Тема: «Життєвий і творчий шлях Лесі Українки».
Мета: збагатити знання учнів про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, скласти цілісне уявлення про неї як людину, митця, громадянина; виховувати любов до творчості поетеси; сформувати захоплене сприйняття життєвого подвигу Лесі Українки.
Обладнання: портрет Лесі Українки,фотоматеріали, ілюстраціі, відеоматеріали.
Література: Борисюк Т. “Лісова пісня” Шевчук Т. Тестові завдання до теми “Творчість Лесі Українки”,Вікіпедія.
План
! Вступна частина.
!! Основна частина.
!!!Заключна частина
Хід заходу
! Вступна частина.
У нашім класі на столі
Портрет стоїть у рамі.
Він всім знайомий –
І мені, й татусеві, і мамі.
З портрета дивиться на нас
Землячка-поетеса.
Це гордість нашої землі
Нескорена, незламна Леся!
-Добрий день, діти! Я знову рад вас всіх бачити! Наступний тиждень присвячен відомій українськой поетесі Лесі Українки! 25 лютого ми відзначемо 148- річницю з дня народження поетеси.
-На сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомитися з творчістю видатної поетеси - Лесі Українки.
-Саме ім’я Леся Українка – наче символ України. Воно викликає в нас світлі почуття радості від пам`ті про талановиту людину, яка настільки любила свій народ, що взяла собі псевдонім -Українка. Її життя – це сонячний промінь! ЇЇ ім’ям названо вулиці, театри, школи, бібліотеки в Україні та за кордоном
. А в нашому місті ім.`ям Л.Українки названа бібліотека і вулиця, пам`ятник поетесі споруджено на території педагогічного училища
!! Основна частина. 1. Дитинство поетеси.
Леся Українка–це псевдонім, а справжнє ім`я Лариса Петрівна Косач. Народилась вона 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському, тепер Житомирської області, в літературній» родині Косачів.
Батько – Петро Антонович Косач був людина освіченою , мати, відома як письменниця під псевдонімом Олена Пчілка. Батьки багато уваги приділяли вихованню дітей , котрих було шестеро, Леся була другою дитино в сім`ї.
-Дитячі роки Лесі минали на Поліссі в оточенні дивовижних краєвидів. Дівчина росла веселою і серед ровесників виділялася здібністю і працьовитістю. Дружила з селянськими дітьми, знайомилася з народними звичаями, традиціями, фольклором Волині.
-У родині панувала любов до української мови, яка прищеплювалася дітям з раннього дитинства, повага до звичаїв до української культури.
Ще з дитинства Леся полюбила український одяг, невід’ємним елементом якого є вінок. І це ми можемо побачити на фото. Тут ви можете побачити Лесю Українку в українському одязі – це вишита сорочка і віночок зі стрічками.
- У 4 роки вона добре читала, а в 5 батьки купили їй фортепіано. Вона не тільки успішно вчилась грати, а й сама бралася складати музичні твори.
Якби мені достати струн живих.
Якби той хист мені, щоб грать на них,
Потужну пісню я б на струнах грала,
Нехай би скарби всі свої зібрала,
Ті скарби, що лежать в душі на дні...
Леся Українка
-Коли кажемо: "У цієї людини лірична душа", то вважаємо, що така людина співчутлива, здатна глибоко відчувати красу, перейматися чужим горем і щастям, як своїм власним. Отже, ліричність — це гарна риса, яку треба виховувати й розвивати в собі. Зустріч з поезією Лесі Українки й допомагає нам у цьому.
-Діти скажіть, коли народилася Л.Українка?
-Хто з батьків був письменником?
-Що названо ім.`ям поетеси у нашому місті?
2 Музична хвилинка.
-Її улюбленими композиторами були Шопен і Чайковський, Лисенко і Бетховен. Прослухаємо улюблену мелодію
-Дійсно, творчість Лесі Українки асоціюється з українською піснею, вона сповнена музики й кольорів, бо саме її життя було пов'язане з музикою, але жорстока доля обділила обдаровану дівчину здоров'ям і вона повинна була покинути гру на фортепіано.
З приводу цього вона написала вір «До мого фортепіано", під час читання якого чуєш сумну, тиху, плавну мелодію. Поетеса знаходить прості, але такі точні слова, щоб передати любов знедоленої дівчини до свого музичного інструмента, звертається до нього, як до живої істоти: "мій давній друже", "вірний", "любий".
До мого фортепіано
Леся Українка
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Елегія
Мій давній друже! мушу я з тобою
Розстатися надовго… Жаль мені!
З тобою звикла я ділитися журбою,
Вповідувать думки веселі і сумні.
………………
Коли я смуток свій на струни клала,
З’являлась ціла зграя красних мрій,
Веселкою моя надія грала,
Далеко линув думок легкий рій.
Розстаємось надовго ми з тобою!
Зостанешся ти в самоті німій,
А я не матиму де дітися з журбою…
Прощай же, давній, любий друже мій! [15 березня 1890 p.]
-Нехай же Лесині струни звучать завжди. Нехай вони допомагають нашим струнам бути настроєними, нести тепло й світло людям. Нехай разом вони звучать симфонією наших душ, створюючи вічність.
-Яких композиторів слухала поетеса?
- Як вона зверталась до фортепіано у вірші?
3 Тяжка хвороба.
-Коли Лесі виповнилося 10 років сталося велике горе. На свято Водохреща вона пішла, щоб подивитися як святять воду. Вона намочила ноги, бо понад годину простояла в холодній воді. Після цього у неї почала боліти права нога, згодом рука. Леся Українка захворіла на туберкульоз кісток. Ця хвороба мучила Лесю Українку все життя. Почалася затяжна багатолітня боротьба з невиліковною хворобою. Батьки рятували дочку всіма способами: возили оперувати до Німеччини, лікували на найкращих курортах світу, але здоров'я поліпшувалося ненадовго.
Через хворобу Леся не змогла ходити до школи, не вчилась у жодному навчальному закладі. Але, наполеглива і працьовита, вона здобула глибокі і різнобічні знання самотужки.
Леся знала понад десять іноземних мов, а також виявляла інтерес до малювання. Любила господарчу роботу. Вона завжди мала свій квітник і город, сама його обробляла й доглядала. Зовсім маленькою – в 6 років навчилася шити і вишивати.Особливо добре знала літературу — вітчизняну і світову, володіла класичними й основними європейськими мовами, що дало змогу читати в оригіналі твори багатьох письменників світу, перекладати з грецької, французької, німецької, англійської, італійської, польської мов. Вона так досконало вивчила історію, що у 18 років написала підручник «Стародавня історія східних народів». З юних років цікавилася філософією, знайомилася з основами суспільних наук.
4 Поетична хвилинка.
Літературну діяльність Леся почала рано. У 9 років написала перший вірш «Надія». Основна думка : впевненость в перемогу , боротьба з життєвими труднощами.
-Діти, хто бажає виразно прочитати вірш? Надія
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки…
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна. [Луцьк, 1880]
- Коли дівчині було 13 років, з’явився перший друкований вірш «Конвалія».
Вірші до друку відсилала її мати – Олена Пчілка. Мати підписував їх «Леся Українка». («Леся, бо дівчина була ще малою, А «Українка» означало «Дівчина з України).
А зараз ми познайомимося здуже відомим віршем Лесі Українки «Як дитиною бувало…»
(Слухання)
«Як дитиною, бувало…»
Леся Українка
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, –
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись. 2.02.1897
5 Гра «так – ні».
-Я буду ставити запитання, коли треба буде відповісти «так» –то ви будете плескати в долоні, коли «ні»- то потрібно сидіти тихо.
Молодці! Ви гарно впоралися із завданням.
-Природа відігравала особливу роль у житті і творчості Лесі Українки. Весна, літо, осінь, зима — це не просто пори року, що змінюють одна одну. Весна для хворої на туберкульоз кісток Лесі була передвісником тепла, надією на одужання. Але ніяка негода не впливала на прояв любові поетеси до рідного краю.
У 1888 році Леся Українка вперше їде до моря і свої враження від мандрівки описує у ліричному циклі із дев'яти творів «Подорож до моря» .
Вірш «Тиша морська» (перегляд відео матеріалу).
- Що інтенсивніше наступала хвороба, то непоборнішим ставав дух, незламнішою воля і жадоба до життя. Не раз про це заявляла і сама поетеса. Так у чудовому творі "Contra sрem sрero"("Без надії сподіваюсь") вона пише:
Гиньте, думи, ви, хмари осінні!
Тоне тепер весна молода!
Чи то так ужалю, голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!
Ці слова Леся Українка написала в свої дев'ятнадцять років, коли свідоме життя її тільки починалось. -Знаючи, що воно буде для неї тяжке, і, можливо, коротке, вона твердо поклала – іти тільки вперед, тільки з оптимістичною вірою в майбутнє і бадьорою вогнистою піснею.
-Як бачимо, що Леся Українка була дуже талановитою. Вона писала оповідання, казки для дітей, драматичні твори, вірші
Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року Прожила всього лише 42 роки і 33 з них плідно працювала на літературній ниві. Останні роки свого життя прожила Грузії. Похована вона на Байковому кладовищі в Києві.
!!! Заключна частина.
-Коли народилася поетеса?
-Яке справне ім.`я Л.Українки?
-Який літературний псевдонім матері?
- Як називається перший вірш Л.Українки?
–Який улюблений музичний інструмент поетеси?
-Чому Леся перестала грати на фортепіано?
-Чи любила вона одягати народний одяг?
Висновок:
- Наш урок підходить до завершення. В Україні немає, напевно, людини, яка б не знала і не любила твори великої дочки української народу.
Адже Леся Українка – це гордість і слава нашого народу. Її твори – неперевершені шедеври, які пробуджують серця, не залишають байдужими нікого.