Автор: Ємець Ольга Іванівна
учитель вищої категорії, звання «старший учитель», учитель початкових класів СЗШ №222 м.Києва
Мета: Вчити учнів жити у злагоді із собою, оточуючими та природою; розуміти добро, розрізняти добро і зло; виховувати бажання робити добрі вчинки на прикладі життя і милосердя Св. Миколая. Викликати в дітей позитивний емоційний настрій і поглиблювати знання про свято Миколая; створити атмосферу добра і дружби, виховувати у дітей чуйність, доброту, доброзичливість, увагу, милосердя, розвивати комунікативну та творчу діяльності.
Форма проведення: театралізована вистава.
Обладнання: іграшкова крамниця, іграшки, чарівна книга, ялинковий ліс, трон, мішок, гаманець з грошима,мотузок, ніж, дзвіночки. Дійові особи: Буратіно, Мальвіна,Казка, Зла Фея, Петрушка, Червона Шапочка, Данилко, Антипко, Снігова Королева, Кішка, Розбійник, Бабуся Ягуся, Ангели, Святий Миколай.
Сценарій театралізованого свята
Добро і милосердя Святого Миколая»
Автор: Ємець Ольга Іванівна
учитель вищої категорії, звання «старший учитель», учитель початкових класів СЗШ №222 м.Києва
Мета: Вчити учнів жити у злагоді із собою, оточуючими та природою; розуміти добро, розрізняти добро і зло; виховувати бажання робити добрі вчинки на прикладі життя і милосердя Св. Миколая. Викликати в дітей позитивний емоційний настрій і поглиблювати знання про свято Миколая; створити атмосферу добра і дружби, виховувати у дітей чуйність, доброту, доброзичливість, увагу, милосердя, розвивати комунікативну та творчу діяльності.
Форма проведення: театралізована вистава.
Обладнання: іграшкова крамниця, іграшки, чарівна книга, ялинковий ліс, трон, мішок, гаманець з грошима,мотузок, ніж, дзвіночки. Дійові особи: Буратіно, Мальвіна,Казка, Зла Фея, Петрушка, Червона Шапочка, Данилко, Антипко, Снігова Королева, Кішка, Розбійник, Бабуся Ягуся, Ангели, Святий Миколай.
Сцена 1 (звучить тиха музика, з'являються Буратіно і Мальвіна) Мальвіна: Падав сніг, падав сніг Для усіх, усіх, усіх! І дорослих, і малих, І веселих, і сумних! Буратіно: Всі річки тепер в обнові. Біле скло над бережком. Ходить грудень по діброві Застеляє світ сніжком! Скажи мені, Мальвіно, а чого це ми сюди потрапили? Мальвіна: Тому, що тут зараз з'явиться Казка! Буратіно: Невже справжня Казка? Мальвіна: Авжеж! Там, де Святий Миколай, там завжди Казка! Буратіно: Знаю, що цілий рік діти чекають,що ввечері, 19грудня, до оселі завітає Святий Миколай. Мальвіна: Він добрий друг і захисник дітвори, а також неодмінно приносить подарунки.
(звучить "Вальс квітів", з'являється Казка) Буратіно: Яка ти чарівна, Казко! Ми дякуємо тобі, що ти прийшла до нас! Казка: Я завжди приходжу до тих, хто вірить в казку, вірить в те, що вона існує насправді! Мальвіна: Всі люди люблять казки, а особливо-діти. Казка: Кожного вечора я приходжу в гості до дітей, і коли вони лягають в ліжечка, я дарую їм сни. Мальвіна: До того ж Святий Миколай теж кладе під подушку подарунок добрим дітям. Буратіно: А поганим та неслухняним дітям - велику різку. Щоб не бешкетували. Казка: Я впевнена, що тут сьогодні з нами слухняні діти. Тому вони отримають зараз чарівну казку від мене і подарунки від Святого Миколая. Мальвіна: Ой, як добре! А про що буде твоя казка? Казка): А ви самі побачите. Ну що, приготувалися? Час наближається! Казка починається! (виходить)
Сцена 2
(звучить музика, іграшкова крамниця,на полиці чарівна книга)
( іграшки, Петрушка, Червона Шапочка, заходить Зла Фея) Фея: Як мені набридли ці діти! Їх вереск, писк. Завжди вони чогось хочуть. Ці люди звуть мене Злою Феєю. З кожним роком вони все менше і менше платять за іграшки своїх дітей, які замовляють Святому Миколаю. Петрушка: Іграшки від Святого Миколая ти повинна дарувати безкоштовно! Фея: Замовкни! А то ще нас почують слуги Снігової Королеви! Червона Шапочка: А з яких це пір Фея стала такою боягузкою? З отих пір, як познайомилася із Сніговою Королевою?
Фея: Ану замовкніть, заважаєте працювати! Мені ще треба перевірити, чи всі батьки заплатили мені гроші за подарунки для своїх діточок!
(сідає і починає лічити) (біля вітрини з'являється хлопчик, він зачаровано дивиться на книжку) Іграшка: Знову прийшов цей хлопчик… Петрушка: Ти тільки поглянь, які в нього великі очі… Червона Шапочка: Він приходить сюди кожного дня. Іграшка: Стоїть і мовчить, і як зачарований дивиться на нашу чарівну книгу. Червона Шапочка: Вона й справді гарна, але я краща за неї! Петрушка: Тихо, сюди іде Фея! Фея: Кого там принесло? А, це ти! Чого тобі треба? Скоріше говори, бо в мене нема часу тебе вислуховувати! Данилко: Та я, пані, я… Червона Шапочка: Що він сказав? Петрушка: Тихіше! А то почують! Фея: Слухай, хлопче, кажи швидше, або напиши краще на листку, що ти бажаєш від Святого Миколая! Данилко: Я уже написав… Фея: Он воно як! А коли? Данилко: Майже місяць тому! Фея: Зараз подивлюся. А як тебе звати?
Данилко: Данилко. Я дуже люблю читати! Іграшка: Якою ж вона стала огидною та злою! Фея: Що? Тут хтось щось говорив про мене? Це ти? Данилко: Ні…це не я… Фея: Та як ти посмів! Ось чому ти не одержиш подарунка від Святого Миколая! Тепер зрозумів? Данилко: Так, пані Фея. Але ж ви така добра, невже ви хочете відмовити мені? Фея: Ха! Добра! Ви хочете, щоб усі були добрі. А тепер прощавай, мені ніколи. Данилко: До побачення… Червона Шапочка: Мені жаль його…Іграшка: І мені теж… Але ж ми нічого не можемо вдіяти! Червона Шапочка: Нам якось потрібно знайти Святого Миколая і розповісти йому про те, що накоїла Снігова Королева! Петрушка: Але ж ми іграшки і не можемо ходити!
(звучить "Вальс квітів", з'являється Казка) Казка: Я допоможу вам! Але тільки три рази! І зараз буде перший. Любі діти, щоб наші іграшки ожили, вам потрібно відгадати мої загадки.
Загадки 1. Хоч сама вона мовчить, споконвіку всіх нас вчить. (Книжка) 2. Ходить дід в кожусі сивім Дихає на ліс і ниви. Серце в нього, мов той лід, Відгадали, що за дід? (Дід Мороз)
(звучить музика, іграшки оживають, танцюють)
Червона Шапочка: Дякуємо тобі, Казко! Казка: А тепер поспішайте! Щасливої дороги!
(всі зникають, з'являється Антипко) Антипко: Так, так! Яка радість, що мене занесло новорічним вітром у цю сторону! Тут замислюється зрада проти великої Льодової володарки! Та і цей Святий Миколай десь уже в дорозі до своїх діточок. Полечу я до Снігової Королеви і все їй розповім. Вона точно знає, як зупинити цих дурних ляльок!
Сцена 3
(звучить музика, густий ялинковий ліс, трон Снігової Королеви)
Снігова Королева: Сніг, холод і лід - яка краса! Мені подобаються крижані картини і снігові палаци. В них немає нічого живого, тому вони гарні. Найстрашніше тепло - це тепло людських сердець. А ви знаєте, що коли люди роблять добро, їх серця можуть спалити своїм промінням усе моє королівство. Тому я так не люблю Святого Миколая. Він завжди робить людей такими добрими, що в мене піднімається температура. А саме головне, що мені ніяк не вдається його заморозити. Здається, в мене гості?
(сідає на трон, з'являється Антипко)
Антипко: Ой, як холодно, чого я сюди прилетів? Тут же неможливо працювати, аж хвоста звело. Снігова Королева: Якщо ти зараз не перестанеш скиглити, я зроблю з тебе крижину і ти попадеш в мою колекцію! Антипко: О велика, прекрасна, наймогутніша, найхолодніша… Снігова Королева: Так, так я люблю , коли мене бояться. Ти хотів мені щось сказати? Антипко: Біда, найхолодніша, біда! Іграшки з крамниці Доброї Феї, ну тої, що ти зробила злою, пішли шукати Святого Миколая, щоб розповісти йому про твої великі діла.
Снігова Королева: (встає) Усіх заморожу, перетворю на кригу і вони ніколи не знайдуть Святого Миколая! Антипко: Я як почув, найхолодніша, зразу підкрутив хвоста і полетів до тебе. Ти ж нагороди свого вірного слугу! Снігова Королева: Так! Я доручаю тобі знайти іграшки і привести їх до мене! Антипко: Ой! Це буде надзвичайно весело! Але ж їх двоє, а я один. Снігова Королева: Я дам тобі помічницю. Ти повинен її у всьому слухатись. Вона дуже розумна і має крижане серце.
(плеще в долоні, під музику з'являється Кішка)
Кішка: Няв! Я слухаю тебе, моя володарко! Снігова Королева: Я наказую тобі знайти і привести до мене ляльку Мирославу і Петрушку. Підете удвох ось із ним. Антипко: Так,так, найчорніша, це я! Кішка: Фр-р-р-р!! Снігова Королева: Якщо виконаєте завдання, вас чекає винагорода. Якщо ні - зроблю з вас великий крижаний стовп. Антипко: Ой, ой, ой! Снігова Королева: В путь!
(плеще 3 рази в долоні)
Сцена 4
(з'являються Петрушка і Червона Шапочка)
Петрушка: Ось уже і ліс… Червона Шапочка: Я так втомилася і в мене болять ноги. Я замочила свою сукню. Петрушка: Скоро ми знайдемо Святого Миколая і допоможемо Данилкові. Червона Шапочка: А, кажуть, що Святий Миколай був колись теж простим хлопчиком. Петрушка: Він часто виходив на вулицю і грався з дітьми, які були бідними. Червона Шапочка: Миколай їх жалів, але не знав, як допомогти. Петрушка: Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім сповіщати. Одного року, коли багато дітей голодували, Миколай набрав у себе в коморі усякої їжі, склав у мішок і вночі тихенько поклав на порозі у тих людей. Червона Шапочка: Усі люди дуже зраділи. І молили Бога за невідомого, який їм допомагає, та ніхто не здогадувався, що то був Миколай. Петрушка: А коли він виріс, то став священником і все своє добро віддав бідним. Червона Шапочка: Але я не можу йти далі. Петрушка: Ну добре, тоді давай сядемо тут і перепочинемо.
(засинають, з'являються Антипко і Кішка)
Сцена 5
Антипко: Ось у мене великий мішок, давай їх сюди вкинемо. Кішка: Цить, де твій розум! Чого це Велика Снігова Королева послала мене разом з тобою? Антипко: Бо я дуже хитрий та гарний. Кішка: Ти дурний, няв, як сама тупа миша! Антипко: Чого це ти сваришся? Як будемо їх ловити? Кішка: В цьому лісі в мене є один знайомий, його й попросимо. Він свою справу робить добре.
Антипко: Це ж хто такий? Невже кращий за мене? Кішка: Фр-р! Няв! Не підходь до мене близько, а то від тебе тхне смолою. А знайомий мій - то лісовий розбійник. Антипко: Розбійникам платити треба. Кішка: Мерщій до нього! Гроші в мене є!
(показує гаманець, вибігають, ляльки прокидаються)
Червона Шапочка: Я чула, що тут хтось розмовляв. Петрушка: То тобі здалося, вставай, підемо далі. Червона Шапочка: І пахне тут смолою чомусь… Петрушка: То від дерев!
(із страшним криком вискакує розбійник)
Розбійник: Ха-ха, мої голубчики!!! Чого це ви швендяєте у моєму лісі? Червона Шапочка: Ой, я боюсь! Розбійник: А от ви мені якраз і потрібні! Зараз я вас зловлю!
(зв’язує їх мотузком)
Червона Шапочка: Що ж нам робити? Петрушка: Треба покликати казку, вона обіцяла нам допомогти. Давай її голосно покличемо. Казко! Казко!
(звучить "Вальс квітів", з'являється Казка)
Розбійник: (кидає ніж) Ти хто?
Казка: Я - Казка. Відпусти Петрушку і Червону Шапочку. Розбійник: Не можу. Тільки за гроші. Казка: Я дам тобі гроші. Розбійник: Згода. Казка: Які ви молодці, діти, а тобі доведеться відпустити Петрушку і Червону Шапочку. Розбійник: Ви всі мені дуже сподобались, тому я не буду до вас більше чіплятися. Ідіть собі, куди хочете.
(тікає) Петрушка: Спасибі тобі, Казко! Казка: Запам'ятайте, я допоможу вам тепер лише один раз.
(зникає) Петрушка: Нам треба іти далі,Червона Шапочко!
Сцена 6
(з'являються Антипко і Кішка)
Антипко: Подивись на неї, яка розумна знайшлася. Де ж твій розбійник? Тьху, і чого я тільки з вами зв'язався, сидів би собі у теплі і грівся. Кішка: Який же ти боягуз. Це Казка у всьому винна. Якби не вона, то все було б як треба. Няв! Антипко: В мене аж хвіст труситься, як я подумаю, що з нами зробить Снігова Королева, якщо ми не спіймаємо їх. Кішка: Цього разу спіймаємо. Ну, гайда до Баби Яги! Вона нам допоможе!
Сцена 7
(зникають,з'являються Червона Шапочка і Петрушка)
Петрушка: Ідем скоріше, я знаю, вже зовсім небагато зосталося! Червона Шапочка: Чогось мені так страшно… Петрушка: Ну чого це ти боїшся? Червона Шапочка: Не знаю, але боюсь.
(з'являється Бабуся Ягуся)
Бабуся Ягуся: І правильно робиш, зараз я вас з'їм. Бач, які гарненькі, солоденькі. Перед тим, як вас з'їсти,я хочу запитати, що це ви тут забули, чого вас сюди занесло? Петрушка: Ми шукаємо Святого Миколая, щоб розповісти йому про бідного хлопчика Данилка, злу Фею, Снігову Королеву. Бабуся Ягуся: Якраз про вас мені Антипко і казав! Петрушка: А з'їсти ти нас не зможеш, бо ми іграшки. Бабуся Ягуся: Я все зможу! Я тут господиня! З'їм спочатку ось цього різнокольорового (кусає Петрушку). Тьху! І справді він зовсім несмачний! А ви що, жили у великому місті? Червона Шапочка: Так! Бабуся Ягуся: І до школи ходили? Петрушка: А що? Бабуся Ягуся: А те, що я грамоті ніколи не вчилась. В лісі, в глухоті сиджу. А ось Лісовий Розбійник у перший клас колись ходив та все питання мені складні задає, а потім сміється з мене, що не можу відповісти. Червона Шапочка: Задавай свої запитання, дивись, скільки тут школярів, вони тобі допоможуть.
Бабуся Ягуся: Я вам питання задаю, готуйте відповідь свою. Відповідай, коли мастак, єдиним словом "Ні" чи "Так"! Скажіть мені, червоний мак в січневу пору квітне? (Ні!) А крокодили на сосні свої будують гнізда? (Ні!) Узори пишні на вікні мороз малює взимку? (Так!) Коли розсердиться їжак слона він може вбити? (Ні!) Ріка біжить у далині - чи є у неї ноги? (Ні!) Бабуся Ягуся: Ой, діти, ви мені так допомогли розплутати ці питання! Просіть тепер у мене що завгодно! Діти (хором) Відпусти Петрушку і Мирославу! Бабуся Ягуся: Що? Відпустити Петрушку і Мирославу? Ну добре! А мені ще треба ступу шукати, а то загубилась. До побачення!! Петрушка: Побігли, Мирославо, я вже чую сріблястий передзвін дзвіночків Святого Миколая, він наближається! Червона Шапочка : Побігли!
(зникають)
Сцена 8
(з'являються Антипко і Кішка)
Антипко: Та зникни ти зі своїми лісовими друзями! Я не хочу через тебе стати крижаним стовпом! Кішка: Ну не сварися, давай ще раз спробуємо! Антипко: Ні, я більше нікому довіряти не буду. У нас завжди так було: ніколи нікому не довіряй, а все сам хапай! Кішка: Ну добре, няу, я згодна. Давай зробимо засідку і нападемо на них тут! Антипко: Он вони вже йдуть! Тільки стукну хвостом три рази - вискакуєм і натягуєм на них мішок! (ховаються)
(з'являються Червона Шапочка і Петрушка) Антипко: (вискакує) Ось вони! Хапай! Петрушка: Казко! Казко! Допоможи!
(звучить "Вальс квітів", з'являється Казка) Казка: Стійте! Ваш час закінчився! Антипко: Тягни, тягни їх сюди, до мішка, не слухай її! Казка: А зараз, діти, ми всі покличемо на допомогу Святого Миколая! Антипко: Ой - ой - ой!!! Тікаймо, бо чую тут буде зараз жарко! Казка: Діти, покличемо піснею Святого Миколая!
(Пісня "Дзень-дзелень!") )
Сцена 9
(з'являються Ангели)
Ангел 1: Любі діти! Нас прислав до вас Святий Миколай. Ангел 2: Дзвенить небо, дзвонять зорі Мерехтить біленький шлях! Довгожданний гість із неба Їде, їде на санках! Ангел 3 : Чую,чую дзвін небесний - Ніби сон, замріяно - чудесний . Наче промінь сонця десь іскриться І теплом наповнює світлицю.
(звучить музика, дзвонять дзвіночки, з'являється Святий Миколай)
Св. Миколай: Здрастуйте, дівчатка! Здрастуйте, хлоп'ятка! Що ви добрі, любі, чемні, Про це все я добре знаю, І тому, любі діти, Про вас завжди пам'ятаю! Данилко: Справжній Святий Миколай! Буратіно: Ми чекали тебе, Святий Миколаю! Петрушка: Ми хотіли розповісти про Фею. Св. Миколай: Знаю,знаю, малята, все відомо мені. Фея знову така як була у світлі дні. Фея: Данилку, де ти пропадав? Ось твоя чарівна книга. Бери, це тобі подарунок від Святого Миколая! Казка: Як чудово, що добро знову перемогло! Св. Миколай: Бачу я не помилився, що зайшов сюди! Гарно вчіться та моліться Не лінуйтеся, трудіться Всі ви друзі назавжди Тільки в злагоді з собою Ви дійдете до мети. Залишайтеся здорові За рік прийду до вас знову! Ангел 1: Зі святом вас, Миколи! Ангел 2: Миколаївни та Миколайовичі! Ангел 3:Хай ніколи не гасне вогонь ваших сердець на добро та радість людям! Ангел 2: За цими словами у дзвіночки дзвоним, у дзвіночки дзвоним, всім низько поклоним!!! (кланяються)
Пісня: "Ой, хто хто Миколая любить"