" Сценарій виховного заходу для учнів 1-9 класів на тему "Тепло долонь і серця - захисникам України""

Вільшанська ЗОШ І-ІІ ступенів

«Тепло долонь і серця – захисникам України»

                                        Підготувала

 педагог-організатор

Віннік Єлизавета Романівна

Звучить лірична українська мелодія у звукозаписі, на фоні якої говорить учень:

І УЧЕНЬ

Тобі, найкращая перлино 

Моїх розбуджених надій, 

Тобі, що звешся Україна, 

І в цей життєвий буревій

ІІ УЧЕНЬ

Тобі, що постаті козачі 

Для нас змальовуєш щодня, 

Я шлю привіт й бажаю вдачі 

У сяйві радісного дня.

Гімн України

Вчитель:

Яка ж вона довга, у століття, у цілі віки,

Година негоди, що люд український гнітила.

Із сивої пам’яті сміливо ідуть козаки,

А шаблі, мов блискавки, сині жупани, мов крила.

Закличний марш: агов, козацтво, в путь!

І, як струна, душа правдива кожна,

З глибин історії вони ідуть, ідуть.

“Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть”.

      Сьогодні, у переддень великого релігійного свята - Покрова,  ще раз  повернемося  до наших національних витоків, духовної пам’яті, ще раз привідкриємо славну сторінку нашої історії та поговоримо про … козаків, їхнє життя, звідки вони черпали сили, наснагу, міць…

14 жовтня – День Пресвятої Богородиці та День Козацтва

Чому Свято Покрови повинно бути Днем захисника України?

       Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови.

Саме на свято Покрови козаки проводили свої ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана. В одній з найвідоміших козацьких пісень співається: "Нам поможе Святий Юр ще й Пречиста Мати турка звоювати»

        (слайд) Наші славні запорожці мали на Січі церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці з іконою, на якій містився напис «Ізбавлю і покрию люди моя», а від гурту запорожців — протягнута стрічка вгору до Божої Матері з благанням «Молим, покрий нас чесним твоїм покровом і ізбави нас од всякого зла». Збираючись у похід на ворога, козаки здійснювали молебень до своєї Покровительки і ревно співали «Під твою милість прибігаємо». Щасливо повернувшись із походу, поспішали до Неї зі щирою подякою. У часи всенародного лихоліття Її свята ікона знаходилася у кожній українській хаті.

       У ХХ столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія. Саме тому днем офіційного створення УПА було обрано 14 жовтня – Свято Покрови.

Дослідження учня (історична довідка)

       (слайд) День українського козацтва встановлений Указом Президента України в 1999 році Це свято відзначається щорічно 14 жовтня - у день Покрови Пречистої Богородиці.

Ідея козацтва щільно переплелася з історією українського народу. І сьогодні козак - це не той, хто одягнений у шаровари. Козак, це перш за все, воїн за духом, але воюватиме він тільки за одне – свободу

        З ХІV століття в житті України з’явилися козаки, які з кожним роком набували більшого значення. Початок козацтва, як окремої групи населення, важко встановити.       У ті часи, коли Україна знемагала від татарських нападів, енергійні, сміливі люди вирушали в степ, на “уходи” – полювати на дикого звіра, займатися рибальством, збиранням меду диких бджіл. Життя у степу, серед різного роду небезпек їх манило більше, ніж життя у селах та містах. Ці люди поволі об’єднувалися у ватаги, групи, які спільно полювали, а в разі потреби нападали на татар, відбиваючи в них “ясир” і награбовану худобу. Добре знаючи степ з його стежками, криницями, ярами, вони стали небезпечним для татар ворогом.   На зиму “уходники” поверталися до своїх осель –Канева, Києва, Черкас, сіл – і там розпорошувалися серед тих груп, з яких вийшли. Походили вони з різних станів: селян, бояр, міщан; були серед них навіть князі-магнати, яких приваблювала стихія степу з його пригодами. Уходники перетворювалися на постійних оборонців України.

   (слайд) Згодом “уходники” перестають вертатися до своїх осель, пограбованих, спустошених татарами. У ХІV столітті вперше з’являється назва “козак”. У словнику половецької мови з 1303 року “козак” – це значить вартовий, вояк. У кількох словниках турецької мови “козак” означав розбійника, незалежну людину, волоцюгу. Так розуміли стан козацтва сусіди-турки. Можливо, спочатку слово “козак” означало не лише українця.

     У ХV столітті термін “козак” вживають вже відносно українців. Перша письмова згадка про козаків датується 1492 роком, коли на скаргу татарського хана Великому князеві Олександрові на киян та черкасців, що напали на татарський корабель під Тягинею, останній обіцяв “потрусити” козаків.

     У ХVІ столітті починається об’єднання козаків у військову організацію.     Визначним організатором козацтва був князь Дмитро Байда Вишневецький, який у 1540-х роках об’єднав розпорошені групи козаків і почав будувати для них твердиню на Дніпровому острові Хортиці, нижче порогів. Так було покладено початок Запоріжжю.

Учитель:

(слайд – 2)    - пригадайте та назвіть найвідоміших козаків.

(слайд) Отже, завжди пам’ятаймо слова із Статуту Українського козацтва: «Український козак – душа правдива, справедлива і незрадлива. Український козак – це лицар України, морально чиста, високодуховна людина, яка вміє панувати собою, володіє своїми емоціями, розумом, волею…»

Хай непереможний козацький дух допоможе вам гартувати тіло й долати життєві труднощі.

Звучить пісня про « Будемо козаками»

Учень: Це мужності й геройства свято.
І   ми вклоняємося тим,

хто літ тому назад багато,

І тим,  хто нині з автоматом

наш спокій береже

 І захищає  усю  велику нашую  родину,

Рідну й вільну неньку-Україну.

Учень:  Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами. Виконуючи цю почесну місію, ідуть  юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів. 

 Українська армія поправу може пишатися своєю історією, своїми    традиціями, бо ніколи наші війська не загарбували чужих територій,не посягали на чуже добро,чужі землі, ніколи не були агресорами.

Нелегка військова служба. Ранні підйоми, багатокілометрові пробіжки і  сувора дисципліна. А як інакше? Адже солдат має бути кмітливим, дужим, спритним, хоробрим, рішучим, витривалим, одним словом – мужнім. І готуватися до цього  треба ще з дитинства. Мабуть, немає жодного хлопчика, який би не мріяв стати надійним захисником Вітчизни. І тому, напередодні свята, дівчатка з радістю шлють усім хлоп’ятам  свої щирі вітання.

1-а дівчинка.

 Любі хлоп'ята , від душі,

Без зайвих слів , усі підряд

Бешкетники чорняві і біляві,

Прийміть вітання від дівчат!

2-а дівчинка

 Коли на ваші спільні бійки ,

Ми на перерві глядимо ,

То віримо , що Батьківщину                                 

Вам без вагань довіримо!

3-я дівчинка

Ми під захистом у вас

Спокійно будемо навчатись.           

Дамо списати вам не раз

На це вам можна сподіватись.

4-а дівчинка.

 Хай вам всміхається

 Вранішнє сонце!

 Бажаєм  вам радості

В кожне віконце!

 5-а дівчинка.

Щоб зростали і мужніли ,

Ви кожну годину

Щоб батьки пишались вами        

 У будь–яку днину !

6-а дівчинка.

Щоб користь принесли державі,

Коли прийде така пора.

 Щоб ви здоровими зростали,

 Бажаєм щастя і добра.

7-а дівчинка.

Який би шлях ви не обрали,

Лишайтесь чесними завжди,

Щоб гідність вас не покидала,

Не знали горя і біди.

8-а дівчинка.

Хлопців радісно  вітаєм,

Тільки успіхів бажаєм.

Ростіть, соколи,  скоріше

 Й дружіть з нами ще міцніше!

1-й Ведучий. Все починається з малого… З маленького, але такого важливого – з любові. Любові до матері, малої батьківщини, традицій, історії і Батьківщини.

2-й Ведучий. Ми – українці! І ми цим пишаємось. У нас духовно багата держава. Ми співучі, щедрі, розумні, віддані, рішучі…

1-й Ведучий. Будь-яка країна розсиплеться на попіл, якщо її громадян не об’єднує прихильність до землі, на якій вони живуть.

2-й Ведучий. Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може.

Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами.

1-й Ведучий. Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.

2-й Ведучий. Ми проводимо наш захід з метою підтримати армію, учасників АТО  і всіх воїнів незалежної України. Нехай пісні, які лунатимуть у цьому залі, обеззброять ворогів і подарують вам, наші шановні глядачі натхнення. Нехай ця пам’ятна зустріч  доторкнеться ваших сердець, а почуте ввіллється у ваші душі!

Виступ директора школи 

1-й Ведучий. З березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух. Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Весь народ нашої держави об‘єднався нині проти російського агресора. Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви – захисники, воїни.

2-й Ведучий. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. Це бійці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

(Перегляд відеофільму. «Дай Боже нашим солдатам»)

1-й Ведучий. Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасає. Вона ятрить мозок, збуджує уяву.

Пам'ять! Що ти залишила? Сльози матерів? Наречених, що не долюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки?

2-й Ведучий. Хай горять свічки, як болючий щем про наших героїв, які навічно стали журавлями…

(Звучить «Реквієм». Вихід юнаків у військовій формі зі свічами пам’яті)

СОЛДАТ. Цієї ночі мені наснилась батьківська хата. Пізно ввечері я бачу журавлиний ключ, який, здавалось, завис у зоряному небі саме над нашою хатою. Я махаю рукою до них, розумію, що не бачать мене, але мені здалось, що і вони мені у відповідь змахнули крильми.

І я прокинувся. Що б це могло означати?

СОЛДАТ. У сни не вірив ніколи. Але слухаю тебе і стає зрозумілим одне: скоро будем вдома. Все, мабуть, будемо скоро вдома. Так хочеться, щоб по швидше все скінчилось.

СОЛДАТ. Вірте, друзі, скінчиться. Може і повинно все скінчиться. Знаєте, коли мене викликали до військкомату і мама знала, що поїду на східну Україну, я здивувався, що був спокійним. Про страх і не думав. Напевне, цей спокій передався і мамі, бо вона мені сказала: Синку! Все буде добре! Головне – бережи себе!

СОЛДАТ. А моя матуся мені наділа ладанку – оберіг і тихо промовила: «Ти завжди був моєю опорою. Я горджусь тобою. Хай береже тебе Бог!

СОЛДАТ. Перед тим, як іти сюди, на фронт, я пообіцяв дружині, що захищатиму її і наших синочків – близнюків. Інакше не може бути. І повернусь живим, бо треба добудувати дім, дітей на ноги поставити!

Тож давайте вірити, що настане скоро мир і спокій. І пам’ять журавлина над мирною нашою землею. Будемо жити! Буде мир!

 Танець «Повертайся живим»

1-й Ведучий. Вітер війни по душах мете,

Пил від гармат на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде…

Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає.

2-й Ведучий. Хвилина мовчання – затихли всі кроки,

Скорботи хвилина, громада мовчить.

Ніколи нехай не вертаються роки,

Димом не вкривається неба блакить.

1-й Ведучий. Вшануймо пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання, звучить метроном)

Учень: Дорогі наші хлопці-орлята,

Ми слідкуєм за вами щодня,

Молим Бога, щоб вас не здолали,

Щоб скоріше скінчилась війна.

Учень: На екрані ми бачим щорання,

Як ви билися мужньо вночі,

Радості мало, хіба що страждання,

Але раді, що ви всі живі.

Учень: То ж вертайтеся, рідні, живими,

Щоб усмішка була на лиці,

Вас чекають кохані і мами,

Та ще в декого діти малі.

Учень: Ми бажаєм Вам щастя й здоров’я,

перемоги в безглуздій війні

Хай збуваються мрії, покинуть тривоги.

Хай завжди буде мир на землі!...

Звучить пісня «Смуглянка»

1-й Ведучий. Війна. Просто слово. П'ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов...

2-й Ведучий. Багато синів нашого міста  та району пішли виконувати свій обов’язок  перед  Батьківщиною.  Вони з гідністю несли і несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України.

1-й Ведучий.  Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі,  ми розуміємо,  що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

    Дитина 1.

Я хочу, щоб ми з горем не стрічались

Раділи квітам, зелені, весні.

Дитина 2

Щоб сонце нам привітно усміхалось:

Матусі, татку, друзям і мені!

Дитина 3

Я хочу, щоб ніколи не лякала

Смертельним громом землю цю війна…

Дитина 4

Щоб Україна в квітах потопала,

Сльозиночка не впала ні одна,

Дитина 5

І посмішка в матусі не згасала

Щоб мир у злагоді навіки нас єднав.

2-й Ведучий. Ми всі молімося за долю України – від малого і до старого – і просимо Господа і Пресвяту Богородицю захистити нас, захистити нашу єдину Україну. Ми маємо бути вдячні тим, хто відстоює право України бути гордою державою, хто захищає нас із вами. Брати приклад із героїв АТО і вміти дати відсіч будь – якому  агресору, не шкодуючи свого життя.

1-й Ведучий.  Моя Україно, народ мій коханий,

Брати-українці, мої земляки!

Здоров'я і щастя вам, рідні краяни,

Добробуту, миру на довгі роки!

2-й Ведучий.  Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина

Запалить любов’ю гарячі серця,

Й піснями наповниться вся Україна

Від щастя, якому не буде кінця!