Виховний захід "Я – ураїнець і пишаюся цим!"

Я – ураїнець і пишаюся цим!

Клас, де проходить урок, гарно прибраний, всюди квіти, портрети поетів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Симоненка, Василя Стуса та ін. ; портрети визначних людей зі своєї місцевості, яких діти знають: це можуть бути герої праці, герої Великої Вітчизняної війни та ін. На дошці — картини природи України.

Учитель. Ми живемо з вами у вільній і незалежній державі, яка зветься Україна. Всі діти у нас навчаються в школі. А навчання в нашій країні обов’язкове, кожен повинен одержати середню освіту безплатно. Про це записано в найвищому Законі нашої держави — Конституції. Кожен із нас — громадянин України. Сьогодні ми поговоримо про те, що нам слід зробити для своєї Батьківщини, щоб вона процвітала, щоб жилося нам щасливо в рідному краю. І в кожного учня по всій нашій Вітчизні, від найменших першокласників до вже дорослих випускників, світиться у серденьку безмежна любов до милої, дорогої і рідної України, нашої Батьківщини. Кожен любить свою Україну, бажає їй добра, старається стати справжнім патріотом і громадянином своєї Вітчизни.

1 учень.

2 учень.

3 учень.

4 учень

5 учень.

Учитель. Громадянин України — це ти і я, це люди, які постійно живуть в Україні, люблять її і є патріотами своєї Вітчизни, готові захищати її територію, ідеали, працювати на її розвиток і процвітання, вчитись, удосконалювати свою майстерність, шанувати традиції, бути законослухняними, знати права і обов’язки, добре знати історію Батьківщини, традиції, мову, культуру, бути добрими, чесними, милосердними, працелюбними.

Ми любимо нашу Україну, бо тут ми народились, вперше зіп’ялись на ноги і пішли у світ тими стежечками, які простягайся від рідного порога у широкий світ. Для кожної людини наймиліша та земля, де вона народилася і виросла. Недарма ж у народі кажуть: «Де рідний край, там і рай, а де чужина — там домовина». «Добре тому, хто в своєму дому». Бо в своєму рідному краю кожна травинка людині допомагає, кожна квіточка дарує усмішку, кожна пташечка співає тільки для тебе. «Людина без Вітчизни, що соловей без пісні». А справжню тугу за рідним краєм людина відчуває тоді, коли розлучається зі своєю стороною. «Кожна рослинка на своєму корені росте». Хіба вона зможе рости без кореня? Ні! Звичайно, рослина без кореня не може рости, вона всихає. І хоч людина — не рослинка, але без свого рідного коріння, тобто без рідні, без Батьківщини не зможе бути щасливою у цьому світі, не зможе повністю реалізуватися. Кажуть, що в рідній хаті і стіни допомагають, і це правда. У себе вдома людина впевнена в собі, почувається вільною, сміливою і сильною. А й справді, навколо рідні люди, родичі, друзі і просто земляки, які так само думають, знають ті ж традиції, ту ж історію, звичаї. Рідна земля, як мати — добра, щира, мила. Вона готова захистити кожного з нас. Але й людина у свою чергу має бути готовою захистити і рідну землю, заради неї піти у бій, на подвиг, коли це необхідно, тобто бути справжнім патріотом своєї Батьківщини. А в мирний час самовіддано трудитись, щоб країна була багатою — тоді всім житиметься добре, заможно і безпечно.

То що ж означає бути справжнім патріотом, громадянином своєї Вітчизни? Відповіді дітей.

Учитель. А що треба дитині для того, щоб відчути себе справжнім патріотом України, її громадянином?

1 учень Добре вчитись, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю і приносити користь.

2 учень Брати активну участь у житті класу і школи, відчувати свою причетність до шкільного життя і до життя країни.

3 учень Любити природу, берегти і примножувати її багатства: садити сади, ліси, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки. Турбуватись про майбутнє нашої держави.

4 учень Берегти історичні і духовні пам’ятки нашого народу, не руйнувати, а вивчати і творити нову історію рідного краю.

5 учень Добре вивчати природу, бо вона нам — рідна мати, вона допомагає кожному, щоб виростав здоровим і міцним. Треба тільки уважно придивитись, і вона розкриє нам свої таємниці.

6 учень Треба наполегливо вивчати рідну українську мову, бо це мова нашого народу — державна мова, яку треба знати і нести її у світ. Так записано у Конституції — основному Законі держави. Та й мовою нашою можна пишатись, бо вона дуже багата і красива, мелодійна. Ми патріоти своєї України, і нам треба її вдосконалювати і добре знати.

7 учень А ще я хочу знати традиції мого народу, його обряди, культуру і всю-всю історію країни. Це, на мою думку, повинен знати кожен громадянин України.

8 учень Для цього необхідно розвивати свої здібності і таланти, щоб Україна могла пишатися нами. Треба гартувати своє тіло і волю, бути міцним і витривалим, щоб захищати свою землю.

Учитель. Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, ідстоювати її інтереси і приносити велику користь. Таким великим патріотом був Тарас Григорович Шевченко, який понад усе на світі любив свою Україну, оспівував красу і неповторність рідного краю:

Бо, як каже народна мудрість: «Рідна земля і в жмені мила». А поет був далеко від своєї святої землі, яку так любив.

А ось як про Україну писав Василь Симоненко (цитуючи поезії, вчитель підходить до портрета):

Як і матір ми не вибираємо, так не можемо вибрати і Батьківщину, одна вона у нас, одна у цілому світі. Тут наше коріння, тут наша доля.

Так писав В. Кочевський, а поет М. Бакай висловив свою любов до рідного краю у таких рядках:

Кожна людина передає свою любов до Батьківщини, як уміє, але чесно, палко і віддано, бо це надто сильне почуття — любов до рідного краю. Людина з ним живе, носить його у своєму серці і завжди хоче ним поділитися з іншими, вилити свої почуття у віршах чи прозі, у картинах чи в музиці, просто у самовідданій праці на благо Вітчизни.

От і ви сьогодні принесли у клас свої малюнки, які старанно малювали. А на малюнках ваш дім і двір, криниця чи вулиця, на якій живете — це куточок рідної України. В роботах кожен із вас виразив свою любов до Батьківщини.

Вчитель відкриває дошку, на якій виставка учнівських робіт. Діти коментують свої роботи по черзі.

Пісня про дружбу

А ще учні приготували вірші про Україну, які ми залюбки послухаємо. Адже це земля, де ви з’явилися на світ, де вперше побачили оце довкілля і зрозуміли, що ви у ньому — людина.

1 учень.

2 учень.

Учні виконують пісню про Україну.

Пісня «Не давайте суму жити»