3 травня о 18:00Вебінар: На допомогу вчителю: онлайн-тести «На Урок» в освітньому процесі

Сценарій виховного заходу з хімії у 9 класі, присвячений дню народження Ліни Костенко

Про матеріал
. Розширити знання учнів про галузі використання хімічних речовин та технологій, про позитивні та негативні наслідки хімізації народного господарства, активізувати пізнавальну діяльність школярів, формувати загальнокультурні та громадянські компетенції, уміння працювати в колективі, розв'язувати нестандартні завдання.
Перегляд файлу

Сценарій виховного заходу з хімії у 9 класі,

 присвячений дню народження

Ліни Костенко

«Роль хімії в житті суспільства. Чого бажає жінка».

Мета. Розширити знання учнів про галузі використання хімічних речовин та технологій, про позитивні та негативні наслідки хімізації народного господарства, активізувати пізнавальну діяльність школярів, формувати загальнокультурні та громадянські компетенції, уміння працювати в колективі, розв'язувати нестандартні завдання.

І Ведучий

Доброго дня, доброго здоров'я, дорогі гості. Ми раді вітати вас у цей весняний день, побажати вам усіляких гараздів, радості від життя, від вашої праці. Ми хочемо показати вам, чого навчилися на уроках хімії.

II Ведучий

Пропонуємо вам подивитись, як ми вивчаємо хімію.

(За партою двоє учнів. На парті напис «Тематична атестація». Позаду – ще одна парта з учнями.)

I Учень ( звертається до сусіда)

  • Підкажи, що писати, або дай списати свій варіант.

II Учень (співає, муз. арія Сільви з однойменної оперети І.Кальмана)

  • Ти пригадай, як ми оксиди учили,

Кислоти як ми добували із них.

I Учень( стукає себе по лобі)

  • Літо пройшло, в вирій знання відлетіли,

Як пригадать, що приєднать

Для сульфатної кислоти до SO3.

До них підходить дівчина. На голові у неї корона з написом «Хімія», у руках корзина з предметами, про які згадується у пісні.

  • За підручники сідати вам треба,

Бо є в хімії велика потреба,

Бо без хімії не можна прожити,

Ні попрати, ні помитись.

Ні картоплю в городах покропити,

Для врожаю буряків не полити.

  • Вітаміни у аптеці не купиш,

Якщо хімію не любиш,

Пам’ятай!

      I Учень(засмучено)

  • Та вчив я, вчив, але…забув.

«Хімія»

  • Не лінуйтеся, бо я -  саме ця наука, що допомагає вам пізнати природу речовин, що вас оточують, біохімічні процеси, що відбуваються у вашому організмі. Я поясню, чому метали піддаються корозії, як з деревини одержують папір, з нафти і пальне, і ліки. І духи, і одяг, що сьогодні на вас одягнений.

III Учень

-Так, з допомогою хімії я зрозуміла, що таке процес дихання, як з повітря кисень потрапляє в кров, а далі в тканини людського організму. І у клітинах нашого організму відбувається хімічна реакція горіння і розкладу органічних речовин. Тому ми, споживаючи продукти,  завдяки хімічним реакціям, одержуємо енергію.

ІV учень

  • А я знаю, що більшість речей, що нас оточують, зроблені з допомогою хімічних технологій. Будівельні матеріали, пластмасові меблі, ручки, обгортки для підручників і зошитів, фарби для малювання, взуття, одяг – куди не глянь, простягла свої руки хімічна наука.
  • І і ІІ учні
  • Співають всі четверо учнів:  ( музика з пісні «Есмеральда» дуету SMESH)
  • О, вуглекислий газ щодня в очах в нас,

Вже від кислот й лугів ми всі зачахли,

Бо і день, і ніч усі ми хімію вчимо,

Більш, ніж екзаменів її ми боїмось.

Немов на ешафот, ми на урок йдемо,

Як Квазімодо сльози гіркії ллємо.

 

 

Навіть, якщо втечем від неї в Нотр-Дам,

Знайде нас хімія усіх навіть і там.

В Алхіміків нас перетворює вона.

Гюго, впиши в роман ще й наші імена.

Всі білки, жири і вуглеводи…

Нам рівняння не дають проходу,

Лиш чайну ложку цукру в руку беремо,-

В ній сахарози формулу знаходимо.

Святая Діво, молим, нам допоможи,

Як тематичну написати, підкажи.

 

І Есмеральду, і Париж, і Нотр-Дам

За десять балів з тематичної віддам.

Бо ще той учень в нашу школу не прибув,

Щоб похвалу хоч раз на хімії почув.

«Хімія»

  • Важко в навчанні – легко в бою. Зате ви знатимете, як впливають на ваш організм ліки, шкідливі речовини, зрозумієте, що використовувати хімічні препарати потрібно з розумом, щоб не зашкодити ні людям, ні собі, пізнаєте, яким цікавим є світ навколо нас. А, найважливіше, зрозумієте, що хімія і допомагає людству у всіх галузях, але і губить Землю, якщо нерозумно і без міри її застосовувати.

( Входить хлопець. Одягнений в спортивну форму, кеди, гетри. В руках – футбольний м´яч)

  • Хлопець
  • От, розстогналися! Хімія, хімія! Та кому вона потрібна(слова на музику з пісні «Розпрягайте ,хлопці, коней»).

А я хлопець гоноровий.

І я хімію не вчу.

Граю в Винниках футбол я

І до школи не ходжу.

Як голи я забиваю,

Знає вся моя сім´я.

Тож скажіть мені навіщо

Мені ваша хімія?

  • Гей, Оксана, чого ходиш з книжками?.. Ходімо разом на танці.

( Дівчина з підручником «Хімія» підтанцьовує і відспівує. На муз. «Ой, під вишнею».)

  • Ти до мене, ти до мене

Не ходи,

Жвавий та моторний.

Бо у мене, бо у мене завтра є

З хімії контрольна.

Не ходи, не співай

Мені соловейком,

Бо не хочу, бо не хочу

Мати завтра

З контрольної двійку!

Ти до мене, ти до мене

Не ходи

І не клич на танці,

Бо підручник «хімія»

В руках у мене

І в вечір, і вранці.

Перестань, перестань

До мене ходити.

А краще бери мерщій

Підручник в руки,

Щоб хімію вчити.

  • Хімія (звертається до хлопця, плескає його по плечі)
  •  Ось бачиш, і в особистому житті без хімії не обійтись(звертається до всіх учасників виступу
  •  Друзі ! Чи не так!

Співають всі разом ( муз. Оперети «Сільва»)

 

-Є предметів так багато,

Їх усіх потрібно знати,

Алгебру і фізику вивчаєм всі

Але хімія єдина нам пояснює щоднини,

З чого складається

Весь цей прекрасний світ.

Що і з чим взаємодіє

І на організм наш діє.

І що нам робити,

Щоб світ цей зберегти?

   II Ведучий

     Відкладімо сьогодні серйозні питання. На дворі весна - пора, коли ми вітаємо усіх жінок: кого із 8-мим Березня, кого - із святим днем - святом Матері. Тому сьогодні ми згадаємо про роль хімії в житті жінки. З бажань сучасної жінки ми склали квітку і розкажемо вам, як хімія допомагає задовольняти ці бажання.

(В центрі сцени - серцевина квітки з написом –«жінка». В учасників виступу по пелюстці з різними написами, які вони пояснюють і прикріплюють до серцевини.)

Перша пелюстка «Краса».

Жінка бажає краси.  Л.Костенко

  • Чи ти питала свою Долю, жінко, коли ти перестанеш бути гарною?
  • Коли перестану любити, - казала Доля.
  • А коли перестанеш любити?
  • Коли перестану бути гарною!

Ці прекрасні слова сказала прекрасна жінка, поет, львів'янка Ліна Костенко. Отже, кожна жінка бажає бути гарною. А для краси хочеться в подарунок приємних духів. І тут на допомогу приходить хімія. Ми зустрічаємо гліцерол, жирні карбонові кислоти, бензоати, солі оцтової кислоти, амінокислоти та інші органічні сполуки у всіх засобах косметики. А ще не забудьмо про полімерні матеріали, фарби. Адже упакування для косметики часто виготовлене з пластмас. Ще й чудовими фарбами розмальовані коробочки… Як не купити таку красу!

 

Саме завдяки реакції етерифікації із спиртів, що аж ніяк не мають приємного запаху, і карбонових кислот, наприклад, оцтової, одержують запашні естери.

Естери карбонових кислот є запашною основою не лише парфумів і косметики, а й харчових продуктів: цукерок, солодощів.

А очі жінки! Бездонні озера! То лагідні і ніжні, то звабливі і загадкові, то холодні і далекі. Ці очі можуть піднести до неба, але можуть кинути в безодню.

А щоб їх підвести, зробити виразними і яскравими бажано ще б туш хорошу чи тіні.

Та не забуваймо й про вуста. Чи не AVON робить їх свіжими квітами для ніжних поцілунків?

І знову перед нами постає хімія. І фарба, і пудра, і зволожуючі і закріплюючі компоненти косметики - це похідні гліцеролу, солі карбонових кислот, естери багатоатомних спиртів.

Л.Костенко

І день, і ніч, і мить, і вічність,

 І тиша, і дев'ятий вал,

Твоїх очей магічна ніжність

І губ розплавлений метал.

В ніч високосного притулку,

Коли йде обертом земля –

Ти до плеча мене притулиш Безсмертним рухом скрипаля.

Друга пелюстка - «Ніжність». Жінка бажає ніжності.

А я хочу для всіх жінок ніжного сонця, ніжних крапель дощу, ніжних сніжинок взимку. Хай ніжними будуть ваші руки, ваш погляд, ваші усмішки.

І тут вам у пригоді буде хімія. Пом'якшуючі креми, ніжні маски є продуктом взаємодії гліцерину з органічними кислотами. Ці косметичні засоби так освіжають, пом'якшують, відновлюють шкіру жінки, що вона завжди залишається молодою та ніжною. Щоби ще не раз, навіть в життєвій зимовій завісі, почути слова кохання.

Пісня В. Івасюка «Твій голос».

Третя пелюстка - «Ласка».

І хай слова ці будуть сказані з трепетною ласкою. Бо жінка бажає ласки. Тож будьте для когось завжди ласкавим лебединим коханням.

Л.Костенко «Біла симфонія».

Було нам тоді не до сміху. 
Ніч підняла завісу – 
біла симфонія снігу 
пливла над щоглами лісу. 

А ліс, як дрейфуюча шхуна, 
скрипів, у льоди закутий… 
І хлопець, зворушливо юний, 
сказав із дорослим смутком: 

– Ти пісня моя лебедина, 
останнє моє кохання… 
В такому віці людина 
завжди кохає востаннє. 

Бо то уже справа гідности – 
життя, бач, як сон, промайнуло. 
Підлітки для солідности 
мусять мати минуле. 

Завіяні снігом вітрила 
звисали, як біла гичка… 
Я теж йому щось говорила, 
і теж, певно, щось трагічне. 

Було кохання фатальне, 
майже з драми Ростана… 
Я тільки сніг пам'ятаю, 
отой, що давно розтанув. 

Білу симфонію снігу, 
шхуну, в льоди закуту… 
А нам з тобою – до сміху! 
А нам з тобою не смутно! 

І добре тобі, і весело 
на білому світі жити. 
Ти тільки, як всі воскреслі, 
не любиш про смерть говорити. 

І маєш, напевно, рацію. 
Минуле вмерзає в кригу. 
І це вже не декорація… 
Біла симфонія снігу. 

Стогне завія до рання, 
зламавши об ліс крило… 
Ти – моє перше кохання. 
Останнє уже було.

 

 Четверта пелюстка - «Вишуканість».

Жінка бажає вишуканості.

А я хочу розповісти про зовсім іншу красу - вічну красу мистецтва.

Л.Костенко

Минають фронди і Жіронди, Минає славне і гучне.

Шукайте посмішку Джоконди, Вона ніколи не мине.

Любіть травинку і тваринку,

І сонце завтрашнього дня,

Вечірню в попелі жаринку, Шляхетну інохідь коня.

Згадайте в поспіху вагона,

В невідворотності зникань,

Як рафаелівська Мадонна

У вічі дивиться вікам.

 

 

 

В епоху спорту і синтетики

Людей велика ряснота.

Нехай тендітні пальці етики

  Торкнуть вам серце і вуста.

Десятиліття, століття шедеври мистецтва зберігаються в музеях і приватних колекціях. Зберегти тканину полотен, структуру і кольори фарб допомагають хімічні   речовини   і   технології.   Багато   картин   саме  таким   чином   було врятовано від тління.

П'ята пелюстка - «Щастя».

Жінка бажає щастя.

Мені здається, що дуже важливо пам'ятати не лише позитивний вплив хімії на бажання жінок. Для кожної матері важливим є щасливе майбуття її дітей. А якраз воно і може бути зіпсутим відходами хімічних виробництв. Адже, створюючи нові матеріали, тканини, косметику, парфуми, миючі засоби і продукти харчування, підприємства виділяють в навколишнє середовище відходи і отрутохімікати, знищуючи природу.

Л.Костенко

 

Одкам'янійте, статуї античні, Одкам'янійте і кричіть на ґвалт!

В Лос-Анжелесі пальми синтетичні Уже вростають коренем в асфальт.

 

Там смог навис, і сонце тяжко гріє, Потік машин тісніший череди,

І алігатор міста - алергія –

Виходить із асфальтів, як з води.

 

Дерева вже тримаються за стіни. Вони ідуть із міста ледь живі.

Невже колись і їх уже не стане.

 Ні коника в реліктовій траві?

Сухі гілки - це вже вінок терновий.

Останній клен світ за очі забіг.

Залишиться єдиний лист кленовий -

Бетонний лист - розв'язкою доріг.

Ліси мої, гаї мої священні!

                                 Пребудьте нам вовіки незнищенні!

Шоста пелюстка - «Увага».

 Жінка бажає уваги.

Пишіть листи і надсилайте вчасно,

Коли їх ждуть далекі адресати,

Коли є час, коли немає часу,

  І коли навіть ні про що писати.

Кожна мати чекає звістки від своїх дітей: листа, листівку, телеграму. І знову  хімія:   папір,  фарба,  чорнило,  клей - все  це  продукція  хімічних виробництв.

Ось тут, друзі, беріть в руки папір та ручки і пишіть своїм матерям, не соромлячись ні почуттів, ні щирих слів. Пишіть...допоки не пізно. І такі ніжні слова своїй матері написав видатний український композитор Андрій Гнатишин, що жив і творив у Відні, але Батьківщиною його є наше село Чижиків. І сюди він слав для мами свої пісні:

Мамо моя! Тобі з далекої чужини

Ген-ген, далеко на Вкраїну цю пісню шлю.

Вона сумна, в ній вся душа моя.

Я бачу тебе, як колись

В хатині малій і убогій

Клячиш й зітхання в небо шлеш

І Господа благаєш тихо,


Щоб добру доленьку післав,

Щоб Бог прогнав від мене лихо,

І я в чужині не пропав.

Мамо моя! І я тебе не забуваю

Й вернутись до тебе бажаю

У рідний край.

Як зоря зійде - мене дожидайсь. Пісня «Мальви».  В.Івасюк

Заснули мальви коло хати,

їх вийшов місяць колихати.

І тільки мати не засне, мати не засне,

Жде вона мене:

-    О, мамо рідна, ти мене не жди.

Мені в наш світ ніколи не прийти,

З мойого серця мальва поросла

І кров'ю зацвіла.

Не плач, бо, мамо, ти ж то не одна,

Багато мальв насіяла війна.

Вони шепочуть для тебе восени:

Засни, засни, засни,засни.

У матерів є любі діти, а у моєї тільки квіти,

Самотні квіти під вікном, квіти під вікном.

Заснули вже давно.

Коли матусю вийдеш за поріг,

то люди вклоняться тобі до ніг.

Пройдешся полем дивних, буйних лук.

Торкнуться твоїх рук.

Життя, як пісня, що не віддзвенить,


Я в мальві все для тебе буду жить, Якщо ж я ласку не вспіла принести:

Прости, прости, прости, прости. Сьома пелюстка — «Кохання».

Жінка бажає кохання.

А я думаю, що найкращим подарунком нашим матерям, усім жінкам буде захист, турбота і ... кохання. І єдине, що тут може хімія - це створити фарбу, щоб закарбувати навіки слова кохання.

Л.Костенко

Спини мене отямся і отям

Така любов буває раз в ніколи

Вона ж промчить над зламаним життям

За нею ж будуть бігти видноколи

Вона ж порве нам спокій до струни

Вона ж слова поспалює вустами

Спини мене спини і схамени

Ще поки можу думати востаннє

Ще поки можу, але вже не можу

Настала черга й на мою зорю.

Чи біля тебе душу відморожу

Чи біля тебе полум'ям згорю. Восьма пелюстка — «Квіти».

Жінка бажає квітів.

То може б до зізнань у коханні подарувати жінкам не букети квітів, а посаджені трояндові кущі, дерева, цілі сади. Тоді вся планета для наших матерів, усіх жінок перетвориться в квітучий букет. Але і ця планета носить жіноче ім'я — Земля. І вона від нас чекає захисту.


Жіноче ім'я у любові...

В весни, надії, у Землі.

 Допоти будуть вони нові,

Допоки в небі журавлі

 курликать будуть між полями,

 між нивами та між гаями,

Допоки війнами, громами

злими, жорстокими руками

ми їх не знищимо самі.

Жіноче ім'я у планети,

 В зорі, в Галактики, в комети.

 Допоти їм для нас світити,

Допоки всі на світі діти

сміятись будуть між полями,

між нивами та між гаями,

Допоки війнами, громами

злими, жорстокими руками

 ми їх не знищимо самі.

То ж, можливо,варто нам всім пам'ятати, що для щастя всіх жінок важливо Землю нашу квітучу зберегти, бо вона завжди в наших руках.

(музика з кінофільму «Хрещений батько»).

Поглянь довкола

Далі від своїх вікон.

Побачиш світ такий прекрасний,

Наче сон.

  І закарбуй в своїх думках:

Земля назавжди


Лише у твоїх руках.

Якщо в житті

Поводився, як слід,

Залишиш тут

Хороший слід.

Ти біологію і хімію вивчав.

Світ цей чудовий

Із усіх сторін пізнав,

Тож закарбуй в своїх думках:

Світ цей назавжди лише у твоїх руках.

Лиш для добра

Знання свої віддай.

Людина ти,

Запам'ятай!

Поглянь довкола

Далі від своїх вікон.

Не смій зробити

З цього світу

Страшний сон.

І закарбуй

В своїх думках

Цей світ назавжди

Лише у твоїх руках.

І Ведучий

Тому ми, діти, звертаємось до всіх дорослих не лише в цьому залі, і в цьому місті, в нашій державі, на всій планеті Земля. Збережіть нашу Землю, захистіть наше майбутнє. Нехай цвітуть сади, співають птахи, сміються діти.


Нехай всі наші матері будуть щасливими. Хай милують ваші очі ніжні польові квіти, тішать приємні запахи та веселять і зігрівають душі пташині пісні.

 

Дев 'ята пелюстка - Мрія.

Жінка бажає мрії.

Ми стільки сьогодні і набажали матерям, сьогодні і налякали їх, що варто згадати, що жінка - це краса, жінка - це любов, а краса і любов врятують світ. Бо в кожної матері Богом дана така любляча душа, що вона і очистить і врятує всіх нас.

Єсть душі прекрасні,

Єсть душі святі,

Єсть душі прозорі,

Як дні золоті...

Вони не вмирають,

Вони, як чайки,

 літають і плачуть,

і світять віки.

О. Олесь

 

Вірш Ліни Костенко «Мати»

 

Вона була красуня з Катеринівки ,

Було у неї п'ятеро вже вас

Купляла вам гостинчика за гривеник

Топила піч і поралась гаразд

 

Ходила в церкву звісно як годиться

Гладущики сушила на тину

Така була хороша молодиця

Та мала мрію гарну і чудну.

 

У ті часи страшні аж волохаті,

Коли в степах там хто не воював

От їй хотілось щоб у неї в хаті

На стелі небо хтось намалював.

Уранці станеш -  хочеться літати. Вночі заснеш у мужа на плечі,

Де б маляра такого нашукати Навколо ж орачі та сіячі.

 

Уваживши ту мрію дивовижну,

 Приходив небо малювать шуряк.

Вона сказала: -  перестань, бо вижену.

У тебе, каже, небо як сіряк.

 

Якийсь художник у роки голодні

Зробити небо взявся за харчі.

Були у нього й пензлі богоугодні;

Став на ослін одсунув рогачі.

 

У нього й хмари вигинались мріями,

Уже почав і небо пломінке…

Вона сказала: -  ні, ви не зумієте,

Злізайте, каже, небо не таке.

 

Вона тим небом у тій хаті марила,

Вона була така ще молода.

Та якось так: то не знайшлося маляра

Та якось так: то горе, то біда.

 

І вицвітали писані тарелі,

І плакав батько, і пливли роки,

Коли над нею не було вже стелі,

А тільки небо, небо і зірки.

 Десята пелюстка - «Доля».

 Жінка бажає долі.

Прикраси, парфуми, коштовності, одяг, посуд - все це може дарувати нам хімія.   Навіть  дивні   квіти   можна  виростити   за  допомогою   біохімічних

технологій... Але одного не може зробити жодна наука у світі - подарувати жінці Мрію, Кохання, Долю.

 

Вірш Ліни Костенко «Доля».

Наснився мені чудернацький базар:

Під небом, у чистому полі,

Для різних людей,

для щедрих і скнар,

продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш,

А другі - як бідні міньйони.

Хто купляв собі Долю за гріш.

А хто - і за мільйони.

Дехто щастям своїм платив.

Дехто платив сумлінням.

Дехто - золотом золотим.

А дехто - вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні,

до покупців горнулись.

Долі самі набивались мені.

І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя смутне,

Душею покликала очі.

 - Ти все одно не візьмеш мене,-

Сказала вона неохоче.

- А може, візьму? - Ти собі затям,-

Сказала вона суворо.-

За мене треба платити життям,


А я принесу тобі горе.

  • То хто ж ти така? Як твоє ім'я?

Чи варта такої плати?

- Поезія - рідна сестра моя.

 Правда людська - наша мати.

 І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось:

Минула ніч. І скінчився сон.

А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.

 І що зі мною не станеться –

У мене жодних претензій нема

До Долі - моєї обраниці.

I Ведучий

Не обійтись жінці без хімії в житті.

І так шановні друзі, ми показали дві сторони нашого життя, немов би два вікна. За одним прекрасний світ хімії. Це косметика, прикраси, будівлі, врятовані людські життя, іграшки, мистецтво.

ІІ Ведучий

За другим: ядерні випробування, промисловості відходи, забруднені води і грунти, отрутохімікати в повітрі.  Пам'ятаймо, все в наших руках. Бо як сказав видатний хімік Лавуазьє : «Міра, і лише міра визначає, шкідлива речовина, чи корисна». Пам'ятаймо люди, планета Земля в наших руках.

Співають всі діти:

-Люди, слухайте нас

          В світі цілім :

          Перед правдою ми

Під прицілом.

Так вершать нам батьки

Нашу долю,

Що співаємо ми

Лиш від болю.

Від болю співаємо ми.

-Так  керуєте ви

Білим світом,

Що руїну залишите дітям.

Ні квіток, ні трави

В мертвім полі.

І співаємо ми

Лиш від болю.

Від болю співаємо ми.

Ведучий І

Ми – діти, звертаємося до наших батьків : «Збережіть цей світ для нас !» Бо наше майбутнє у ваших руках ! Ви позичили цю Землю у своїх дітей. Захистіть її від руйнування. Адже вона така прекрасна і беззахисна !  Захистіть наше майбутнє.

Виходить двоє учнів (хлопець і дівчина, в руках глобус)

Дівчина (вірш)

Прекрасну Землю, наче сон,

Ми показали вам з вікон,

Й сьогодні скаже вам вона:

«Земля у всіх у нас одна !».

Хлопець (вірш)

І ти сьогодні зрозумій:

Земля – вершина всіх надій.

То ж закарбуймо у віках:

Земля завжди в наших руках.

(Всі діти це співають. Ще раз повторюють. Згори злітають голуби.)

Чом, чом, земля моя.

Чом, чом, земля моя.

Так люба ти мені.

Так люба ти мені?

Чом, чом, земля моя.

Чарує так мене

Краса твоя?

Чим, чим, чим, манить мене

Пташні твоє спів,

Пахучий світ лісів?

Чим, чим, чим, манить мене

Вода річок твоїх,

Що тут пливе?

Тим, тим, тим, дитино, знай,

Що води ті й  ліси –

Твій рідний край.


 

 

 

1

 

docx
Додав(-ла)
Тютько Неоніла
Пов’язані теми
Хімія, 9 клас, Сценарії
Додано
27 лютого
Переглядів
80
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку