Оформлення сцени: куточок рідної природи, українська хата, заквітчана мальвами, тин, на якому сушиться глечик, далі — соняшники;

куточок хатнього інтер'єру — стіл, застелений вишитою скатертиною, на ньому — хліб-сіль, кошик з квітами;      напис на дошці:

                                         Мальви, мальви, наче сонце-світ,

                                         Мов любові молоді заграви,                                          Своїм жаром кригу розтопіть

                                         У серцях байдужих і лукавих.

Учитель. Україна — наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо. Це земля наших батьків, дідів і прадідів. Усім нам безмежно дорога наша мати Україна. І хоч би куди закинула доля українця, його душа лишається тут,  де "тихі води і ясні зорі", де народна пісня бринить чаруючими почуваннями, а чорнобривці зроджують у пам'яті найдорожчий образ матері.(звучить пісня»Чорнобривці»)

І ведучий

Споконвіку  українці кохалися у квітах. Їх завжди сіяли біля хати, у дворі, на городі. Мальви навшпиньки тяглися аж до стріхи, сині левкої вилисякучерявилися по тину, пишні жоржини перехиляли голівки ген за тин, ніби віталися з подорожніми.

Що скаже свіжих квітів жмутик?

Про що їх мова непроста?

Верба - одвертість,айстра - смуток, Лілея біла - чистота.

Конвалія - любов таємна,

Мак - юний цвіт, що не згаса,

Лавр - завжди успіх, слава певна, А мальва - холодність, краса. Дзвіночок польовий - то вдячність, Троянда - то любов свята.

Нарцис - то горда необачність,

Волошка - ніжність, простота.

Ми любим квіти дарувати,

Й коли настане слушний час,

Все те, що хочемо сказати, Букетик висловить за нас.

(Дмитро Білоус) ІІ ведучий

Чарівна сила квітів не тільки у їхній звабливій красі. Вони здатні передати складну гаму потаємних почуттів, розповісти про радість малюка, який відкриває для себе навколишній світ, про ніжність юнака, який дарує коханій фіалки (звучить пісня)

На даровані квіти загадаю бажання

 Не зав*януть за три дні-  не зав"яне кохання  А вони пелюстками  сьомий день багряніють  Наче сонце ласкаве  моє серденько гріють -Чому квіти не в"януть ?- -Я спитав тебе мила.

-         Ой не в"януть, не в"януть,

-         Бо я так захотіла На даровані квіти  загадала з любов"ю Не зів "януть за три дні - Будем разом з тобою. То не проліски ранні,

То не айстри шовкові = То горять полум"яно  ніжні квіти любові.

І ведучий

Квіти — постійні супутники нашого життя. Вони яскріють на вишитих рушниках, скатертинах. Ними розмальовували стіни оселі, піч, посуд. Засушені квіти клали за образи як обереги, з них виготовляли різні напої, ліки, відвари.

Читець

У древній Персії існував такий звичай: коли починали зацвітати троянди, молодь виходила на вулиці з кошиками троянд, і кидала трояндами в перехожих. Вважалося, що у того, в кого попадала троянда, обов'язково незабаром відбудеться щаслива подія. На подяку ця людина відразу робила невеликий символічний подарунок поціленому в його.

У часи падіння Римської Імперії троянда служила квіткою забави й асоціювалася з низинними пристрастями. Для того,  щоб прикрасити яку-небудь п'яну оргію, знищували величезну кількість троянд. Один раз імператор Геліогабал влаштував бенкет, на якому закидав гостей такою кількістю пелюстків троянд, що деякі задихнулися під ними.

У древніх римлян біла лілія служила ознакою вишуканого смаку. Це була квітка розкоші і добірності, а також надії, що використовували для прикраси свого костюма, своїх лож і колісниць багатих патриціїв .  Греки і римляни пов'язували з білою лілією непорочність. Вінки з лілій і колосся пшениці прийнято було вдягати нареченому і нареченій.

У Франції в середні століття в аристократичних родинах існував такий звичай: наречений щодня до весілля посилав нареченій букет квітів, серед яких обов`язково була присутня лілія.

Древні міфи, біблійні історії і сказання - в усіх ним можна знайти слова про значення квітів. На початку XVIII століття король Швеції Карл II ввів у Європу нову мову, побувавши в Персії і пізнавши східний "мову квітів".  Квіткові словники публікувалися протягом усього ХYІІІ-го сторіччя, розповідаючи про секрети лілії і бузку, і окремі його глави були присвячені складанню букетів. Чим більш популярна квітка, тим більше значень він має.

Найбільша вага приходиться, звичайно, на троянди.

Читець

Щоб букет найбільше повно виразити свої почуття, скористайтеся мовою квітів. Ця романтична наука - «селам» з'явилася в 17 столітті в Константинополі і протягом століть допомагала закоханим краще розуміти один одного.

Кожній квітці, відповідно до древнього трактату, відповідало визначене значення. Досить було піднести в подарунок панянці скромний букетик фіалок, щоб вона зрозуміла: кавалер вдень і вночі думає про неї.

За допомогою гортензії можна було подякувати друга за розуміння, латаття повідомляла про пристрасть, що бушує в душі, троянди - це незмінний символ закоханих, а орхідеї виражають ніжність, любов, витонченість, інтимність...

Мова квітів як і раніше актуальна. Знання квіткового етикету і символіки допоможе Вам зробити неповторне враження на близьких людей, торкнутися самі тонкі струнки улюбленого серця...

Усі знають, що значать троянди. А чи знаєте Ви те, що колір троянд теж дуже важливий і може або зробити сюрприз, або навпаки, зіпсувати відносини? Та й інші квіти сказати можуть дуже багато чого.  Троянди заслуговують звання найстарших серед вирощуваних людиною квітів, вони росли ще 5000 років тому в садах на Сході. Дика ж троянда набагато древня - залишки троянд датовані появою 35 мільйонів років тому. Зараз троянди продаються мільйонами, а це говорить про те, що ця прекрасна квітка дійсно витримала іспит часом.

Древні пояснюють красу троянди тим, що вона була створена богами. Грецька богиня Клорис випадково наткнулася на мертву німфу і перетворила її в квітку, Афродіта додала красу, яскравість, радість і чарівність. Дионіс наповнив її ароматним нектаром, а західний вітер Зефір роздув хмари, щоб

Аполлон міг зросити троянду під сонячним світлом. Потім квітка назвали "Королевої Квітів" і віддали богу любові Еросу.

Римляни мають свої власні ідеї щодо походження троянди. Відповідно до їх легенди, на світі жила красива дівчина по імені Роданта. У неї було безліч шанувальників, але їй вони не подобалися. Ці молоді люди були настільки повні любові і бажання, що один раз це дійшло до того, що вони зламали двері її будинку і ввірвалися усередину. Ця історія дуже розгнівала богиню Діану, що звернула дівчину в квітку, а її шанувальників - у колючі шипи, щоб дати їм урок.

Яким б не було джерело походження троянди, ця квітка безсумнівно є самим відомим символом краси і любові. Усі знають, що червоні троянди значать "Я люблю тебе". У день святого Валентина вважається, що чим більше дарувати троянд, тим краще - така вже традиція. Зверніть увагу: за кордоном дарують 12 троянд, але в нас дарувати парну кількість квітів – не прийнято!

 

ІІ ведучий

Як бджоли збирають з квітів нектар і роблять з нього мед, так українські майстрині з різнобарв'я квітів створюють неповторні рослинні узори, які оживають у мистецьких творах, ужиткових речах. Найбільше люблять вишивати в Україні рушники.

І ведучий

Квіти на нашому національному одязі — плахті й корсетці — символізують доброту та щедрість душі. А мальви й кучерявий барвінок на рукавах сорочки оберігають людину від хвороби, злого ока.

ІІ ведучий

Український віночок теж сплетений з квітів. Він — символ чистоти й молодості.

Ще є у ньому чаклунська сила, що біль знімає, волосся береже.

Дівчина у вінку     Квіти у віночку

Українські дівчата влітку ходили з непокритою головою, обвиваючи її стрічкою, а на свята одягали вінки. До віночка вплітали різноманітні квіти. В одному вінку їх могло бути до 12, і кожна щось символізувала.

Найпочесніше місце належало деревію. Хоч би де проросла ця рослина, вона завжди цвіте. Тому й вплели її люди у вінок символ нескореності.

Листя дуба - символ сили, троянда - кохання. Біла лілія - символ чистоти і цноти, вважається квіткою діви Марії.

Волошка - це простота, ніжність; вереск - самотність;  польовий дзвоник вдячність; лавр - успіх,слава; мальва - краса, холодність; півонія - довголіття; ромашка - мир, ніжність, кохання;  тюльпан - відчайдушне кохання. А ось цвіт яблуні й вишні - символ материнської любові, калина - символ краси та дівочої вроди, символ України.

 А любисток і васильки були колись птахами, що вчили людей любити одне одного. А як померли, то відродилися любистком та васильками. Люди люблять їх і за цілющі властивості. Тому у віночку це символ людської відданості.  Ромашка у вінку - наймолодша за віком, її вплітають  разом з гронами калини та цвіту яблуні, вишні, переплітають з батіжком хмелю - символом розуму й гнучкості. Цвіт маку долучають у віночок ті дівчатка, в чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогами, бо мак - це туга, печаль. 

Звучить пісня "Хата моя, біла хата".

1-й учень. У народі кажуть: "Без верби і калини нема України". А хіба можна уявити її без вишні, барвінку, мальв? 

2-й учень. Мальви садили попід хату, щоб збирали у себе місячне сяйво, бо місяць — це не завжди добрий чоловік і сіє бурю.

Високі квіти, немов сторожа, хапали зло і відкидали вбік. Мальви... Сам Господь цю сторожу послав, щоб оберігати людину від біди.

3-й учень. З'явилася крихітна насінина перекотиполем, засяяла коло вікна квіткою. Тук-тук — забила до самої шибочки голівкою, — я тут.

Кажуть, то душі загиблих вояків приходять радувати рідну оселю і під вікном лишають свій меч, що кров ворожу на землю цідив, свою віру захищав від різного бусурманства.

4-й учень. Мальву пускали на воду, як збиралися в далеку дорогу йти, на заробітки — аби не згубитись десь на чужині, додому вернутися.

Попливе бистрою хвилею — уповні буде, зачепиться — краще сиди вдома. 5-й учень. Мальва — це вершник, що проскакав невидимо для людських очей; коня в стайню в'яже, а сам би до хати хотів, та під віконечком застряває. Мальви — очі-зоряниці, душі тих, що на цвинтар відійшли, та спокою не знайшли. Їх ніколи не зривали, з них не робили букетів.

6-й учень. Мальва... Мальва... Маєш силу лева. Сила лева стоїть під хатою.

Лютий враже, не наближайся, пожере! Невидимі сили, видимі обереги.  Читець. Саме як оберіг фігурує мальва в народнопісенних творах, зокрема в колисанках, де вона символізує силу, здоров'я дитини:

Насадила мати мальви коло хати, 

Та й пішла дитяточко сповивати...  Розцвіли ті мальвочки аж під стріху,  Має мамка в хаті утіху... 

 1-й учень. Мальви живлять спогади, зв'язують докупи родину, несуть її членам твердість, волю, характер.

— Гей, щось мальви не приймаються, в'януть завчасу, а чи не проросли. Не бути б біді...

У такому разі сусідка садила своєю рукою, або своїх давала на розсаду, щоб не перервалася ниточка добра.

2-й учень. А ще є давня легенда, ніби мальвою бусурманська кров стала, пощади під вікнами просить за содіяне зло, бо притулку ні на землі, ні під землею не має, Бог до царства Небесного не пускає. То на спокуті попід вікнами стоїть.

3-й учень. Є й інша легенда, яка розповідає, що мальвами вернулися до рідних осель хлопці та дівчата, забрані в турецьку неволю. Зійшлися зі всього світу, рідною кровицею під рідну домівку — цвітуть!

4-й учень. "Така файна, як мальва", — казали про дівчину в квітчастій вишиванці.

Молодичка ставала на порозі поруч з мальвами — і сама мальвою цвіла: очіпок червоний, корсетка зелена, мережана плахта...

5-й учень. Як чумаки їхали по сіль, везли мальву у горщику, аби напасті якої дома не сталося.

Мальва у кутку корчми — розбійники не вб'ють.

Мальва над водою — місяць силу з води не зіп'є.

Мальва в бурі на пісках — кинь позаду себе — додасть сили.

3-й учень. Насіннєві вузлички мальв клали за образами — на спокій роду, на благодать.

4-й учень. Перекопати крадькома мальву з-перед чужої хати — силу з тої хати до себе перевести. Та при цьому мовилося заклинання до місяця, до зір, до води... А потім падали на рід отих, хто так наважився наробити, страшенні каліцтва, розплата. Інсценізація легенди.

Автор. Символами віри, надії, любові є ружа, мальва, півонія. У народі існує легенда про ці три квітки. Ружа колись була дуже красивою дівчиною. Вона, як і її сестри — Мальва та Півонія, лікувала людей від серцевих хвороб. І прийшов якось до них лікуватися Зимовий Вітер.

В і т е р. А чи тут дівчата-красуні живуть, які всіх лікують, здоров'я дають?

Ружа. Так! А ти хто будеш?

Вітер. Той, що гори верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.

Ружа. А чи не завдаси ти нам шкоди?

 Вітер. Ні!

Мальва. На що скаржишся?

 Вітер. На безсилля з морозом боротися.

 Мальва. А чи добре щось людям вчинив?

 Вітер. Ні!

П і в о н і я. То за що ж тобі співчувати? 

Вітер. За те, що я хворий.

Півонія. Але ми лиш добрим людям помагаємо.

Автор. Тоді дмухнув Вітер на сестер — і перетворив їх на квіти. А люди навесні висадили їх у квітник: мальву коло вікна ближче, півонію — до води, ружу — до сонця. Так і ростуть сестри, своєю красою людські очі милують.

Читець. 

Розквітли мальви біля хати, 

Що так старанно по весні 

Рожеві, білі серед м'яти •  Бабуся сіяла мені.

Вони ввібрали сонця промінь,

Вологу ситої землі

 І рідної оселі гомін, —  І ось розквітли у дворі. Рояться бджоли біля хати —  То мальви пригощають їх,  Бо на нектар вони багаті. 

Добром багатий весь наш рід.

Пісня «Балада про мальви» В.Івасюка( у виконанні С.Ротару)

І ведучий

Завітала Казка в гості, вже стоїть ось на помості, закликаємо до хати нашої завітати.(казка «Господь і квіти»)

Автор

Одного сонячного ранку квіти чекали на прихід Господа, сподівалися ласки Божої.

Господь до проліска

Тебе помітив я першою, а погляд твоїх синіх  оченят світиться надією. Виростай першою навесні, сповіщай про прихід весни.

Фіалочка (мрійливо)

Щаслива проліска, вона приноситиме радісну звістку. А то ж так приємно дарувати радість усім навкруги.

Господь

За такі хороші думки дарую тобі ніжні пахощі. Ти будеш першою пахучою весняною квіткою.

Троянда (у руках квіти, стоїть на одному коліні, потяглася поцілувати руку

Господу)

Господь

Я відчув твоє гаряче почуття захоплення і відданості. Розів`єшся пишним цвітом. Будеш найгарнішою квіткою на землі.

Біла  лілея (ледве чутно молиться)

Господи, славлю ймення твоє, хай возрадується душа зістрічі з тобою…

Господь (кладе руку їй на голову)

Назавжди бути тобі побожною квіткою, квіткою чистоти. 

ІІ ведучий

Пропоную гру «Чи знаємо ми кольори?»

«Доцвіло літо червоними, брунатними , жовтогарячими  жоржинами» (І.Цюпа) Поясніть кольорову гаму, розтлумачте їх символіку.

(червоний колір – колір крові, символ життя, палкого кохання; жовтогарячий колір – колір сонця, символ сімейного добробуту; брунатний  - колір стиглого каштана, темно-коричневий

І ведучий

Народна мудрість ніколи не обминала увагою квіти. Давайте перевіримо, чи вміємо ми відгадувати загадки про квіти.

-вона цвіте в травневі дні між великим листом виснуть квіточки дрібні запашним намистом (конвалія)

-синьоока ця заброда в полі водить хороводи, де вона вінки спліта – пшениці рідкі й жита (волошка)

-я на сонце дуже схожа – золотиста, ніжна, гожа, я щоранку розквітаю, промінцями всіх вітаю. Відгадати вам не важко, що за квітка я? (ромашка) -у капелюшок пишний вбрався і морозу не злякався, невеличкий цей сміливець, золотавий …(чорнобривець)

-на городі тичка, на тичці – капличка. Без вікон, без верха, а в ній людей без числа (мак)

-як ракета, що злітає, у небо весь час заглядає, трохи схожий він на колос, гордий і стрункий ..(гладіолус)

-цвіте синьо, лист зелений, квітник прикрашає. Хоч мороз усе побив – його не займає (барвінок) Літературознавець  

Хто багато читає, той все і про квіти знає. Скажіть, у творах Марко Вовчок ми знаходимо: «А маки процвітають і …, і…, і…квітом» (білим, сивим, червоним) У народному календарі читаємо: «Васильком у народній пісні називають такі квіти: .., … .(волошку і шавлію гайову)

І.Шуліпенко радить: «Хворим на гіпертонію та рак допомагає могутня цілюща сила..(барвінку) 

Психолог

Степан Васильченко стверджує: «Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі…» Як дати визначення Україні за цими символами? (Барвінок – символ вірності, а рута – любов)

Який неоціненний скарб дарують завжди приємні люди один одному?

(посмішку)

Як називають у народі усмішку у ніжної людини з м`яким і добрим характером?

(Фіалкова)

Учитель

Отже, квіти  - це жива природа, оточуюча нас краса . Я звертаюсь до всіх із проханням сіяти біля домівок квіти, доглядати за ними. Дарувати квіти – це завжди приємна мить життя, але бездумно вкорочувати віку квіточці, що пробилася крізь асфальт – це злочин. Це жорстоко! Будьте щедрими на добро, уважними, дбайливими.