Сценарій "Свято української кухні. Ярмарок страв"

Свято української кухні

Веселий ярмарок національних страв

Програму ведуть  ведучі .Свято проходить у шкільній їдальні, святково прибраній репродукціями із зображенням страв, плакатами: „Як нема борщу, то нема й їжі”, „Був би обід, а ложка знайдеться”, „Де в хаті борщ і капуста, там хата не пуста”, „Хліб та вода – козацька їда”.

Звучить віночок українських народних пісень. У їдальню заходать діти, їх зустрічають  ведучі, одягнені в українське національне вбрання

Ведуча

На ярмарок поспішайте,

Гаманці відчиняйте,

Сміх і жарти доставайте,

Веселіться і співайте.

Ведуча

Платять в нас не гривнями,

А піснями дивними,

Гумором з перцем

Та ще й добрим серцем.

Ведуча

Друзів у гості ми запросили,

Щедро столи для них накрили,

Просимо, гості, за столи сідати,

Будемо Вас частувати.

Ведуча

Майстерність приготування їжі є однією з найдавніших галузей людської діяльності. Сучасний великий досвід обробки харчових продуктів і приготування із них страв накопичувався протягом багатьох віків.

Для знаходження їжі первісні люди об’єднувались у племена, разом займались мисливством, землеробством. Примітивна кулінарія, якою вона була у первісних народів, пройшла довгий і важкий шлях свого розвитку, перш ніж, нарешті, перетворилася у вишукану кулінарну майстерність, увібравши в себе досягнення сучасної науки і техніки.

Своїм корінням кулінарія сягає найдавнішого періоду. Найбільший внесок в розвиток кулінарії зробили античні народи – древні греки і древні римляни. Майстерність готувати греки славили разом із поезією та музикою. В Давній Греції налічувалось близько 50 письменників, що присвятили кулінарному мистецтву сторінки своїх книг. Спеціально приготовані за їх рецептами страви призначались для учасників Олімпійських ігор, пристарілих людей, що страждали порушеннями функції шлунка і т. д.

За 2500 років людство повільно удосконалювало як свої смаки, так і тонкощі технології приготування їжі. Великий вплив на розвиток європейської кухні мала «гастрономічна» революція, завдяки якій в Європі вперше з’явилося багато невідомих на той час продуктів. Після відкриття Америки в ХVІ столітті англійці та іспанці вперше скуштували привезені з-за океану кукурудзу, квасолю, соняшник і томати. Але найважливішим продуктом, що змінив і збагатив кухню європейців була картопля.

У ХVІІІ столітті кулінарія прирівнювалась до науки. Першу спробу створити наукову основу кулінарії зробили французи Ансельм Саварен та Антуан Карем, які ввели строгі пропорції, встановили певну послідовність у подачі страв та сервіруванні столу, заклали естетичні основи сучасного оформлення страв.

Народження кулінарного мистецтва на Русі пов’язане зі знаменитими язичницькими святами. З часом язичницькі боги були забуті, а добрі традиції – залишились. Уже в період трипільської культури (3 тис. років тому) населення Правобережної України вирощувало зернові культури – пшеницю, ячмінь, просо.

Літописи та інші писемні пам’ятки, а також археологічні розкопки свідчать про багатство і різноманітність їжі, що споживалась населенням Середньої Наддніпрянщини в період Київської Русі. Крім продуктів переробки зерна і різних овочів (капусти, ріпи, цибулі), до складу їжі входило м'ясо свійських тварин і птиць. Значне місце в харчуванні наших предків здавна займала й риба, серед якої слід назвати коропа, ляща, осетра, сома, вугра, щуку, в’яза. Серед рослинної їжі стародавніх слов’янських народів перше місце відводилося хлібові, який готували з житнього та пшеничного борошна на заквасці (кислий хліб) і випікали в печах. Прісне тісто вживали у вигляді галушок та інших виробів.

Ведуча

З давніх-давен Україна славилася своєю багатою кухнею. І понині її страви користуються популярністю не лише на Україні, а й далеко за її межами. Це зумовлено їх високими смаковими й поживними якостями, різноманітністю використовуваних продуктів та видів кулінарної обробки. Так, лише способів варіння борщу налічується більшу тридцяти, а до його складу входить близько двадцяти найменувань продуктів.

Українська кулінарія нараховує десятки тисяч рецептів страв, які вирізняються простотою приготування і прекрасними смаковими якостями. В усьому світі добре відомі українські страви: борщі, пампушки, галушки, вареники, коржі, калачі, гречаники, фарширована риба, шпиговане сало, печеня, буженина. Для багатьох страв характерне вміле поєднання овочів та м’яса. Це волинські крученики, голубці з м’ясом, шпиговане м'ясо з буряками, перець, фарширований м’ясом. Особливо смачні і поживні страви з грибами: український борщ з грибними вушками, короп з грибами. Яєчня з грибами, гриби в сметані, вареники з картоплею і грибами, качка з локшиною та грибами і багато інших.

Українській кухні властиві різноманітні способи приготування: смаження, тушкування, варіння, печіння, пасерування, запікання. Особливо смачні страви, запечені у спеціальних керамічних горщиках: печеня, вареники зі сметаною, тушкована капуста, картопля з м’ясом та чорносливом, смаженя.

Здавна народ України славиться гостинністю, бо «веселий гість – дому радість». Споконвіку на столі, застеленому барвистим вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього – сіль, які завжди для українців були святинею. Тож не дивно, що їх сприймали як єдине ціле. За старовинним звичаєм, хліб-сіль підносили дорогим гостям при зустрічі на знак великої пошани. Хлібом-сіллю запрошували до столу, ними дякували за гостинність. Сучасне національне кулінарне мистецтво зберегло й збагатило давні добрі традиції. І нині жодне родинне свято не обходиться без завиванців, кручеників, печені, смаженини, холодцю, шинки, пиріжків з капустою, сиром, м’ясом, грибами, домашньої ковбаси, голубців, вареників.

Українська кухня створювалася протягом сторіч, тому в ній відтворено не лише історичний розвиток народу, а й природно-географічні умови того чи іншого регіону, його культурно-побутові традиції, а також зумовлені ними напрями господарської діяльності. «Кожний край має свій звичай», «Що сторона, то новина», «Світ один, та різні звичаї», - говорять українські народні прислів’я. кожному з етнографічних районів України властиві свої особливості кухні, зумовлені географічними умовами, національними традиціями. Особливою самобутністю відзначаються етнографічні групи поліщуків та карпатських верховинців – гуцулів, лемків, бойків. Так, у гірських районах Карпат переважають страви із кукурудзяного борошна, грибів, молочних продуктів: кулешу, чир, мамалига, банош, токан, кукурудзянка, бринза, будз, гулянка, зільники, саламаха, мачанка. У низинних районах готують страви з пшеничного борошна та різних овочів. Це галушки, вареники, пироги, гомбовці, кремзлики, паприка, голомбець. У кухні поліщуків поширені страви із картоплі та овочів: коми, деруни, драцени, зрази, холодники, мачанки.

Велика увага в українській кулінарії приділяється смаковим якостям страв, тому, при їх приготуванні використовують різноманітні прянощі. Для приправи на Україні культивують кмин, цибулю, часник, хрін, м’яту, перець, чебрець, петрушку, шпинат, пастернак. Багато страв ароматизуються свіжою зеленню кропу, петрушки.

Ведуча

Сьогодні у нашій школі свято: до нас завітав ярмарок українських страв. А хто нам їх приготував?

Українська кухня – дивина,

Фантазії та мрії...

Її витворюють, кують

Маги, чародії.

Ведуча

Любі гості, а хто з вас назве українські страви? (відповіді учнів)

Ведуча

Українська народна кулінарія багата обрядовими стравами та напоями. Свята та різноманітні урочистості завжди супроводжувалися спільними обідами. Усі народні звичаї по-своєму відтворилися в кулінарії, у своєрідних стравах, більшість з яких готувалися лише на певні свята. На Україні говорили, що «Різдво гарне ковбасою, а Великдень – крашанкою».

Зимовий період – найбільше насичений в українців календарними святами. Головними святами цього циклу є Різдво та Новий рік.

У побутовому календарі зимові святки – найважливіша подія року. Різдву завжди передували старанні приготування. У цей день в різних регіонах України готували різну кількість пісних страв: сім, дев’ять або дванадцять. За народними уявленнями, різноманітна й багата їжа в цей день повинна була забезпечити добробут сім’ї у наступному році. На святий вечір намагалися приготувати щонайбільше страв із зібраного урожаю (пшениці, жита, гороху, квасолі, кукурудзи). Обов’язковою була кутя – каша з пшеничної або іншої крупи, підсолоджена медом. Для куті вибирали найкращу пшеницю або ячмінь з останнього урожаю. У різдвяне меню традиційно входили і рибні страви: пісні рибні борщі та юшки, товченики, кльоцки, смажена риба, холодець. Без риби вечеря вважалася бідною на святковому столі майже завжди були варені гриби та грибні страви. З давніх-давен на Україні Різдво було сімейним святом. У цей день усі члени сім’ї збиралися за одним столом, а той, хто не ночував удома на Різдво чи на Новий рік, вважалося, «буде цілий рік блукати».

Серед сучасних календарних свят Новий рік відіграє особливу роль, оскільки пов’язане воно з багатовіковими традиціями і звичаями українців. Характерною особливістю новорічного свята на Україні було щедрування. Вечір під Новий рік звався «щедрим вечором». Щедрувальники обходили хати і з дозволу господаря садиби славили його і членів його сім’ї, зичили в новому році багато урожаю, всілякого добробуту, здоров’я, щастя. У святкове меню напередодні Нового року звичайно входили різноманітні пироги з сиром, м’ясом, капустою, маком та іншою начинкою, вареники із сметаною, книші, смажене порося, печеня, ковбаса та ін. У багатьох регіонах України до цього дня обов’язково готували гречані млинці. У новорічні дні особливою популярністю користувався часник, який, за народними повір’ями, вважався найкращим засобом проти злих духів.

Найбільшим весняним святом був Великдень. Обов’язковим атрибутом цього свята була паска – обрядовий хліб, який випікали перед Великоднем із найкращих сортів борошна. До тіста додавали масло, сметану, цукор, яйця, шафран. До великодніх свят обов’язково готували традиційні крашанки, які також були обрядовою їжею. Яйця були різнокольоровими. Для цього використовувалася фарба, переважно рослинна. Найпоширенішим був відвар із цибулиння. Святковий великодній обід розпочинали з розрізання свяченої крашанки на стільки частин, скільки було членів сім’ї. Після цього починався обід, завершальним етапом якого була паска. Про багатство столу красномовно свідчить народний вислів: «Добра паска, коли при ній є окіст і ковбаска».

Ведуча

Любі друзі, ви багато чого знаєте і вмієте. Зараз ми перевіримо ваше вміння швидко з різних літер складати слова, які є назвами деяких українських національних страв. Для проведення цього конкурсу нам потрібно 4 команди по 2 особи у кожній.(формування команд)

На столах лежать літери. З них учасники мають скласти назви страв. Хто швидше виконає завдання, той і переміг.

Учням пропонується скласти такі слова: борщ, куліш, узвар, каша.

Учні колективно читають назви страв.

Сьогодні ми з вами поговоримо про ці страви, покоштуємо їх.

Ведуча

Є капуста з буряком та цибуля з часником,

 Ще картопля й помідори, із грибами та квасолею,

 На стілець вам треба сісти, щоб його із миски з’їсти.

Борщ... Хто не знає цієї страви? А чи знаєте ви, що раніше було лише три види борщу: червоний, щавлевий (зелений, весняний. Варився із щавлю, кропиви, лободи чи листя городнього буряка), холодний.

В далеку старовину ця страва носила назву „вариво з зілля”. Зараз лише для виготовлення червоного борщу використовують до 20 видів різноманітних продуктів. В сучасній українській кухні нараховується до 30 способів виготовлення борщу (київський, полтавський, львівський, волинський і т.д.).

А чи знаєте ви, з яких овочів та продуктів готують борщ? Зараз ми перевіримо ваші знання про червоний борщ. Ми будемо загадувати загадки, а ви їх розгадуйте.

Ведуча

Гей із поля до села,

В кухню тітонька прийшла,

На підлозі сіла, хрусь!

Я сама не роздягнусь!

Стали тітку роздягать –

Зняли хусточок із п'ять,

Фартухи, кожух, каптан,

Аж залишився ... качан.

Як же зветься тітка тлуста?

Здогадалися?... (капуста)

Ведуча

Сидять злюки на грядці,

Мають латку на латці,

Мають свиту на свиті,

Ще й землею укриті. (цибуля)

Ведуча

Кругловидий, червонястий,

Од наруги, од напасті

Заховався дід в норі,

Лишив бороду вгорі. (буряк)

Молодці! Добре ви знаєте назви овочів, з яких готують борщ.

Ведуча

А хто з вас хоче скоштувати справжнього українського борщу?  Але це не просто їжа, це ваш тест на швидке й охайне вміння їсти. І так потрібно троє бажаючих.(Вибір учасників). Перед вами три миски і три ложки. Також є серветки, вони знадобляться для того, щоб ви не зіпсували одягу. Виберіть собі ложку і миску, їсти починаєте по команді. (Підсумки)

Ведуча

 А ось іще вам загадка

Ой, смачна вона, духмяна,

Рисова, гречана, манна...

Ложку в рот – і буде наша.

Здогадалися? Це .... (каша)

Ведуча

Правильно, це каша. А хто скаже, яка ще є українська страва, схожа на кашу? Трошки підскажу вам: її любили козаки й чумаки; варили її у великих казанах або у домашніх горщиках, додавали до неї для смаку одну – дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готову страву затирали салом із цибулею й часником. Називали цю страву ще й „польовою кашею”. Здогадалися? Це куліш.

Ведуча

Уявіть себе чумаками. Ви їдете на возі, запряженому волами, у далеку подорож. Але якось ненароком ваш віз перевернувся, усе на ньому змішалось. Ось уже й віз полагодили, тепер пообідать би. Та куліш не звариш, бо усі крупи змішались.

Для проведення наступного конкурсу нам потрібні будуть три учасники. (Вибір учасників).

Перед вами перемішані крупи. Вам потрібно окремо вибрати лише ту крупу, яка потрібна для кулешу. Хто швидший – той і переможець.

Ведуча

А ще українці були і є любителями риби. Про яку рибу йдеться ось у цій загадці?

У мулі він ховається,

А в сметані смажиться. (карась)

Але не тільки карасі були і є складником рибних страв. Ними є ще й окуні, коропи, судаки, лящі, соми, лини та інші.

Для проведення наступного змагання нам потрібно найспритнішого рибалку (вибір учасників).

Вам, шановні учасники, загадають загадку – гру. Ви повинні рибу розмістити навколо лина так, щоб утворилися нові слова.

Ведуча

У ставочку лин дрімав

І нікого не чіпав.

Припливло ще п'ять рибин

І тепер вже лин – не лин.

( Рос-лин-а,  пер-лин-а,  ка-лин-а,   ма-лин-а, крап-лин-а, г-лин-а, м-лин, к-лин, п-лин-е).

Підсумки конкурсу

Стук у двері

Ведуча

Хто там?

З'являється Василь ( хлопець, одягнутий в український національний одяг)

Василь

Добрий вечір, господине.

Ведуча

Добрий вечір.

Василь

Ой, дайте води напитись, бо так їсти хочу, що аж переночувати нема де.

Ведуча

Щось не те ти говориш, хлопче. Краще ось скажи нам, що робити вмієш?

Василь

Можу ложки змайструвати

Ще й затанцювати,

Вмію побрехеньки розказати

Й пісню заспівати.

Ведуча

О, це добре діло. Заходь, Василю, та й співай.

Василь(співає на мелодію пісні”Із сиром пироги...”)

Люблю я смачно їсти

І тістечка, й торти

І ще я полюбляю

Із сиром пироги

Приспів

Ой, чули, чули, чули,

Ой, чули, чули ви?

Я дуже полюбляю

Із сиром пироги.

Мене в школу послали,

Я думав там їдять,

Прийшов та й подивився,

А діти вроки вчать.

Приспів

Ой, чули, чули, чули,

Ой, чули, чули ви?

Прийшов та й подивився,

А діти вроки вчать.

З тих пір ніде не вчуся

І сплю я залюбки,

А як заплющу очі,

То сняться пироги.

Приспів

Ой, чули, чули, чули,

Ой, чули, чули ви?

А як заплющу очі,

То сняться пироги.

Ведуча

Гарно ти, Василю, співаєш, добре, мабуть, любиш поїсти. А ось зараз побачимо, які страви з борошна знають наші учні.

Діти називають страви:

Хліб, балабушки, вареники, вергуни, галушки, затірки, кльоцки, книші, коржі, калита, коровай, калач, локшина, медівник, млинці, оладки, пампушки, пироги, перепічки, пундики, сластьони, паска, шишки тощо.

Василь

А от я знаю ось таку загадку. Вона теж про виріб із борошна:

Ану, друзі, відгадайте загадку:

Химерний, маленький,
Бокастий, товстенький,
Чимось смачним напхався,
В окропі скупався.

В тісто убрався,

Сиром напхався.

Що це? (вареник)

Ведуча

Правильно, це вареник.

Учень

Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра? 

Може, ще щось, найдавніше?

 Є багато різних страв.

Учень.

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в'ється дим,

Бо гарячі - масло тане...

Чи ж ви знаєте, що це?

Учень.

Це - вареники в сметані,

Найсмачніші над усе!

Українці! Пригадаймо,

З чим вареники в нас є?

Учень.

Знає кожна господиня,

Що до столу подає.

З сиром ось жовтіють в мисці,

І з картоплею киплять...

Учень.

Полюбляють українці

За столом поласувать.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами - пахнуть як!

Поласуємо ми з вами.

Поласуємо - ще й як!

 А з якою начинкою бувають вареники?

(відповіді дітей)

сир, смажена капуста, варена товчена картопля, мак, калина, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти, варена квасоля, горохове пюре, пшоняна чи гречана каша і навіть борошно...

Вареники на столі українців — це домашнє урочисте застілля, затишок і тепло домашнього вогнища. Ця страва завжди доречна — і в піст, і у свято. І на сході, й на заході, і на півдні та півночі України — всюди гостя зустрінуть вареничками. «Вареники на стіл — біда за поріг», — каже народна мудрість. А вже начинок для вареників не перелічити. На Поліссі відомі вареники з гречаною кашею, сухими грушами, ягодами чорниці. У Причорномор’ї гостей пригощали варениками з рибним фаршем. А в Західній Україні ґаздині подавали на стіл «шляхетні» вареники — з телячою печінкою, перекрученою з салом, цибулею та перцем.

«Панами на всю губу» почувалися вареники на столі. Недарма в народі про багату, веселу людину казали: «живе, як вареник у маслі». І дійсно, варенички люблять поливку. «Вареник без поливки, що церква без хреста». Яка поливка? Це і сметана, і смажена цибуля зі шкварками, і масло. «За те ми вас, вареники, величаємо, що в сметану вмочаємо», — жартують українці. Великого пана цяці — так називали вареники з ягідною начинкою. Вони потребують особливої поливки, скажімо, меду або фруктового сиропу.

Промовити скоромовку (для вчителів)

Як у нас на Україні

Вареники варять нині.

Вареники пишнолиці

З краснопільскої пшениці.

Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні,

Вареники незвичайні,

Вареники у сметані.

 

Четверта ведуча

А ось зараз ми перевіримо, як ви умієте ліпити вареники. Для проведення змагання нам потрібно два учасники.

Учасники одягають хусточки, фатрушки. Їм видають дощечки, скалки, борошно, тісто, начинку тощо.

Ведуча

Молодці! ...

А ось тепер прийшов час почастувати варениками усіх наших гостей. (Пригощає усіх варениками)

Ведуча

В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині.

Білолиці, круглолиці,

Із дорідної пшениці,

Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні.

Ведуча

Їжте, гості, просим щиро,

Вареники наші з сиром,

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

А як візьмете із перцем,

За те знайте – з щирим серцем!

Ведуча

Ви вже, мабуть, стомились на нашому ярмарку українських страв. Потрібно вже й відпочити, трохи чогось попити.

Ведуча

Майже на кожному столі в українських сім'ях присутній узвар. Хто знає, що це за напій, з чого його готують, і коли він на столі присутній обов'язково?

Відповіді дітей. Усіх пригощають узваром.

Ведуча (на фоні мелодії пісні „Ой, там, на точку, на базарі... ”)

На доброму ярмарку ми побували.

Одні – продавали, другі – купували,

Сміялися, співали та ще й жартували.

 Наш ярмарок закінчується. Ми бажаємо вам, щоб завжди на вашому столі був достаток, щоб було, що продавати і за що купувати.

Усі ведучі

Щоб родила щедра нива,

Щоб у хаті все, як слід,

Щоб до віку був щасливий

Український славний рід!

 

 Звучить віночок українських народних пісень