Сценарій "Святий Миколай завжди серед людей"

Про матеріал

Якщо знову не вдасться завантажити перший сценарій, то може з цим пощастить. ) Даний сценарій ми в Полтавському політехнічному коледжі ставили для дітей-інвалідів та дітей, батьки яких є волонтерами та учасниками АТО. В основі розповідей - справжні історії, надіслані мені різними людьми.

Перегляд файлу

Святий Миколай серед людей.

 

Дійові особи:

Тітка

Мама

Дочка

Жебрак (він же Святий Миколай)

1-ий Ангел

2-ий Ангел

3-ій Ангел

Моряк

Студентка

Волонтерка

Чортик

 

Звук

 

Фото

 

Музика.

На порожній сцені на колінах зігнутий майже до землі Жебрак в лахмітті. Біля нього – мисочка для подаяння. З’являються Тітка, Мати і Дочка. Тітка несе велику сумку, Мати за руку веде Дочку. Тітка і Мати сваряться.

 

Тітка: Як ти мене дістала! Сьогодні свято, а ми по магазинах шляємось!

 

Мама: А що тобі вдома робити?.. Про подарунки для дитини раніше не встигла я подумати, бо ти сама мені казала: "Дорога сестро, ще купа часу - встигнемо". От і встигли!

 

Дочка:  (помічає жебрака) Мамо...

 

Мама не слухає дочку.

 

Мама: Ти б про дитину подумала! Адже вона і твоя похресниця. А вона так чекала на подарунки  Миколая!

 

Дочка: Мамо, тьотю...

 

Тітка: А мені думаєш було коли? Я, по-твоєму, не зайнята? В мене теж і робота, і інститут!

 

Дочка: Мамо-о-о!

 

Мама: Чого тобі? Стій тут біля речей, а ми з тьотею он в той магазин зайдемо!

 

Тітка: (роздратовано) Ага, ага... Іди погуляй. Тільки нікуди не йди, а то шукай тебе тоді!

 

Мама з Тіткою йдуть, по дорозі недбало кидаючи якусь дрібноту Жебракові.

 

Тітка (Мамі): І, до речі, не кричи на дитину. Хоча б на вулиці, де нас можуть почути.

 

Мама: А ти на мене не кричи... Я теж хвилююсь і за батька, і за чоловіка, як вони там, адже зима вже…

 

Тітка і Мама виходять. Музика.

Дочка сумно підходить до Жебрака, полазивши по кишенях, витягає і кладе йому в мисочку цукерку.

 

Дочка: Ну чому вони тепер сваряться? Так добре раніше жили… І тато вдома був, і дідусь… Краще б пояснили мені, хто він такий отой Святий Миколай? І як він допоможе повернути з війни тата і дідуся, хіба він на війні?

 

Піднімає очі вгору.

 

Дочка: І чому говорять, що він приходить з неба, якщо там нічого немає?

 

До Дочки підкрадається Чортик. Стає ззаду Дочки і говорить їй на вухо.

 

Чортик: Правильно, немає ніякісінького Миколая. А значить можна не слухатись, робити що хочеш!

 

Дочка: (обертається до Чортика) А чого ж тоді всі люди вірять в нього? Не може ж так бути, щоб так багато людей помилялись? Може й справді був колись такий чоловік?

 

Ззаду до Дочки підходить 1-ий Ангел. Кладе їй руку на плече та трохи відводить від Чортика. Далі Ангели поступово відтісняють Чортика від дитини.

 

1-ий Ангел: Справді, був колись такий чоловік на землі. Це було дуже давно. Колись в одній заможній родині ріс маленький хлопчик — Миколай. Він був дуже добрим, тихим та чуйним хлопчиком, горнувся до бідних та нужденних людей. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, милосердя.

 

2-ий Ангел: (підходить і стає поряд з 1-им Ангелом) Зберігся переказ про те, що весь час поки здійснювалось таїнство Святого Хрещення над ним, майбутній Святитель Миколай ще немовлям простояв у купелі викликаючи  благоговійний подив народу, не підтримуваним ніким, три години! Так майбутній великий Святитель вже при хрещенні своєму явив себе Чудотворцем.

 

1-ий Ангел: До нього горнулися всі люди і тоді, коли він став священиком. Отець Миколай старався всім допомогти, але так, щоб ніхто не знав, чиїх це рук справа. Тому люди вірять, що Святий Миколай є «старшим» серед святих: опікується воїнами, володіє ключами від неба. І зараз щира молитва до святого здатна вирішити багато проблем.

 

Дочка: (обертається до Ангелів) І чим же він заслужив у Бога такої любові?

 

2-ий Ангел: На землі народжується дуже багато людей, але святих серед них дуже і дуже мало. Секрет настільки рідкісної святості людини полягає у власному житті святого, в тій безмежній доброті і любові, яку він проявляє до звичайних, простих людей.

 

До Ангелів підходить 3-ій Ангел і стає так, що зовсім затуляє Дитину від Чортика.

 

3-ій Ангел: Після того, як померли батьки Миколая, він продав маєток і роздав гроші бідним. Своїми молитвами зцілював, охороняв від напастей. А головне — всім серцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові.

 

Чортик забігає наперед і говорить до Дочки:

 

Чортик: Аякже! Роздав! Де це видано, щоб багатій свого багатства позбувся? І ти їм віриш? Нехай доведуть!

 

3-ій Ангел: А що ми повинні тобі доводити? Нехай тобі люди розкажуть про чудеса Святого Миколая.

 

Вступ до канту Святому Миколаю. На сцену виходить хлопець в костюмі моряка. Проходячи мимо Жебрака, кидає в його миску дрібні гроші.

 

Моряк: Ми на морі завжди щиро шануємо нашого заступника – Святого Чудотворця Миколая. Адже він сам плавав на кораблі і попав в бурю. Та щира молитва святого врятувала усіх людей на кораблі від лиха. От як це було, як люди розповідають.

Якось Святий Миколай плив на кораблі з Малої Азії в Лікію. Море було тихе, погідне. Яскраво сяяло сонце. Повівав легенький вітерець. На небі – ні хмариночки. І раптом звідки не візьмись налетів чорний вихор. Небо затягнуло чорними хмарами, все вище і вище здіймаються хвилі. Вітер вив, і стогнав, і свистів – люди злякались, почали плакати. Моряки звернулись до єпископа Миколая за допомогою. Святий угодник помолився – і буря відразу затихла, як і не було – погода знову радувала сонцем і сяянням чистого моря. От з тих пір моряки всього світу вважають Святого Миколая своїм заступником і молитвеником.

Коли Росія заблокувала наші кораблі в бухті Данузлав у Криму, то окремі прикордонні катери змогли вибратись і перейшли до Маріуполя чи до Одеси. Поміж ними вирушав до українських військ і наш катер. Пробиратись вирішили всі окремо, кожен у свій час, щоб збільшити шанси на успіх. Коли настала наша черга – на небо, як на гріх, саме вийшов місяць. Як в пісні: «Видно, хоч голки збирай!» Як бути? Адже ворог нас підстерігав, намагався захопити.

А в нас служив один хлопчина з Івано-Франківщини. От він першим і сказав: «Давайте молитись заступникові моряків – Святому Миколаєві. Він не залишить нас у біді». Цей Ярослав, а з ним ще троє зняли образочки з ший, поклали на палубі, десь принесли ще хреста різьбленого, стали на коліна та й почали молитись, і – диво! – вмить з моря натягнуло такого туману, руки не видно. Якось потихеньку наш капітан почав виводити катер з бухти. Тут вже ми всі молились отцю Миколаю, щоб благополучно вийти в чисте море. Коли чуємо – розмова російською. «Как ты думаешь, что это шумит, мотор или волна?» «Кажется, просто прибой. Туман просто скрадывает звук. Какой дурак в такой туман пойдет в море?» А ми саме проходили повз їхній борт, та так близенько, що бачили вогники їхніх цигарок. Росіяни нас не помітили. А як вийшли вже мористіше так на милю десь, туман і розійшовся. І ми тоді – повний вперед, аж до Одеси. Та ще до самої Одеси наші хлопці на палубі молились. Думаю, що тільки завдяки отцю Миколаю ми самі врятувалися і врятували наш катер.

 

1-ий Ангел: Дякуємо тобі, моряче! Хай молиться за тебе Святий угодник Божий Миколай.

 

Моряк хреститься, виходить.

 

2-ий Ангел: А ще Святого Миколая вважають заступником солдатів. Бо він здійснив багато чудес для них.

 

Вступ до канту Святому Миколаю. Входить Волонтерка, теж кидає якісь дрібні гроші Жебракові.

 

Волонтерка: Та що тут скажеш? Це – справжнісіньке чудо! Ось в цю війну була я в Дніпрі в госпіталі. А тоді саме бої жорстокі йшли поблизу Пісків та Донецького аеропорту. Поранених вертольотами та автомобілями доставляли цілими днями. Привезли одного бійця-«кіборга». Осколками живіт порвано. Подивився лікар і сказав: «Добре, що хлопець без тями, - відійде безболісно!» Та і побіг інших поранених зустрічати. Я посиділа, потримала хлопця того за руку, бо знаю вже, що помирати людина одна не повинна. А тут мене покликали допомогти перестелити постіль для новоприбулих поранених. Я вийшла, але щось мені в голову прийшло, і я вклала в руку пораненого іконку Святого Миколая, що завжди ношу на шиї, аби зовсім сам хлопчина не лишався.

Коли я повернулася, санітарка вже забирала каталку, де лежав хлопчина-«кіборг». Серце в мене похололо. Питаю: «Що? Все?» А санітарка говорить: «Так, вже в операційній солдатик. Сказав лікар – все зробить, але хлопець житиме, бо якщо ще досі живий, то і операцію витримає!» І що ви думали? Вижив! Благополучно операція пройшла, зажило все. От тільки, коли готували до операції хлопця – то так і не змогли розціпити пальці на руці з іконкою. То хірург так і залишив, тільки попросив загорнути руку стерильним бинтом. Тільки на третій день солдат прийшов до тями і сам розігнув пальці. Довго ще в нього на руці відбиток образка залишався. Тепер той солдат повернувся вже до сім’ї. Хірург говорив, що для таких ран дуже легко і вдало операція пройшла. Якщо це не чудо, то що?

 

3-ій Ангел: Дякуємо тобі, помагай же завжди в житті твоєму Святий Миколай!

 

Волонтерка, вклонившись ангелам, виходить.

 

1-ий Ангел: А ще ось такий випадок – було це теж ось, у війну.

 

Вступ до канту Святому Миколаю. На сцену входить Студентка. Теж подає милостиню Жебракові.

 

Студентка: Ось який випадок зі мною, у цю війну саме на Миколи торік, стався. Вчилася я в інституті у Дніпрі, а сама я з Комсомольського біля Старобешевого! Після того, як почалась війна, я залишилась в Дніпрі, а мама з маленьким братиком залишилась там… Ховались вони від обстрілу, будинок розбило… Я вже майже два місяці зв’язатись з ними не могла. А тут повідомлення: Збройні Сили України вийшли на околиці Комсомольського! Не витримала я невідомості, купила якусь іграшку, зібралася їхати. Дівчатам у кімнаті в гуртожитку сказала, що спробую проїхати до мами, то вони ще зібрали подарунків.

Як я добиралась розказувати довго. Допомогали волонтери, допомогали наші солдати, просто люди. І от я біля Комсомольського, але… будинок порожній, розбитий, і – нікого. Сусідка бабуся Таня сказала, що мама з братом живі, але на тому боці Кальміусу, у хаті нашої бабусі, а там ще стоять бандити. Єдиний міст перегороджує їхній блок-пост. Що тут робити?

Зібралась я, вкинула деякі речі, що чистіші  були в розбитій хаті, старовинну ікону Миколая, ще прабабусину, та ще знайшла сховок чийсь – 3 гранати. Для чого я їх забрала? Так і пішла через лід. А він ще не встановився, гнеться, тріщить. Йду, молюся: «Господи, порятуй! Святий Миколаю, не покинь мене!». Тільки дійшла, вийшла на берег, коли назустріч два п’яні з автоматами: «Стой, бандеровка!» Кажу їм: «Та я комсомольчанка, с улицы Чапаева!» «Покажи, что в сумке!»  «Игрушки брату из нашего дома разбитого на Садовой ходила забирать». «Покажи». Забрали сумку і почали ритись в ній. А там же ж гранати! Чого я їх брала? Стою перелякана, думаю – от і з’їздила до мами! Як ті сепари копались в сумці – не знаю, але гранати не знайшли. Я вухам не повірила, коли мені сунули в руки сумку і сказали: «Иди уже домой и больше тут не шастай!». Зайшла я за ріг найближчого порожнього будинку – і сама в сумку полізла з однією думкою: де ж ті гранати? А вони закотились під ікону на саме дно, та й лежать собі. Викинула я їх під ожеред соломи по дорозі, а сама – до мами. Ось так мене Миколай від смерті порятував.

 

3-ій Ангел: Дякуємо тобі, дівчино. Благослови тебе Боже!

 

Студентка кланяється, хреститься і виходить.

 

Чортик: Знайшли доказ! Прийшов якийсь дядечко, розказав баєчку, а всі повірили! Потім прийшла тіточка, – ще маєте казочку. Чого ви дітей вчите?!!

 

1-ий Ангел: Помовчи вже! Вчитель знайшовся! Дітей вчимо не ми, а приклади чудес Святого отця Миколая.

 

Дочка: (до Ангелів) А мені сподобалося! Розкажіть ще про Святого Миколая.

 

2-ий Ангел: В одного чоловіка було три дочки. Він був дуже убогий, часто і хліба не було у нього вдома. Журився батько, що його дітям судилася зла доля. До того ж вони не мали матері, бо вона померла. Святий Миколай відніс вночі до дому цього чоловіка мішечок з золотом і тим самим поміг йому врятувати дітей від горя, недолі і злиднів.

 

Дочка: Який він добрий! А Святий Миколай усім може допомогти?

 

3-ій Ангел: Звичайно! Святий Миколай дає нам прегарний приклад живої  діяльності та жертвенної любові до Бога і ближніх. Його любов - запальна, всеобіймаюча, повна милосердя і готова допомогти в кожній потребі душі і тіла. Він у кожному бачив самого Ісуса Христа, тому так скоро в кожній потребі спішив йому на допомогу.

 

1-ий Ангел: А ти когось маєш на увазі? Кому так треба пильної допомоги Святого?

 

Наперед забігає Чортик.

 

Чортик: Чого ти їх слухаєш? Яке там усім? Он бачиш жебрака? Де допомога для нього? (До Ангелів) Скільки зла і недолі на землі! Де зараз ваш Святий?

 

Дочка дивиться на Ангелів. Її бере за руку 1-ий Ангел. Тим часом 3-ій Ангел  виходить зі сцени.

 

1-ий Ангел: Хто мандрує, хто свій покинув край,  кому суворою мачухою стала чужина, перед ким, як море, життєва безодня – тому завжди допоможе Святитель Миколай! Тільки треба вірити і молитись щиро.

 

Чортик знову забігає наперед.

 

Чортик:  Та де ж зараз ваш Миколай? На небі нема, в жодній країні нема, на морі нема… Немає Миколая! І подарунки ніхто не принесе!

 

Входить 3-іий Ангел. В нього в руках митра і хрест Святого Миколая.

 

3-ій Ангел: Є Миколай! Він тут, серед нас, як справжній святий – завжди серед людей, більшість часу він проводить на землі, допомагаючи бідним у скруті, мандрівникам - у дорозі, мореплавцям - на морі.

 

Дзвони. 3-ій Ангел  підходить до Жебрака і з поклоном передає йому митру та хрест. Жебрак встає, відкидає з себе лахміття. Він у шатах Святого Миколая. Одягає митру, бере в руки хрест. Чортик тим часом тихенько задкує зі сцени.

 

Миколай: Не чекайте, діти, слушного часу, щоб творити добро. Всяке добро необхідне у всяк час. Ось подивимось, яким ви добром ділитесь з людьми.

 

1-ий Ангел бере з долу і подає Миколаєві мисочку з подаянням. Миколай бере звідти не монетку, а зірочку.

 

Миколай: Оце – чистісінька доброта. Так будьте ж, діти завжди добрими до людей! Доброта найперша чеснота, бо вона є справжнім виявом любові до ближнього.

 

Передає зірочку комусь із ангелів. Бере іншу зірочку.

 

Миколай: А ось найкоштовніший самоцвіт у Божій скарбниці – це милосердя. Бажаю вам відчувати його весь час до близьких і далеких людей, до всього живого.

 

Передає іншому ангелу, бере знову ціле гроно зірочок.  

 

Миколай: Ось тільки гляньте, скільки у людей співчуття до ближнього! І це дуже добре, бо саме зі співчуття починається кожна добра справа до ближнього. Найпростіше творити добро – уявити себе на місці нужденного і тоді – допомогти.

 

Передає зірочки ангелам. Бере з мисочки вуглинку. Трохи здивовано.

 

Миколай: А це що? Невже хтось про милість свою до ближнього пожалів? (Хитає головою) Ніколи не жалійте, діти, про те, чим допомогли іншій людині. Недарма говориться в народі: «Що дав нужденному – те дав Богу, а що дав Богу – те повернеться до тебе всемеро».

 

Кидає вуглинку знову в мисочку. Мисочку передає назад Ангелам.

 

Миколай: Візьміть же в дарунок від Господа нашого те, чим ви одарили ближнього свого! Нехай повернеться до вас і доброта, і співчуття, і милосердя, щоб побільшало в світі щастя між людьми.

Я дарунки свої просто так не даю.

То така нагорода за чесноту твою.

Ці дарунки, діти, несуть Ангели Господні,

А ви нам вірші розкажіть і заспівайте сьогодні.

 

Ангели приносять стільця, Миколай сідає. Виступи дітей. Як призи використовуються зірочки-чесноти.

 

Миколай: (встає) Ви добре співали, хороші вірші знаєте. Та й діти ви чуйні, добрі. Тому вам зараз я й роздам подарунки прямо з неба.

 

Знову вибігає Чортик на сцену, в руках – книга «Гріхи».

 

Чортик: Кому дарунків? Забіякам цим і пустунам? Боягузам, лінюхам? (показує на дітей із залу пальцем і сміється). Мені то вже краще знати, кому дарунки роздавати. (До Миколая) О! Гріхів у них багато!

Миколаю, зупинися,

подарунки заховай,

Тут зібрались діти грішні (показує книгу)

Ти нічого їм не дай!

 

Сідає прямо на підлогу, відкриває книгу «Гріхи» і читає.

 

Ось вчора Гриць тихцем

у друга кинув камінцем.

Іванко бігав коридором

і орав нелюдським ором.

А отой Андрій до чаю

своїй сусідці всипав солі.

Павло часто не ходив до школи.

А Оксанка – що й казати,

не хотіла іти спати! (свариться на дітей в залі пальцем)

Нагрішили, нагрішили, (встає, до Миколая)

ти дарунків їм не дай!

Дай мені, а я швиденько

донесу їх у свій край!

 

1-ий Ангел: Ах ти ж! Чого знову вдерся до нас? Бачиш, тут Святий Миколай,

А ну втікай швидко звідси!

 

Чортик:

Ні, я вам не помішаю, я ще щось маю сказати …

 

2-й Ангел: Досить, досить! Щось ти крутиш, баламутиш. Всі крутійства твої – марні, бо всі діти наші – гарні. Згинь, нечиста сило! Не ходи по цьому світу,

Зла ніде не сій! Геть звідси!

 

Музика. Виганяє Чортика. Чортик весь час намагається прослизнути під рукою в Ангела. Миколай виставляє вперед хрест. Чортик відразу відскакує і повискуючи тікає зі сцени.

 

Миколай: От же вперта недобра сила! Ну, тепер, янголятка, заважати нам нікому, давайте дітям подарунки роздамо! Самі знаєте, в скількох краях нас ще чекають.

 

Ангели стають обабіч Миколая, кланяються йому.

 

1-ий Ангел:

Дякуємо Тобі, Владико,

За утіху цю велику!

 

2-ий Ангел:

Дякуємо Тобі, Святий,

Від усіх оцих дітей!

 

Звучить музика. Миколай роздає дарунки. Йому допомагають Ангели, які залучають до цього і Дочку.

 

Миколай:

Ось, слава Богу, все роздав,

Що міг, і що з собою взяв.

Ось десь за рік я знов прийду,

То може більше донесу.

 

2-й ангел:  

Мир вам, милі, добрі люди,

При вашій родині.

Нехай добро з вами буде,

І щастя віднині.

Нехай смуток ваш і горе

Спливуть за водою,

І утопить їх хай море

Зі слізьми і бідою.

 

Миколай: Почекайте, янголята. А як же це ми всім подарунки роздали, а нашій маленькій помічниці – ні. (Присідає і питає у Дочки) Що б ти хотіла собі на свято, донечко? Яке твоє найзаповітніше бажання? Виконаю за твою доброту і розум.

 

Дочка: Я не хочу нічого, нехай цукерки і іграшки будуть тим дітям, яким батьки подарувати їх не зможуть. А я хочу, щоб мої тато і мама знову були разом, щоб тато і дідусь повернулись живі і здорові з війни, а війна закінчилась. І щоб мама з тьотею не сварились, а то вони хвилюються за тата і дідуся, а тоді – сваряться, а потім плачуть…

 

Миколай: Гарне в тебе бажання, хоч і нелегке. Та хай так і буде – і війна скінчиться, і солдати повернуться. Та й тьотя з мамою не сваритимуться, і саме ти їм в цьому і допоможеш. Як тільки ти їх одночасно за руки обох візьмеш – так і перестануть вони сваритись.

 

Дочка: (радісно) Назавжди?

 

Миколай: Назавжди! Ну, задоволена подарунком?

 

Дочка: Так! (спохоплюється, кланяється) Дякую тобі, Святителю Отче Миколаю, за великий подарунок.

 

Миколай: (встає, благословляє) Благослови, Боже, тебе, дитинко, за твоє добре сердечко.

 

1-й ангел:

Мир хай буде вам в оселі,

Щирість, правда, згода,

Щоб завжди були веселі

Діти в вашім роді.

Щоб серця в вас не черствіли,

Не були байдужі,

Щоб ви інших розуміли

В голоді і стужі.

Щоб неправда в домі вашім

І не ночувала,

Щоб лиш правда в серці вашім

Завжди панувала.

 

Миколай:

От настав прощатись час,

Залишаю вже я вас.

Будьте добрі й завжди щирі,

Живіть в злагоді і мирі.

Мамі й тату помагайте,

Менших себе не чіпайте.

Вчителям у поміч будьте,

І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік,

Знов прийду я через рік

На велике, світле свято.

З Миколаєм вас, малята!

 

Кант Котляревського «Де згода в сімействі». Миколай з почтом виходять. Пісня поступово стихає. На сцені залишається Дочка біля сумки. Виходять з магазину Тітка і Мама.

 

Мама: Так, доню, пішли! Іди швиденько сюди і гайда додому!

 

Тітка: Знову ти на дочку кричиш!

 

Мама: Я не кричу! Я додому поспішаю!

 

Дочка: Мамо! Тьотю! Та послухайте ж ви мене нарешті! (бере дорослих за руки)

 

Тітка: Ну…

 

Дочка: Ви знаєте, хто такий Святий Миколай і чому його так люблять люди?

 

Тітка: Так, сонечко, знаємо… Так… В загальних рисах…

 

Мама: Та… Знаємо, це свято таке.

 

Дочка: А хочете, я вам про нього розповім?

 

Тітка: Дуже хочемо. Кажи, сонечко!

 

Дочка: Це дуже давня і дуже хороша історія. Одного разу в одній сім’ї  у привітних і добрих батьків, народився хлопчик, якого назвали Миколаєм…

 

Кант Миколаю. Дочка бере за руки дорослих, Мама веде Дочку, Тітка несе речі. Виходять.

docx
Додано
20 червня 2018
Переглядів
410
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку