Сценарій відкриття меморіальної дошки

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №99

Криворізької міської ради Дніпропетровської області

Сценарій

 відкриття меморіальної дошки на честь військовослужбовця

Бєлєцького Дмитра Юрійовича

який загинув під час захисту територіальної

 цілісності та недоторканості України

 Автор: Білоус М.П.,

                                                                                                Посада: заступник директора з виховної роботи

Кривий Ріг

2014

Сценарій

 відкриття меморіальної дошки на честь військовослужбовця

Бєлєцького Дмитра Юрійовича

який загинув під час захисту територіальної

 цілісності та недоторканості України

Дата проведення: 16.12.2014

Початок: 14.00

Вул. 27 партз’їзду, 1

Обладнання: музичне оформлення, квіти

Меморіальні дошки на будівлі школи накриті білою тканиною.

10 дівчат з лампадками стоять з двох сторін меморіальної дошки.

Барабанщиці, фраза на початок.

Вед.: Не плач, Вкраїно, закарбуй чоло – 

Твої сини безстрашно йдуть до бою.
Щоб ІНШЕ ЗАВТРА в нас усіх було...
Однак душа, як свічка, тане з болю!

Вед. Шановні присутні! Сьогодні ми переживаємо героїчну і, водночас, трагічну сторінку історії нашої Батьківщини. На Сході України гримлять вибухи й свистять кулі.

Вед. Немає нічого важливішого, ніж життя людини, а життя, яке віддане за свою Батьківщину, набуває величного сенсу.

Вед. Ні на секунду ми не маємо права забувати про тих, хто віддав найцінніше, що у них було, - життя. Тих, хто не пожив, не покохав, не виростив дітей… Для кожного з нас вони – ГЕРОЇ. Пам’ять про них житиме вічно!

Біль стискає серце всіх, душа кожного мешканця нашої громади стискається від болю за загубленими молодими життями наших земляків. Горе увійшло і у родину Дмитра Бєлєцького, який загинув 7 серпня 2014 року, виконуючи свій військовий обов’язок на Сході України.

Вед. Мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки на честь героя-земляка Дмитра Бєлєцького, оголошується відкритим.

Звучить Гімн України 1 куплет 1 приспів.

Вихід учнів – читців під музичне оформлення

1 учень:

Бєлєцький Дмитро Юрійович – народився 10 листопада 1987 року. Навчався у Криворізькій загальноосвітній школі № 99. Після закінчення нашої школи вступив до Інгулецького технікуму. Дмитро Юрійович, здобувши освіту був призваний на службу до лав Збройних сил України. З 2008 року працював на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті машиністом конвеєра. Завжди веселий, доброзичливий і цілеспрямований він навіки залишиться зразком мужності для всіх нас.

2 учень:

У березні 2014 року в ході першої хвилі мобілізації Дмитро став на захист територіальної цілісності України і до останньої хвилини залишався вірним військовій присязі та своєму народові.

Його ім’я житиме в наших серцях і в пам’яті всіх, хто знав його за життя. Вічна пам'ять та шана герою!

Вед. Слово надається:

1. Голові Інгулецької районної умісті ради Євгену Вікторовичу Рижкову.

(після промови)

2. Заступнику військового комісару Інгулецького об’єднаного районного військового комісаріату, капітану Білошавіну Артуру Вікторовичу.

(після промови)

Вед. Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 873 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено Дмитра Юрійовича Бєлєцького (посмертно).

Орден вручається батькам загиблого Вікторії Володимирівні та Юрію Григоровичу.

Вед. Право відкрити меморіальну дошку надається (барабанний дріб):

1. Батькам загиблого військовослужбовця Вікторії Володимирівні та Юрію Григоровичу.
2. Голові Інгулецької районної у місті ради Євгену Вікторовичу Рижкову.

Під барабанний дріб знімають тканину.

Вед. Вшануймо пам'ять воїна, учасника антитерористичної операції, який загинув хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання. Вірш в запису на фоні ліричної музики.

Мамо, не плач.

Я повернуся весною.

У шибку пташкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

 А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.

Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю, не буде моїм.

Прийду й попрошуся у сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю. I люблю Україну

Вона, як і ти, була в мене одна...

(по закінченню 3 удари дзвону)

Вед. (фонова музика, яка залишиться і на покладання, дівчата з лампадками шикуються в «живий» коридор)

Всіх до одного ми повинні пам’ятати,

Хто нас в цей час тяжкий на сході захищав,

Щоб знала кожна вбита горем мати,

Що не даремно син життя своє віддав.

Запрошуємо всіх присутніх покласти квіти до меморіальної дошки.

(після покладання, за необхідністю)

Вед. Урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки на честь героя-земляка Бєлєцького Дмитра Юрійовича, завершена.