Сценарій "Весна іде, і переможним кроком..."

Про матеріал
Сценарій проведення патріотичного заходу біля братської могили воїнів-визволителів м. Інгулець
Перегляд файлу

Сценарій заходу

щодо вшанування пам’яті воїнів, які загинули

в боях за визволення Інгульця

 

Тема: Весна іде, і переможним кроком…

Мета: виховувати мужність, почуття патріотизму, любов до рідної країни, до     історії свого народу, пошану до ветеранів.

 

Ведучий: Весна іде і переможним кроком

   В тюльпановому вічному вогні

                 Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

       Несе нащадкам спогади свої.

 

Ведучий: Весна іде квітчасто, гордо, юно, 
       Як втілення найчарівніших снів. 
       О весно красна, ти ще не забула 
       В історії своїх жахливих днів?

 

Ведучий: Із року в рік часопис віддаляє

                 Своїх нащадків далі від війни,

                 Та травень знов і знову нагадає,

                 Як із життя ішли його сини.

 

Ведучий: Буяють квіти мирно на могилах,

                 До сонця красного метелики летять.

                 А ті, кому війна зламала крила,

                 Священим вічним сном в могилах сплять.

 

Ведучий: В переддень Днів пам’яті та примирення, які буде відзначати вся Україна разом із багатьма країнами Європи, ми зібрались тут, біля Братської могили радянських воїнів, щоб вшанувати пам’ять про тих, хто пройшов горнило Другої світової війни, про тих, хто не вижив, і про тих,  хто дожив до Перемоги.

 

Ведучий: Урочистий захід щодо вшанування воїнів, які  загинули в боях за визволення Інгульця.

 

Ведучий: На нашому заході присутні:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Ведучий: Зупинись, людино! Поклонись!

                 Помолися щиро хоч хвилину

                 За героїв тих, що піднялись

                 Захищати рідну Україну.

 

Ведучий: До слова запрошується______________________________________

 

(виступ гостя)

Ведучий: Далеко чути зоряні пісні –

                На очі мами сльози навертають.

                Герої не вмирають на весні –

                Герої яворами виростають.

 

Ведучий: Село вечірнє. Темрява снує.

                 Випалює у часі стоголосся.

                 А Він з кишені мрію дістає

        За мир у хаті, золоте колосся.

 

Учень 1: Встеляйте квітами дороги,

                Вже проліски цвітуть, розмай.

                В день незабутній Перемоги

                Ми квіти кидаємо під ноги

                Бійцям, що мир несли в наш край.

 

Учень2: За ниви хлібні й ранки солов’їні,

               За вітру шум і лагідні світання.

               Усіх загиблих пошануймо нині

               Скорботною хвилиною мовчання.

 

Учень 3: Хвилина мовчання – затихли всі кроки,

               Скорботи хвилина, громада мовчить.

               Ніколи хай не вертаються роки,

               Димами не вкривається неба блакить.

 

Учень 4: Вітер вічний вогонь гойдає

                І печаль, і плач, і сміх…

                Всіх померлих ніхто не знає,

                Пам’ятають усіх.

 

Ведучий: Вшануймо пам’ять загиблих в роки  Другої світової війни та тих, хто               загинув, охороняючи незалежність України хвилиною мовчання.

 

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

 

(Вихід учнів)

 

(Звучить пісня «Ех, дороги». Маршовим кроком заходять хлопці та дівчата у військовій формі.)

 

Боєць 1:               Привал!

 

Боєць 2:               Як тихо, як незвичайно тихо,

                              А недалеко десь чатує лихо.

                              О, скільки ж то до Перемоги йшли!

 

(У фонозапису звуки журавлиного ключа.)

 

Дівчина-боєць 1: Травнева ніч пливе.

                                Поля притихли, мов пусті вокзали...

                                Погляньте, друзі, в небі журавлі!

 

Медсестра:          Хоч би щасливо всі подолітали,

                              Щоб у дорозі десь не заблукали,

                              Чи не потрапили в якусь біду.

 

Боєць 3:               Які сумні, тужливі їхні крики -

                              На стогін чимось схожі...

 

Боєць 4:               А чи чули ви, що люди кажуть

                              Ніби журавлі, то воїни,

                              Що нагло були вбиті.

 

Боєць 5:               То наші друзі, сумом оповиті,

                              Летять в вечірній сивій вишині.

 

Виконується пісня «Журавлі».

Актори залишаються на сцені.

 

Боєць 3: Встає і говорить з запалом.

                Вдалося нам відвоювати Батьківщину,

                Але попереду шляхи, іще шляхи...

                Назад на Україну.

 

Ведучий: Вклонімося матерям, які в полум’ї війни втратили найдорожче - своїх                       синів.

 

Ведучий: Вклонімося вдовам - жінкам високої краси, які вірно чекали з війни своїх чоловіків.

 

Ведучий: Вклонімося сьогодні пам’ятникам і могилам, устелимо їх квітами, схилимо голови перед світлою пам’яттю тих, хто не прийшов із війни, хто не дожив із нами до Перемоги.


 

Мати:     Я — мати, мати всіх дітей,

               Що на фронтах воєнних полягли.

               Сьогодні я звертаюсь до людей,

               Щоб мир у світі пильно берегли.

               Я — мати... Я крізь все пройшла:

               Крізь дим пожеж, утрат і сто смертей.

               Розтоптана і знищена була,

               Та через роки йду я до дітей.

               В душі моїй горить пекельний біль.

               За всіх, усіх, яких не повернуть.

               І крик душі лунає звідусіль.

               Вони до нас ніколи не прийдуть...

               Та я не вірю в похоронки ті!

                Живі вони, бо пам’ять ще жива!

                Мої сини, соколики ясні...

                А всюди квіти... квіти... і трава.

                Я — мати! Я до вас іду,

                Щоб захистити, відвернути зло.

                Та відвести від всіх людей біду,

                І щоб війни ніколи не було.

 

Ведучий:У тиші урочистій до Пам’яті йдем,

                 Що в серці відлунює грізно.

                 У святому мовчанні над вічним вогнем

                 Схиляється наша Вітчизна.

 

Ведучий:Уклонимось тим, хто поліг у бою,

                 Хто покрив землю рідну собою.

                 Усім поіменно, хто впав у бою,

                 Хто відстояв нашу свободу.

 

Ведучий:Згадаємо всіх поіменно,

                 Серцем згадаєм своїм.

                 Це потрібно не мертвим,

                 Це потрібно живим.

 

Ведучий: На меморіалі Вічної Слави завжди панує скорботно урочиста тиша.  Полум’я вічного вогнища, вічна пам’ять про синів і дочок, які не повернулися з поля бою. Пожертвували своїм життям заради життя на землі.

 

Ведучий: Запрошуємо всіх присутніх покласти квіти до меморіалу воїнам, які загинули в боях за визволення Інгульця.

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
11 травня 2019
Переглядів
564
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку