Сценарій вечірнього загонового кола "Для чого горить моя свічка"
Загонове коло-знайомство
«Для
чого горить моя свічка»
Мета: знайомство дітей один з одним, правилами проведення загонового кола,
виявлення інтересів дітей, мети перебування в таборі.
Обладнання: свічки по кількості учасників (маленькі); одна велика загонова
свічка (або ватра),
музичне оформлення.
Тривалість заходу: 1 год.
Хід загонового кола:
1.Звучить ніжна мелодія. Виховник заводить дітей на постійне місце проведення загонового коло, розсаджує їх. Роздає кожному незапалену свічку.
2. Один виховник знайомить дітей із законами та традиціями проведення загонового кола.
«Закон правої руки»
Колись давним-давно ворогували два племена. Ніхто вже і не пам'ятає, із-за чого почалася ця суперечка. Але два племена ворогували і люди вбивали один одного. Ніхто не міг піти і запропонувати іншому мир, тому що це визнали б за боязкість, а ніхто не хотів бути боягузом. Адже боягузів і в тому, і в іншому племені карали жорстоко: їм прострілювали долоню правої руки...
І продовжували гинути гарячі і наймолодші, найсміливіші і здоровіші, найкрасивіші. І обом племенам загрожувало вимирання.
І ось тоді одна стара і мудра людина сказала: "Люди ви можете вважати мене за боягуза. Ось вам моя права рука і якщо ви визнаєте, що це боязкість, ви можете стріляти, але раніше вислухайте".
І він запропонував укласти мир і відправився з цією пропозицією в інше плем'я, витягнувши вперед праву руку. От так був народжений закон правої руки, який свідчить: «Люди! Я хочу сказати вам щось важливе. Ось вам моя права рука. Якщо ви визнаєте мою пропозицію негідною, то можете стріляти, але раніше вислухайте».
3. Інший виховник розказує легенду про вогнище, плавно переводячи розмову до свічки, до «вогню, що горить в наших серцях».
Колись давно, коли люди жили в єднанні з природою, найціннішим для людини був вогонь. Від нього залежало життя людей. Одного разу в одному племені всі чоловіки пішли на полювання, їх довго не було. Панувала негода. Потрібно було зберегти вогонь . Всі, що залишилися на стоянці, встали пліч-о-пліч біля багаття, щоб жодна крапля дощу не потрапила на вогонь. Праву руку поклали на плече сусіда, а ліву руку на пояс. І вони стояли так дуже довго, вогонь вдалося врятувати.
Отож нехай вогонь дружби, любові, сподівань на радісний, безпечний відпочинок горить у ваших серцях.
Виховник запалює свою свічку і розповідає про себе ( тема розповіді – захоплення, життєва мета, ціль перебування в таборі, родина) .
По закінченню розповіді виховника, запалюється свічка дитини, що сидить поруч (дитина розповідає про себе, для чого горить його свічка). І так по колі, допоки не загоряться всі свічки.
Остання свічка – свічка другого виховника, котрий теж розповідає про себе, переводить розмову до загальної свічки:
- всі, що тут зібралися , цікаві, неповторні, кожна людина йде своєю дорогою. Іноді трапляється так, що ті дороги сходяться і пересікаються, а іноді ідуть паралельно, не наближуючись одна до одної. А наші дороги сьогодні зустрілися в таборі «Лісова пісня», 21 день ми будемо йди однією спільною дорогою… Символом нашої спільності, нашого новоствореного колективу буде загонова свіча.
4.Спільно запалюється загонова свічка.
Праворуч від тебе - людина, на яку ти можеш покластися, яка може підтримати тебе . А зліва - той, кого підтримуєш ти. Загонове коло- це завжди коло друзів, які зрозуміють і підтримають тебе . Сьогоднішній день подарував нам народження нового колективу, нашого загону, нехай сьогоднішній день буде початком великої дружби.. Перебуваючи в цьому колі, ми відчуваємо прилив нових сил і впевненість.
5. Виховник вітає всіх з початком таборової зміни, бажає весело і з користю провести час, знайти нових друзів.
6. Сюрприз від виховників ( тиха пісня, символічні подаруночки, вірш-привітання, тощо)
7. Ритуал прощання (за вибором виховників)
про публікацію авторської розробки
Додати розробку