Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – його мова, його скарбниця, в яку народ складає своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почуття. Мова є головним інструментом комунікації та вираження власних думок, ідей, почуттів. Матеріали свята допоможуть краще розкрити учням не тільки структуру мови, а й тренуватимуть вміння користуватися нею свідомо. Всі завдання мають ігрову форму, яка стимулює уяву дитини та збільшує її інтерес до вивчення рідної мови. У ході свята діти і закріплюють отримані у школі теоретичні знання, і мають можливість вдосконалити практичне володіння мовою.
Добропільська районна державна адміністрація
Відділ освіти
Добропільська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Добропільської районної ради
для учнів 2 класу
Підготувала учитель
Турок Олена Олександрівна
Любов до Батьківщини неможлива
Без любові до рідного слова.
Ведучий. Добрий день, шановна родино!
Запрошуємо Вас на сьогоднішнє свято.
Ведуча. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій землі – в нашій Україні.
Ведучий. Шановні батьки, гості. Запрошуємо Вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на свято рідної мови. Ласкаво просимо!
( Звучить пісня «Ми роду козацького діти»)
Ведуча. Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Вона співуча і багата.
1 учень. Із слова починається людина,
Із мови починається мій рід,
Ласкава, мамина, єдина,
Щебече соловейком на весь світ.
2 учень. Бентежна, ясна, калинова,
Не випита, не вибрана до дна
Моя українська, свята моя мова
Бринить, як бандури струна.
3 учень. У мові червінковій,
Аж сяють барви веселкові –
Разки, вінки словосполучень,
І знаєш їх, вживав не раз,
але береш як вічний учень
і слухаєш рядки пісенні,
а слухаєш все, немов на сцені.
4 учень. Умові чари барвінкові,
Печаль і радість в ріднім слові.
І просто серце завмирає.
Ведуча. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – його мова, його скарбниця, в яку народ складає своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почуття.
5 учень. Ви чуєте згадали знову
Про нашу українську мову.
Закон про мови? Так вітаю!
Я рідній мові присягаю.
6 учень. Усі ми родом з України
Пісенний край наш солов’їний.
Якого ж племені ми діти?
Чиї читаєм заповіти?
7 учень. Любіте нашу рідну мову,
Беріть до зброї гостре слово.
Ні, не забули ще слов’яни
Шевченка заклик полум’яний.
8 учень. О милозвучна наша мово!
О пісня мами колискова!
Тараса невмируще слово,
О рідна українська мова.
Ведучий. Мову нашу називають піснею солов’їною, дивом калиновим,чарами барвінковими. А любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Колискові пісні зачаровують всіх ніжністю і простотою. У них материнська ласка, любов, світ добра і краси.
( Колискова «Котику сіренький»)
Ведуча. Від маминої колискової бере свій виток любов до рідної мови.
9 учень. Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
10 учень. Не забути нам ту мову,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
11 учень. Ось тому плекайте, діти,
Рідненькую мову.
І учіться говорити
Своїм рідним словом.
Ведучий. Немає у світі людини, яка б не любила казок і загадок. Отож я загадую, а ви відгадуйте.
Впала стрічка через річку,
Поєднавши береги.
Хто сам ростом невеличкий,
Але гарно співає?
Виводить букви і слова
Ота цікава штучка.
В руці виблискує здаля
Нова, гарненька - (ручка)
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься …( Україна)
Ведуча. А я ще хочу нагадати про прислів’я та приказки. Їх дуже багато в українській мові.
Добре насіння і на камені зійде.
Куди ніч, туди й сон.
Дитина плаче, а матері боляче.
Господар. А погляньте на ці червоні ягоди. Що ви знаєте про них? Калина і верба – рослини – символи України. Колись було таке повір’я: якщо зробити з калини сопілку, в сім’ї з’явиться син.
( Пісня «При долині кущ калини»)
Вірш «Божа наречена»
У нашому лісі сталась новина:
Зацвіла біленьким цвітом червона калина.
Калинонько – Вкраїнонько, Божа наречена,
Поклонилась тобі в пояс травичка зелена.
Защебечи, соловейку, з гілочки тоненько.
Покажи малі колечка на весь світ біленький.
Ой калино – калинонько, листячко зелене
Цвіте твоє біле личко для мене, для мене.
Ведуча. Наш народ любить і пожартувати. То давайте і ми пожартуємо.
Жарт.
- Чому спізнився на урок?- питає учитель Сашка.
- Я чистив зуби, але даю слово вам,
це більше ніколи не повториться.
( Жартівлива пісня «Як діждемо літа»)
Ведучий. Дитинство скоро промине і не вернеться.
Дні дитинства - наче плин води –
Проліта дитинство та у спадок
Зостається пісня, повна згадок,
Пам’ять зостається назавжди.
Ведуча. Ми були б раді та щасливі, якби від сьогоднішнього свята наші діти залишили в серці хоча б одну краплинку любові до рідної мови, до рідної України.
12 учень. Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну
13 учень. Тою мовою ми можем
Величатись перед світом
Бо між мовами ця мова
Мов троянда поміж цвітом.
15 учень. І прийми сердечну просьбу,
Що до тебе шлемо, Боже,
Хай ніхто вже тої мови
Відібрати в нас не зможе.
16учень. Хоч би й хто посмів грозити
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити.
17учень. Поможи, небес Владико,
Хай буде по твоїй волі.
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті, в церкві, в школі.
18учень. Дай діждати пошанівку
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова.
Ведучий. До побачення, дорогі друзі!
Ведуча. До нових зустрічей.
Добропільська районна державна адміністрація
Відділ освіти
Добропільська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Добропільської районної ради
Завдання для конкурсу
з української мови
для учні 2 класу
Підготувала учитель
Турок Олена Олександрівна