Сценарій тетралізованої вистави "До Святого Миколая"

 

       Сценарій театралізованої вистави до Дня Святого Миколая

 

Дійові особи:

 

(Діти)

Ромашка

Барвінок

Казка

Петрушка

Кіт у чоботях

Зайчик

Вовк

Лялька Надя

Лялька Віта

Клоун Ростик

Клоун Андрійко

Хлопчик

Сніжинка 1

Сніжинка 2

Сніжинка 3

Чорна кішка

Розбійник 1

Розбійник 2

Розбійник 3

Розбійник 4

Ангел 1

Ангел 2

Ангел 3

 

 

Фея

Баба Яга

Снігова Королева

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СВІТ КАЗКИ

                       Звучить музика, на сцену виходять Ромашка і Барвінок.

 

 

Барвінок:            Падав сніг, падав сніг- для усіх, усіх, усіх-

                              І дорослих, і малих, і веселих, і сумних.

Ромашка:            Всі річки тепер в обнові, біле скло над бережком,

                              Ходить грудень по діброві, застеляє світ сніжком.

Барвінок:            А роззяві, як на сміх, залетів до рота сніг,

                              Вереді - за комір вліз ідовів його до сліз.

Ромашка:            Весело всі грали в сніжки – сніг сідав їм на усмішки

                              І сміявся з усіма:

Разом:                 Ой зима, зима, зима.

                             ( Пісня………………….)

Дитина:            Грудень місять вже гуляє,

                          Холодам пора вже буть,

                          І мороз зимі гукає:

                         - Запрягай вітрів у путь.

(На сцену вбігають під музику чотири Вітри)

Північний:        Я Північний вітер- пан,

                          Над всіма вітрами цар.

                          Гайда, браття, в довгу путь,

                          Нас давно морози ждуть.

Південний:       Я Південний – розбишака,

                           Найславніший тут гуляка,

                          Вже сьогодні закружляєм,

                          Гірки снігу назмітаєм.

Західний:         Західний я вітерець,

                          Піду з снігом у танець,

                         Затанцюю, загуляю,

                        Всі дороги позмітаю.

Східний:         Вітерець я є зі сходу,

                        Заморожу всю я воду,

                        Допоможемо Зимі,

                        Створим замки снігові.

Зірочка 1:      Вітри швидко підхопили,

                       Хмару з снігом, холоди.

                       Над землею пролетіли,

                       Сніг припав, нема води.

 

Барвінок:            Скажи мені, Ромашко, чого ми сюди потрапили?

Ромашка:            Тому, що тут з’явиться справжня Казка.

Барвінок:            Невже справжня?

Ромашка:            Авжеж, там, де пухнастий сніг, де Святий Миколай, там завжди

казка.

Барвінок:            Знаю, що цілий рік діти чекають, поки ввечері 19 грудня до оселі

завітає сивочубий дідусь – зимовий Миколай. Він добрий друг і

захисник дітвори, він завжди приносить подарунки.

Ромашка:            І все це відбувається чудової зимової пори, коли

                              Зійшли хмарки і небо посиніло

                             А сонце,ген, з-за обрію пливе,

                             І всюди звеселіло, заіскрило,

                             Бо це вже Казка до нас в гості іде.

                             ( Під мелодію заходить Казка)

Казка:                  Добрий день вам, любі друзі!

Ромашка:            Яка ти чарівна, Казко, ми дякуємо тобі за те, що ти завітала на

наше свято.

Казка:                  Я завжди приходжу до тих, хто вірить в казку. Кожного вечора я

                     приходжу в гості до дітей, і коли вони лягають в ліжечка дарую їм сни.

Барвінок:             І як же ти це робиш?

Казка:                  У мене є дві чарівні палички: одна срібляста, а друга – чорна.

                              Сріблястою я доторкаюсь до хороших  та слухняних дітей, і їм цілу

ніч сняться казкові сни, а чорною – до неслухів: вони цілу ніч

просплять, та нічого цікавого не побачать.

Ромашка:            Погано бути неслухняними.

Барвінок:            До того ж Святий Миколай теж кладе під подушку подарунки

лише  добрим дітям.

Ромашка:            А недобрим та неслухняним – велику різку. Щоб не бешкетували.

Казка:                 Я впевнена, що в цій залі зібралися лише слухняні діти. І тому в

дарунок вони отримають від мене чарівну казку. Ну, що,

приготувались? Казка починається!

Данилко бере мобільний телефон й починає набирати номер. Чутно сигнал виклику. На другому боці сцени з’являється Мар′ян, в руках у якого дзвонить телефон.

Данилко. Де ж мої фарби та альбом? Це ,мабуть, Ангел забрав їх за мої провини.    

               Але я хочу виправити свої помилки. Чим мені намалювати нові малюнки?

             (думає) Придумав! Піду у магазин і куплю нові.

Казка.  Був собі в одному місті магазин іграшок: Зараз змахну своєю паличкою і  

               іграшки оживуть.

                             (Під мелодію виходять іграшки)

Петрушка:           Ой, як хороше стає в нашому магазині, коли настає вечір.

Кіт у чоботях:  Авжеж, не треба стояти непорушно, можна  поговорити і

посміятись.

Зайчик:                А поговорити є про що – адже скоро свято!

Вовк:                    І замовлень на наші іграшки ой як багато.

Петрушка:            Мене Андрійко у своєму місті до Миколая замовив. Йому

  захотілося мати вірного і щирого друга.

Кіт у чоботях:      А мене – Юрчик. Адже кіт в хаті – добра прикмета. А тим більше

Кіт в чоботях надійний друг і товариш, добрий  і вірний помічник.

Вовк:                    А мене – сестрички Оля та Маринка. Вони добре знають, що не всі

вовки злі та безсердечні бувають. Серед нас є багато дуже добрих.

Зайчик:                А ми? Ми всі теж з нетерпінням чекаємо на зустріч з нашими

маленькими друзями. Тож давайте, щоб час пролетів непомітніше,

затанцюємо веселий танок

Ляльки:                А який танок танцюють іграшки в цьому сезоні?

Всі:                        Ну, звичайно, макарену!

                              (Іграшки танцюють танок)

                              (Заходить Фея, іграшки перестають танцювати)

Фея:                      Як мені набридли всі ці верески, писки. Вдень діти в магазині,

галасують, а ввечері – іграшки! А всі ці люди! Які ж вони

нехороші! Звуть мене злою Феєю. Яке нахабство! Але я змушена

їх терпіти. Бо ж це вони платять за іграшки, які замовляють діти

                              Святому Миколаю! Хоча Святий Угодник і розпорядився

роздавати іграшки безкоштовно, та Снігова Королева – моя нова подружка - навчила мене, що і як треба робити.

Лялька Надя:       Ось воно що! Як ти можеш брати гроші за іграшки, які повинна

 віддавати просто так!

Фея:                       Тихіше, а то ще почують слуги Снігової Королеви!

Зайчик:                І з яких це пір Фея, що дарувала подарунки стала такою

боягузкою. З тих пір, коли познайомилася із Сніговою Королевою?

Фея:                      Ану, замовкніть, дармоїди, заважаєте працювати, прибутки

підраховувати. Мені багато рахунків треба перевірити.

                (Сідає, швидко лічить на калькуляторі і щось записує  в книгу).

                               (До вітрини підходить хлопчик і дивиться).

Лялька Віта:      Знову прийшов цей хлопчик.

Клоун Ростик:   Ти тільки поглянь які в нього великі очі! Він приходить сюди

кожного вечора стоїть.

Клоун Андрійко:  Так, стоїть і дивиться на наші чарівні фарби і альбом. Ой, тихо,

сюди іде Фея.

Фея:                      Кого це принесло? А це ти! Чого тобі треба? Скоріше говори, бо

часу в мене дуже мало.

Данилко:              Та я, пані…та я…

Фея:                      Слухай, хлопче, час дорогий, що ти бажаєш від Святого Миколая?

Данилко:             Та я вже написав. Майже місяць тому.

Фея:                      Так, зараз подивлюся. Ага, Данилко Стороженко.

                               Дійсно, 23 дні тому просив дивовижні фарби та альбом.

Данилко:             Так, бо я дуже люблю малювати.

Фея:                      Ач, захотілося тобі. А в нашому магазині усі речі купуються за

гроші. Ти що про це не знаєш?

Лялька Надя:      Дивіться, друзі, до чого Фею жадність довела. Вона вже дітям

перед святом про гроші за подарунки нагадує.

Лялька Віта:       Якою ж вона стала недоброю та злою.

Фея:                     Що ви наговорюєте знову на мене! Прощавайте, бо мені ніколи. А

ти (до хлопчика) не одержиш ніякого подарунка від святого Миколая.

Данилко:            До побачення. Як шкода, що залишусь без подарунка. Невже 19

грудня не сповниться моє бажання, за допомогою цих чарівних фарб я б весь світ розмалював.

                                 (Похиливши голову, виходить)

Клоун Ростик:   Мені жаль цього хлопчика. Але ми нічого не можемо зробити для

нього.

Лялька Надя:     Ні, можемо. Нам треба знайти Святого Миколая, розповісти йому

про Данилка, про Фею та чари Снігової Королеви.

Лялька Віта:      Але ж ми – іграшки. Як же ми знайдемо Святого Миколая?

                             (Звучить чарівна музика, з’являється Казка)

Казка:                 Я допоможу вам розігнати чари Снігової Королеви і знайти

Святого Миколая. Тільки на допомогу вам я можу прийти лише

три рази. Зараз я вам допоможу відчути в собі чарівну силу, щоб подолати всі перешкоди, які зустрінуться на вашому шляху.

                             Для цього вам треба відгадати три загадки:

                                  (Загадує загадки, іграшки відгадують)

Клоун Андрій:   Дякуємо тобі, Казко. Сили в нас прибуло. Здається, за плечима

крила виросли.

Казка:                А тепер поспішайте! Щасливої дороги!

     (Під мелодію з’являється Снігова Королева в оточенні сніжинок)

Снігова Королева:   Сніг, холод, лід – яка краса! Мені подобаються крижані

картини, снігові палаци. В них немає нічого живого, тому вони такі гарні. Гарні як я, як і ви, мої подружки

сніжинки – льодинки.

 

Сніжинка 1:       От як чудово стало: холодно – прехолодно. Адже тепло всю красу

руйнує.

Сніжинка 2:       А найсильніше тепло – це тепло  людських сердець.

Сніжинка 3:       Ми ж знаємо, що коли люди роблять добро, їх серця можуть

спалити своїм промінням усе Снігове королівство.

 

Снігова Королева:   Тому я так  і не люблю Святого Миколая. Він своїми

справами робить людей такими добрими, що в мене аж температура підіймається. А найголовніше – мені ніяк не вдається його заморозити.

                                    (Сніжинки сідають біля Королеви)

                                       Здається у нас гості?

                                   ( Під мелодію з’являється Чорна Кішка)

Чорна Кішка:     Я хитра й мудра кішка, хоч гарна, зате зла!

                             В моїм серденьку злості копичка чимала.

                             Я службу в Королеви давно уже несу.

                             Віддам усе на світі за льодяну красу.

                             Отож хай стережуться всі іграшки мене.

                             Найзліша кішка в світі відразу їх знайде.

                             Пані Снігова Володарко, викликали?

Снігова Королева: Рада тебе бачити. Якщо виконаєш моє завдання, на тебе

                            чекатиме винагорода. Якщо ж ні – зроблю з усіх  великий

                            крижаний стовп!

Чорна кішка:     Завжди готова служити вам. Та яке ж завдання, заради льодяної

краси мені неважко буде впоратись з будь - яким вашим завданням.

Снігова Королева: Зупинить іграшки, заплутайте усі лісові доріжки, щоб вони

            ніколи не зустрілися із Святим Миколаєм! Тож швидше вирушайте, закружляйте хурделицею. Та кружляйте сильніше, сильніше, швидше, швидше!

(Кружляючи під музику Снігова Королева разом із сніжинками

та Кішкою виходять)

Лялька Надя:    Ось уже й ліс. Я вже втомилася і ноги в мене болять. Давайте

відпочинемо.

Лялька Віта:     Ти що? Нам треба поспішати, щоб швидше знайти Святого

Миколая, розрушити чари Снігової Королеви та допомогти Данилкові і всім українським дітям отримати подарунки.

Лялька Надя:    Мені здається, чи я чула чиїсь голоси?

Лялька Віта:     Та тобі здалося, вставай підемо далі.

                                (Забігають Розбійники)

Розбійник 1:      Ага! Ось де вони причаїлися. Вам не вибратись звідси!

                                ( Обмотують ляльок мотузкою)

Розбійник 2:     Які гарнюні, саме ви нам і потрібні!

Розбійник 1:     Ха- ха! А чого це ви ходите тут по нашому лісі?

Розбійник 2:     Ану, друзі мої, подивіться чи добре вони зв’язані, Та хутчіше.

                           Треба швидко виконати завдання Снігової Королеви.

Розбійник 1:     Ми мусимо дочекатись, поки прийде Чорна Кішка і забере із собою

бранців. А поки що, братчики – розбійники, до танцю!

                                 (Розбійники танцюють)

Лялька Віта:    Що ж нам робити? Як вийти із становища? 

Лялька Надя:  А пам’ятаєш, як Казка нам обіцяла допомогти?

                            Давайте її покличемо!

                            Казко, казко, прийди враз,

                            Виручи з біди ти нас!

Розбійник 2:    Що? Казка? Яка Казка? У нас із Кішкою такої домовленості не було.

                           Не смійте свою Казку викликати, а то…

                                  (Під мелодію з’являється Казка)

Казка:              А то що? Що ж тоді буде?

Розбійник 1:    Хто ти? Хто ти така? І чимось від тебе віє таким… чимось таким…

                          що я на очах добрішим стаю.

Розбійники 2:  І я! І я!

Казка:              Відпустіть іграшки негайно!

Розбійник 1:    Не можемо! Ми на службі, завдання виконуємо. Клієнт заплатив.

Казка:               Чиє завдання?

Розбійник 2:      Самої Льодової Володарки – Снігової Королеви!

Казка:                А якщо я вам скажу, що ці маленькі іграшки – справжні герої.

Адже вони йдуть шукати Миколая, який принесе подарунки для всіх малят! Якщо вони цього не зроблять -у дітей не буде свята!

Розбійник 1:      І справді, які вони відважні, ці маленькі  іграшки. Давайте їх

відпустимо!

Розбійник 2:      А як же Чорна Кішка? Вона донесе Сніговій Королеві про нашу

непокору та зробить з нас льодяний стовп.

Казка:                А ви перестаньте боятися Снігову Королеву. Станьте на шлях

добра і правди. Ніколи вона не зможе заморозити того, в чиїх

грудях б’ється добре і гаряче серце, щире і привітне!

Розбійник 1:     Невже і ми зможемо добро людям чинити?

Казка:               Добро робити ніколи не пізно! Тож поспішайте.

Розбійник 2:     Дякуємо тобі, Казко (розв’язують іграшки). А ви, іграшки, вибачте

нас,це все чари Снігової Королеви. Ми більше ніколи й нікому

нічого поганого не зробимо.

                                  (Вибігають із зали)

Лялька Віта:    Чарівно, Казко! Як ти нам допомогла! Дякуємо тобі.

Казка:               Пам’ятайте, що я вже два рази  вас з біди виручала, залишився

всього один раз. Вирушаймо!

                                   (Казка з іграшками виходить),( вбігає Чорна Кішка)

Чорна Кішка:    Розбійники, розбійники, агов! Де ви є?В мене аж хвіст труситься,

як подумаю, що з нами зробить Снігова Королева! От ледацюги,

нічого не можна довірити, прийдеться усе робити самій. Гайда до

Баби Яги, вона обов’язково допоможе!

(Виходять до ялинки іграшки), ( Під мелодію виходить Баба Яга)

Баба Яга:            Не впізнаєте? Я Баба Яга. Хоч я і красива, як топ – модель, дуже

красива, але й підступна. Які, ви, іграшки, гарненькі та солоденькі.

Перед тим як вас з’їсти, я хочу запитати, що це ви тут забули, яким вітром вас сюди занесло?

Лялька Надя:     Ми шукаємо Святого Миколая, щоб розповісти йому про хлопчика                                          Данилка, зачаровану Фею і Снігову Королеву.

Баба Яга:            А, то це ви? От про вас мені Кішка й розповідала.

Клоун Ростик:    З’їсти ти нас не зможеш, бо ми іграшки.

Баба Яга:            Я? Не зможу? Я все зможу, бо я у цьому лісі господиня. Спочатку

тебе різнокольорового. (Хапає і кусає за шапку).

 Тьху, і справді, він зовсім не смачний!  Гм! А де ви жили, у місті?                         

Клоун Андрій:   Так.

Баба Яга:             І до школи ходили?

Клоун Ростик:   Звичайно.

Баба Яга:            А я грамоті ніколи не вчилась. У лісі, у глухоті сиджу, зовсім без

освіти. Навіть Розбійники з мене глузують, задають мені різні

питання, а не можу відповісти. Бо вони ж хоч трохи до

школи ходили.

Лялька Надя: Задай свої питання. Дивись скільки тут діточок. Вони допоможуть

тобі знайти відповіді.

Баба Яга:            От і добре. Зіграти хочеться мені

                             Із вами, діти, в «Так» чи «Ні».

                             Я вам питання задаю –

                             Готуйте відповідь свою.

                             Скажіть співає сніг пісні?

                             Не гайте з відповіддю! (Ні)

                             Чи вміє плавати гусак?

                             Ну що на це ти скажеш?(Так)

                             Скажіть мені, червоний мак

                             В зимову пору квітне?(Ні)

                             А крокодили на сосні

                             Свої будують гнізда?(Ні)

                             А під кінець скажіть мені

                             Цікава гра у «Так» чи «Ні»?

Баба Яга:           Дякую вам діти, допомогли ви мені розплутати ці питання.

                             За це просіть що завгодно. Що? Іграшки відпустити? Ну

                            добре! А то забарилась я тут з вами і забула що мене в

                            Інших казках чекають, мені ж іще причепуритися треба.

                            Де ж моя ступа? Піду пошукаю, часу вже замало. Бувайте

                            Здорові. Більш не попадайтесь.

                                (Баба Яга «відлітає»,виходять іграшки).

Лялька Надя:   Вже голоси дзвіночків чути. Ангели десь зовсім близько.

                                 (Вбігають Кішка з Розбійниками)

Кішка:                Хватай їх, в’яжи!

Лялька Віта:      Казко, Казко, прибіжи,

                             Нам в останнє поможи!

Казка:                 Стій нечиста сило! Ваш час скінчився.

Розбійник 1:      Та тягни їх до мішка і не слухай!

Казка: От зараз ми всі разом ангелів і Святого Миколая покличемо і вся нечість

з нашого свята  зникне. Повторюйте за мною такі слова: «Святий Миколай, до нас в гості завітай!»  (Повторює двічі)

(Заходять ангели і сніжинки)

Ангел 2: Любі діти, Святий Миколай мене прислав і наказав:

Лети, друже, на Вкраїну,

Щиро Божих діток привітай,

І скажи, що йде з дарами

Святий угодник Миколай.

Ангел 3: Йде Миколай звідти,

Де зоряна дорога

Де янголяток безліч,

Де всюди царство Бога

Ангел 2:  Несу вам вісточку веселу,

Що у міста і села

З небесної блакиті

Йде Миколай у вашу хату.

Ангел 3:  Чую, чую, діти дзвін небесний,

Ніби сон замріяно - чудесний

Наче промінь сонця десь іскриться

І теплом наповнює світлицю.

        (Звучить запис голосу Миколая)

Клоун Ростик: Ангеле,як ми довго тебе шукали. Чи можеш ти допомогти

Данилкові і всім малятам?

Ангел 2: Звичайно, допоможу.

Запізнився, даруйте, був далеко звідсіль,

В океані безмежнім, за тисячі миль.

Та коли голос хлопчика вчув, як тривогу

І примчав йому на допомогу.

Данилко:  Справжній Святий Микола

Ангел 3: Я хочу допомогти і тобі, Данилку, і всім дітям. Я зробив так, що                         

наша Фея знову доброю стала. І вже не продає за гроші мої подарунки.

                          (З’являється Фея)

Фея:  Данилку! Де ти пропадав? Ось твій чарівний альбом та фарби. Малюй

людям на добро і приноси всім радість. Це тобі дарунок від Святого

Миколая.

Іграшки:   Ура! Наша Фея знову стала доброю.

Казка:        Як чудово, що добро знову зло перемогло.

Ангел 2:     Повідай усім нам про подарунки, які ти приніс у цей

дім на радість усім діточкам.

Ангел 3: Я даруночки просто так не даю.

                    За хороші справи торбинку свою

                    Розв’яжу для дітей,

                    Котрі Бога шанують завжди.

                    Він спасе від невдач,

                    Захистить від біди.

Казка: Всі присутні діти заслуговують на винагороду. Бо вони тільки добрі

вчинки роблять.

Ангел 2:    Один за одного подбайте,

                   Добро і ласку іншим дайте

                   І вам сторицею воздасться

                   Творіть для інших тільки щастя.

                   Всі ваші добрі справи добре знають

                   Всевидячі очі Миколая.

Ангел3: Мир вам! Щастя! На довгі роки!

                    А за чарівну казку – прийміть подаруночків в’язку.

                     (Роздає подарунки)

Дитина :  Цієї ночі як ніколи

                  Радіє ліс, радіє поле,

                  На Небі музика весела,

                  Радіють всі міста і села.

Дитина : :  Це ж Миколая нині свято,

                  Роботи в нього пребагато,

                  Прийти до кожної хатини,

                 Із подарунком для дитини

 Дитина : Пара коників летить,

                  Креше іскри підківками.

                  Сяє сріблом, мерехтить

                  Шлях засіяний зірками.

 Дитина : Дітвора ж гуде, як рій,

                Жде на гостя нетерпляче:

                Хто був чемний - той радій,

                Хто ж нечемний був – хай плаче.

 

Дитина : Миколай святий у шапці і у теплім кожушку,

                 Принесе усім гостинці  у чарівному мішку.

                 В небесах, де зорі ясні,

                Там, де місяць ходить красний,

                Сонце так яскраво сяє, Миколай там поживає.

Лялька Надя: Хто всім бідним допомагає?

Хто добра не забуває? Миколай.

Будьте ж, діти, завжди чемні.

Помагайте тим, хто темний,

Тим, хто впав, подайте руку,

Не вважайте то за муку.

Любіть маму, любіть тата,

Діда, бабцю, сестру й брата.

Лялька Віта: І любіть свій рідний край

Й вас полюбить Миколай

Подарунки приготує,

Всіх вас ними почастує,

Треба лиш не забувати

Бога й рід свій шанувати!