.Ліста посіли чільне місце у репертуарі органістів. В Немирові дав один із своїх останніх концертів. У Вороновиці знаходився маєток Кароліни Вiтгенштейн, якій Ліст присвятив всі свої симфонічні поеми. Саме там він написав п'єси для фортепіано на теми українських пісень "Ой, не ходи Грицю", "Віють вітри, віють буйні" та інші.

Велику увагу Ліст-педагог приділяв розвитку технічної майстерності, як по відношенню до себе, так і до своїх учнів. Засвоївши й узагальнивши багато методик вдосконалення техніки, що існували на той час, він розробив свій підхід до розвитку технічної майстерності. Головний момент цього підходу полягав у необхідності попереднього аналізу технічних труднощів для подальшого їх подолання. Ф.Ліст запропонував систему прийомів, які складали особливий етап попередньої роботи і включали засвоєння “фундаментальних формул” для досягнення технічної майстерності. Для систематизації технічних прийомів Ф.Ліст залишив у своєму доробку багато етюдів і технічних вправ, робота над якими допомагала його учням добитися необхідної майстерності. Ференц Ліст зробив корінний переворот у піаністичній техніці, ввів “симфонічне трактування” фортепіано, засноване на повнозвучності й багатобарвності.

Головний естетичний постулат педагогіки Ліста – пріоритет у виконанні належить образному змісту твору. Вчитель повинен всю свою увагу направити на допомогу своєму учневі для його розкриття і адекватного втілення. Тобто у виконанні Ліста цікавила інтерпретація твору, а не механічне відтворення його тексту. Для педагогічної діяльності Ф.Ліста також характерні: системність і послідовність навчання, самостійність дій учнів, увага до їх індивідуальних особливостей тощо. Таким чином, музично-педагогічна діяльність Ф.Ліста, в якій простежується спадкоємність із сучасними перспективними напрямами загальної педагогіки, повинні стати основою для підвищення ефективності професійної підготовки вчителя музики на сучасному етапі навчання студентської молоді.

Прагнення втілити характерний зміст вірша позначається і в відомому творі Ліста «Лорелея» на слова Гейне. Простий і в той же час піднесенно-романтичний сюжет, заснований на народному переказі, отримує тут дивно тонке відображення. Перед нами і образ прекрасної Лорелеї, і тихий плин Рейну в передвечірніх сутінках, і гуркіт хвиль.

Сприйнявши багато чого від культурних традицій Франції та Німеччини, будучи національним класиком угорської музики, він зробив величезний вплив на розвиток музичної культури всієї Європи.

Виконання твору «Лорелея»

         Спочатку речитатив, потів розповідь і пісня в дусі баркароли (що більш за все відповідає образу річки, тихому і рівному плескіт хвиль), далі епізод, який відтворює картину загибелі рибалки в бурхливих хвилях (тремоло і хроматичні ходи в нижньому регістрі-гуркіт хвиль), і нарешті, реприза-знову спокійний рух баркароли, знову Рейн повільно і величаво котить свої води. Вірш Гейне, Ліст трактує в широкій поемній манері, органічно поєднуючи декламаційний, речитативний склад мелодії з пісенним, розгорнуту форму з досить чітко розмежованими епізодами.

         Спробуємо визначити характер музичного твору, його основну задумку. Чи зрозуміли Ви драматизм цього твору?

Домашнє завдання: Встановити зв'язки між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому.

-З творчістю якого композитора ми сьогодні ознайомились?

-Які видатні твори Ф.Ліста ви знаєте?

-Якого характеру твір «Лорелея»?

-Що придало складності у розборі твору?

-Чи сподобався вам музичний твір?