Сценарій українського обрядового свята "Стрітення"

Українське обрядове свято  «Стрітення»

 

Мета.

Познайомити учнів з історією святкування календарно-обрядових свят, зокрема святкування Стрітення, з народними звичаями та традиціями. Донести до свідомості вихованців давню форму святкування. Створити найбільш прийнятні образи тих чи інших персонажів для відтворення святкового колориту. Розвивати в дітей інтерес до народних свят, до культурної спадщини свого народу. Виховувати у них найкращі якості людини, вміння вільно спілкуватися, почуття національної свідомості.

 

Дійові особи:

Господиня

Господар

Дівчатка

Хлопчики

Весна

Зима

Зайчик

Молодиці

Парубки

 

Необхідний матеріал:

вишиті рушники, хліб-сіль,  заквітчані свічки, ключі, кольорові стрічки, паперові пташки, випечене печиво – «жайворонки», 2 мисочки із зерном, 2 відра, коромисло, макет хати, макет гнізда, соломинки, мішок з мишами та крихтами хліба .

Декорації

Світлиця розділена на дві частини . Кожна з них прикрашена у дві пори року. Під стіною макет — декорація української хати, піч, лава; попереду двір, у кутку криниця, дерево з гніздом, зверху табунок гусей летить.

 

(пісня 1)

 

Господиня (примовляє, господаорює  по хаті):

Значить в хаті я прибрала

Їсти наварила

Вранці в церкву я сходила

Воду, свічки посвятила.

 

 

Господар (заходить, несе щось по господарству в дім)

О, як гарно в нашій хаті

Ніби, свята дух витає

Чи не забарись гості наші

Горпино, як гадаєш?

 

Господиня (ніби виглядає)

На порог уже ступають

Чуєш, гамір їх лунає.

 

 (музика, заходять діти)

Діти (разом)

Зиму проводжати! Весну зустрічати!!!

 

Господар:

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо  всіх з любов’ю та миром

 

Господиня:

Сьогодні ми будемо шанувати українську традицію Стрітення. Це свято знаменує  початок  весни.  За сивої давнини це свято мало інші назви – Зимобор, Громовиця. За повір’ям саме 15 лютого зима зустрічається з весною. Звідси і назва – Стрітення.

 

Діти (всі разом).  Вітаємо всіх присутніх зі святом народним –  зі Стрітенням Господнім. 

 

(співають пісню «Стрітення»)

 

Господар (бере кухлик з водою):

       На Стрітення в церквах святять воду.  Хто стрітенську воду буде пити, той не буде хворіти. Цій воді приписувалась магічна сила. Нею натирали хворі місця і вірили, що "поможе". Найкраще ця вода ніби помагала від "зглазу", що її спричиняло "погане" око.

 

Учень

Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: "Боже тебе збережи!". Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.

 

Господиня (бере громничу свічку):

Цього дня не тільки святили воду, а й свічки, їх називають «громничними». Запалюють під час грози, щоб оберегти людей від грому. Тому це свято у давнину називали «Громиця». Зараз я запалю стрітенську свічку і ви зможете побажати те, чого вам найбільше хочеться.

 

(Запалює свічку, звучить тиха мелодія).

 

 Ой, громнице-свічечко! Святая водичечко!

Від біди оберігай наш майбутній урожай!

(передає господарю)

Господар

Дай здоров'я нам усім та достатку в кожен дім!

Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи!

В щасті-долі щоб жили і здоров'я берегли!

(Передає свічку, діти промовляють побажання і передають один одному...)

 

Учні (по черзі)

Бажаю щастя,  бажаю достатку, бажаю здоров’я, бажаю порядку,

радості, втіхи, злагоди, миру, а я побажаю усім вам надії,

тепла, добрих друзів, щирих гостей, сьогодні і завтра лиш добрих вістей,

бажаю усім нескінченної казки , а я побажаю всім Божої ласки.

 

(передають господині, вона ставить свічку на стіл біля образів)

 

 

Господар

Був у нашого народу цікавий звичай. У цей день наші предки ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса - врожай, нема роси - немає врожаю. А де ж наша тарілка з зерном? Давай одвідаємо, що нам Бог дасть на пожиток?

(учень заносить тарілку з зерном)

Господар

Бог благословить, а Стрітення велить:

Треба сіяти пшеницю - буде сім’я наша сита,

Як посіємо жито, то будемо жити.

Лиш не сіяти мак, бо не вродить ніяк.

 

Господиня

Щоб був багатий урожай, треба трудитися багато і добре, бо Весна ледарів не любить, не шанує й не голубить!

 

Учень

Бабуся розповідала, що в цей день Зима з Весною не просто зустрічається. Вона запекло змагається. І хто з них переможе, той і господарюватиме до   кінця місяця.

 

Учень

На Стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись    виявити найменші її зміни. З цим пов’язано багато народних прикмет.

 

Господиня: А прикмети ці нам відають наші дідусі та бабусі. Тож послухаємо їх.

(до слова запрошуються бабусі та дідусі)

Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.

Якщо тепло в цей день і сонячно, то й весна буде теплою.

Якщо відлига – жди пізньої весни.

Ясна й тиха погода – на добрий врожай.

Якщо бурульки короткі, то літо – сухе й погоже.

Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.

Якщо в цей день не видно сонечка - чекай суворих морозів.

Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев.

Якщо на деревах іній - вродять добре гречка і бульба.

 

Господиня: Дякуємо наші любі. А тепер давайте поглянемо яка в нас погода? Які ж прикмети нам віщують на весну? (глядачі відповідають) А хто це до нас ще поспішає? (запригує зайчик)

 

Зайчик  

   Вже набридла ця зима,

               Їжі в лісі вже нема.

               Кожушок геть обносився

               Від зими я вже втомився…

               Хто ж мене  пожаліє?

               Лапки хто погріє?

 

Учень 

 Ми вас пожаліємо,

             Лапки вам зігріємо,

             Лиш навчися так, як ми,

             В танку кружляти раз-два-три

            

Пісня - гра із залом «Зайчик»

(діти стають в коло, кладуть дві палиці хрест навхрест і приає зайчик,

 потім інша дитина і так по черзі)

Зайчик  

Все  нагрівся я малята!

Добре гарцювали!

А скажіть зиму чи весну

Ви тут ще не зустрічали?

 

Учень:

Зима! Зима! Усякий знає,

Вона холодною буває.

Летять, кружляють, як пушинки,

Легкі білесенькі сніжинки.

 

Учень:

Міста чистенькі, й білі села.

Зима і радісна, й весела.

Кружляють вальс сніжинки ніжні,

Зима пухка і білосніжна.

 

Учень:

А як насуне хмара сива,

Зима по – своєму красива.

Зима, кажу вам, дуже гарна,

То сонячна, то дуже хмарна.

(лунає музика, заходить зима під руки з молодцями)

 

Господиня

Люди добрі подивіться, щось на весну не схожа наша баба. Мабуть, то баба-зима до нас прийшла-завітала. (Заходить баба зима під руки з хлопцями-молодцями)

 

Зима

Добрий день вам добрі люди! Щось я чула, що ви зібралися мене проганяти! Ви що — ковбаси об’їлися?! Так не хочеться вас покидати! А мене все гонять і гонять.  Хіба ж вам зі мною не було весело?

 

Учні

Весело!

 

Зима

Та я ж вам подарувала зимові празники. А ще пам’ятаєте, як ми з вами ходили на ставок  і купалися на Водохреще! Яка природа! А як їли ковбасу, пили різні напої…

 

Господиня

Було таке людоньки добрі? Признавайтесь бабі!

 

Учні

Було, бабо! Все Було!

Гуляло взимку все село!!!

 

Зима

А що ж  я вам погодою не вгодила? І сніг був, і морози, і прохолодні сонячні дні. І земельку наповнила водицею. І поля запашними врожаями. Я прошу вас, не гоніте мене! Дайте я побуду з вами ще трошки, хоч пару деньочків.

 

Господиня

Бабо, вже надоїло! Чесне слово трохи надоїло! Скільки ж можна ото все їсти-їсти! Скоро ж станемо гладкими як та свиня!

 

(лунає пісня «дівчина юна весна»)

Весна

Хватить, хватить говорити, бо прийшла весна-красна!

 

Зима

Та то ти поспішила! Йди додому! А мені ще хоч один деньочок дай погуляти! Один деньочок!

 

Весна

Та подивися яка я ж хороша, заквітчана.

 

Зима

А я диви яка краля! Кращої мабуть нема!

 

Весна

А торба твоя вже порожня. Вже все люди  з’їли і впили за зиму.

 

Зима

Та не може такого бути! (дирява порожня сумка, пальці крізь дірки вилазять) Ой, справді, все-все поз’їдали!

 

Весна

Ти подивись. Всіх людей одягла в кожухи.  А я їх роздягнути хочу. Щоб було тепло, гарно.

 

Зима

Та що ж ти таке говориш? Куди їх роздягати як холодно надворі? Ні, ні! Хай люди ще погріються біля печі, в теплій шубці!

 

Весна

Та навіщо їм той мороз! Ану подивись яку погоду люту принесла. Давай, зимо, забирай свої сніги і відступай. Весні –красні дорогу вступай.

 

Зима

Значить, як колядки і щедрівки водили, в сніжки грали то була погода. А тепер така погода вам не треба? Ану назбираю снігу, заметілі й так замету, що довго-довго будуть сильні морози!

 

Весна

У нас на Україні весна настане рано, якщо ми дружно всі разом проженемо оту вредну бабу, яка вже всім надоїла.

 

Учень

А давайте позмагаємось. Будемо перетягувати канат. Хто хоче ще зими- ставайте біля неї, а хто хоче тепла ставайте біля весни. (перетягування канату)

 

Господар

Ну що молодці, то молодці! Не сваріться пані! Ми вас обох дуже любимо! Помиріться! А ми для вас пісню заспіваємо! Ще й затанцюємо!

(Весну звали, лето ждали)

Зима. Що ж прощавайте, любі діти!

           За зиму ви поздоровіли,

           Пішли на користь і мороз, і сніг.

           І щічки ваші так порожевіли,

          Неначе маки розцвіли на них!

          Прощавай і ти, Весна – красна,

          Прощаюсь з вами усіма.

          Здорові будьте! Через рік я знову

          Свою вам казку принесу зимову!

(виходить)

 

Учень. Ясне сонечко усміхається,

             Зима біла вже ховається.

             Зима біла з хуртовинами

             За горами вже за долинами!

 

Господар  Ой, знову чути гамір! Хто це до нас поспішає? Хто весну накликає?

(заходять молодиці)

Дівчина

Доброго дня господарі дому! А чи чуєте в там якийсь ніби свист?

 

Господар:

Доброго дня дівчата!  То певно маленький байбак виліз з нори і висвистує.

 

Дівчина

Кажуть старі люди, як тіко сонце блисне — байбак три рази свисне.

 

Дівчина

А як сонечко  припекло, то цей звірок з нори виліз і сповіщає нас, що весна вже на порозі.

 

Дівчина

А моя мама каже так: "Просвистів байбак— ховай у затінок сіряк!"

 

Дівчина

Точно так!  Значить, що матінка земля вже прокинулася. А значить треба зробити так, щоб вона притягнула до нас хлопців!

 

Маленька дівчинка

А що для цього треба зробити?

 

Дівчина

Я знаю! Моя баба робила так: треба зварити кашу, поколдовати над нею, закопати. От тоді і отбою від хлопців не буде!

 

Дівчина

Будем кашу варити і хлопців манити!

(збираються в купку над казанем і співають пісню. Інтерпретація «варять кашу»)

 

Дівчина

Ой, Боже! Поможи на добре діло!

(зібрались в купку і посмакували кашу)

Разом

А ми дівки чарівниці

Закопали горщик каші

Посеред вулиці!

(беруться за руки і приспівують йдучи по колу навколо казана каші)

Приспівка

Закопали горщик каші

Ще й кілком прибили

Щоб на нашу вулицю

Парубки ходили

 

Закопали горщик каші

Ще й ракові клешні

Щоб ходили парубки

Далекі й тутешні.

 

Дівчина

Ой, дівчата! А ви чуєте свист?

 

Дівчина

Тож уже до нас парубки мабуть йдуть!

 

Дівчина

Ой, дівчата! Чепурітеся,  не журітеся, ми ж тут гостей ждемо!

 

(заходять юнаки)

Хлопець

Ой, лугами йдемо,.

 Берегами йдемо,.

 Пасуться качата,.

А туди ж ми йдемо.

Де гарні дівчата. (дівчата сміються)

 

 

Хлопці разом

Доброго здоров’ячка, дівчата-голубоньки!

 

Дівчата разом

І вам доброго, хлопці-молодці!

 

Дівчина

А чого це ви хлопці до нас завітали?

 

Хлопець

Діло є!

 

Дівчина

То яке ж таке діло?

 

Хлопець

А от вирішили вас з весною привітати! З першими променями сонця! З першою кицькою! З першою пташкою!

 

Дівчина

Ой ви, хлопці, безштаньки,

Заспівайте веснянки!

Зиму зимували,

Штанів не напряли!

 

Хлопці разом

А ви що?

 

Дівчина

А ми дівоньки мамчині,

Гулять не гуляли, полотна напряли!

 

Дівчата разом

А ви що?!

 

Хлопець

Можем ложку змайструвати і затанцювати,

А як буде ваша ласка, побрехеньку розказати!

 

 

Хлопець

Запитав сусід сусіда у сучасному селі:

А чого то твій кабанчик шкандиба на костилі?

Той сказав: «З харчами туго, уривається терпець:

Я у нього задню ногу відрубав на холодець»

 

Хлопець 1

Хто там, сину, в двері стука?

 

Хлопець 2

Та якийсь дідок,

Зовсім лисий, невисокий, у руках ціпок.

Він говорить, що приїхав із села до нас,

Що ходив з тобою разом у четвертий клас.

 

Хлопець 1

Йди скажи: немає тата. То якийсь брехло,

У четвертім нашім класі лисих не було!

 

Хлопець

Запитав мене моряк, чи боюсь я качки.

Я на дядька моряка гордо так дивлюся:

Та я навіть гусака зовсім не боюся!

 

Дівчина

Ой, дівчатонька! Там ще один парубок іде!

(заходить красень-парубок)

Хлопець

Доброго здоров’ячка вам дівчата!

 

Дівчата разом

Доброго!

 

Дівчина

А чого це ти до нас приплентався?

 

Хлопець

Тож батько сказав, ходи-но, може й посватаєшся. Зосько, Зосько, ходи-но за мене заміж!

 

Дівчина

А вгадай-но мою загадку! Якщо відгадаєш вийду за тебе заміж!

 

Хлопець

Ну давай!

 

Дівчина

Маленький, товстенький, бокастий, чимось смачним напхався,

В окропі скупався. В дирку упав і пропав!

 

Хлопець

То мабуть кріт!

 

Дівчата разом

Ні!

 

Хлопець

Хлопці допоможіть! Бо їй-богу не відгадаю!

 

Хлопці разом

Та то ж вареник!

 

Хлопець

А давайте і ви відгадаєте?

 

Дівчата разом

Давай!

 

Хлопець

А чого поросята  вниз тільки дивляться?

 

Дівчина

Бо воно їсти хоче!

 

Хлопець

Е, ні! Нічого ти не понімаєш! То йому стидно, бо його мати свиня! (сміх)

 

Дівчина

Досить жартувати! Нумо, весну величати!

Пісня-гра «Весняночка»

Вийди, вийди, сонечко на дідове полечко, на бабине зіллячко, на наше подвір’ячко.

На весняні квіточки, на маленькі діточки, там вони граються, тебе дожидаються.

Вийди , сонце яснеє, на веснянку красную, на весну привітную,  на Вкраїну погідную.

 

Хлопець

Мені моя бабуся розповідала, що весною, ко­ли починає розпускатися перші квіточки, хлопчики і дівчатка босоніж бігли топтати ряст, примовляючи: 

Топчу, топчу ряст, ряст, Бог здоров'я дасть, дасть.

І ще буду топтати. Щоб на той рік діждати!

 

Господиня: Обряд топтати ряст означав, що протягом року людина не буде хворіти. Хто напровесні потопче його, - убезпечить життя й здоров’я протягом року. Про дуже хвору людину ка­зали: «Їй уже не топтати рясту». Тому всі, навіть літні й кволі, виходили в поле і, притупуючи ногами по зелених сходах, казали: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати!»

 

Хлопець

Ну то що, хлопці й дівчата, побігли ряст топтати?

(виходять за куліси)

 

Учень

По всіх усю дах пісня лине,

Усе пробуджує від сну,

І всі комашки, всі рослини

Вітають дівчину Весну.

 

Учні

Весна-красна, пригости, нам гостинець принеси.

Старим дідам по люльці, а бабам по хустці,

Жінкам по серпу, чоловікам по візку.

Усім хлопцям по гудочку, а дівчатам по віночку.  Усім, усім по яблучку.

 

Весна

Молодці, гостинців захотіли!

А провісників моїх ви вже зустріли?

(діти переглядаються здивовано)

Господиня

Був у нашого народу цікавий звичай. З нетерпінням чекали люди весну і вважали, що її приносять  птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю. Матері випікали з тіста пташок, діти вибігали у двір, підкидали їх угору і закликали.

Пташок викликаю із теплого краю:

Летіть, соловейки, на наші земельки,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки

 

Господар

Цих випечених пташок називали «жайворонками». Старі люди розповідали, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається із сонечком і своїми дзвінким голосочком сповіщає про те, що весна прийшла. Ну що, господине, пригощай дітлахів жайворонками і будемо закликати весну!

 

Діти (разом)

Пташок викликаю із теплого краю:

Летіть, соловейки, на наші земельки,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

(при цьому піднімають вгору руки із випеченими «жайворонками»)

(діти дарують «жайворонків» гостям)

 

Весна. Які ж ви молодці! Тримайте ваші гостинці! (роздає гостинці (яблучка))

            А я піду далі лугами й лісами,  встелю землю килимами,

            Теплом людей зігрію, і здоров'я вам навію.

             З рідним словом щоб зростали,  щоб звичаї пам'ятали! 

(ступаючи, розкидає квіти за собою)

 

Господиня

 Де Весна проходить, - там травиця сходить, квіти розцвітають, солов’ї співають.

 

Господар

 Діти, подивіться, де Весна ступала з'явилися квіти. Давайте пограємо в гру і  швиденько їх зберемо. Виграє той, хто  зібрав квіток  більше.

(Гра «Збери квіти»)

 

Учень  Хай сонечко просинається.

Хлопець. Хай засіваються поля.

Учень. Хай діти всюди сміються.

Дівчина. Хай квітне повсюди наша Земля!

 

Господиня

Святом цим зігріті всі з давнини й донині. Відзначають Стрітення так по Україні:

Учень

Свята кращого нема – стрілись Весна і Зима! Тільки зважте, Зима хоч стара є,

Але Весну до нас не пускає.

Учень

І зустрілися – сваряться, б’ються…

Та налаялись, - знову сміються…

Господар

Свято вже скінчилось і пора прощатись, але, для годиться, час всім пригощатись.

В пташечках цих сила, щастя і добро. Скуштуйте й відчуйте звичаїв тепло.

(Виходять молодь і разом співають пісню «Веснянка», весна роздає печиво гостям)