Сценарій виховного заходу "Вечір спогадів :«Слава Героям. Слава Україні."

Вечір спогадів :«Слав Героям. Слава Україні»

Мета: прищепити любов до своєї країни. Показати , як важко нашим військовими захищати нашу державу.

Зал прибраний дитячими малюнками , стіл на столі стоїть ікона і свічка.

І Ведучий : Дорогі друзі, шановні наші гості. Ми раді вітати вас у цьому залі!  Щастя Вам і здоров’я! Добра і миру!

 

ІІ Ведучий: Нехай це пам’ятне свято доторкнеться ваших сердець, а почуте віллється у ваші душі!

 

 

Читець

...Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

Україно, вернуться до тебе-

Матері, сторожові вогні,

Ясні зорі  і хмарини з неба,

Козаки воскреслі і пісні.

Прийдуть квіти і маленькі діти.

Прийде казка і пташиний спів,

Забринять у просторі сюїти

Всіх дерзань і небувалих снів.

Україно-Матінко! Воскресни!

Тануть сни і котяться в імлу...

І Софія - Мудрість Пречудесна

Вже стоїть на Київськім Валу!

Побратими, гляньте на руїни –

То ж не прах, не камені прості!

То в Руці Святої України

Всесвіту Ворота Золоті!

 

І Ведучий

 

Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали...

Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:

 

Внесіте прапор вільної Держави!

 

 

(В зал урочисто вноситься Державний прапор України.)

НАШ СИНЬО-ЖОВТИЙ СТЯГ

 

І неба синь й морська глибінь,

І колір сонця, колоска, зернини,

Багатство й щастя поколінь

На стязі Матері-Вкраїни.

 

З віків прийшов цей стяг до нас

Через борню, полон і зраду.

І ось настав блаженний час,

В руках він знову у народу...

 

Під ним ішли герої в бій

У дні недолі, в суховії.

За нього на землі чужій

Вмирали в муках борців мрії.

Вечір спогадів  «Слава Героям. Слава Україні.»

 

Оголошуємо відкритим.

 

Улюблена Богом перлина

Для всіх українців одна —

Козацька моя Україна,

Хлібів золотих сторона.

 

Негодами лютими бита,

Віками ти йшла до мети,

Тобі в небі зорею світити,

І волю, і долю знайти

 

Ведучий 1:

Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист — це найперший обов’язок народів.

 

Ведучий 2:

Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків. Шануймо героїчну історію нашого великого народу.

 

Ведучий 4:

Українська Повстанська Армія, яка постала в час II світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської та більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за День Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.

 

Ведучий 5:

Українська Повстанська Армія героїчно і жертовно боролася за Самостійну і Соборну Державу. Найкращі сини й доньки української нації встали до лав борців проти чужоземного поневолення. УПА воювала проти польських шовіністів Армії Крайової, проти гітлерівської Німеччини і комуно-большевицького Совєтського Союзу. Війна з московськими окупантами велась українськими повстанцями майже 10 років після завершення II світової війни.

 

Ведучий 6:

Окреслюючи перспективи майбутнього, ми повинні вдивлятись в минуле, черпати з нього той безцінний скарб, який не дасть загубити головне, розчинитися серед дрібних проблем. Я хочу, щоб кожен з вас поставив себе на місце тих хоробрих наших людей, які ціною свого життя захистили Батьківщину, і щоб кожен з вас дав собі відповідь на питання: чи зміг би я?

 

Танець зі свічками

 

Ведучий 4:

День сьогоднішній нерозривно пов’язаний з учорашнім. І кожен слід на землі… І нинішня радість, і небо безхмарне, і наш достаток, і щасливе вільне життя — то ваш слід на землі, переможці визвольних змагань. Спасибі ж вам за збережене життя, наші славні вояки.

 

Ведучий 5:

Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. Не забуваймо ми воїнів і нашого села.

Вклонімося священним могилам героїв, які віддали за нас молодече життя:

 

Ведучий 4:

Вони у битві чесно полягли,

А іншого ні вибору, ні змоги,

Вони загинули, але перемогли,

Бо віддали життя для перемоги.

 

Ведучий 5:

Живу їх пам’ять вік шануєм ми,

вічнивши, як обеліск безсмертя.

Та кулями пробитими грудьми

Не зупинити ворогів упертих.

 

Ведучий 6:

За ниви хлібні й ранки солов’їні,

За вітру шум і лагідні світання

Усіх загиблих пошануймо нині

Скорботною хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання — затихли всі кроки,

Скорботи хвилина, громада мовчить,

Ніколи хай ті не вертаються роки,

Димами не вкриється неба блакить.

 

Прошу всіх стати.

 

Хвилина мовчання

 

Ведучий 4:

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі, —

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою —

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні —

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

 

ІІ Ведучий: Згадаймо тих, хто боровся за волю, хто вистояв Майдан.

 

«Герої не вмирають.» Слава їм – Небесній Сотні!!!

 

(звучить мелодія Реквієм В.Моцарт)

 

(Виходять хлопці зі свічками)

 

 

Учень 3

 

Мамо, я живий, лиш закриті очі....

І серце не б`ється, не вирує кров...

Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі

Я буду поруч - в грудях, де живе любов!

 

 

Та ми усі від Бога люди.

Живем надіючись, не боючись.

Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,

Як наш народ топтали, сміючись?

 

Під прапором стояли – під прапором й спочили.

Прийми, о Господи, своїх синів!

За України волю їх убили

В шалений жар тривожних днів.

В той час, як небо димом затягнулось,

Як змерзлі руки прагнули вогню,

Упились кров’ю кат і його свита,

Споївши нею й всю свою сім’ю.

 Пісня свіча

(ставлять свічки, відходять назад, під мелодію дзвонів виходять)

 

ПІСНЯ  «Мальви»

 

І Ведучий: Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

 

ІІ Ведучий: Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 

І Ведучий:

 

У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,

Історія одна, і Ви - її частина.

Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,

І молимось: за Вами - ненька Україна!

Вже не повернеться додому той хлопчина,

Що його вчора тільки мати відпустила,

Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,

За щастя України, бо вона - єдина".

Казала мати берегти себе. Але даремно,

Бо хлопець був готовий йти безстрашно,

Аби лише країна, котру так кохав страшенно,

Не стала на коліна, а боролася відважно.

 

ІІ Ведучий:

 

Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,

Відкривши очі, він відчує повну волю.

Але та куля, в день зимовий, на світанку,

Перехопила подих та змінила долю.

Хлопчина вірив, що колись, одного дня,

Розкаже син йому, як любить Батьківщину.

Хіба він знав, що борючись за це щодня,

Все доведеться відпустити в мить єдину.

Так. Той хлопчина, він не знав тоді,

Що нелюд пострілом прицільним забере життя.

І браття хлопця, українці, у біді,

Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

 

І Ведучий:

 

Але ж душа, душа Героя вічно лине!

До тебе наші сльози, молитви, зізнання!

Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,

Як і омріяні тобою  воля та кохання.

 

Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.

І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.

Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,

І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.

 

ПІСНЯ «Герої 14-року»

 

Солдат (йде через зал)

 

Пробач мені, мамо, що одягнув тебе у чорную хустину.

 

Ти віддала мене взамін за нашу рідну, вільну, чесну Україну.

 

ІІ Ведучий: Героям Майдану, впавшим мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

 

(Хвилина мовчання)

 

«Гей пливе кача» Реквієм

 

Читець

 

І знов Майдан в Луганську і Донецьку,

Ні, не Майдан — справжнісінька війна!

Знов суть свою ворожу і поганську

Показує москаль, мов сатана.

 

За Сотнею ще рани кровоточать,

А тут нових оплакуєм синів.

Скажи, москалю, що від нас ти хочеш,

Невже нових жертв сильно захотів?

 

Цвітуть тюльпани чорні в Україні,

Зривають їх дружини й матері.

«...Присвоїти посмертно...» В домовині

Лежить проміння згасло зорі...

 

А блокпости обстрілюють чужинці,

Чиєсь дитя стає мішенню знов...

Іде війна!.. Іде війна, вкраїнці!..

Іде війна за смерть — не за любов!

 

Знов опустились прапори в скорботі,

Усе село прощається з хлоп’ям...

І кожен воїн в 45-й роті

Дав повну волю тим скупим сльозам...

 

Ще вчора він діливсь бронежилетом,

Хоч на російській розмовляв пацан...

«Женюсь... женюсь, Серега, этим летом,

Пусть только разобьем бандитский клан...»

 

…Він повінчався з українським краєм,

З калиною у білому вбранні,

Яка червоні слізоньки втирає

І про любов йому шепоче в сні...

 

І Ведучий:

 

Прорізавсь голос чийсь сердитий,

В тумані тишу роздира:

То знов привезли дітей убитих

Зі сходу — з міста і з села.

 

Тож будуть сльози і ридання

Коханих, бідних матерів,

Бо знову свіже поховання

Їх любих, рідних їх синів

 

ІІ Ведучий:

 

Чи довго будемо страждати

Та проливатимемо кров,

За рідну землю воювати,

Бо ворог лізе знов і знов?

В нас військо бідне, майже голе,

Бронежилетів, касок в них нема.

Та битись з ворогом готові —

Болить за Україну в них душа.

 

Читець

 

(Солдат із автоматом)

 

Мені не сумно, не тримаю я образу.

Так, розумію, що я знов солдат.

Можливо, снайпер вб”є мене одразу,

а чи накриє в чистім полі “Град”…

 

Чи я прийду, чи принесуть додому,

Чи я побачу рідний степ і край…

Я не бажав би це почути вже нікому:

 

“Будь ласка, тату, тільки не вмирай!”

 

Бо є найбільший біль в моєму світі

У тім, що цвіт злітає й в очі б’є…

Хотів би вишиванку я одіти

І хай вона на мені вже гниє…

 

Щоб ворогам її не віддавати

І навіть другу, хоч його колись так звав.

Я б не хотів, щоб він на моїм святі

Зі мною “Ще не вмерла…” заспівав.

 

Бо це для мене зовсім неважливо:

Як я прийду і що я скажу вам.

Я лиш хотів, щоб були всі, за кого

Можливо я життя своє віддам.

 

Щоб ви не були патріоти поодинці

І щоб ви були в купі, як одне.

І не встидались, що ви УКРАЇНЦІ,

І не чекали, що біда мине.

 

ЩОБ ВИ, НАРЕШТІ, ЗНОВУ ОБ’ЄДНАЛИСЬ,

І були сильні, наче моноліт.

І щоби більше вже ніколи не згинались

Під москаля по триста довгих літ!

 

Читець

 

(Мати - Україна)

 

Молюсь за вас, мої сини,

 

 Я, ваша мати Україна!

 

 Палає полум’я війни.

 

Нас знову ставлять на коліна.

 

 О, як же боляче мені,

 

Бо те, що вийшло з мого лона,

 

Топче моє ім’я в багні,

 

Плете цупкі сітки полону.

 

З’явившись тільки-но на світ

 

 Ссе кров мою, і не нап’ється

 

Потворний цей гермафродит.

 

Чи баба мужиком назветься?

 

Вона – Росія – старший брат?

 

Який це треба розум мати,

 

Щоби десятки літ підряд

 

На світ увесь про це волати?

 

Мій Київ, сину мій, прости

 

 Сестру свою, дурну Росію.

 

 Повір, ми будемо цвісти,

 

Знов землю золотом засію.

 

Я дам напитись з джерела

 

 Своєї Мудрості й Любові.

 

Відкрию світ, в якому Зла

 

Не буде у його основі.

 

Станьте мудрішими, сини,

 

Ніж та, яка сльозам не вірить,

 

Які гіркі, мов полини –

 

 Вдов, матерів, батьків і сиріт.

 

Та кляті зайди-москалі

 

Не зізнаються у провині.

 

Вбивають вас за шмат землі,

 

Яка належить всій родині.

 

Та є Господь і божий суд І кара, що не забариться

 

Паде на голови Іуд,

 

А я за вас буду молиться!

 

І Ведучий: Їх пам’ять житиме в наших серцях. І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди бережіть серця свої, щоб не стали каменем. Розбудімо в душах Божий Храм, щоб не повторити великий гріх!»

Серед тих, хто йшов дорогами війни, були наші односельчани. Вони повернулися до рідних домівок.

 

Хай ці квіти осінні чудові

Подарують вам подих краси,

Щоб жилося у щасті й любові,

Благ усіх вам з роси і води!

Всю доброту, яка існує в світі,

Всю радість, що живе серед людей,

Найкращі всі, що до вподоби, квіти

Даруєм вам у цей святковий день.

Для вас, дорогі, наступна пісняю.

 

Пісня «Ой там, під горою…»

 

Пісня: «Лише у нас на Україні»

 

Ведучий 5:

Давайте вже сьогодні будемо робити щось для майбутнього нашої держави. І напевно найголовніше — це виховати достойних українських громадян. Тому наше завдання потурбуватись про те, щоб наші діти знали своїх героїв, щоб вони прагнули хоч трохи бути схожими на них, допоможімо їм у цьому.

 

Пошли нам, Боже, маленьким дітям,

Щастя, здоров'я на довгі літа!

Щоб виростали розумні й сильні,

Душею чисті і серцем вільні!

Щоб нам світила зіронька волі,

Боже Отче,

Глянь на діти,

На прекрасні твої квіти.

Світи сонцем і зірками

Над малими діточками.

Дай нам сили і охоти

До науки і роботи,

Щоб росли ми здоровенькі

На потіху батька

й неньки.

Богородице-Мати! О Пречиста Діво!

Тобі дяку складати я беруся несміло.

Я молюся до Тебе за татуся і неньку,

За дідуся старого, за бабусю рідненьку.

Даруй, Матінко Божа,їм життя довге й миле,

Кожна днина погожа додає хай їм сили.

Хай ніколи рідненькі мої горя не знають,

Поможи їм, молюся, Пречиста, Тебе я благаю!

Любов наша до рідних завжди світла і чиста.

Молю серцем, душею, будь же з ними, Пречиста!

 

Щоб ми не знали лиха ніколи.

Благослови, Пречиста Діво,

Царице неба і землі,

Тисячолітню Україну,

Скріпи її духовну силу.

Щиро молитися Тобі —

Царице неба і землі

 

Ведучий 2:

І ми сьогодні, віддаючи шану Пресвятій Благословенній Діві Марії, чеснійшій від Херувимів і славнійшій від Серафимів, благатимемо Її: «Покрий нас чесним Твоїм омофором від усякого зла і принеси молитви за нас, недостойних, Сину Твоєму і Богу нашому Ісусу Христу, щоб спастися душам нашим». Амінь.

 

 ІІ Ведучий: Помолімося за всіх Героїв, помолімося за нашу Україну.

 

І Ведучий: Шановний отче Казимире. Запрошуємо вас до спільної молитви.

 

(Молитва)

Пісня молитва

ІІ Ведучий: Наш вечір памяті :«Слав Героям. Слава Україні»

 

оголошуємо закритим.