Сценарій виховного заходу "Бережімо Землю!"

СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

«БЕРЕЖІМО ЗЕМЛЮ!»

Мета виховної години: формувати екологічну культуру у підростаючого покоління; розвивати почуття відповідальності за збереження життя на Землі; розширити знання про взаємозв’язок природи і суспільства; допомогти зрозуміти значення природи для кожної людини.

Оформлення зали: стіннівки до Дня Землі, виставка - конкурс фотографій про природу.

План

1. Природа й людина.

2. Вплив діяльності людини на стан атмосфери.

3. Вплив діяльності людини на стан гідросфери.

4. Забруднення ґрунтів.

5. «Чорнобиль...Чорна біль».

6. Зникнення біологічних видів.

1. ПРИРОДА Й ЛЮДИНА

Тихо звучить музика «Пори року» П. Чайковського, на фоні якої звучить вірш.

1 декламатор:

Вміщається сонце в краплині роси,

У серці сльоза лебедина.

Повік нерозлучні в стихії краси

Природа й людина.

Живому живе промовляє – живи!

В цім світі – ти сам таємниця.

Зелену розмову дерев і трави

Повторюють птиці.

Ввігнавшись корінням у груди землі

Дуб віти в погоді колише.

Тут поруч зі мною на кожнім стеблі

Тривога і тиша.

О, земле, зелене багаття надій,

Як крапля роси, як зорина!

І все ж нерозлучні в стихії краси

Природа й людина.

1 ведучий. Велика екологічна катастрофа трапилась у 1969 році біля американського міста Санта - Барбара. Мільйони тонн нафти із свердловини вилилось у море. З тих пір 22 квітня 1970 року американський сенатор Г. Нельсон, намагаючись привернути увагу громадськості до необхідності введення законодавства щодо очищення забруднених річок та інших джерел питної води, проголосив перший офіційний День Землі. Україна цей день відзначає з 1991 року.

2 ведучий. День Землі – це день, коли вся людська увага сконцентрована на екологічних проблемах Землі.

Завдання людства – знайти розумний баланс між використанням природних ресурсів і збереженням довкілля.

2 декламатор:

Як тихо над краєм, а серце стривожено б’ється.

Земля промовляє, як їй нелегко живеться.

Від горя і болю сміятись давно перестала,

Бо в’їлися бомби, снаряди впилися, як жала.

Чудове повітря отруйним насичене газом,

І дихати грудям все важче і важче щоразу.

Сплюндрована врода водою гнилою і сміттям,

Ледь видно природу під порваним сірим лахміттям.

В покраянім тілі пластами лежать хімікати.

Рубці затверділи, а їй же ще жить і кохати.

Що буде, не знає, як зміни на краще не буде.

Ви, мужні і сильні, під захист візьміть її люди.

1 ведучий. Скільки ран на Землі залишили люди: засмічені ріки і моря, поріділи ліси, насичене отруйними парами повітря.

2 ведучий. Діяльність людини внесла зміни у природній колообіг елементів і речовин. У ХХ ст. у зв’язку з науково-технічним прогресом особливо посилився вплив людини на природу, що спричинило зміни у навколишньому середовищі: отруєння і забруднення прісної води, забруднення Світового океану і земної атмосфери, спустошення надр, винищення тварин і птахів аж до зникнення багатьох біологічних видів тощо.

2. ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА СТАН АТМОСФЕРИ

1 ведучий. Як відомо, без їжі людина може прожити місяць, без води – тиждень, без повітря не може прожити і двох хвилин. Запобігання забруднення повітря для нас життєво необхідне.

2 ведучий. Атмосфера – одна з найважливіших складових частин біосфери. Вона надійно захищає живі організми від космічного й ультрафіолетового випромінювання, визначає загальний тепловий режим поверхні Землі, впливає на кліматичні умови, а через них на режими річок, ґрунтово – рослинний покрив та процеси формування рельєфу.

На екрані проектуються слайди про забруднення атмосфери та наслідки.

1 доповідач. Забруднення атмосферного повітря негативно впливає на здоров’я людей і тварин, стан рослинного покриву та екосистеми.

Забруднюють атмосферу відходи промислових підприємств, вихлопні гази автомобільного транспорту, сполуки сульфуру, карбону, аміак, метан, важкі метали. Підприємства будівельної і вугільної промисловості, цементні та гіпсові заводи є джерелом забруднення атмосфери пилом.

На Землі вже практично не залишилося таких ділянок, де повітря зберегло б свою первісну чистоту та якість.

Аналіз стану атмосферного повітря в Україні свідчить, що середньорічний вміст пилу в повітрі перевищує норматив екологічної безпеки у 23 містах; вміст діоксиду нітрогену в повітрі – у 30 містах; вміст оксиду карбону – в 11 містах; діоксиду сульфуру – у 4 містах.

2 доповідач. Все людство щорічно втрачає таку кількість кисню, якої б вистачило для дихання 45 млрд. людей. Людство створило величезну кількість споживачів кисню, але не створило жодного його виробника. Вже сьогодні промисловість США, Німеччини, Японії споживає кисень набагато більше, ніж його виділяється зеленими рослинами їх власних територій.

Протягом останніх 10 тис. років, за підрахунками вчених, під впливом людини площа лісів на планеті скоротилась на третину.         І навіть нині, коли людство почало усвідомлювати катастрофічні наслідки цих процесів, площа лісів щорічно скорочується на              17 млн. га насамперед за рахунок тропічних лісів, що відіграють провідну роль у підтриманні екологічної рівноваги на планеті. Майже повністю винищено первісні ліси в Європі. Вторинні ліси, які прийшли їм на зміну, мають бідний видовий склад тварин і рослин.

Вчені твердять, що за рахунок діяльності людини загальна кількість кисню в атмосфері щорічно зменшується на 10 млрд. тонн.

1 ведучий. Діяльність людини є однією з причин зміни клімату Землі. Зокрема інтенсивний розвиток промисловості та енергетичного комплексу збільшують концентрацію вуглекислого газу в атмосфері, що, в свою чергу, спричиняє так званий парниковий ефект.

1 доповідач. Суть парникового ефекту полягає у підвищенні температури у поверхні Землі.

Ще в 1827 р. французький фізик Жозеф Фур’є припустив, що атмосфера Землі виконує функцію скла в теплиці: повітря пропускає сонячне тепло, не даючи йому при цьому випаровуватись назад у космос. Цей ефект досягається завдяки атмосферним газам другорядного значення, якими є, наприклад, водяні випари і діоксид карбону.  Вони пропускають більшу частину сонячного випромінювання, але поглинають інфрачервоне випромінювання, що має більш низьку частоту й утворюється при нагріванні земної поверхні сонячними променями.

Діяльність людини викликає підвищення концентрації парникових газів в атмосфері, що приведе до розігріву нижніх шарів атмосфери і поверхні землі.

За останні 200 років вміст вуглекислого газу в атмосфері збільшився на 25%, а температура зросла на 0,5 С⁰. Якщо цей процес триватиме, то вже до середини наступного сторіччя температура довкілля може зрости на 5 С⁰. Це спричинить танення льодовиків і  полярних шапок, підйом рівня води на 1-2 м, затоплення понижених місцевостей, а урагани і суховії перетворять на пустелі значні території, зайняті агроценозами.

2 ведучий. Особливу небезпеку для довкілля становлять кислотні опади.

2 доповідач. Терміном «кислотні опади» називають усі види метеорологічних опадів – дощ, сніг, град, туман, дощ зі снігом, рН яких менший, ніж середнє значення рН 5,6 дощової води. Кислотні дощі утворюються в результаті хімічних реакцій між атмосферною вологою і оксидами сульфуру і нітрогену, що викидаються у повітря автомобільним транспортом, металургійними підприємствами, електростанціями, при спалюванні вугілля і деревини. Щорічно в атмосферу промислові підприємства та автотранспорт викидають понад 160 млн тонн діоксиду сульфуру  та оксиди нітрогену. Ці речовини утворюють розчини сильних кислот, що потрапляють із дощами на землю.  Кислотні дощі шкодять деревам, вода в озерах стає настільки кислою, що в ній не можуть існувати живі організми. Крім того кислотні дощі руйнують будинки і пам’ятники культури, трубопроводи, приводять у непридатний стан автомобілі, знижують родючість ґрунтів.

1 ведучий. Ще однією небезпекою для живих істот є послаблення озонового шару.

1 доповідач. Озоновий шар – це повітряний шар у верхніх шарах атмосфери, що складається з озону. Озоновий шар поглинає ультрафіолетове випромінювання і його руйнування призведе до більш високих рівнів ультрафіолетового випромінювання на поверхні Землі.

Озоновий шар потоншав. Особливо за останні 10 років, над Україною на 10%. Це відбувається внаслідок надходження в атмосферу хлорфторвуглецевих сполук, які використовуються в охолоджувальних агрегатах, кондиціонерах, аерозольних балончиках, розпилювачах лаків, фарб. За підрахунками вчених уже зруйновано до 5% озонового шару, що може зумовити появу так званих озонових дірок. Одну з них виявлено в 90-х роках ХХ ст. над Антарктидою, через яку шкідливі ультрафіолетові промені досягають поверхню Землі. І як наслідок – можливі посухи, зниження родючості ґрунтів, збільшення випадків захворювання на рак шкіри.

3. ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА СТАН ГІДРОСФЕРИ

2 ведучий. Вода і життя – поняття нероздільні. Колись у воді зародилося життя. Вона вкриває більше половини поверхні планети. Із неї на 70-80% складається все живе. Справжній гімн воді у прозі створив Антуан Сент-Екзюпері: «Вода, в тобі немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не знаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя, ти - саме життя ... Ти найбільше багатство на світі...»

На екрані проектуються слайди про забруднення водних ресурсів та наслідки.

2 доповідач. Вода сьогодні брудна.  Забруднювачами водойм є нафта і нафтопродукти, пестициди, важкі метали, діоксиди, синтетичні поверхнево-активні речовини, віруси та інші хвороботворні мікроорганізми.

Зросла забрудненість морських просторів нафтопродуктами. При необережному використанні вони несуть загибель усьому живому. Щороку понад 6 млн. тонн нафтопродуктів виливається у воду. Нафта, розлита в акваторіях танкерних терміналів або на місці аварії, швидко розтікається тонкою плівкою на поверхні води, несучи смерть птахам і тваринам. Нафтова плівка заважає випаровуванню вологи, порушує колообіг води. 1 тонна нафти здатна покрити до      12 км² поверхні моря.

Близько половини загального об’єму забруднень океану - побутові відходи. Решта сміття скидається в океан із кораблів. В океанах щорічно збирається 6,5 млн. тонн сміття.

Водні об’єкти України забруднені переважно нафтопродуктами, фенолами, солями важких металів.

1 доповідач. Кожна десята річка світу забруднена. Нещодавно оцінено екологічний стан 120 басейнів річок, що репрезентують всі екологічні зони України. Аналіз показав, що немає жодної, стан якої можна  було б класифікувати як добрий.

Головними забруднювачами є багаточисленні фільтруючі накопичувачі, необладнані звалища промислових і побутових відходів, інтенсивна хімізація сільськогосподарських угідь.

Велику тривогу викликає стан малих річок, в тому числі і в Україні. Більше як 20 тис. їх уже висохли. Це невідворотно призведе до деградації великих річок. Дуже гостро стоїть питання про раціональне використання води і неприпустимість забруднення водойм. При цьому враховується, що прісна вода становить тільки близько 2,5% від загальної кількості води на Землі. Кардинальне розв’язування проблеми полягає у створенні замкнених (безстічних) технологічних систем, коли використана вода, очищується і знов повертається у виробництво.

Для України, де розвиток виробництва і урбанізації значно розширили витрати води, це особливо важливо. Загальний обсяг водоспоживання, з урахуванням витрат, в Україні досягає 30 км³ на рік, що становить 60% усього стоку її річок. Уже зараз відчувається нестача води у Донбасі, Криворіжжі, Приазов’ї, Криму.

3 декламатор:

Ще назва є, а річки вже немає,

Усохли верби, висохли рови,

І дика качка тоскно обминає

Рудиментарні залишки багви.

І тільки степ і тільки спека, спека,

І озерявин проблиски скупі.

І той у небі зморений лелека,

І те гніздо лелече на стовпі.

Куди ти ділась, річенька? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих  лук  не знають твої весни,

І світить спека ребрами моста,

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

Ідуть уздовж колишніх берегів.

2 доповідач. Нині в Україні багато зроблено щодо захисту вод від забруднень. На багатьох заводах зведено очисні споруди, нейтралізатори, ставки – відстійники з повторним використанням води, установки біохімічного очищення промислових стоків.

Друзі!

•                Оберігайте водойми;
•                виховуйте бережне ставлення до води;
•                слідкуйте за станом берегів морів і річок;
•                повідомляйте про всі забруднення місцевим водоохоронним організаціям;
•                з’ясуйте у місцевої влади чи надійна система каналізації у вашому місці;
•                допомагайте екологічним організаціям типу «Грінпіс», «Організації захисту морів» при очищенні морів від забруднень;
•                використовуйте мийні засоби, які не містять фосфатів.

4. ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ

1 ведучий. Без ґрунтів неможливе життя, як воно неможливе без повітря та води.

На екрані проектуються слайди про забруднення ґрунтів та наслідки.

1 доповідач. Резервні та орні землі нерівномірно розподілені по країнах світу і це є причиною багатства одних народів і бідності інших. Загальна земельна площа України становить 60,4 млн га, в тому числі сільськогосподарські угіддя займають близько 42 млн га, серед яких на орні землі припадає близько 36 млн га, тобто понад 55%, що є одним із найвищих показників в Європі та світі.

Основними  забруднювачами ґрунту є пестициди, мінеральні добрива, відходи виробництва, нафта і нафтопродукти, газодимові викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

В світі щорічно виробляється більше мільйона тонн пестицидів. Серед пестицидів найнебезпечнішими є стійкі хлорорганічні сполуки, які можуть зберігатись у ґрунтах протягом багатьох років, і навіть малі їхні концентрації небезпечні для життя організмів.

Мінеральні добрива використовують для підвищення врожайності. Із нітратних, суперфосфатних та інших добрив у ґрунт у великих кількостях мігрують нітрати, сульфати та інші сполуки. Нітрати небезпечні для здоров’я людини.

До інтенсивного забруднення ґрунтів призводять сміття і відходи виробництва. Великі площі земель зайняті звалищами. В Україні  накопичилось 35 млрд т сміття – відходів виробництва та споживання. Площа земель зайнята цими відходами, дорівнює        130 тис. га.

5. «ЧОРНОБИЛЬ. ...ЧОРНА БІЛЬ»

1 декламатор:

Говорять, що гряде кінець життя,

Що вже з’явилися дірки озонні,

Ми теж не віримо в наше майбуття,

Бо вже давно живемо в чорній зоні.

Здавалось, все по-Божому було:

Жилося, і кохалося, і родило,

І раптом – зашуміло, загуло,

І в душах наших тугою завило.

Зірвавсь реактор. За незриму мить

На нашу землю вилилась отрута.

Чом довилося нам це пережить?

І за які гріхи така спокута?

Лунає музика (б’ють дзвони).

1 ведучий. 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС відбулася сама потужна за всю історію використання «мирного» атома аварія. За оцінками світового співтовариства вона стала найбільшою техногенною катастрофою  ХХ століття.

2 декламатор:

Ми атомні заручники прогресу,

Вже в нас нема ні лісу, ні небес.

Так і живемо од стресу і до стресу,

Абетку смерті маємо – АЕС.

2 доповідач. Потужність викиду радіоактивності в 100 разів перевищила аналогічний показник під час вибуху двох атомних  бомб, скинутих на японські міста Хіросіму і Нагасакі у 1945 році.

Більше всіх постраждала Україна. За офіційними даними, середні індивідуальні дози опромінення населення становлять від      5 до 10 бер. У 2% дорослих та 17% дітей дози опромінення щитоподібної залози дорівнюють понад 100 бер. Зареєстровані випадки лейкозів, спровокованих радіацією. Радіоактивним забрудненням вражено 5 млн. га територій – 32 райони, 6 областей; забруднено 1,5 млн. га лісів. У водах Дніпра, Прип’яті, Каховського водосховища концентрація радіонуклідів підвищилась у 10-100 разів, ніж до аварії.

2 ведучий. Ні для кого не є секретом, скільки лиха накоїла аварія на Чорнобильській АЕС. Люди різних країн відчули на собі гіркий подих чорнобилю-полину. Дзвони Чорнобиля болем відлунюватимуть у серцях ще не одного покоління. Привиди обгорілих дерев, спустілих полів і луків довго нагадуватимуть про цю страшну трагедію.

1 декламатор:

Чи є надія в нас на майбуття?

Чи виживемо? За яким законом?

Бо скільки вже людей пішло з життя,

Уражених чорнобильським драконом.

2 декламатор:

Ми вже відчули, що він нам приніс,

І не одному ще вкоротить віку.

А скільки люди проливають сліз,

Коли у сім’ях родяться каліки?

3 декламатор:

Чорнобиль. Чорна хмара. Чорний біль.

Таке нехай ніде не повториться,

На щемну рану я не сиплю сіль,

Вона й без неї болісно ятриться.

6. ЗНИКНЕННЯ БІОЛОГІЧНИХ ВИДІВ

1 ведучий. Чарівна наша планета Земля! Багата на флору і фауну, яка розподілена досить нерівномірно і беззахисна перед діяльністю людини. Наша планета – це  спільний дім для різних живих істот – від мікроскопічних бактерій до гігантських слонів.

1 доповідач. Нагадаємо, що на Землі зникло 150 видів і підвидів птахів, понад 100 видів ссавців, серед яких лише за останні 50 років – 40 видів. Нині майже 25 000 видів рослин, понад 200 видів ссавців і 250 видів птахів, десятки тисяч видів безхребетних тварин перебувають на межі зникнення. В Україні сьогодні потребують охорони близько 600 видів рослин і понад 380 видів тварин.

На екрані проектуються слайди з зображенням видів, що зникають завдяки діяльності людини.

2 доповідач. Своєю господарською діяльністю людина нерідко порушує існуючу в природі рівновагу. Плато Кайбаб у штаті Арізона, США, - приклад того, як люди необдумано втручаються в екосистему і що з цього виходить. Кількість оленів регулювалась койотами і пумами. Коли люди почали відстрілювати цих хижаків, кількість оленів зросла. У результаті цього виник дефіцит їжі і багато тварин загинуло від голоду.

1 доповідач. Мавпи, такі як південноамериканський чорний сакі, живуть у кронах дерев. Знищення лісів не залишає мавпам найменшого шансу вижити.

2 доповідач. Рибальство – один з найдавніших видів людської діяльності. З 20 тис. видів риб, лише близько 30 виловлюється в дуже великих кількостях. У результаті надмірного вилову тріска і пікша стали рідкісними.

1 доповідач. Китобійний промисел зародився в Європі понад 1300 років тому. Потреба в жирі й інших продуктах, які одержували з організмів китів, спонукала китобоїв у ХІХ ст. шукати нові види цих тварин для промислу. Передусім китобої добували найкрупніших – голубих китів, а також сейвалів і фінвалів. З 1925 по 1975 рр. було виловлено 1,5 млн. китів. Багато китів опинилось на межі зникнення.

2 доповідач. І дронт і велика гагарка зникли в результаті винищення їх людиною. Дронт, великий птах ряду нелітаючих голубиних, жив на острові Маврикій в Індійському океані. На дронта полювали моряки, а пізніше завезені на острів собаки і коти розоряли гнізда і полювали на пташенят. Така ж доля спіткала і безкрилу гагарку. Люди почали полювати на цих птахів заради цінного пуху, жиру і м’яса. До 1884 року на Землі залишилась одна пара дорослих птахів.

1 доповідач. Із існуючих колись 8 підвидів тигрів на сьогодні зникли балійський, туранський і яванський. Це сталося всього за 40 років – із 1940 по 1980 рр. Підвиди, що залишились, такі як амурський, суматранський, індокитайський і південнокитайський, перебувають на межі зникнення. Найпоширеніший бенгальський підвид налічує всього близько  5 тис. особин.

2 доповідач. Якщо в гірських лісах Китаю зникне бамбук, то вимре і велика панда – тварина, що живиться листям тільки одного виду бамбуку.

1 доповідач. Століттями люди переслідували вовків. Полювання із застосуванням отрути призвели до зникнення кількох підвидів вовків. У Північній Америці збереглася невелика кількість вовків, а західній Європі їх ще менше. Найбільше вовків залишилося у Білорусії і Росії.

На екрані проектуються слайди з зображенням видів тварин і рослин Червоної книги України.

2 доповідач. У 1948 році ООН було створено спеціальну постійну комісію по охороні зникаючих видів рослин і тварин, а згодом – міжнародну Червону книгу, куди заносять всі рослини і тварини, яким загрожує вимирання.

В Україні перше видання Червоної книги вийшло у 1980 році, наступне – у 1994 році. До неї нині занесені рідкісних і зникаючих 110 видів рослин, 18 видів комах, 29 видів ссавців, 28 – птахів, 4 види земноводних, 6 – плазунів.

1 доповідач. Існують певні рослинні угрупування, які також потребують охорони. З цією метою створена «Зелена книга України». До її першого видання занесено понад 120 рослинних угруповань.

1 ведучий. Екологія. Це слово супроводжують мільйони цифр. Кожна – хвороба, вимерлий вид, забруднене місто, тонна відходів. Цифри забуваються. Залишається слід у душі, доторкнутись якої можна тільки з допомогою живого слова.

3 декламатор:

Дерева вже тримаються за стіни,

Вони ідуть із міста ледь живі.

Невже і їх уже не стане,

Ні коника в реліктовій траві?

Сухі гілки – це вже вінок терновий.

Останній клен світ за очі забіг.

Залишиться один лиш лист кленовий,

Бетонний лист розв’язкою доріг...

2 ведучий. Кожна людина повинна знати і розуміти турботи та проблеми довкілля, повинна знати і розуміти, що вона в боргу перед природою. Логіка тут проста: ти живеш на світі, дихаєш повітрям, п’єш воду, вживаєш їжу – дари природи, ти мусиш берегти природу, допомагати їй.