Сценарій випускного для 11-х класів

 

Випускний 2017  «11 років нашої ери»!

Мелодія 1( танець початкової школи)

Ведучий 1

Бувають дні, яким нема ціни –

Коли коханий поруч чи кохана,

Коли хмелієш в пахощах весни,

Та дні такі не раз ще будуть з вами.

 

Ведучий 2

Усе повторюється - радість і печаль,

У вас в житті усе ще може бути –

Від перших «Здрастуй» до гірких «Прощай»,

І лиш дитинства світ не повернути.

І дощ, і сніг, і щастя, і журба –

Все буде ще не раз в житті людини,

I  тільки випускний, святковий бал

У кожного із вас один - єдиний.

 

1 ведучий Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості!

  Тільки вчора пролунав останній дзвоник, позаду –

напружена пора іспитів, і ось – випускний вечір, до якого 11

років, як по східцях, довелось підійматися нашим випускникам.

 

2 ведучий А в промайнулій різнокольоровим хороводом 11-річній

шкільній історії було скільки всього пам’ятного: цікаві уроки, справжня   дружба, яскраві перемоги, перше кохання, ніжний поцілунок…

 

1 ведучий Як безкінечно дорогі ті люди, з ким пережиті ці миті! І ось вона –

                   найяскравіша, хвилююча і незабутня подія – випускний бал.

                   Останній акорд дитинства і перша нота вступу у доросле життя.

 

2 ведучий   А з чого все почалося!

 

1 ведучий А почалася ця історія в далекому  ______  році.

 

  2 ведучий    

         Перший клас! Перший клас!

        Скільки справ зустріло нас!

        Треба фрукти рахувати, по складах книжки читати,

        А письмо – це справжні муки, від напруги ниють руки!

 

 

 

1 ведучий   Ну, а п’ятий …Ох, цей  п’ятий, ходиш жахом обійнятий:

        Кабінет шукаєш свій. От халепа! Боже мій!

        Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати?

        А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.

 

2 ведучий   От і старші ми за всіх. Цим пишатися не гріх !

                     Вище ноги від землі, ходимо, як королі.

                     Шкільні роки вже пройшли, це колись, малі були.

                     Вже кінець біля порога – у майбутнє йде дорога!

Ведучий1:

Дорогі друзі! Шановні батьки, гості! Сьогодні для всіх щасливий і урочистий день. Ми всі довго чекали на нього, але на серці в нас не стільки радості, як якогось тихого зворушливого смутку.

Чому ж так стискається і щемить наше серце ?

Ведучий2:

Може тому, що відлунали шкільні дзвінки і ми  залишаємо рідну школу - свій 2 дім.

Ведучий:

А може тому, що закінчується шкільна юність і день сьогоднішній проводить межу між дитинством і дорослим життям.

Ведучий:

Тож дозвольте  запросити  тих, кому присвячується ця подія, заради кого ми тут всі зібралися, для кого це свято – перша сходинка у самостійне життя .

Ведучі

Зустрічайте,  випускники 2017 року  Чернігівської  загальноосвітньої школи 1-ІІІ ступенів. Вітаємо їх гучними оплесками!

 

 Мелодія №2 Вихід випускників

 

Ведучий2 .  Гарні, стрункі, красиві…

   Найкращі, найстрункіші, найкрасивіші –

    Це вони, наші випускники,

Давайте ще раз всі разом привітаємо оплесками наших випускників.

 

1 вед. – Випускники зібрали урожай,

   Це є плоди розумні, добрі, вічні

              Їх успіхи буквально блискавичні,

              Емоції вирують через край.

2 вед. – Сьогодні їхній день,

    Сьогодні їхній бал,

              І ловить лише їх

              Сріблястий блиск дзеркал,

              І світять лише їм

              Вогні сліпучі рампи.

 

Ведучий1:

Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів про повну загальну середню освіту випускникам 2017 року Чернігівської  загальноосвітньої  школи І-ІІІ ст. оголошується відкритим.

Ведучий2:

Вітай, Україно,

Сьогоднішню зміну

Хай гордо й заклично

Державний Гімн звучить велично!

 

Звучить Гімн України

 

Ведучий2:

Сьогодні, дорогі випускники, можливо, як ніколи

Ви відчуєте, що школа – це ваш рідний дім

І сьогодні він в сяйві квітів ніби притих,

 Щоб попрощатись з вами, випустити в далеку дорогу,

Яка називається дорослим життям

Ведучий1:

Ще крок … І все… Вам вручать атестати

І перед вами майже 100 доріг

Та з них завжди ви будете вертати

На дорогий шкільний поріг

Ведуча2:

Атестат – документ про освіту,

Перепустка в нове життя

Посміхайтеся ж, друзі, привітно

Кличе юність вперед майбуття.

Ведучий1:

Для привітального слова та вручення атестатів про повну загальну освіту запрошуємо директора Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №28 Серновець Ліліану Анатоліївну.

Мелодія №3      Привітальне слово директора

В.2. Для оголошення наказу про випуск учнів 11-А класу та вручення атестатів про повну загальну середню освіту запрошується заступник директора з навчально-виховної роботи Горбатюк Інна Василівна.

Оголошення наказу та вручення атестатів Випускники спускаються до залу.

(Вітальне слово директора, вручення атестатів)

 

Мелодія № 11 (випускники спускаються в зал)

 

Ведучий 1. Росте людина. Її життя починається світанком душі – дитинством. Залишається воно у пам’яті як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег дитинства притягує до себе, повертає з найвіддаленіших куточків людської пам’яті.

 

Ведучий2.  Багато людей ще пам’ятає наших випускників маленькими, дехто й  досі вважає їх такими.

 

Ведуча1. Самі випускники вважають, звісно, інакше. Та й хіба можна повірити, дивлячись на цих богатирів і красунь, що вони колись були маленькими.

 

Ведучий2. Але ж були. І сьогодні ми хочемо, щоб згадали ви і перші літери букваря, перші слова на дошці, мелодійний дзвінок, що кликав на урок, і повернулися на мить у Дитинство.

 

Ведучий1  Шановні випускники, а ви пам’ятаєте 1 вересня 20____ року? Одягнену новеньку  шкільну форму, величезні букети квітів із-за яких вас не було помітно. Ви вперше переступили поріг школи.

 

Ведучий2 І зустрів вас перший вчитель, з яким ви робили перше в своєму житті відкриття.

 

Ведучий1  Саме вони, перші вчителі, відкривали вам світ і дарували свою любов і душевне тепло.

 

Ведучий2  Ви згадайте,  якою  була ця перша осінь.  Із маминої руки  вашу долоню  вчителька перша взяла. І ви їй  довірились як своїй мамі, і все з нею ділили – і успіх і горе.

(вірш для перших вчителів)

Ведучий1 Тож сьогодні ми запрошуємо до мікрофону  ваших перших вчителів ________________ та  ____________________. 

 

Мелодія № 4 ( перші вчителі)

 

Випускники Шановні _______________ та _____________. Ми безкінечно вам вдячні за те, що були з нами з першого шкільного дня.

 

Випускники За те, що навчили нас читати і писати,  а ще за те, що саме ви відкрили двері у світ знань. Здоров’я вам, добра на довгі роки.

 

Випускники Ця пісня для вас.

(Пісня    від випускників)

 

Ведучий 1  У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають "майстер".

 

Ведучий 2  У спорті того, хто готує команду - тренер.

 

Ведучий 1  . На підприємстві його ім'я – начальник.

 

Ведучий 2  У дитячому садочку - няня.

 

Ведучий 1   А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом, бойовим командиром.

 

Ведучий 2   Ви всі, мабуть здогадалися, що мова йде про тих, хто за всі роки навчання був  найближче до всіх випускників – про класних керівників.

 

Ведучий1  Із початкової школи, із теплих і лагідних рук першої вчительки ви, сьогоднішні випускники, потрапили у велику школу, з великою кількістю кабінетів і такою ж великою кількістю вчителів.

 

Ведучий2  Як легко було б вам  розгубитися в цьому шкільному морі, якби вас не зустріли, не підтримали турботливі руки класного керівника.

 

Ведучий 1 Слово для привітання надається класному керівнику 11-А класу Мурашко Олені Валентиновні.

Мелодія №5 (вихід кл. кер)

 

 

Ведучий2  Дорога наша, Олено Валентинівно, ми впевнені, що за сім років спілкування,  ми для вас стали другою неспокійною сім’єю.

Ви були для нас всім – турботливою мамою, строгим учителем, мудрим вихователем.

Ми тільки  зараз розуміємо, як важко було вам з такими бешкетниками, як ми.

 

Ведучий1Ми пустували, не виконували домашнє завдання, прогулювали уроки і іноді грубили. Але одне ми знаємо точно. Ми любимо вас.

Ви зуміли  знайти  спільну мову з кожним із нас.

Ви няньчилися з нами, в кожного вклали частинку своєї душі.

 

Ведучий2Ви завжди давали нам мудрі і корисні поради.

Правда, те, що ці поради були мудрими і корисними, ми зрозуміли лише тепер.

Ми підемо, але в серцях своїх ми завжди збережемо любов і повагу до свого класного керівника.

 

Ведучий1А також за щиру людяність, розуміння і підтримку.   

Всі разом :Спасибі вам за все.

 

Мелодія № 6 (вручення квітів)

Учні вручають квіти класному керівнику. (звучить музика)

Ведучий2Ми хочемо, щоб ви нас запам’ятали такими веселими і шалапутними, якими ми були всі 11 років.

Ведучий1.  Випускний клас.  Це не просто певна кількість учнів, які готуються отримати атестати і які 11 років йшли до цієї мети під керівництвом вчителів.

 

Ведучий2. 11 років -  разом! 5, а то й 6 днів в тиждень!

 

Ведучий1. 7, а той 10 годин в день!

 

Ведучий2. 11 років, проведених... ні! – прожитих поряд!

 

Ведучий1.  Все це не проходить даремно.

 

Ведучий2. Все це дорогого коштує ...

 

Ведучий1. Все це варте  того, щоб відчути себе справжньою шкільною родиною!

Ведучий2. Як же час пролітає швидко, Ваші діти так скоро ростуть. Білі плаття, як крила лебідки, нас у вальсі легкому несуть. Зараз для випускників звучить вальс. Хай цей вальс останній стане для них символом незабутньої шкільної дружби, вірності, спогадом дитинства.

Мелодія № 7 (вальс)

 

 

Ведучий2. Сьогодні радіють за своїх учнів, проводжаючи їх на дороги самостійного життя ті, хто багато років розкривав перед ними таємниці наук, допомагав організовувати вечори, конкурси, змагання.

 

Ведучий1. Ті, хто вболівав за них не менше, ніж батьки, хто радів їхнім успіхам і засмучувався через невдачі. Це – вчителі.

 

Ведучий2. Шановні вчителі,  сьогодні слова подяки вам хочуть сказати наші випускники.

Учень1

Простіть нас, часто ми бували винні.

Переживань багато вам несли.

А часом були навіть грубуваті,

Образити вас інколи могли.

 

Бувало, навіть, ми сміялись

Над вашою працею важкою,

А ви нас завжди вибачали

І лиш хитали головою.

 

Учень2

І кожен день уперто нас навчали,

Як відрізнити де добро, де зло.

І вірили, надію в те плекали,

Що проросте в душі у нас добро

 

Простіть за все, що було неприємним,

То було не навмисне, не зі зла.

І спілкування наше було недаремним.

Вам зичимо здоров’я і добра.

 

Ведучий1.Ми знаємо, що вчительська дорога важка, не встелена розкішшю. То ж нехай ці пісні   будуть для вас подарунком за те, що ви були з нами аж 11 років.

 

Пісня_____________________
 

Ведучий2. Знаєш, на чиєму місці я не хотіла б сьогодні бути?

 

Ведучий1. Директора?

 

Ведучий2. Зовсім ні. Спробуй ще вгадати.

 

Ведучий1. Тих, кому не вистачило стільчиків, і хто змушений стояти ціле свято?

 

Ведучий2. Знову ні. Я не хотіла б бути сьогодні на місці батьків. Думаю, батькам випускників зараз найважче.

 

Ведучий1. Випускники! Попереду — незвідана даль. Позаду — батьківський поріг, протоптана стежка у шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці…

 

Ведучий2. Та де б ви не були, куди б вас не закинула доля, на вас завжди чекатимуть ті, для кого ви одні в цілому світі, єдині і неповторні, — ваші найближчі, найрідніші люди, мама і тато.

 

Ведучий1. Це вони дали вам життя, піклуються про вас щодня, щохвилини. Друзі, погляньте на своїх батьків! Які вони молоді, красиві і горді сьогодні!  Але за цими сліпучими усмішками і щасливими поглядами ховається стільки пережитих болей, виплаканих сліз, переборених труднощів.

 

Ведучий2. Погляньте на своїх батьків і ви помітите, що на очах у них непрохані сльози. Сльози радості і сльози смутку. І кожна мама в думках промовляє те саме: «Боже, вбережи мою дитину!». Бо де б ви не були, що б не робили, мама завжди буде думати про вас.

 

Ведучий1 Материнське серце ніколи не стомлюється повторювати: «Хай щастить тобі, дитино».

 А батьківське плече завжди приходить на допомогу у скрутну хвилину.

 

Звернення випускників до батьків

 

Ведучий 2Позаду удачі і невдачі, сльози радості і печалі. Всі ці роки з нами були наші найближчі  люди,  наші батьки, які готували нас до дорослого життя, а тепер разом з вчителями вивели нас на цей шлях.

 

Ми розлітаємось,  але не спалюємо за собою мости, а залишаємо ту дорогу, яку ви проклали до наших сердець. І в цей радісний і сумний день ми говоримо вам спасибі.

 

Ведучий2 І нехай нам здається, що часом ви не розумієте нас, даремно хвилюєтесь, зайво переживаєте.  Така батьківська доля. Ще не раз ви підставите нам своє плече підтримки, так само будите хвилюватися, і переживати за нас.

 

Ведучий 1Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.

 

 

 

Ведучий1  Дорогі випускники, від імені батьків до вас звертається _______________________________________________________________

 

 

(Виступ батьків)

 

 

Ведучий2.   Любі наші випускники прийміть пісню у подарунок від __________(мама Таї) .

 

Мелодія № 8

 

Ведучий1. Як ти думаєш, хто в  школі найкраще знає наших випускників?

 

 Ведучий2.  Звісно  ми, однокласники!  Коли, завмираючи всім серцем на посту під час чергування, за неспішною, з почуттям власної гідності ходою безпомилково впізнаєш в учневі, який запізнився на перший урок ... кого? – ____________________

 

Ведучий1. Хто так здивовано і розгублено з висоти двохметрового зросту споглядає на дрібного п´ятикласника, що підскакує біля нього... Хто це? – звичайно, ____________________

 

Ведучий2. Хто, починаючи з 1 вересня, із  жалістю дивиться на свого класного керівника, ніби кажучи: «Так, недовго тобі залишилось... радіти поряд із нами...» Так жаліти вчителя, щоб всім серцем, всією душею – може тільки випускник. Випускник напередодні прощання з дитинством.

 

Ведучий1. Без сумніву, вчителі – це невід´ємна частина нашої шкільної родини, без мудрості і досвіду якої не було б нас, школярів такими, які ми є зараз.

 

Ведучий2. Але, погодься, шкільне життя – не лише уроки, навчання і вчителі, це і перерви, позакласні свята, екскурсії. А їх неможливо уявити без однокласників, друзів.

 

Ведучий1. Напевне, все ж завдяки їм наші випускники відчували себе у школі дружною великою сім´єю.

 

Ведучий2. Це завдяки однокласникам уроки були не такими вже й довгими, а перерви здавались занадто короткими.

 

Ведучий1. Це завдяки шкільним друзям закінчення канікул не ставало трагедією, генеральне прибирання перетворювалось на веселу розвагу, а тематичні вдавалося написати більш-менш ДОБРЕ.

 

Ведучий2. Це завдяки їм кожний день у школі був незабутнім.

 

Ведучий1.  Шановні батькі,вчителі,гості ми запрошуємо вас згадати найкращі моменти шкільного життя разом з нами. Адже сьогодні ви зібралися разом востаннє. Увага на екран.

(відео)

 

Ведучий1 Ось і пролетіли шкільні роки, цілих 11 років…

Шкільне життя – це найкращий період життя кожної людини.

В школі ми отримували не лише знання і навички, в школі ми закохувалися, заводили друзів.

Шкільна дружба сама міцна. Шкільні друзі ніколи не забуваються.

Ведучий2 2Школа – це цілий період життя із величезною кількістю радісних подій.

Перемоги, досягнення, сльози і радість – все це було в її стінах. І ми запам’ятаємо лише яскраві і веселі події.

Я з посмішкою згадую урок математики, який ми проводили разом ____________________-.

Ведучий1Новорічні свята, дискотеки, вечорниці, день учителя, вистави, спортивні змагання, день – все це назавжди залишиться в нашій пам’яті.

Згадуючи кожен жарт, який звучав у нашій школі, у нашому класі мені хочеться сміятися і плакати, що шкільні роки вже пройшли.

Ведучий2Ми вдячні нашій школі і віримо, що прийде час і ми будемо сумувати, з’явиться бажання повернутися назад.

Бажаю учням нашої школи насолоджуватися всіма моментами шкільного життя, щоб потім згадувати їх, посміхатися і гордитися тим, що ви навчалися в такій гарній школі – школі № 28.

 

Ведучий1         Прекрасна юність манить за поріг.

   Мине цей вечір, ніч ясна пролине.

   Та у безмежжі обраних доріг

   В житті вас рідна школа не покине.

 

Ведучий2     Вам побажати хочеться багато:

   Хай буде світлим шлях, життя – як свято.

   Нехай цей день – прощальний бал чарівний

   На серце ляже спогадом нетлінним.

 

Мелодія № 9 (танець дівчат)

Ведучий1

 Випускний! 11 років ми чекаємо його рахуючи спочатку роки, потім місяці та дні.

11 років нам нагадували, що справжнє життя там, попереду, а ми лише готуємось до нього.

11 років нам обіцяли 100 доріг. Але лише багато років потому ми зможемо зрозуміти, що це був дійсно поворотний момент.

До цього наші батьки водили нас до школи за руку і передавали вчителям. А сьогодні вперше відпустили і сказали: «Йди, куди тобі підказує серце.  Ось твої 100 доріг»

 

Ведучий2

Говорили  нам учителі, що ми їх ще згадаємо.

Адже тепер кожен день буде таким.

Кожен день ми тепер будимо вибирати, приймати і вирішувати.

 І так все життя,яке чекає нас попереду.

Сьогодні перший день нашого нового дорослого життя.

 

Ведучий 1

Сьогодні це наш останній виступ,наша остання пісня. Але через багато років ми будемо збиратись знову і знову у нашій рідній школі.

Мелодія № 10 (скрябін останній раз»

Ведучий1

 

Тепер розійдемося у різні сторони. Чи витримає дружба? Чи не згасне любов? Чи не  розійдемося ми назавжди?

    Ні, ніколи такого не може бути! І в цьому ми даємо собі клятву (обіцянку)!

Школа. Невже вона оживе без нас? Невже, все так же по розкладу буде дзвеніти дзвінок, списуватися на дошці крейда, все так же будуть заповнюватися зошити і

щоденники?

 

Ведучий 2

А ми? Де будемо ми?.. Неможливо говорити.

Ніч зміниться ранком. Дитинство безповоротно залишиться в минулому.

Обіцяне життя розпочалося: справжнє, доросле, радісне.

Ось так, весь час на очі навертаються сльози….

 

 

Ведучий1 Урочистий вечір присвячений випуску учнів зі школи оголошується закритим

 

Гімн України

 

Мелодія № 12 ( вихід випускників із залу)