Існують такі види танців:
1) народний,
2) бальний,
3) класичний,
4) сучасний.
Народний танець – один з найдавніших видів хореографічного мистецтва, який формувався та розвивався під впливом географічних, історичних та соціальних умов життя певного народу. Він конкретно виражає стиль та манеру виконання кожного народу та невідривно зв'язаний з іншими видами мистецтва, головним чином з музикою.
Бальний танець – один із побутових форм хореографії, який служить для масової розваги і виконується парою або великою кількістю учасників на танцювальних вечорах (балах). Термін «бальний танець» появився унаслідок зацікавленості до танцю у побуті в епоху Відродження. Класичний танець – стійка система виражальних засобів хореографічного мистецтва на основі поетично-узагальненого трактування сценічного образу.
Класичний танець – це головна „пластична мова" і головний визначальний засіб балету. Розвиваючись протягом довгого часу, він набув чітких, канонічних форм, став стрункою системою, що склалася на основі елементів народних танців різних епох.
Сучасний танець – «танець вільного тіла». Виник у кін. ХІХ – поч. ХХ ст.. Має багато напрямків: джаз, модерн, контемпорарі та ін..