Виховний захід в рамках тижня музичного мистецтва
«Пісня – душа народу»
(на вибір учителя можна замість вступних слів запустити відео на екран)
Завжди у селах наших так було –
Після закінчення, та і під час роботи,
Піснями наповнялося село,
Бо пісня проганяє всі турботи.
І в довгії зимові вечори,
І в літнії короткі теплі ночі,
Завжди наші співали земляки –
Про козаків, калину, каріочі...
Згадаємо ж давайте у цю мить,
Що українці – це народ співучий,
Ніщо не може нашу пісню зупинить,
Наповним піснею наш край квітучий!
Без пісні українець — сирота,
А українці — всі ми, хто свідомі
Того, що наша мова золота
І має господарювати вдома.
Вона ж бо милозвучна і така
Зворушлива, прониклива, красива!
Чи не ганьба для нас втрачати скарб,
Який весь світ вважає
Справжнім дивом?
Пісня « Я без пісні – не я»
Найспівучішою пташкою вважається соловей. А співати солов’ї навчилися , слухаючи наші, українські пісні.
Так, дійсно. Існує цікава легенда: колись давно на Україні не було солов’їв. Вони літали по всьому світу, збираючи пісні для індійського царя, в саду якого жили. Одного разу залетів соловей в Україну і сів спочивати на гілочку черемхи у якомусь селі. Та саме на цей час всі люди були в полі. «Що за люди тут живуть? – подумав соловей.- Ні музики, ні пісень»… А ввечері, коли роботу завершили і всі дорослі повернулися додому, – то тут, то там залунали пісні. Та пісні були сумні, невеселі, бо люди стомилися від тяжкої , виснажливої праці. І захотілося соловейку розвеселити цих людей і він заспівав…
Почули люди… заслухалися… забули про втому і так заспівали, що аж соловей зачарувався їхніми піснями. Полетів соловей до Індії і там заспівав тих пісень, що навчився в Україні. Як почув ці пісні правитель, втратив спокій і звелів лише йому співати у своєму саду. А вже наступної весни в Україну прилетіло багато солов’їв… і пташенят своїх стали висиджувати саме на нашій землі, щоб вони вчилися наших чаруючо-ніжних і ліричних пісень від народження.
Україна – це тихі води і ясні зорі, вишневі сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки. Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, яблуневий сад, туман над яром і десь далеко за гаєм переливи дівочих голосів. Україна – край гарячої любові до волі, до свого народу, до своєї землі.
Пісня «Про тебе моя Україно»
Мама, мати, матуся... Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо ним ми звертаємось до найближчої, найдобрішої, найкращої, наймилішої для нас людини. Тільки вона нічого не пожалкує для своєї дитини. Це вона в хвилину небезпеки ніколи не згадає про себе, а все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб їй жилось краще. Віддасть усю свою мудрість душі, тепло свого серця, своє здоров’я .
Слово "мама” росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить вечорова зоря, і гладить по голівці рідна рука. Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є в нас найкращого, все від неї, від рідної неньки.
Пісня «Мама»
Велика і щаслива країна - дитинство. Із дитинства виходять, та до нього не повертаються. Немає чарівних слів, немає мага, який би повернув нас в дитинство.
Щасливе дитинство – це тепла хатина,
В якій у любові зростає дитина;
Це мамина пісня, бабусина казка,
Любов усіх рідних, Господняя ласка…
Щасливе дитинство – це друзів багато,
З якими і будні минають, як свято!
Це щедрі сюрпризи і здІйснені мрії,
Казкові бажання і щирі надії…
Щасливе дитинство – в щасливій родині,
Яка все найкраще плекає дитині!
Благаєм, дорослі, зробіть все можливе,
Щоб квітло у світі дитинство щасливе!!!
Пісня « Дитинства світ»
Найбільше я хочу, щоб мир був на світі,
І небо — у зорях, а сад наш — у квітах.
Найбільше я хочу, щоб сонце щоранку
Зі мною віталось, присівши на ганку.
Щоб мирне небо на усій Землі
Єднало всіх дітей по всьому світу.
І хай літають завжди журавлі,
І колоски видзвонюють налиті.
Я хочу, щоб сонце світило,
Співали би дзвінко пташки,
Щоб люди були всі щасливі,
У мирі зростали би ми!
Мрієм, щоб на світі не було війни,
Щоб збувались мрії з літа й до весни,
Щоб сміялось сонце в кожному дворі
І лунала пісня з ранку й до зорі.
Пісня «Ми за мир»
Мама- це найдорожча людина,
Мама- це радість за дочку і сина,
Мама – це щастя і безліч добра,
Мама – це море людського тепла.
Мама – це пташка, лебідка, лелека,
Мама – це очі, що бачать здалека,
Мама – це слово найкраще у світі,
Мама – це сонце, яке усім світить!
Мама - це серце, яке щиро любить,
Мама – це ласка, яка всіх голубить
Мама – це участь у кожному святі,
Мама – це мрії, щоб всі були багаті,
Мама – це думка, щоб були здорові,
Мама – це правда у кожному слові,
Мама – молитва за дітей і сім’ю,
Матусю рідненьку за це я люблю!
Пісня «Сіє мама кохання»
Бабуся моя - чарівниця,
Вона все уміє у нас:
Пече пироги й паляниці,
І радісно всім у цей час.
А ще може вишить сорочку,
Рушник вишиває мені...
Бабусі, моїй чарівниці,
Співаю хороші пісні.
Пісня «Бабусина вишиванка»
З давніх-давен, так повелося…
Сутужно жити довелося…
Й на тернах рідної країни,
Зросло козацтво України.
Як промінь ясний з поміж неба,
В захисниках була потреба,
І тут з’явився він – козак,
Сталевих шабель він мастак.
Він вільним був, і духом сильним,
Був мужнім, хвацьким та кмітливим,
Народ образить не давав,
Невпинно ворогів вбивав.
За святу землю, матір, Бога,
Була йому одна дорога.
За покликом людської долі,
Щоб зберегти безцінну волю.
Немало пройдених шляхів,
Лягло й немало ворогів,
Та лиш КОЗАК стоїть й понині,
На нашій славній Україні.
Пісня «Три сурми»
Є край, де найкращі у світі пісні,
І цвітом чарує калина,
Де сонечко вперше всміхнулось мені,
Де дім мій – моя Україна!
Під рідним небом жайворон співа,
Я б рада знати тих пісень слова.
Я слухала: співала та пташина
Одне святеє слово : «Україна».
На ріднім полі шепчуть колоски,
Я рада б знати тихі їх думки.
Я б слухала, як кожна колосина
Шептала тихо слово «Україна»
О, Боже, дай повік любити край,
Де квітка, пташка і зелений гай,
Де вірна тій землі дитина
Живе єдиним словом – «Україна!»
Кружляй же завжди, пісне, на орбіті,
Брини й мужай, в різноголоссі нот,
Про рідний край і нашу пісню в світі
Не забувай, співучий мій народ!
Бо без пісні не буває сонця,
Бо без пісні не буває цвіту,
Хто забуде материнську мову,
Той сліпим блукатиме по світу!
Пісня «Співаймо разом»