8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Сценарій тематичного заходу “Христос Воскрес” – лунають дзвони І спів “Воістину Воскрес”!

Про матеріал
Сценарій тематичного заходу для дітей та батьків “Христос Воскрес” – лунають дзвони І спів “Воістину Воскрес”! Мета: розширити знання учнів про святкування Великодніх свят, розкрити зміст свят: вербна неділя, чистий четвер, Великдень, відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції, виховувати у школярів почуття любові до свого народу.
Перегляд файлу

Сценарій тематичного заходу для дітей та батьків

“Христос Воскрес” – лунають дзвони

І спів “Воістину Воскрес”!

 

Час проведення:

Місце проведення:

 

Мета: розширити знання учнів про святкування Великодніх свят, розкрити зміст свят: вербна неділя, чистий четвер, Великдень, відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції, виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

 

Обладнання: стіл, паска, крашанки, писанки, гілочки верби, листівки до Великодня, вишиті рушники.

 

Місце проведення: актовий зал

 

Хід заходу

 

1вед. Весна – це сонця перемога!

У Великодній світлий час

Ми наближаємось до Бога,

Бог наближається до нас!

 

2 вед. Горять свічки, блищать ікони,

Земля в молитві. До небес

“Христос Воскрес” – лунають дзвони

І спів “Воістину Воскрес”!

 

1вед. Ось і прийшла Весна до нас, а з нею й велике свято, що символізує пробудження та воскресіння природи, життя і надії – свято Воскресіння.

 

Учень 1: Великдень - свято навесні.

Веселий гомін у шпаківнях,

Прозоре небо, дні ясні,

Птахи вже повернулись із півдня.

 

Учень 2: До нас в кімнату залюбки

Веселий промінь лине:

На вишивані рушники,

На стіл, на білу скатертину.

 

Учень 3:

На паски пишні та пухкі,

На їх брилі молочно - білі,

На паростки вівса легкі,

Де крашанки лежать в тарілці.

 

Учень 4:

Великдень… Все до небес

Сьогодні тут, у нашім домі.

Вітаємось: ” Христос Воскрес!

Заходьте, друзі і знайомі!”

 

2 вед. Великдень – дуже шановане свято у християнській релігії. Воно пов’язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень.

 

1вед. Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя. Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

 

2вед. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож, давайте сьогодні разом продовжимо вивчати народні традиції, пов’язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн – Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа.

 

Учень 5. Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот.

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

 

Учень 6. Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі.

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

 

Учень 7. Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

 

Учень 8. І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

Христос Воскрес!

Чи може, на цім світі

Із бездуховності воскресли ми?

 

1вед. Великдень – у цей день християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті, при чому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Вважається найважливішим християнським святом, котре вказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям.

 

Учень 9. І зійде сонце, наче кругла паска,

Мов писанка, розквітне вся земля –

Радіймо, друзі, великодня казка

Гаївкою хай серце звеселя!

 

Учень 10. Співаймо, друзі, в великоднім колі

І Господа воскреслого молім,

Щоб обновивсь весною щастя й долі

Наш рідний край, наш рідний дім.

 

Гаївка «Подоляночка»

 

2вед. Слово «Пасха» прийшло до нас з грецької мови і означає порятунок.

Великдень святкується навесні, але день святкування – не визначена дата, він визначається за місячно-сонячним календарем. Цей день випадає на період від 7 квітня до 8 травня. Великдень у 2017 році припадає на 16 квітня.

 

Історія Великодня

 

1вед. Історія Великодня своїм корінням йде в глибоку старовину. Приблизно 5 тисяч років тому іудейські племена відзначали її як свято отелення худоби, потім Великдень пов’язували з початком жнив, пізніше – з відходом євреїв з Єгипту. Християни ж вклали в цей день інший сенс і відзначають його у зв’язку з воскресінням Христа.

2вед. На першому Вселенському соборі Християнської церкви в Нікеї було вирішено перенести православне свято на тиждень пізніше єврейського. Ухвалою цього ж собору Великдень повинен святкуватися в першу неділю, що йде за першим повним місяцем після весняного рівнодення. Таким чином, свято кочує в часі та випадає щороку на різні дні з 7 квітня по 8 травня.

 

1вед. В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом – ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки мироносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожній гріб. Тоді схвильованим жінкам з’явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє.

 

Сценка «Розмова Ангела і дівчинки»

 

Дівчинка. Христос воскрес!
Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим.
Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий
На хресті Христа розп'яв.

Вже три дні, як він, син Божий,
За всіх нас терпів, страждав.
Підем, діти, підем живо,
На могилі приплакнем...

Але що там? Що за диво?
Гріб увесь горить вогнем...
Гляньте, діти, гріб порожній!
Хтось там камінь відвалив!

 

Ангел. Це вчинив Господь Всеможний!
Він воскрес!

Дівчинка. О, диво з див!

Ангел. Не лякайтесь! Приступайте!

Дівчинка. Хто ти?

Ангел. Я – ангел з неба! Христос воскрес!

Дівчинка. Воістину воскрес. Той, що був і є з небес!

Ангел. Чудо це добро віщує:
Правда в світі запанує!

Дівчинка. Всіх нас нині звеселяє
Диво з див святе, чудесне!
Вже нас горе не здолає,
Наша доля ще воскресне!

 

Учень 11. Христос Воскрес! Співає вся природа,

Величний гімн полинув до небес.

Хоч Він помер — з любові до народу,

Із гробу встав, у величі Воскрес.

 

Учень 12. Христос Воскрес! Яка велична днина!

Яка любов, і ласка, і краса!

Віддав Господь улюбленого Сина,

Щоб людям всім відкрити небеса.

 

Учень13. Христос Воскрес! Радійте нині, діти!

Сповнилося найбільше із чудес.

Пропала тьма, і сонце правди світить!

Христос воскрес! Воістину воскрес!

 

Учень 14 . Сьогодні прокидається земля,
І таємницею одягаються поля,
Весна іде, вона сповнена чудес!
Христос воскрес! Воістину воскрес!

 

Пісня «Христос воскрес»

 

Підготовка до свята

 

2вед. До Великодня віруючі готуються протягом семи тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна прислуховуватися до страждань Господа, котрі пережив Ісус Христос в людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.

1вед. За 6 днів до Великодня, за християнським вченням, Ісус Христос зі своїми учнями йшов до Єрусалима. Дорогою зустрічний люд гучно Його вітав, кидаючи пальмове гілля до Ісусових ніг. Оскільки пальми в нас не ростуть, їх замінила верба. Під час богослужіння у Вербну неділю освячується вербова лоза. Принісши її додому, люди злегка б’ють одне одного гілочками, приказуючи: «Верба б’є, не я б’ю, через тиждень - Великдень. Будь здоровий, як вода, і багатий, як земля!»

Учень 15. Верба красна розцвітає,
Про Великдень сповіщає
І Спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі.

 

Учень 16. Світла Вербниця настала,
Радість нам подарувала,
Край доріг і біля річки
Вкрились котиком вербички.


Учень 17. Галузочки посвятили,
Діток розуму навчили,
Щоб здоровими зростали,
Україну шанували!

 

В залу вбігає хлопчик із вербовою різочкою в руці та дівчинка

 

Вістунець: “Верба б’є, не я б’ю, за тиждень – Великдень”

Дівчинка: Хто ти?

Вістунець: Я –весняний Вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята весни – Великодня.

Дівчинка: А чого ж ти мене б’єш?

Вістунець: Хіба це я? Це свячена вербиця, вона має свій день – Вербну Неділю. Навесні, як тільки пригріє сонечко, верба першою прокидається, її пухнасті котики будять усіх до роботи:” Вставайте, вставайте, наступив Білий тиждень! – гукають вони - Час веснувати, час орати й сіяти!”. Тож і ви не зволікайте, бо – “Не я б’ю, верба б’є”.

Великодні звичаї і трапези

 

2вед.Прийшовши на Русь з Візантії, християнство принесло і ритуал святкування Великодня. Весь тиждень, що передує цьому дню, прийнято називати Великим, або Страсним, Білим тижнем або чистим.

 

Учень 18. Понеділок

Понеділок білить хату

любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю,

щоб Великдень був веселий!

 

Учень 19. Вівторок

Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

чисто-начисто підлогу -

шури-шури! – тре завзято

наш вівторок довгоногий.

 

Учень 20. Середа

Пишна пані середа і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

 

Учень 21. Четвер

Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся

ще до сходу сонця начисто скупався.

 

Учень 22. П’ятниця

П’ятниця пече паски –господиня вміла:

склянки зо три молока до цеберка влила,

трохи борошна, яєць, додала й ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

 

Учень 23. Субота

У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

 

1вед. Великий Четвер традиційно називають чистим, причому не тільки тому, що в цей день кожна православна людина прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти таїнство, встановлене Христом. У Чистий Четвер був широко поширений народний звичай очищення водою – купання в ополонці, річці, озері або обливання в лазні до сходу Сонця. У цей день прибирали в хаті, все мили й чистили.

 

2вед. Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, голубків, жайворонків.

 

1вед. Страсної п’ятниці вчиняли тісто на паску, бабки та пироги, а в суботу пекли. Паска – здобне тісто невисокої широкої форми, бабка, навпаки, - високої. Верх паски прикрашали Хрестом і обручем із тіста, «аби файно росла», та наліплювали шишечки. Посадивши паску в піч, господиня витирала дітям обличчя, промовляючи: «Абиж був такий величний, як хліб пшеничний», «Аби ж була така велична, як паска пшенична». Як паска вдавалася, раділи, бо в родині буде все гаразд, якщо ні або порепається, вбачали в тому ознаку якихось майбутніх нещасть, смерті когось із близьких чи родичів.

 

2вед. За паску господиня хвилюється особливо. Вважалось, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

 

 1вед. Невід’ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце – це символ весняного відродження природи.

 

Учениця1. Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.

Малювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала -
Зіпсувала п'ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: "Молодець!"

Учениця 2. Я цю писанку напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.

Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою
Писанкою сяє.

 

Сценка “ПРИГОДИ ПИСАНКИ”

 

Виходять дві дівчинки з писанками в руках.

I-ша: Нумо, поцокаймося писанками, чия найміцніша?

Дівчатка цокаються.

Дівчинка Орися: Ага, моя писанка усі ваші побила! Бачите, яка вона гарна і міцна!

I-ша дівчинка: Подумаєш… Ходімо гаївки водити, а писанку свою ти, Орисю, тут, в травичку поклади, куди вона дінеться?

 

Орися ложить писанку і дівчатка, сміючись, вибігають.

Звучить таємнича музика. Писанка “оживає”.

 

Писанка:(Ображено)Пішли. Залишили мене одну… Ну то піду і я собі, покочуся, світу білого подивлюся.

 

Ведуча 1: Та й покотилась писанка через стежку та церковним подвір’ям, дорогою та далеко у гай…А там так гарно – птахи співають, квіти з трав виглядають.

Аж дивиться Писанка - скаче сіренький Зайчик.

Зайчик: Ти хто така будеш, красна панянко?

Писанка: А ти хто такий, сірий та вухатий?

Зайчик: Я – Зайчик- Побігайчик, лісом стрибаю, в город по капусту забігаю, від лиса та вовка втікаю.

Писанка: А я – Великодня Писанка. Бачиш, яка я гарна!

Зайчик: Дуже ти мені подобаєшся. Давай разом мандрувати!

Писанка: Ото!Хіба ти мені рівня? Та я всі писанки Орисиних подруг побила! Куди тобі до мене!

Зайчик: Дуже прошу – ходи зі мною, лугом та бором та зеленою травою…

Писанка: Не хочу і не піду!

Ведуча 2: Зажурився Зайчик, заплакав та й поскакав, а Писанка далі покотилася. Котиться вона лісом - а назустріч їй Курчатко.

Курчатко: Ти хто така будеш, красна панянко?

Писанка:А ти хто, таке жовте, мале і неповоротке?

Курчатко: Я – Курчатко. Загубилося від мами – Квочки, лісом блукаю, друзів шукаю. Будь мені подругою.

Писанка: А я – Великодня Писанка. Бачиш, яка я гарна!

Курчатко: Дуже ти мені подобаєшся. Ти мені, мабуть, і ріднею приходишся. Давай,будемо разом мандрувати!

Писанка: Ото! Хіба ти мені рівня?Та я всі писанки Орисиних подруг побила! Куди тобі до мене!

Курчатко: Дуже тебе прошу – ходи зі мною лугом та бором, та зеленою травою.

Писанка: Не хочу і не піду!

 

Ведуча 1: Заплакало курчатко, пішло. А писанка далі покотилася. Аж закотилася на лісову галявину, де паслось козенятко біленьке й кучеряве.

 

Козенятко: Ти хто така будеш, красна панянко?

Писанка: А ти хто таке – вухате та кострубате?

Козенятко: Я – Козенятко, вийшло поскубати свіжої травички та друзів собі пошукати.

Писанка: А я – Великодня Писанка. Бачиш, яка я гарна!

Козенятко: Так ти мені подобаєшся!Давай разом гуляти.

Писанка: Еге ж!Хіба ти мені рівня?Та я всі писанки Орисиних подруг побила! Куди тобі до мене!

Козенятко: Ти справді гарна, але разом нам веселіше буде! Ходімо!

Писанка: Не хочу і не піду!

 

Ведуча 2:Похнюпилось козеня, геть пішло. А писанка покотилася далі. Усі в лісі - і птахи, і квіти – дивуються: що це за панянка, барвиста, мов веселка, лісом мандрує? А писанка щораз більше та більше на гордощах надувається та собою милується. Аж раптом зачепилась

за камінчик та й прямо у ямку впала, що її колись лисиця для своїх лисенят викопала.

 

Ведуча 1:Не розбилась, бо ж найміцніша була, але вилізти з ямки ніяк не може. Що лиш спробує – то знов на саме дно скотиться. Стала тоді вона гірко плакати.

 

Писанка:Ой, бідна я, бідна!Ніхто мене не чує, ніхто не порятує!От якби був зі мною Зайчик – Побігайчик чи Курчатко маленьке чи Козенятко біленьке! Вони б мене з біди порятували! Ой –йой –йой!

 

Ведуча 2: Почув той плач Зайчик – Побігайчик, прибіг, побачив, у яку біду потрапила бідна Писанка, покликав Курчатко і Козенятко. Стали вони разом гукати, може, хто почує, прийде Писанку визволояти.

 

Ведуча 1: Почули їх Орися з подругою, прибігли та й врятували Писанку. А тоді усі разом побрались за руки й завели гаївку.

 

Гаївка «Вербовая дощечка»

 

2вед. Писанка - символ Всесвіту. Українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Кривулька, наприклад, знаменує нитку, вічність сонячного руху. Безконечник – символ початку і кінця. Тригер, або триніг, символізує небо, землю і повітря, або ж повітря вогонь і воду. Нині відроджуються забуті техніки, з’являються нові майстри. У місті Коломия на Івано-Франківщині створено Музей «Писанка».

 

1вед. Найпоширенішим способом приготування крашанок донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували різні кольори: червоний, блакитний, рожевий та зелений.

Червоний - радість життя, надія, любов.

Жовтий - уособлював Місяць і зорі, а в господарстві - урожай.

2вед. Блакитний - символ неба, простору, вітру, здоров'я.

Зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

1вед. Чорний - символ землі, й родючості

2вед. Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

1вед. Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

2вед. Коли на Великдень дощ або хмари, буде врожай.

1вед. Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня - льон.

2вед. В ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати "скоромне", тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.

1вед. Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає "Христос воскрес!", а всі присутні відповідають "Воїстину воскрес!" Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну та інших страв (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках і починають "розговлятися". Розговляються насамперед освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино.

2вед. Великодній стіл відрізнявся від святкового пишністю, був смачним, рясним і дуже красивим. У заможних господарів подавали 48 різних страв по числу днів минулого посту. Паски прикрашали саморобними квітами. Виготовлення квітів для свята, як і розпис яєць, колись був захоплюючим заняттям. Діти і дорослі вирізали квіти з яскравого кольорового паперу, ними ж прикрашали стіл, ікони, будинок. У будинках запалювали всі свічки, лампади, люстри і світильники.

1вед. На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня "небо отворено".

Після розговін починали дзвонити на дзвіниці, - а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.

Учень 1. На столі – духмяна паска,
А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!

 

Учень 2. Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні – весна

 

Учень 3. Христос Воскрес!

Радійте, люди!

Хай між вами зла не буде!

Хай цвіте любов всебожа –

Чиста, мила, як цвіт – рожа,

Бо любов прийшла з небес!

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

 

2 вед. Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура.

 

1вед. Так натхненно дзвонять Великодні дзвони,
Срібний голос вітер зносить до небес.
Хай ніхто не плаче, хай ніхто не стогне,
Бо Христос сьогодні, бо:

 

Всі разом: Христос Воскрес!

 

doc
Додано
23 березня
Переглядів
115
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку