Сценарій вечору "Золотий романс"

Золотий романс

(Сценарій позакласного заходу)

(Звучить "Я помню чудное мгновенье" легкий переклад для фортепіано)

Дівчина: Стрілися двоє, що долею схожі,

Може, десь тут, або може, десь там...

Дивляться в очі: чи вірити можна

Теплій руці і привітним словам?

Хлопець: Берег любові в далекім тумані,

І допливеш, коли тільки удвох,

І допливеш, коли спільне бажання...

Берег любові і хвилі тривог.

Дівчина: Стрілися двоє в житейському морі,

Може, сьогодні, а може колись...

В серця питаються: йти далі поруч

Чи, постоявши, навік розійтись?

Хлопець: Стрілися двоє - так просто і звично,

Хочеться радісне слово сказать...

Дівчина: Чом у тебе печаль на обличчі?

Хлопець: Чом на щоці в тебе тиха сльоза?

 

Вчитель: Дорогі друзі, вибачте нас, що трохи сумними рядками розпочали наш вечір... Але ж яка висока і прекрасна мудрість у цих рядках. У кого з нас, кому за 20, ЗО, а то і в 16 не бриніла щемлива душа, коли вслухаємося в мудру, сердечну пісню, коли чуємо ніжні слова. В такі хвилини хочеться любити, вірити, сподіватися, прощати. У нас з вами є сьогодні прекрасна нагода звернутися до спогадів і мрій, послухати ніжні ліричні пісні.

Звучить романс «Я встретил вас»

Ведуча:   Це романс - один з найшляхетніших жанрів музично-поетичного мистецтва, а прозвучав він у виконанні учня 9А класу Віталія Негро.

Ведучий: Він прийшов до нас, як і до німців, французів, росіян та інших європейських народів, з Іспанії.

Ведуча: Слово "романс" у давній Іспанії означало світські пісні, котрі

виконувалися рідною (романською) мовою на противагу співам на чужі й незрозумілі латинські тексти.

 Ведучий: У сучасному ж розумінні романс - це музично-поетичний твір для голосу з інструментальним супроводом, у якому переважають інтимні мотиви.

Звучить романс "А на последок я скажу" у виконанні Юлії Ященко

Ведуча: Кожен народ шанує свою романсову творчість. В Австрії люблять романси Франца Шуберта, в Німеччині - Роберта Шумана, Иоґанеса Брамса і Хуґо Вольфа, у Франції - Ґектора Берліоза, Шарля Ґуно, Жоржа Бізе та Жюля Массне, в Норвегії Едварда Гріга, в Росії - Михайла Глінки, Олександра Даргомижського, Модеста Мусоргського, Сергія Рахманінова, Петра Чайковського.

Ведучий: Український романс прославили видатні композитори - Левицький, Лопатинський, Січинський, Степовий, Майборода, Кос-Анатольський, Кармалюк, Глінка. Зараз ми послухаємо два романси, які Михайло Глінка написав після перебування на Україні.

Звучить романсу виконанні Дмитра Крекотня «Не щебечи соловейку»

Ведуча: Сучасний український романс "Волошкове поле"

Дівчина: Не скажу, бо не знаю, як вийшло,

Все так сталось, наче вві сні, -

Очі, схожі на стиглії вишні,

Зазирнули у душу мені.

Я завмерла від погляду того,

Зупинилося серце на мить;

В нім і радість була, і тривога,

Що одною струною бринить.

І відтоді я втратила спокій,

Мов зорю з почорнілих ночей...

Хоч минуло немало вже часу, -

Не забула вишневих очей.

Тож не знаю, як воно вийшло,

Чи насправді було, чи у сні...

Очі схожі на стиглії вишні,

Розтривожили душу мені.

Юнак:    Що ж живем, допоки любимо.

Нема й не може бути у житті нічого,

Що стало б вище, як любов сама, -

Вершина і кінець життя людського.

Любов'ю сильні у живім строю,

Ще за життя ми без любові помираєм,

Я вас люблю, як молодість свою,

і молодість хай вічно ця триває.

Я вас люблю... я вас люблю.

Звучить романс "Признание" у виконанні Євгенія Васюка Ведуча: У романсовому світі, кохання - єдине, що цінується. І так високо. Що кожна мить щастя, ніжності перевершує всі подальші випробування і незгоди. А головна героїня романсу - жінка. Щаслива, нещасна. Кохана, зраджена. Наповнена радістю чекання.

Ведучий : Промінь сонця запалить ранкову росу ,

 -І заграє вона, забринить веселково.

Скільки мовлено вже про одвічну красу,

Тільки я про жіночу скажу своє слово.

 Ніжні перса і довга русява коса

Та смаглявого личка приваблива родзинка...

 І хоч кажуть, що світ порятує краса,

Та врятує його тільки жінка.

У виконанні Ященко Юлії звучить романс "Не отрекаются любя"

Ведуча: Романс - один з улюблених різновидів пісні, що віками зберігає мелодійність. Його не співають на площах і народних гуляннях. Він звучить у тісному домашньому колі, коли збираються близькі за духом і настроєм люди, ось як ми сьогодні з вами. В такому колі і співаються ліричні пісні, і довіряємо ми цій пісні свої найінтимніші почуття.

У виконанні Катерини Бурдук звучить романс «Не брани меня родная»

Ведучий: Півтораста років тому в Петербурзі «Литературная газета» видрукувала «Черньїе очи» Євгена Гребінки, яким судилося полонити світ.

Ведуча: Де ж зустрів автор «очи черные, очи страстные», у жертву яким віддав усе найкраще, найдорожче?

Ведучий: А полонила юного Гребінку красуня Мар'яна, сестра друга по навчанню в Ніжинській гімназії вищих наук.

Вчитель: Романси Євгена Гребінки, мережані російською та українськими мовами, клали на музику Олександр Аляб'єв, Владислав Заремба, Микола Лисенко. Та невідомо, хто дібрав мелодію до "черных очей". «Циганський романс», як помилково іноді називають «Очи», чарує ніжністю і смутком людей усіх континентів. Співали його Іван Козловський, Борис Гмиря, Анатолій Солов'яненко. Звучить він і у виконанні божественного тріо італійця Лучано Паваротті та іспанців Хосе Карераса й Пласідо Домінго. Уславлені тенори співають романси у прадавніх залах італійської столиці. Чарують слух і світ "очи черные" у виконанні Марії Кадишевої.

Ведучий: «Очи черные» і сьогодні хвилюють, через них втрачають спокій і сон.

Ведуча: Сьогодні для вас звучить цей прекрасний романсу виконанні Оксани Харченко.

Ведучий: Романс може звучати і в інструментальному виконанні. До вашої уваги "Романтичний настрій", виконують - Галина Борисівна Тимченко та соло на домрі учениця 8Б класу Євстратенко Богдана.

Ведуча: Ще один образ романсу - це образ матері.

Ведучий: Здається, відтоді, як людина винайшла колесо, її охопила пристрасть до зміни місць. Не встигає й молоко на губах обсохнути, як кидають домівку і летять. За синім птахом, за довгим рублем, чи ще чимось, украй необхідним.

Ведуча: Думають тимчасово, а виявляється - назавжди. Мчимо підкоряти світ, а насправді - просто шукати місце під сонцем.

Вчитель: І вже коли знесилені крила, а перед очима - суцільна смуга, раптом згадуємо, що є на світі ті самі Ріпки, Даничі, Петруші, Сиберіж. Де взимку глибший сніг, а влітку - більше сонця. Де небо прозоріше і довше бабине літо, де вишні рясніше цвітуть, і люди добріші. Де вмить минає втома і дихається легко і спокійно.

Куди можна приїхати без попередження бо тебе там завжди чекають.

Той єдиний зелений примісток. Частина твого серця. Твій дім. А в ньому твої зморені батько і мати.

 

Хлопець: Я дивлюсь на вас, мамо,

Забіліли, ви скрушно,

А бачу і нині молоду вашу душу,

А душа Ваша - яблуня,

Золота, золота.

А душа Ваша - явором,

Як літа, як літа.

Бо квітує в ній сонячно

Доброта, доброта.

Бо без Вас світ навколишній

Сирота, сирота.

Вам вклоняються зорі

Вечорові й ранкові,

Тож будьте, матусю,

Ви довіку здорові.

Звучить романс «Росте черешня в мами на городі»

Ведучий: Кажуть не знайти такого зілля, щоб ним можна було потамувати кохання. У народній пісні стверджується: "од хвороби ліки знають, од любові помирають". І все одно до кожного приходить ця бентежна пора.

Коханий мій, а я твоя,

 Зійшла вже зіронька ясна.

 Проснеться матінка моя.

Буде питать, де була я.

Ведуча: В усі часи ця пісня була популярною. Але, мабуть, не всім відомо, що це теж романс. І що джерело усіх романсів - народна пісня. Давайте всі разом заспіваємо цю прекрасну пісню.

Звучать пісні: «Ой у вишневому саду...» «Цвіте терен» «Ніч яка місячна»

Ведучий: Не може згаснути любов, романс завжди запалює вогонь кохання, і чарівні звуки, що злітають із струн,

оберігають, наповнюють нашу любов теплом. В жодному романсі немає гучних закликів, поривів.

Ведуча: Та їх і не треба, бо там тільки мир і доброта. І ще любов, безмежна, безкінечна.

Звучить романс «Я помню вальса звук прелестный»

Хлопець: Вас так ніхто не любить, я один.

Я вас люблю, як проклятий.

До смерті.

Земля на небі, вечір, щастя, дим,

Роки і рік, сніги, водою стерті, -

Вони мені одне лиш - Ви і Ви...

Димлять століття, води і народи...

Моя Ви пам'ять степу - ковили,

 Зорі небесний голос і свободи.

Дивіться, гляньте: мій - то голос Ваш,

Як світиться він тепло на світанні...

 Я вас люблю, як сіль свою Сиваш

Як ліс у грудні свій листок останній.

Звучить романс «Только раз»